ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024р. Справа № 904/2359/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент», м. Дніпро

До: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м. Москва

Про: стягнення 1 637 267,98 доларів США

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Карпенко О.І. (адвокат);

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Континент» (позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Російської федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (відповідач) про стягнення 1 637 267,98 доларів США (в т.ч.: 1 618 999,37 доларів США - збитки без урахування податку на додану вартість, 18 268,61 доларів США - упущена вигода без урахування податку на додану та 200 000,00 грн. - судові витрати, понесені у зв?язку з проведенням експертної оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності нерухомого майна та експертної оцінки щодо визначення розміру завданих збитків та упущеної вигоди). В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на заподіяння шкоди внаслідок знищення та пошкодження майна у зв`язку із збройною агресією Російської федерації, а саме: 29.12.23р. в наслідок ракетного обстрілу було пошкоджено і зруйноване нерухоме майно ТОВ «Континент», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, буд.32-А.

Ухвалою суду від 05.06.24р. було відкрито провадження у справі №904/2359/24, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 25.06.24р. Відповідач явку повноважних представників не забезпечив, відзив на позов не надав. Розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою суду від 04.07.24р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті .

Позивачем на виконання ч.1 ст. 172 ГПК України направлено копії позовної заяви і доданих до неї документів до посольства Російської федерації в Республіці Польща, за адресою: ul. Belwederska 49, 00-761 Warszawa.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право» пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.22р., Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.

Відповідно до правового висновку , викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.22р. у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором , Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014р., немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24.02.22р. таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.

У постановах від 18.05.22р. у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.22р. у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання ухвал суду на адресу відповідача в особі посольства РФ в Україні повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі судом здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/) відповідних оголошень-повідомлень. Жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Континент» є власником нерухомого майна (торгово-розважальний комплекс, загальною площею 14949,1 кв.м.), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, буд. №32 -А, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.03.20р., індексний номер 202860054 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 25.02.20р., індексний номер: 201686511. (а.с.28-29).

Вказане нерухоме майно загально відоме під назвою «Торгово-розважальний комплекс APPOLO».

29.12.23р. близько 08:25год. підрозділами збройних сил Російської Федерації здійснено обстріл ракетами невстановленого типу по цивільній інфраструктурі м. Дніпра, зокрема ракета влучила у ТРК «Апполо», внаслідок чого сталася пожежа у приміщенні, про що ДСНС України у Дніпропетровській області був складений акт про пожежу 29.12.23р. (а.с.58).

За цим фактом СВ УСБУ в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 22023040000000897 від 29.12.23р. за ознаками ч. 2 ст. 438 КК України (а.с. 59). В рамках вказаного кримінального провадження ТОВ «Континент» визнано потерпілою стороною та видано Пам?ятку про процесуальні права та обов?язки представника потерпілого від 02.01.24р. (а.с. 61-62).

Факти руйнувань та знищення майна ТОВ «Континент» також підтверджуються матеріалами фото та відео фіксації, що були здійснені під час первинного огляду приміщення ТРК «Апполо» комісією відповідно до Наказу «Про створення комісії з обстеження будівель та приміщень» № 43 від 29.12.23р. та скриншоти дописів засобів масової інформації у телеграм-каналах (а.с. 63-73).

З метою оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності нерухомого майна, ТОВ «Континент» було залучено ТОВ«ДН-Консалтинг» за договором 11/01/2024 від 11.01.24р., обстеження виконали відповідальні фахівці вказаного підприємства. (а.с. 74-76).

За результатами обстеження було складено Звіт №11/1-24-1, зареєстрований у Єдиній державній електронній системі будівництва під номером ТО01:2983-0721-7726-0531, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності від 05.03.24р., в якому зазначено, що ступінь пошкодження об?єкта в цілому 41%, також відповідно до звіту в результаті обстеження нерухомого майна встановлені наступні дефекти та пошкодження:

-??пошкодження стін котельні уламками боєприпасів та вибуховою хвилею, (загальна площа котельні - 43,4 м2);

-руйнування скляної фасадної системи вибуховою хвилею в осях 1-3 по ряду Г1, рядах Г-Б по осі 4 та рядах Б-Г по осі 10 (пошкоджено 100%);

-пошкодження та деформація сендвіч-панелей уламками боєприпасів та вибуховою хвилею надбудови на даху (площа даху - 5029,5 м2);

-пошкодження та тріщини гіпсокартону окремими місцями вибуховою хвилею по всій будівлі (загальна площа будівлі - 14949,1 м2);

-значна деформація фахверкових стійок вибуховою хвилею в рядах Г1-А по осі 3;

-деформація фахверкових стійок вибуховою хвилею в осях 3 а- 11 по ряду А (довжина фасаду - 53 м);

-руйнування сендвіч-панелей і їх кріплення до стійок по всій будівлі (пошкоджено 60%);

-пошкодження світлоаераційного ліхтаря (площа світлоаераційного ліхтаря - 190 м2);

-руйнування покрівлі уламками боєприпасів та вибуховою хвилею по всій будівлі (зруйновано 100%);

- руйнування віконних блоків, рам або скління вибуховою хвилею по всій будівлі (зруйновано 70%);

- руйнування та деформація дверних блоків вибуховою хвилею по всій будівлі (зруйновано 70%);

- руйнування дверей на монтажний балкон вибуховою хвилею на 3 поверсі в осях 8-9 по ряду Н (зруйновано 100%);

- пошкодження керамічної плитки окремими місцями вибуховою хвилею по всій будівлі (пошкоджено 10%);

-пошкодження опорядження окремими місцями уламками вибуховою хвилею по всій будівлі (загальна площа будівлі - 14949,1 м2);

-пошкодження HPL панелей та зовнішньої реклами вибуховою хвилею по всій будівлі (загальна площа будівлі - 14949,1 м2);

-пошкодження повітроводів, приладів опалення вибуховою хвилею по всій будівлі (загальна площа будівлі - 14949,1 м2);

-пошкодження шаф управління обладнанням, ел. проводки і ламп вибуховою хвилею по всій будівлі (загальна площа будівлі - 14949,1 м2);

-пошкодження повітроводів вибуховою хвилею по всій будівлі (загальна площа будівлі 14949,1 м2);

-пошкодження організованої системи водовідведення вибуховою хвилею по всій будівлі (площа будівлі - 14949,1 м2);

-пошкодження протипожежних штор та сигналізації вибуховою хвилею по всій будівлі (загальна площа будівлі - 14949,1 м2). (а.с. 77-104).

За послуги з проведення оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності нерухомого майна ТОВ «Континент» сплатило ТОВ «ДН- ДН-Консалтинг» 80 000,00грн, у тому числі ПДВ 20%, що підтверджується платіжною інструкцією №1330 від 02.02.24р. на суму 80 000,00грн., у т.ч. ПДВ 20% (а.с. 105).

У зв?язку зі значним пошкодженням будівлі ТРК «Аполо», ТОВ «Континент» було вимушене зупинити її експлуатацію, що підтверджується наказом №29/01 від 29.12.23р. (а.с. 106).

У подальшому, після виконання робіт по частковому відновленню будівлі та наявною можливістю її подальшої експлуатації за призначенням (за виключенням тих площ будівлі, на яких ще проводилися будівельно-відновлювальні роботи) відновлення експлуатації будівлі відбулось з 27.02.24р., що підтверджується наказом №27/02 від 27.02.24р. (а.с. 107).

Проведення будівельно-відновлювальних робіт (зовнішніх та внутрішніх) продовжувалось протягом чотирьох місяців, починаючи з 01.01.24р., що підтверджує довідка ТОВ «Континент» вих. №15/03-ор від 15.03.24р. (а.с. 108).

В подальшому, для організації проведення судової комплексної будівельно-технічної, оціночно-будівельної, товарознавчої, економічної експертизи у складі комплексної експертизи щодо встановлення і визначення реальних збитків (матеріальної шкоди), завданих ТОВ «Континент» як власнику нерухомого майна, яке зазнало руйнування (пошкодження) внаслідок збройної агресій Російської федерації, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ «Континент», також з оцінки потреб у відновленні нерухомого майна, та отримання відповідних висновків експертів і передачі їх замовнику, позивач звернувся до ТОВ «Українська інжирінгова компанія «Амор-Альянс», про що було укладено договір №10/03/24 від 05,03.24р., яке залучило ТОВ «Науково-практичне східне бюро судових експертиз». (а.с. 109-111).

30.04.24р. складено висновок за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної, оціночно-будівельної, товарознавчої експертизи № 09/03/24 щодо встановлення і визначення реальних збитків (матеріальної шкоди) завданих ТОВ «Континент» як власнику нерухомого майна, яке зазнало руйнування (пошкодження) внаслідок збройної агресії Російської федерації, що сталась 29.12.23р. у м. Дніпро. Відповідно до вказаного висновку судовими експертами було встановлено, що технічною причиною пошкоджень та руйнувань об?єкту ТРК «Апполо», спричинено 29.12.23р. ракетним обстрілом невстановленого тину, що здійснено підрозділами зс рф по цивільній інфраструктурі м. Дніпра; розмір завданих реальних збитків (матеріальної шкоди) ТОВ «Континент», внаслідок руйнування та пошкодження Об?єкта, що сталося внаслідок збройної агресії Російської федерації 29.12.23р. у м. Дніпро, становить 1 568. 441,08 доларів США, без врахування ПДВ, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на дату оцінки (30.04.24р. - 39,6688грн. за 1 дол. США) 62 218 175,51грн. без врахування ПДВ; розмір завданих реальних збитків (матеріальної шкоди) ТОВ «Континент», внаслідок списання знищеного обладнання (перелік обладнання із ступенем його пошкодження наведений у додатку №1 до висновку № 09/03/24 та балансовій довідці «Основні засоби (нерухоме майно та обладнання)» вих. №07/03 від 07.03.24р., що сталося внаслідок збройної агресії Російської федерації 29.12.23р. у м. Дніпро, становить 50 558,29 доларів, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на дату оцінки (30.04.24р. - 39,6688грн. за 1 дол. США) 2 005 586,69 грн. без врахування ПДВ. (а.с. 113-146).

Таким чином, загальний розмір реальних збитків (матеріальної шкоди), завданої ТОВ «Континент» станом на дату оцінки (висновку) склав (без врахування ПДВ) 1 618 999,37 доларів США, без врахування ПДВ, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на дату оцінки (курс НБУ за 1 долар США станом на 30.04.24р. - 39,6688грн.) 64 223 762,21 грн. без врахування ПДВ.

30.04.24р. складено висновок за результатами проведення судової економічної експертизи № 04-05/24 щодо розрахунку оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ «Континент» в результаті ракетного обстрілу 29.12.23р. Відповідно до вказаного висновку сума недоотриманого прибутку (упущеної вигоди) , спричинених ТОВ «Континент» неможливістю ведення господарської діяльності протягом періоду з дати ракетного враження ТРК Appolo - з 29.12.23р. до 27.02.24р., тобто протягом 2 місяців ведення відновлювальних, ремонтних робіт пошкодженого приміщення та поновлення роботи основних технологічних систем і обладнання, що забезпечують придатність комплексу для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку, дорівнює 18 268,61 дол. США без врахування ПДВ, що у перерахунку в гривневий еквівалент за курсом Національного банку України станом на дату оцінки на 30.04.24р. (курс НБУ за 1 долар США станом на 30.04.24р. - 39,6688грн.), дорівнює 724 693,84грн. без врахування ПДВ. (а.с. 147-168).

За послуги з організації проведення судової комплексної будівельно-технічної, оціночно-будівельної, товарознавчої, економічної експертизи у складі комплексної експертизи щодо встановлення і визначення реальних збитків (матеріальної шкоди), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди, а також з оцінки потреб у відновленні нерухомого майна, та отримання відповідних висновків експертів, ТОВ «Континент» сплатило ТОВ «Українська інжирінгова компанія «Амор-Альянс» 120 000,00 грн, без ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями: №1403 від 12.03.24р. на суму 60. 000,00грн. Без ПДВ; №1519 від 17.05.24р. на суму 30 000,00грн. без ПДВ та №1523 від 28.05.24р. на суму 30 000,00 грн. без ПДВ (а.с. 169-171).

Таким чином, 29.12.23р. внаслідок ракетного обстрілу збройними силами Російської федерації території м. Дніпра ТОВ «Континент» завдано матеріальних збитків у розмірі 1 618 999,37 доларів США, без врахування ПДВ, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на дату оцінки (курс НБУ за 1 долар США станом на 30.04.24р. - 39,6688грн.) 64 223 762,21грн. без врахування ПДВ; розмір упущеної вигоди становить 18 268,61 дол. США без врахування ПДВ, що у перерахунку в гривневий еквівалент за курсом Національного банку України станом на дату оцінки на 30.04.24р. (курс НБУ за 1 долар США станом на 30.04.24р. - 39,6688грн.), дорівнює 724 693,84грн. без врахування ПДВ; витрати, понесені у зв?язку з проведенням експертної оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності нерухомого майна у розмірі 80 000,00грн., у тому числі ПДВ 20%; витрати, понесені у зв?язку з проведенням експертної оцінки щодо визначення розміру збитків (матеріальної шкоди та упущеної вигоди, завданих внаслідок такого ракетного обстрілу у розмірі 120 000,00грн., без ПДВ.

Відповідні незаконні, протиправні дії Російської Федерації, як в контексті норм національного законодавства України, так і в контексті норм міжнародного права, призвели до порушення права власності ТОВ «Континент» внаслідок пошкодження і руйнування об`єкт нерухомості, що стало підставою звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз змісту статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України свідчить, що реальні збитки можуть розраховуватись як у формі втрат, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, так і у формі витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення пошкодженої речі. Потерпілий за власним вибором може вимагати відшкодування або реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або реальної вартості будівельних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого нерухомого майна.

Відповідно до абз. 13 п. 2 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації - додатку до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 20.03.22р. № 326 (далі Загальні засади оцінки збитків) під збитками розуміють:

- вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів в ході збройної агресії Російської Федерації, розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки);

- розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода).

Метою оцінки збитків є: визначення розміру реальних збитків (у вартісному виразі); визначення упущеної вигоди; визначення витрат, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу (п. 8 Загальних засад оцінки збитків).

Як встановлено підпунктом 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 326, визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінки збитків оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 затверджена Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика).

У пункті 4 Методики встановлено, що відповідно до цієї Методики об`єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб`єктів господарювання всіх форм власності, згідно з підпунктами 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2022 № 951).

Оцінка шкоди та збитків, що проводиться відповідно до цієї Методики, здійснюється з метою, зокрема визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій (пункт 5 розділу І Методики).

Така мета згідно з цією Методикою досягається шляхом визначення у вартісному виразі, зокрема: розміру реальних збитків; потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії (пункт 6 розділу І Методики).

Згідно з пунктом 7 Методики оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ЕS-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов`язав Російську федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ЕS-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію росії проти України, вимагає від Російської федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 «Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні»» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії російської федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

У зв`язку з чим, суд вважає, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з відповідача - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14; ідентифікаційний код 103773968834) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент» (49089, м. Дніпро, вул. Алана Шепарда, буд. 17, пов. 2, каб. 3; код ЄДРПОУ 31182939) : 1 618 999,37 доларів США без урахування податку на додану вартість - збитків; 18 268,61 доларів США без урахування податку на додану вартість упущена вигода та 200 000,00грн. - судових витрат, понесені у зв?язку з проведенням експертної оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності нерухомого майна та експертної оцінки щодо визначення розміру завданих збитків та упущеної вигоди.

3.Стягнути з відповідача - держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14; ідентифікаційний код 103773968834) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 977 226,84грн.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 09.08.24р.

Суддя Васильєв О.Ю.