Справа №386/573/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Ясінський Л.Ю.

секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №230601-62193-3 від 01.06.2023 року у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що 01.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали кредитний договір № 230601-62193-3. На підставі вказаного договору відповідачу ОСОБА_1 надано кредит строком на 150 днів ( до 29.10.2023 року) у розмірі 5000 грн., шляхом переказу вказаної суми на її платіжну картку, емітовану Акціонерним товариством АТ " А-БАНК" зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 3.5% від суми кредиту за кожен день користування.

З огляду на наведені обставини позивач просить стягнути із ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості що складає 31 250 грн., а також судовий збір в розмірі 2422 грн. та 9000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подала.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи згоду позивача, у відповідності із ст. 280 ЦПК України в разі неявки відповідача в судове засідання, суд вважає за доцільне проводити судовий розгляд при заочному розгляді справи.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, дослідивши подані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено такі обставини.

01.06.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено кредитний договір №230601-62193-3, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн на строк 150 днів шляхом переказу вказаної суми на її платіжну картку, емітовану Акціонерним товариством АТ " А-БАНК" зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 3.5% від суми кредиту за кожен день користування.(п. п. 1.1, 1.3 договору) ( а.с.16-21).

Пунктом 1.2 договору встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 3.5 % від суми кредиту за кожен день використання кредиту у межах строку, визначеного п. 1.3 договору.

Окрім того, ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 погодили графік розрахунків (додаток № 1 до договору № 230601-62193), згідно п. 1 якого визначили дату повернення кредиту - через 150 днів

Пунктом 3.3 договору №230601-62193-3 визначено, що у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених п. 1.3 договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору), позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3 цього договору. Сторони домовились, що процентна ставка, визначена у цьому пункті, нараховується відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За умовами п. 1.6 вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» зобов`язалося здійснити переказ суми кредиту на належний позичальнику електронний платіжний засіб № 432334ХХХХХХ2069 .

Підписуючи кредитний договір, відповідач ОСОБА_1 також погодилася на використання електронного підпису у якості аналога її власноручного підпису (п.5.2.3 договору).

На підтвердження укладення між ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору до позовної заяви долучено витяги з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua та довідку №121059 від 14.03.2024року, у яких відображено хронологію подання ОСОБА_1 анкети-заяви на кредит № 1288163, а також укладення договору №230601-62193-3 від 01.06.2023року.

Згідно квитанції №585339918 від 01.06.2023 року на виконання умов кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» 01.06.2024 року здійснило переказ коштів на суму 5000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за договором №230601-62193-3 від 01.06.2023року станом на 08.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором становила 31 250 грн, з яких 5000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту) 26 250 грн - заборгованість за несплаченими процентами за неправомірне користування грошовими коштами згідно п. 3.3 договору.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» слід задовольнити, виходячи із таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1055 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 01.06.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія « РІАЛЬТО» ( торгова марка "МОНЕТКА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №230601-62193-3 від 01.06.2023 року. За умовами вказаного договору відповідачу було перераховано на її банківську картку, емітовану АТ КБ «А-БАНК», кредитні кошти у розмірі 5000 грн. ОСОБА_1 отримала вказані кошти, проте належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 31 250 грн.

Оскільки доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором суду не надано, а розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджується наданим позивачем розрахунком, який відповідачем не спростований, із ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за кредитним договором № 230601-62193-3 від 01.06.2023 року у розмірі 31 250 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26250 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2 Креджитного договору за ставкою 3.5 % за кожен день користування кредитом за період з 01.06.2023 року по 29.10.2023 року.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу по справі суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом установлено, що 02.06.2022 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (замовник) та адвокат Руденко К. В. (виконавець) уклали договір про надання юридичних послуг № 02/06/2022, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов`язався надати замовнику такі юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво інтересів замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування (на підставі окремої довіреності), а замовник зобов`язався прийняти такі послуги та оплатити їх у порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором.

У п. 3.1 вищевказаного договору його сторони погодили, що вартість послуг виконавця становить 8000 грн за складання позовної заяви про стягнення заборгованості із боржника замовника, 1000 грн - за складання та надсилання адвокатського запиту.

Як убачається зі змісту довіреності від 20.02.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» уповноважило адвоката Руденка К. В., серед іншого, представляти інтереси товариства в судах України з усіма правами, які надано законом позивачу, у тому числі із правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви, брати участь у розгляді позовних заяв тощо.

Згідно акта приймання-передачі наданих послуг № 205 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022 року адвокат Руденко К. В. надав позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» послуги, зокрема, щодо підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №230601-62193-3 від 01.06.2023 року вартістю 8000 грн., а також складання адвокатського запиту про витребування доказів щодо боржника ОСОБА_1 за договором № № 230601-62193-3 від 01.06.2023 року вартістю 1000 грн.

На підтвердження оплати вказаних послуг адвоката позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №1102 від 12.01.2024 року про перерахування коштів ФК РІАЛЬТО ТОВ на рахунок отримувача коштів ОСОБА_2 у розмірі 180 000 грн. ( а.с.67).

Суд звертає увагу на те, що процесуальний закон встановлює критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Окрім того, у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 135 постанови).

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру, а також при цьому були дотримані критерії розумності їх вартості.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги ТОВ «ФК «Ріальто», то витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ріальто».

Відповідно до статті 141ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 , РОКПП № НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (код ЄДРПОУ 43492595) заборгованість за кредитним договором № №230601-62193-3 від 01.06.2023 року у розмірі 31 250 грн. ( тридцять одна тисяча двісті пятдесят гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 , РОКПП № НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (код ЄДРПОУ 43492595) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 , РОКПП № НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (код ЄДРПОУ 43492595) 9000 (дев`ять тисяч ) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 43492595.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: Л.Ю. Ясінський