Справа №751/4060/24

Провадження №2/751/1185/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

суддяЛібстер А.С.секретар судового засіданняРак Я. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № № 751/4060/24 за позовомОСОБА_1 доДепартаменту соціальної політики Чернігівської міської радипро про відшкодуванняморальної шкоди учасники справи та представники: представник позивачане з`явився відповідачкане з`явилась

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради 20000 гривень моральної шкоди.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що у 2021 році звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду щодо стягнення з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на його користь 7354 гривні на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо недоплати йому, як учаснику бойових дій грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі №620/5612/22 позов був задоволений частково, визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у меншому розмірі, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком та зобов`язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. На підставі зазначеного рішення Чернігівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, відповідно до якого було відкрито виконавче провадження ВП№70484265 щодо примусового виконання рішення суду. Тобто рішення суду, яке набрало законної сили близько 2 років залишається невиконаним. Оскільки судовим рішенням встановлена протиправність дій відповідача щодо нарахування, виплати та належного перерахунку, крім того, встановлено бездіяльність відповідача щодо виконання вказаного судового рішення, вважає, що наявні усі складові цивільно-правової відповідальності, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі щодо відшкодування моральної шкоди. Визначений розмір моральної шкоди, на думку позивача, відповідає засадам розумності та справедливості, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини посадових осіб органу державної влади у завданні моральної шкоди.

Ухвалою Новозаводського районного суд м. Чернігова від 20 травня 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.06.2024 та 07.06.2024 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на позовну заяву, з додатками, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 38-76). Заперечення обґрунтовують тим, що визнання дій/рішень/бездіяльності відповідача протиправними ще не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди та про відсутність обов`язку позивача її доводити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у зазначеній вище справі стосується зобов`язання нарахувати та виплатити недоотримані кошти на користь позивача та ніяким чином не стосується питання наявності чи відсутності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, причинного зв`язку між моральною шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Для виконання органами соціального захисту населення судових рішень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та інших постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року № 902 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, за прізвищами в алфавітному порядку (п. 7 Порядку № 902). З метою виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 620/5612/22 Департаментом добровільно здійснено перерахунок позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Сума допомоги, яку йому має бути доплачено у черговості, яка визначена п. 7 Порядку № 902, становить 7354,00 грн. З метоювирішення питанняфінансування зДержавного бюджетуна забезпеченнявиконання судовихрішень запрограмами соціальногозахисту населення,які фінансуютьсяз Державногобюджету,або внесеннязмін дочинного законодавства,які бдали можливістьвиконувати рішеннясудів зобов`язальногохарактеру,Департамент постійнозвертався довищестоящих органіві такимчином вживналежних заходівдля вирішенняпитання фінансуванняз Державногобюджету навиконання всіхсудових рішень,які винесеніна користьпозивачів,щодо соціальнихвиплат,які фінансуютьсяза рахунокДержавного бюджету,у томучислі длявиконання зазначеногосудового рішення.Тобто,відсутній фактневиконання рішеннясуду безповажних причин.Вважають,що позивачем у даній справі належними та достатніми доказами не доведено, що його негативні емоції внаслідок будь-яких рішень /дій / бездіяльності відповідача досягли рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Крім того, будь-які рішення / дії / бездіяльність Департаменту у процесі виконання зазначеного вище рішення суду не визнавалися судом у порядку адміністративного судочинства протиправними. Тобто, позивач не довів факту заподіяння йому саме моральної шкоди. Жодні рішення / дії Департаменту не були спрямовані на завдання позивачу моральної шкоди, а навпаки всі рішення / дії Департаменту були спрямовані на якнайшвидше виконання зазначеного вище рішення судЗ метою недопущення порушень бюджетного законодавства протягом 2021 року щорічна разова грошова допомога до 5 травня отримувачам, у тому числі і позивачу, виплачувалась Департаментом у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету. У Департаменту була відсутня реальна (фінансова) можливість виплати зазначеної допомоги у іншому розмірі, ніж передбачено вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України та бюджетною програмою за КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною». Тобто, будь-які дії/рішення Департаменту не були спрямовані на завдання позивачу будь-якої шкоди (майнової чи моральної). Такі дії/рішення Департаменту були об`єктивними та відповідали реальним фінансовим можливостям. Сума реальних збитків позивача становить 7354,00 грн та вже присуджена Чернігівським окружним адміністративним судом на користь позивача. Будь-яких інших реальних збитків позивачем не доведено. Наявність певних захворювань у позивача та проходження ним лікування жодним чином не пов`язано з рішеннями/діями/бездіяльністю Департаменту. Тобто, у будь-якому випадку розмір шкоди, у тому числі моральної, не може перевищувати суми реальних збитків. Реальні збитки у розмірі 20 000 грн позивачем не доведено.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву, щодо розгляду справи без її участі та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст.247Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням ветерана війни-інваліда 2 групи, серія НОМЕР_1 (а.с.22).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язано нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

06.12.2022 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за заявою стягувача ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження ВП № 70484265 (а.с. 16-17).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 року (чинна з 31.08.2021 року) № 902 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду», який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду у 2021 році за програмою «Забезпечення виконання рішень суду».

Відповідно до повідомлень від 08.09.2021, 06.05.2024, Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради інформував Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення виконання грошових зобов`язань (а.с. 60,62).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).

Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями ч.3 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст.ст.1173, 1174 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст.1174 ЦК України.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що застосовуючи ст.ст.1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі.

За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Статтями 13, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права та змінюють практику застосування національного закону відповідно до рішення цього Суду.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», пункт 40).

Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення від 28 липня 1999 року у справі «Імобільяре Саффі» проти Італії», заява № 22774/93, пункт 66).

У справі «Скордіно проти Італії» ЄСПЛ визначив ключові критерії для перевірки ефективності компенсаторного засобу юридичного захисту щодо надмірно тривалих судових проваджень. Ці критерії, які також застосовні до справ про невиконання рішень (див. рішення у справі «Вассерман проти Росії» N 21071/05, від 10 квітня 2008 року вимагають таке:

- позов про відшкодування має бути розглянутий упродовж розумного строку (рішення у справі «Скордіно проти Італії» N 36813/97, п. 195);

- призначене відшкодування має бути виплачено без зволікань і, як правило, не пізніше шести місяців від дати, на яку рішення про його призначення набирає законної сили (рішення у справі «Скордіно проти Італії» N 36813/97, п. 198).

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення презюмується.

Згідно з статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 року у справі № 620/5612/22 набрало законної сили 21.11.2022.

Станом на день розгляду справи 07.08.2024, кошти позивачу не сплачені.

З урахуванням строку невиконання судового рішення, що є тривалим періодом, в розумінні ст.1174 ЦК України є самостійною підставою для відшкодування заподіяної шкоди, та свідчить про моральні переживання позивача внаслідок бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

З огляду на розмір заборгованості та строки її погашення, на тривалість невиконання судового рішення, ступінь вини відповідача, Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, характер та тривалість моральних переживань, виходячи із засад розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь позивача 2000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач просив стягнути на його користь 20 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто 2000 грн моральної шкоди, тобто позов задоволено на 10% (100х2000/20 000).

Позивач на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору (а.с.22), в такому випадку з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь держави належить стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 121,12 грн (1211,20 грн х 10%).

Керуючись статтями 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19, код ЄДРПОУ 43649464) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячи) гривень.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради судовий збір у розмірі 121 гривня 12 копійок на користь ГУК у м. Києві/м. Київ/2 2030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106.

Рішення суду набирає законноїсили після закінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 07.08.2024.

Суддя А. С. Лібстер