Справа № 645/250/20

Провадження № 2/643/540/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Афанасьєв В.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Замніуса А.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зобов`язання та заборонення вчиняти певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , яка діє в інтересах та від імені, ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 про зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) є автором творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" (далі - Обставина 1) ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) наділений виключними майновими авторськими правами щодо творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", що охороняються в тому числі на території України (далі - Обставина 2); ОСОБА_24 наділений виключним правом на використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" (далі - Обставина 3); Відповідачем здійснюється використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" (далі - Обставина 4); Використання творів ужиткового мистецтва - освілтювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", ОСОБА_6 порушує виключні майнові авторські права ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) (далі - Обставина 5); Використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", ОСОБА_6 порушує законний інтерес ОСОБА_25 ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) (далі - Обставина 6). Докази, що підтверджують наявність зазначених вище обставин та правове обґрунтування тверджень про їх наявність:

Обставина 1: Позивач-1 є автором творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20"

Обставина 1 підтверджується, а твердження про її наявність обґрунтовується, зокрема, відповідними публікаціями у болгарському періодичному виданні "MD" - випуск НОМЕР_3 у 1999 році та у фінському періодичному виданні "Аamulehti" - випуск за ІНФОРМАЦІЯ_10, в яких наведені зображення творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" відповідно, а Позивач зазначений як дизайнер (автор) зазначених творів. Так, згідно положень частини 1 статті 11 Закону про авторське право, за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 435 ЦК України та у пункті (1) статті 15 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького Акту від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року) (далі - Бернська конвенція), що є частиною законодавства України на підставі Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)". Таким чином, з урахуванням згаданої презумпції авторства, зазначені вище докази підтверджують, що Позивач-1 є автором творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" та створив їх щонайменше у 1999 та 2005 роках відповідно.

Обставина 2: ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) наділений виключними майновими авторськими правами щодо творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", що охороняються в тому числі на території України. Обставина 2 підтверджується, а твердження про її наявність обґрунтовується, наявністю факту авторства ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) щодо зазначених творів (підтвердженого та обґрунтованого вище), який, згідно положень Бернської конвенції та чинного законодавства України є безумовною підставою для виникнення у особи (в даному випадку у Позивача-1) авторських прав щодо відповідних творів. Так, згідно положень статті 1 Бернської конвенції, країни, до яких застосовується зазначена конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні і художні твори, при цьому, згідно положень пункту (1) статті 2 Бернської конвенції, у тексті зазначеної конвенції термін "літературні і художні твори" включає, серед іншого, і твори ужиткового (прикладного) мистецтва. Відповідно до положень пункту (6) статті 2 Бернської конвенції, зазначені твори користуються охороною у всіх країнах Союзу і така охорона здійснюється на користь автора і його правонаступників. При цьому, згідно положень пункту (1) статті 3 Бернської конвенції, охорона, передбачена зазначеною конвенцією застосовується до авторів, які є громадянами однієї із країн Союзу (до громадян також прирівнюються особи, що мають у такій країні постійне місце проживання), щодо їх творів, як випущених у світ, так і не випущених у світ, а також, незалежно від громадянства автора, щодо творів, випущених у світ у будь-якій країні Союзу. Згідно положень пункту (2) зазначеної вище статті, під випущеними у світ творами розуміються твори, випущені за згодою автора, який би не був спосіб виготовлення примірників, за умови, якщо ці примірники випущені в обіг у кількості, здатній задовольнити розумні потреби публіки. ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) є громадянином ОСОБА_11 та має у ОСОБА_11 постійне місце проживання. Згідно інформації, наявної на офіційному веб-сайті Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (далі - ВОІВ), Фінляндія є стороною Бернської конвенції і, відповідно, входить до зазначеного вище Союзу. Крім цього, як зазначалося вище, твори ужиткового мистецтва Позивача-1 були випущені у світ у Болгарії, яка також є стороною Бернської конвенції та у ОСОБА_11 у відповідних періодичних виданнях, що відповідає умовам про задоволення розумних потреб публіки. Таким чином, до ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ), як до автора зазначених творів ужиткового мистецтва, застосовується правова охорона, передбачена зазначеною конвенцією у всіх країнах Союзу, в тому числі - в Україні. Згідно положень пунктів (1) та (2) статті 5 Бернської конвенції, щодо творів, з яких авторам надається охорона на підставі зазначеної конвенції, автори користуються в країнах Союзу (в тому числі в Україні) правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країни своїм громадянам, а також правами, особливо наданими зазначеною конвенцією, при цьому, користування такими правами і їх здійснення не пов`язані з виконанням будь-яких формальностей. Таким чином, з моменту створення відповідних творів, ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) набув на території України прав щодо таких творів, а такі твори набули на території України правової охорони, нарівні з творами авторів - громадян України відповідно до законодавства України.

Враховуючи, що зазначена правова охорона надається саме творам, що є об`єктами авторського права за сукупністю відповідних ознак, для додаткового обґрунтуання та підтвердження наявності у Позивача-1 відповідних прав, надається Висновок експерта № 35-01/20 від 14 січня 2020 року, в якому, серед іншого, встановлено, що досліджені (згідно наданих матеріалів) освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" містять ознаки об`єктів авторського права - творів ужиткового мистецтва (згідно визначень, наведених у статті 1 Закону про авторське право, твором ужиткового мистецтва є твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування).

Обставина 3: ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) наділений виключним правом на використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20".

Обставина 3 підтверджується наявністю Договору із дизайнером (SUUNNITTELIJASOPIMUS), укладеного між Позивачами 21 грудня 2010 року, на підставі якого зазначене право надане ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ). У розділі 4 згаданого договору зазначається, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ), серед іншого, надає ОСОБА_9 (ОСОБА_5)за узгоджену винагороду необмежену в часі, виключну та таку, що діє по всьому світу ліцензію щодо освітлювальних приладів (творів ужитквого мистецтва) "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20". Таким чином, враховуючи, що зазначена ліцензія не обмежена в часі (тобто чинна досі), діє по всьому світу (в тому числі на території України) та є виключною (тобто надається лише одному ліцензіату - ОСОБА_24 та позбавляє ліцензіара - ОСОБА_8 (ОСОБА_4) права використовувати відповідні твори у обсязі наданої ліцензії протягом строку її чинності), з моменту укладення зазначеного вище договору та дотепер ОСОБА_24 є єдиною особою, що має право правомірно використовувати твори ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", зокрема на території України (не стаючи при цьому суб`єктом авторських прав).

Обставина 4: Відповідачем здійснюється використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20".

Обставина 4 підтверджується, а твердження про її наявність обґрунтовується, наступним:

В мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 діє інтернет-магазин "ІНФОРМАЦІЯ_18". Через зазначений інтернет-магазин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 здійснюється пропонування до продажу освітлювальних приладів серії "Sect Desigh Punct". Пропозиції щодо придбання конкретних виробів супроводжуються ілюстраціями, на яких зображені відповідні освітлювальні прилади. Зазначені ілюстрації очевидно включають в себе зображення творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20". Факт діяльності зазначеного інтернет-магазину та зміст відповідних сторінок, що містять зазначені ілюстрації, були зафіксовані представником Позивачів - адвокатом ОСОБА_3 в ході огляду та фіксації інформації з мережі інтернет (Додатки 22, 23 до позовної заяви). Слід зазначити, що, станом на дату подання цієї позовної заяви, кількість пропозицій щодо придбання відповідних виробів (та, відповідно, ілюстрацій, якими вони супроводжуються), розміщених на зазначеному вище веб-сайті, зменшилась. У частині 3 статті 15 Закону про авторське право міститься невичерпний перелік дій, що визнаються використанням творів, зокрема:

- відтворення творів (згідно визначень, наведених у статті 1 зазначеного закону - зокрема, запис твору для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій) формі, яку може зчитувати комп`ютер);

-переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

- подання творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Аналізуючи зазначені вище факти з точки зору зазначених способів використання твору, можна зробити висновок, що у ілюстраціях, якими супроводжуються пропозиції щодо придбання освітлювальних виробів, відтворені твори ужиткового мистецтва - освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" (оскільки їх записано у електронній формі - у формі цифрових зображень), при цьому, наразі здійснюється подання творів ужиткового мистецтва до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором (оскільки розміщення ілюстрацій з зображеннями творів ужиткового мистецтва у мережі Інтернет на сторінці, доступ до якої не обмежено, забезпечує представникам публіки отримати такий доступ з будь-якого місця у будь-який час за їх власним вибором).

Таким чином, зазначені вище дії визнаються використанням творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20". Як додаткове обґрунтування зазначеного факту, надається Висновок експерта № 35-01/20 від 14 січня 2020 року, в якому, серед іншого, встановлено, що в ілюстраціях, розміщених в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14, використано твори ужиткового мистецтва "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", шляхом їх відтворення у формі зображень.

Крім цього, представником Позивачів - адвокатом Ортинською Марією Юріївною, опосередковано через ОСОБА_12 (помічника адвоката Ортинської Марії Юріївни) в ході збирання доказів для обґрунтування заявлених у цій позовній заяві позовних вимог у зазначеному вище інтернет-магазині був придбаний товар "ІНФОРМАЦІЯ_22 Black D - 300", що пропонується за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19. Зазначений товар був направлений Новою Поштою та надійшов представнику Позивачів 21 червня 2019 року. Розпакування та огляд товару були зафіксовані шляхом відеофіксації. Доставлений товар супроводжувався експерс-накладною. Крім цього, були зроблені фотознімки зазначеного товару. Зазначений товар, що надійшов представнику Позивача, за своїм зовнішнім виглядом відрізняється від того, що зображений на ілюстрації, якою супроводжувалася відповідна пропозиція, однак повторює його загальні риси та може вважатися переробкою твору ужиткового мистецтва "ОСОБА_25". Так, згідно змісту визначень, наведених у статті 1 Закону про авторське право, похідним є, зокрема, твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору). Враховуючи, що придбаний товар має значну кількість спільних рис з твором ужиткового мистецтва - освітлювальним приладом "ОСОБА_25", можна стверджувати, що він є переробкою зазначеного твору ужиткового мистецтва. Цей факт також підкріплюється тим, що пропозиція щодо придбання зазначеного вище товару супроводжується ілюстрацією, яка містить зображення саме твору ужиткового мистецтва - освітлювального приладу "ОСОБА_25", що, в свою чергу, дає підстави стверджувати, що при створенні такого товару за основу брався саме твір ужиткового мистецтва ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ). Невичерпний перелік дій, що визнаються використанням творів, наведений у частині 3 статті 15 Закону про авторське право, включає, серед іншого, і створення переробки та інші подібні зміни твору. Отже процес створення переробки твору ужиткового мистецтва - освітлювального приладу "ОСОБА_25", в результаті якої був створений зазначений вище товар, є використанням твору ужиткового мистецтва ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ). При цьому, виготовлення такого товару вважається відтворенням. Більше того, розповсюдження творів шляхом першого продажу та шляхом іншої передачі до першого продажу також вважається використанням творів згідно невичерпного переліку, наведеного у частині 3 статті 15 Закону про авторське право.

Таким чином, при створенні, виготовленні та продажу зазначеного товару було здійснено використання твору ужиткового мистецтва "ОСОБА_25". Додатково, на підтвердження факту, що зазначений вище товар є переробкою твору ужиткового мистецтва - освітлювального приладу "ОСОБА_25" надається Висновок експерта № 35-01/20 від 14 січня 2020 року, в якому, серед іншого, встановлено, що, зазначений товар є відповідною переробкою.

Факт діяльності саме Відповідача через зазначений вище інтернет-магазин підтверджується тим, що він (як приватна особа) зазначений у якості відправника у експрес-накладній, якою супроводжувався доставлений товар. Крім цього, на веб-сайті зазначеного інтернет-магазину у верхній частині зазначені контактні дані, серед яких вказаний номер телефону, що співпадає з номером телефону, зазначеним у згаданій експрес накладній, при цьому цей номер телефону на згаданому веб-сайті супроводжується іменем " ОСОБА_13 ". Також, на сайті інтернет-магазину у розділі "Контакти" зазначена адреса " АДРЕСА_6". Будівля за зазначеною адресою розташована поряд з будівлею за адресою: АДРЕСА_1 , у якій знаходиться відділення Нової Пошти № 30, з якого здійснювалося відправлення товару згідно інформації, наведеної у експрес-накладній.

У якості допоміжних підтверджень можна зазначити, що у соціальній мережі "Instagram" існує сторінка користувача " ОСОБА_15 ". В інформації про користувача на зазначеній сторінці вказані ім`я ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ) та посилання на веб-сайт згаданого раніше інтернет-магазину. Зміст зазначеної сторінки додатково зафіксований в ході огляду та фіксації інформації з мережі інтернет. Крім цього, у соціальній мережі "Instagram" також існує сторінка користувача " ОСОБА_18 ". В інформації про користувача на зазначеній сторінці вказані, зокрема, номер телефону, що співпадає зі згаданим раніше номером з веб-сайту інтернет-магазину та експерес-накладної, адреса, що співпадає з адресою, зазначеною у розділі "Контакти" на веб-сайті зазначеного інтернет-магазину, а також посилання на веб-сайт згаданого інтернет-магазину.

В ході збирання доказів для обґрунтування заявлених у цій позовній заяві позовних вимог, з метою встановлення власника веб-сайту, на якому розміщено згаданий інтернет-магазин, представник Позивачів скористався інструментом для одержання інформації про доменне ім`я " ОСОБА_19 ". За результатами пошуку за запитом "ІНФОРМАЦІЯ_20" не було встановлено реєстранта доменного імені, однак був встановлений реєстратор - ТОВ "ХОСТІНГ УКРАЇНА". Зазначеному реєстратору був направлений відповідний адвокатський запит на одержання інформації про особу реєстранта доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_20", однак зазначений реєстратор у своїй відповіді на запит відмовив у наданні запитуваної інформації, обґрунтувавши це тим, що реєстрантом зазначеного доменного імені виступає фізична особа, а інформація про фізичну особу є конфіденційною згідно чинного законодавства України, що є підставою для відмови у її наданні у відповідь на адвокатський запит. У зв`язку із зазначеним.

Однак, не дивлячись на неодержання конкретної інформації, той факт, що дане доменне ім`я зареєстроване на ім`я фізичної особи, служить підставою для вірогідного припущення, що зазначене доменне ім`я зареєстроване на Відповідача. Таким чином, зазначене вище дає підстави для висновку, що в ході діяльності зазначеного вище інтернет-магазину здійснюється використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", при цьому, через зазначений інтернет-магазин діє саме ОСОБА_6 , а отже згадане використання здійснюється саме ним.

Обставина 5: Використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", Відповідач порушує виключні майнові авторські права Позивача-1.

Згідно положень статті 50 Закону про авторське право, порушенням авторського права, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права, визначені статтею 15 зазначеного закону. Згідно положень згаданої статті 15 до таких прав належать виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, при цьому, виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів, створення переробки творів, розповсюдження примірників творів, подання творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Також, згідно положень частини 3 статті 426 ЦК України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (з урахуванням зазначеного вище, в даному випадку таке право належить Позивачу-1).

Як встановлено вище, Відповідач здійснює використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", виключні майнові права інтелектуальної власності щодо яких належать ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ). Враховуючи, що ні ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ), ні уповноважені ним особи не давали ОСОБА_6 жодних дозволів на використання зазначених творів, з урахуванням вказаних вище положень законодавства, таке використання творів ужиткового мистецтва з боку ОСОБА_6 вважається порушенням прав ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) та є підставою для їх захисту, в тому числі - судового.

Обставина 6: Використання творів ужиткового мистецтва "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", Відповідач порушує законний інтерес ОСОБА_25 Design Oy ( ОСОБА_5 ).

Як зазначалось раніше у цій позовній заяві, ОСОБА_25 ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) наразі наділений виключним правом на використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та " ОСОБА_20 ", зокрема, на території України, на підставі Договору із дизайнером, укладеного між Позивачами 21 грудня 2010 року. Ліцензія, одержана ОСОБА_25 ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) на підставі згаданого договору, є виключною, що зобов`язує ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) на період дії такої ліцензії утриматись від власного використання відповідних творів, а також від надання аналогічних ліцензій будь-яким іншим особам. Таким чином, на підставі зазначеного договору, ОСОБА_25 ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) одержав можливість одноособово використовувати твори ужиткового мистецтва - освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", не набуваючи при цьому виключних майнових прав щодо таких творів. Отже, ОСОБА_25 ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) не наділений авторськими правами щодо таких творів, які можуть бути об`єктом правового захисту (як у випадку ОСОБА_8 (ОСОБА_4)), однак, укладаючи такий договір ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) забезпечив правомірне задоволення свого законного інтересу на одноособове використання зазначених творів, права щодо яких йому не належать.

Виходячи зі змісту Рішення Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Виходячи із зазначеного, використовуючи твори ужиткового мистецтва - освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" без жодної правової підстави, Відповідач фактично позбавляє ОСОБА_24 правомірно одержаної можливості на одноособове використання відповідних творів (факт паралельного використання іншою особою виключає одноособовість), чим порушує законний інтерес ОСОБА_24, який є самостійним об`єктом судового захисту, що дає підстави для його захисту, в тому числі судового.

Недивлячись на те, що законом не встановлений обов`язковий порядок досудового вирішення даного спору, з метою припинення порушення та врегулювання спору у досудовому порядку, представником Позивачів на адресу, зазначену у розділі "Контакти" інтернет-магазину, про який йшла мова вище, були направлені Вимога про припинення порушення прав інтелектуальної власності за вихідним номером 7594 від 23 липня 2019 року та Повторна вимога про припинення порушення прав інтелектуальної власності за вихідним номером 8581 від 2 вересня 2019 року, однак жодної відповіді на них до дати подання цієї позовної заяви не надійшло. В той же час слід зазначити, що після одержання першої зазначеної вище вимоги, назва товару на зазначеному веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_21", яке містить назву твору ужиткового мистецтва "ОСОБА_25", було змінено на "ІНФОРМАЦІЯ_22". Зазначене може свідчити про те, що, Відповідач свідомо порушує права Позивачів. Підтвердження зазначеного випливає зі змісту Протоколів огляду та фіксації інформації з мережі інтернет.

ТОВ "Хостінг Україна" на виконання ухвали суду про витребування доказів, надали інформацію про те, що товариством надаються послуги реєстрації доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_23" та хостингу для веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_23" наступному абоненту:

ПІБ: ОСОБА_7

Адреса: АДРЕСА_2

E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Згідно цієї ж статті власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.Згідно п. 31 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 04.06.2010 р. "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право.

Згідно зі статтею 1 Закону відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер. Якщо у зв`язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону).

Згідно вказаного вище пункту Постанови Пленуму ВСУ при вирішенні відповідних спорів суд повинен установити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред`явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.Таким чином, з огляду на наявні докази по справі власником доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_23" та веб-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 є ОСОБА_7 , а не ОСОБА_6 .

В матеріалах справи наразі відсутні належні докази того, що саме ОСОБА_6 управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах веб-сторінок веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_23", на яких здійснюється незаконне використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" шляхом їх відтворення та доведення до загального відома.Враховуючи зазначене саме ОСОБА_7 є особою, яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах таких веб-сторінок веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_23" безпосередньо як власник домену та веб-сайту, а отже має бути належним відповідачем за позовними вимогами про заборону і припинення використання творів ужиткового мистецтва шляхом їх відтворення та доведення до публічного відома. В свою чергу, очевидно, що ОСОБА_6 співпрацює із ОСОБА_7 , адже саме він, як вже зазначалося був відправником товару, його номер телефону і ім`я зазначаються у пов`язаних соціальних мережах та на веб-сайті. Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають бути співвідповідачами у вказаній справі, предмет позову залишається при цьому тим самим (матеріально-правова вимога щодо зобов`язання припинення дій та заборону вчиняти певні дії, які порушують авторське право).

Представник позивачів у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Зазначила, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) є автором освітлювальних приладів, що підтверджується публікаціями у Фінляндії та Болгарії. ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) продав право на використання цих творів ОСОБА_24. Їм стало відомо, що відповідачем незаконно використовуються вищезазначені твори "ОСОБА_25" та " ОСОБА_20 " без дозвільних актів. Порушення виражаються в розміщенні на Веб-сайті, переробці, доведення творів до загального відома. Просить припинити використання трьома способами та заборонити подальше використання.

Представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Замніус А.Ю. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що вважає позов необґрунтованим. Інформація про яку йде мова у позові не міститься на Веб-сайтах. Позивач не зазначив яким чином порушені його права. Позов ґрунтується на припущеннях. Розміщення інформації на сайті не є підтвердженням вини відповідача.

Крім того до початку судового засідання представником відповідача були надані письмові пояснення, у яких він зазначив, що ознайомившись з позовною заявою, а також після дослідження доказів у судовому засіданні, вважає за можливе надати письмові пояснення у даній справі, а також зазначити, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку із наступним. По-перше, у своїй позовній заяві Позивач просить суд зобов`язати Відповідачів, зокрема припинити неправомірне використання творів ужиткового мистецтва освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" шляхом їх відтворення, переробки та подання до загального відома, а також заборонити Відповідачам здійснювати неправомірне використання творів ужиткового мистецтва освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" шляхом їх відтворення, переробки та подання до загального відома. На сайті Відповідача з посиланнями на веб сторінки, а саме:

1) ІНФОРМАЦІЯ_11/;

2) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3)ІНФОРМАЦІЯ_24;

4)

ІНФОРМАЦІЯ_3 )

ІНФОРМАЦІЯ_4 )

ІНФОРМАЦІЯ_3 )

ІНФОРМАЦІЯ_3 )

ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 /;

10)

ІНФОРМАЦІЯ_6 )

ІНФОРМАЦІЯ_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

13) ІНФОРМАЦІЯ_9 ,

не міститься ніяких посилань на продукцію Позивачів (ані перероблених товарів ужиткового мистецтва, ані оригінальних).

Таким чином, вимоги Позивачів щодо припинення Відповідачами неправомірного використання творів ужиткового мистецтва освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" шляхом їх відтворення, переробки та подання до загального відома, а також заборони Відповідачам здійснювати неправомірне використання творів ужиткового мистецтва освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" шляхом їх відтворення, переробки та подання до загального відома є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

По-друге, у своїй позовній заяві Позивач зазначає, що в ході збирання доказів для обґрунтування позовних вимог в інтернет-магазині ним був придбаний товар «SECT DESIGN PUNCT Black D-300», який був направлений Новою Поштою та надійшов представнику Позивачів з експрес-накладною, відправником якого значився ОСОБА_21 . Однак, наявні докази на які посилається Позивач жодним чином не підтверджують, що саме Відповідачами здійснювалось порушення прав Позивачів, що також є підставою для відмови у задоволені позовних вимог повністю.

По-третє, окрім судового збору Позивач просить суд стягнути з Відповідачів витрати на правову допомогу. Враховуючі те, що позов містить немайнові вимоги, заявлені судові витрати мають нерозумний розмір, а також те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, вважаємо, що відшкодування таких витрат також не підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не надавала.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Судом установлено, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ) є автором творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та " ОСОБА_20 ", що підтверджується відповідними публікаціями у болгарському періодичному виданні "MD" - випуск НОМЕР_3 у 1999 році та у фінському періодичному виданні "Аamulehti" - випуск за ІНФОРМАЦІЯ_10 , в яких наведені зображення творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" відповідно, а ОСОБА_8 зазначений як дизайнер.

Так, згідно положень частини 1 статті 11 Закону про авторське право, за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 435 ЦК України та у пункті (1) статті 15 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького Акту від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року) (далі - Бернська конвенція), що є частиною законодавства України на підставі Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)".

Таким чином, з урахуванням згаданої презумпції авторства, зазначені вище докази підтверджують, що ОСОБА_8 є автором творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" та створив їх щонайменше у 1999 та 2005 роках відповідно.

Встановленно, що ОСОБА_8 наділений виключними майновими авторськими правами щодо творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", що охороняються в тому числі на території України, що підтверджується наявністю факту авторства ОСОБА_8 щодо зазначених творів, який, згідно положень Бернської конвенції та чинного законодавства України є безумовною підставою для виникнення у особи (в даному випадку у ОСОБА_8) авторських прав щодо відповідних творів.

Згідно положень статті 1 Бернсько конвенції, країни, до яких застосовується зазначена конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні і художні твори, при цьому, згідно положень пункту (1) статті 2 Бернської конвенції, у тексті зазначеної конвенції термін "літературні і художні твори" включає, серед іншого, і твори ужиткового (прикладного) мистецтва.

Відповідно до положень пункту (6) статті 2 Бернської конвенції, зазначені твори користуються охороною у всіх країнах Союзу і така охорона здійснюється на користь автора і його правонаступників. При цьому, згідно положень пункту (1) статті 3 Бернської конвенції, охорона, передбачена зазначеною конвенцією застосовується до авторів, які є громадянами однієї із країн Союзу (до громадян також прирівнюються особи, що мають у такій країні постійне місце проживання), щодо їх творів, як випущених у світ, так і не випущених у світ, а також, незалежно від громадянства автора, щодо творів, випущених у світ у будь-якій країні Союзу. Згідно положень пункту (2) зазначеної вище статті, під випущеними у світ творами розуміються твори, випущені за згодою автора, який би не був спосіб виготовлення примірників, за умови, якщо ці примірники випущені в обіг у кількості, здатній задовольнити розумні потреби публіки.

ОСОБА_8 є громадянином ОСОБА_11 та має у ОСОБА_11 постійне місце проживання. Згідно інформації, наявної на офіційному веб-сайті Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (далі - ВОІВ), Фінляндія є стороною Бернської конвенції і, відповідно, входить до зазначеного вище Союзу. Крім цього, як зазначалося вище, твори ужиткового мистецтва ОСОБА_8 були випущені у світ у Болгарії, яка також є стороною Бернської конвенції та у Фінляндії у відповідних періодичних виданнях, що відповідає умовам про задоволення розумних потреб публіки.

Таким чином, до ОСОБА_8, як до автора зазначених творів ужиткового мистецтва, застосовується правова охорона, передбачена зазначеною конвенцією у всіх країнах Союзу, в тому числі - в Україні.

Згідно положень пунктів (1) та (2) статті 5 Бернської конвенції, щодо творів, з яких авторам надається охорона на підставі зазначеної конвенції, автори користуються в країнах Союзу (в тому числі в Україні) правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країни своїм громадянам, а також правами, особливо наданими зазначеною конвенцією, при цьому, користування такими правами і їх здійснення не пов`язані з виконанням будь-яких формальностей.

Таким чином, з моменту створення відповідних творів, ОСОБА_8 набув на території України прав щодо таких творів, а такі твори набули на території України правової охорони, нарівні з творами авторів - громадян України відповідно до законодавства України.

Також дана обставина підтверджується Висновком експерта № 35-01/20 від 14 січня 2020 року, в якому, встановлено, що досліджені (згідно наданих матеріалів) освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" містять ознаки об`єктів авторського права - творів ужиткового мистецтва (згідно визначень, наведених у статті 1 Закону про авторське право, твором ужиткового мистецтва є твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування).

Відповідачами здійснюється використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_26".

Судом встановлено, що в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 діє інтернет-магазин "ІНФОРМАЦІЯ_18". Через зазначений інтернет-магазин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11/?post_type=product&s=sect здійснювалось пропонування до продажу освітлювальних приладів серії "Sect Desigh Punct. Пропозиції щодо придбання конкретних виробів супроводжуються ілюстраціями, на яких зображені відповідні освітлювальні прилади.

Факт діяльності зазначеного інтернет-магазину та зміст відповідних сторінок, що містять зазначені ілюстрації, були зафіксовані представником Позивачів - адвокатом ОСОБА_3 в ході огляду та фіксації інформації з мережі інтернет.

У частині 3 статті 15 Закону про авторське право міститься невичерпний перелік дій, що визнаються використанням творів, зокрема:

- відтворення творів (згідно визначень, наведених у статті 1 зазначеного закону - зокрема, запис твору для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій) формі, яку може зчитувати комп`ютер);

- переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

- подання творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Таким чином, зазначені вище дії визнаються використанням творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20". Що також підтверджується Висновок експерта № 35-01/20 від 14 січня 2020 року, в якому, серед іншого, встановлено, що в ілюстраціях, розміщених в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14, використано твори ужиткового мистецтва "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", шляхом їх відтворення у формі зображень.

Представником Позивачів - адвокатом Ортинською Марією Юріївною, опосередквано через ОСОБА_12 (помічника адвоката Ортинської Марії Юріївни) у зазначеному вище інтернет-магазині був придбаний товар "SECT DESIGN PUNCT Black D - 300", що пропонується за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19.

Зазначений товар був направлений Новою Поштою та надійшов представнику Позивачів 21 червня 2019 року. Розпакування та огляд товару були зафіксовані шляхом відеофіксації , що підтверджується матеріалами справи.

Доставлений товар супроводжувався експерс-накладною, копія якої міститься в матеріалах справи.

Були зроблені фотознімки зазначеного товару, які містяться у матеріалах справи.

Так, згідно змісту визначень, наведених у статті 1 Закону про авторське право, похідним є, зокрема, твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору).

Враховуючи, що придбаний товар має значну кількість спільних рис з твором ужиткового мистецтва - освітлювальним приладом "ОСОБА_25", можна стверджувати, що він є переробкою зазначеного твору ужиткового мистецтва.

Цей факт також підкріплюється тим, що пропозиція щодо придбання зазначеного вище товару супроводжується ілюстрацією, яка містить зображення саме твору ужиткового мистецтва - освітлювального приладу "ОСОБА_25", що, в свою чергу, дає підстави стверджувати, що при створенні такого товару за основу брався саме твір ужиткового мистецтва ОСОБА_8.

Невичерпний перелік дій, що визнаються використанням творів, наведений у частині 3 статті 15 Закону про авторське право, включає, серед іншого, і створення переробки та інші подібні зміни твору. Отже процес створення переробки твору ужиткового мистецтва - освітлювального приладу "ОСОБА_25", в результаті якої був створений зазначений вище товар, є використанням твору ужиткового мистецтва ОСОБА_8. При цьому, виготовлення такого товару вважається відтворенням. Більше того, розповсюдження творів шляхом першого продажу та шляхом іншої передачі до першого продажу також вважається використанням творів згідно невичерпного переліку, наведеного у частині 3 статті 15 Закону про авторське право.

На підтвердження факту, що зазначений вище товар є переробкою твору ужиткового мистецтва - освітлювального приладу "ОСОБА_25" надається Висновок експерта № 35-01/20 від 14 січня 2020 року, в якому, серед іншого, встановлено, що, зазначений товар є відповідною переробкою.

Таким чином, при створенні, виготовленні та продажу зазначеного товару було здійснено використання твору ужиткового мистецтва "ОСОБА_25".

Також, на сайті інтернет-магазину у розділі "Контакти" зазначена адреса " АДРЕСА_6" (Додаток 27 до позовної заяви).

У якості допоміжних підтверджень можна зазначити, що у соціальній мережі "Instagram" існує сторінка користувача " ОСОБА_15 " (Додаток 28 до позовної заяви). В інформації про користувача на зазначеній сторінці вказані ім`я ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ) та посилання на веб-сайт згаданого раніше інтернет-магазину. Зміст зазначеної сторінки додатково зафіксований в ході огляду та фіксації інформації з мережі інтернет (Додаток 29 до позовної заяви).

Крім цього, у соціальній мережі "Instagram" також існує сторінка користувача "ІНФОРМАЦІЯ_18" (Додаток 30 до позовної заяви).

В інформації про користувача на зазначеній сторінці вказані, зокрема, номер телефону, що співпадає зі згаданим раніше номером з веб-сайту інтернет-магазину та експерес-накладної, адреса, що співпадає з адресою, зазначеною у розділі "Контакти" на веб-сайті зазначеного інтернет-магазину, а також посилання на веб-сайт згаданого інтернет-магазину.

ТОВ "Хостінг Україна" на виконання ухвали суду про витребування доказів, надали інформацію про те, що товариством надаються послуги реєстрації доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_18.com" та хостингу для веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_18.com" наступному абоненту:

ПІБ: ОСОБА_7

Адреса: АДРЕСА_2

E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) є відомості про ФОП ОСОБА_7 (номер запису в ЄДРЮОФОПГФ 2 480 000 0000 172164 від 01.04.2015 р.), основний вид економічної діяльності якої: код КВЕД 47.59 "Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах", адреса реєстрації: АДРЕСА_2 (Додаток 1 до цього Клопотання).

Таким чином, власник веб-сайту та доменного імені це дійсно реальна особа, а адреса зазначена у листі ТОВ "Хостінг Україна" - співпадає з адресою, вказаною у ЄДР для фізичної особи-підприємця із тотожним ПІБ, при цьому основний вид діяльності відповідає діяльності, що здійснюється на сайті (реалізація освітлювальних приладів).

В мережі Інтернет є інформація, а саме розміщені ще у 2013 році оголошення на веб-сайті "www.vacancy.kharkov.ua" ("Вакансии в Харькове") за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_25, що підтверджується матеріалами справи.

В цих оголошенням міститься інформація про пошук на посаду менеджера-логіста в м. Харкові, роботодавцем виступає певний ФОП ОСОБА_22 , при цьому:

- зазначені контактні телефони: " НОМЕР_1 ОСОБА_13 " "НОМЕР_4 ОСОБА_27".

Ім`я відповідачів співпадають; номер телефона НОМЕР_1 зазначається на веб-сайті в розділі "Умови опту" ("Условия опта"), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_26 (Додаток 2 до цього Клопотання);

- адресою електронної пошти вказано " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", тобто та ж адреса, що і у листі ТОВ "Хостінг Україна".

Таким чином, з огляду на наявні докази по справі власником доменного імені "ІНФОРМАЦІЯ_18.com" та веб-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 є ОСОБА_7 , а не ОСОБА_6 .

В матеріалах справи наразі відсутні належні докази того, що саме ОСОБА_6 управляв і (або) розміщував електронну (цифрову) інформацію в межах веб-сторінок веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_18.com", на яких здійснюється незаконне використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" шляхом їх відтворення та доведення до загального відома.

Враховуючи зазначене саме ОСОБА_7 є особою, яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах таких веб-сторінок веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_18.com" безпосередньо як власник домену та веб-сайту.

В свою чергу, очевидно, що ОСОБА_6 співпрацює із ОСОБА_7 , адже саме він, як вже зазначалося був відправником товару, його номер телефону і ім`я зазначаються у пов`язаних соціальних мережах та на веб-сайті. Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають бути співвідповідачами у вказаній справі.

Також судом встановлено, що використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", Відповідачами порушує виключні майнові авторські права ОСОБА_8.

Згідно положень статті 50 Закону про авторське право, порушенням авторського права, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права, визначені статтею 15 зазначеного закону. Згідно положень згаданої статті 15 до таких прав належать виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, при цьому, виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів, створення переробки творів, розповсюдження примірників творів, подання творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Також, згідно положень частини 3 статті 426 ЦК України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (з урахуванням зазначеного вище, в даному випадку таке право належить ОСОБА_8 ).

Як встановлено вище, Відповідачі здійснюють використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", виключні майнові права інтелектуальної власності щодо яких належать ОСОБА_8 . Враховуючи, що ні ОСОБА_8, ні уповноважені ним особи не давали Відповідачам жодних дозволів на використання зазначених творів, з урахуванням вказаних вище положень законодавства, таке використання творів ужиткового мистецтва з боку Відповідачів вважається порушенням прав ОСОБА_8 та є підставою для їх захисту, в тому числі - судового.

Крім того, судом встановлено, що використання творів ужиткового мистецтва "ОСОБА_25" та " ОСОБА_20 ", відповідачі порушують законний інтерес ОСОБА_24.

Як установлено судом, ОСОБА_25 ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) наразі наділений виключним правом на використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", зокрема, на території України, на підставі Договору із дизайнером, укладеного між Позивачами 21 грудня 2010 року (Додаток 11 до позовної заяви). Ліцензія, одержана ОСОБА_25 ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) на підставі згаданого договору, є виключною, що зобов`язує ОСОБА_8 на період дії такої ліцензії утриматись від власного використання відповідних творів, а також від надання аналогічних ліцензій будь-яким іншим особам. Таким чином, на підставі зазначеного договору, ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) одержав можливість одноособово використовувати твори ужиткового мистецтва - освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20", не набуваючи при цьому виключних майнових прав щодо таких творів. Отже, ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) не наділений авторськими правами щодо таких творів, які можуть бути об`єктом правового захисту (як у випадку ОСОБА_8), однак, укладаючи такий договір ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) забезпечив правомірне задоволення свого законного інтересу на одноособове використання зазначених творів, права щодо яких йому не належать.

Виходячи зі змісту Рішення Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Представником позивачів на адресу, зазначену у розділі "Контакти" інтернет-магазину, про який йшла мова вище, були направлені Вимога про припинення порушення прав інтелектуальної власност за вихідним номером 7594 від 23 липня 2019 року та Повторна вимога про припинення порушення прав інтелектуальної власності за вихідним номером 8581 від 2 вересня 2019 року (Додатки 33, 33 до позовної заяви), однак жодної відповіді на них до дати подання цієї позовної заяви не надійшло.

Після одержання першої зазначеної вище вимоги, назва товару на зазначеному веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_21", яке містить назву твору ужиткового мистецтва "ОСОБА_25", було змінено на "ІНФОРМАЦІЯ_22". Зазначене може свідчити про те, що, Відповідачі свідомо порушують права Позивачів. Підтвердження зазначеного випливає зі змісту Протоколів огляду та фіксації інформації з мережі інтернет (Додатки 22, 23 до позовної заяви).

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку, що використовуючи твори ужиткового мистецтва - освітлювальні прилади "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" без жодної правової підстави, Відповідачі фактично позбавляють ОСОБА_24 правомірно одержаної можливості на одноособове використання відповідних творів (факт паралельного використання іншою особою виключає одноособовість), чим порушує законний інтерес ОСОБА_24.

Твердження представника відповідача, що оскільки на час розгляду справи по суті, на Веб-сторінках вже не міститься ніяких посилань на продукцію Позивачів (ані перероблених товарів ужиткового мистецтва, ані оригінальних), вимоги позивачів щодо припинення Відповідачами неправомірного використання творів ужиткового мистецтва освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" шляхом їх відтворення, переробки та подання до загального відома, а також заборони Відповідачам здійснювати неправомірне використання творів ужиткового мистецтва освітлювальних приладів "ОСОБА_25" та "ОСОБА_20" шляхом їх відтворення, переробки та подання до загального відома є необґрунтованими та не підлягають задоволенню або провадження у справі підлягає закриттю, суд не приймає до уваги, враховуючи позицію Верховного суду у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19. У вказаній справі, в контексті застосування судами ч. 2 ст. 255 ЦПК України Верховний суд зазначив: "Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні)." оскільки на момент пред`явлення позову, предмет спору був наявний.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦК України особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об`єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об`єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 440 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Згідно з ч. 3 ст. 423 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

Частиною 2 ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є виключне право дозволяти використання твору.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам.

Згідно зі ч. 1 ст. 52 Закону за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; в) подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; г) подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України; е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов`язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об`єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження; з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов`язаних із захистом авторського права та суміжних прав; и) здійснювати захист авторського права і (або) суміжних прав у порядку, визначеному статтею 52-1 цього Закону.

Виходячи із змісту наведених норм фактом порушення авторського права є вчинення конкретною особою певних дій, які визначені законом.

Таким чином, підставою притягнення відповідачів до відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 52 Закону є вчинення ним дій, які б порушували права позивача, як автора належних йому творів.

Належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачами відповідного дозволу на використання вищевказаних творів не надавалося.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 44 постанови «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 № 5 відповідно до пункту "б" статті 50 Закону N 3792-XII розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту.

Особа, яка розповсюджує об`єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб`єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Таким чином, оскільки на момент пред`явлення позову, предмет спору був наявний, що ОСОБА_6 сам підтвердив, вказавши про власну необізнаність щодо порушення прав Позивачів, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України. З відповідачів на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір в сумі 4204,00 грн. в рівних частках по 2102,00 грн. з кожного та витрати, пов`язані із залученням експертів, перекладачів та проведенням експертизи, в сумі 30810,00 грн., витрати по`вязані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме закупка контрафактного товару - 5497,40 грн.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 226 390, 34 грн. суд вважає за необхідне, зазначити наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представництво відповідача ОСОБА_6 у суді здійснювали адвокати Ортинська М.Ю. та в подальшому ОСОБА_1 (Адвокатське об`єднання Айпістайл» на підставі договорів про надання правової допомоги від 06.12.2019 за № LA000016/UA та від 21.06.219 LA000009/UA.

Представником позивачів додано до матеріалів справи належним чином завірений договір про виконання робіт та надання послуг, платіжні доручення, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу. Загальна сума послуг складає 226082,94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічного змісту висновків щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що Цивільним процесуальним кодексом України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги позивачів задоволено, але з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивачів підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 150 000,00 грн, який у даному випадку буде достатнім, співмірним та справедливим.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 75-81, 223, 258, 259, 264, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зобов`язання та заборонення вчиняти певні дії - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 припинити неправомірне використання творів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів «ОСОБА_25» та « ОСОБА_23 », а саме ОСОБА_6 - шляхом переробки освітлювального приладу «ОСОБА_25», ОСОБА_7 - шляхом відтворення та подання до загального відома освітлювальних приладів «ОСОБА_25» та «ОСОБА_20» в мережі Інтернет.

Заборонити ОСОБА_6 , ОСОБА_7 здійснювати неправомірне використання товарів ужиткового мистецтва - освітлювальних приладів «ОСОБА_25» та «ОСОБА_20», а саме ОСОБА_6 - шляхом переробки освітлювального приладу «ОСОБА_25», ОСОБА_7 - шляхом відтворення та подання до загального відома освітлювальних приладів «ОСОБА_25» та «ОСОБА_20» в мережі Інтернет.

Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_25 ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) судовий збір у розмірі 4204 грн. 00 коп. в рівних частках по 2102 грн. 00 коп. з кожного.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_25 Design Oy ( ОСОБА_5 ) судові витрати, повязані із розглядом справи у розмірі 186307 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі:

АДРЕСА_3 ;

Відповідачі: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_5 .

Суддя В.О. Афанасьєв