Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 344/14171/24
Провадження № 1-кп/344/1169/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2024 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у місті Полтава, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає по АДРЕСА_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Злочин вчинено за наступних обставин.
Так, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.
Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 (далі - Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ (далі - Закон) Збройні Сили України (далі ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
У відповідності до ст. 3 Закону організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Згідно ст. 12 Закону підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон «Про оборону України») військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3542-XII (далі - Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Пунктом 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон «Про військовий обов`язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє строком до 09 листопада 2024 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України і наразі його продовжено з 14 травня 2024 року на 90 діб до 11 серпня 2024 року.
На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації змінили місце проживання та, прибувши на територію Івано-Франківської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.
Житель м. Одеси Одеської області ОСОБА_5 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , умисно, з корисливою метою, вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
З метою перешкоджання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по забезпеченню мобілізаційних заходів ОСОБА_5 з лютого 2023 року здійснював адміністрування автоматизованого сервісу (чат-боту) в соціальній мережі Телеграм та загальнодоступного тематичного інформаційного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 для збору, консолідації і трансляції повідомлень з відомостями про місця і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями громадянам України, які мають намір ухилитися від виконання свої обов`язків із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.
Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
Корисливий мотив в діях ОСОБА_5 полягав в тому, щоб шляхом адміністрування забезпечити постійне функціонування сервісу і каналу, проведення систематичного аналізу інформації, яка поступає на сервіс (чат-бот) та публікацію обробленої інформації на тематичному інформаційному каналі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики, що надасть змогу залучити до їх діяльності якомога більшу кількість учасників, до відома яких можна за грошову винагороду доводити рекламні та інші повідомлення зацікавлених осіб.
Кінцевою метою діяльності ОСОБА_5 було отримання прибутку від розміщення на тематичному інформаційному каналі рекламних повідомлень зацікавлених осіб, однак при цьому він знав та усвідомлював, що залучення учасників для функціонування каналу здійснюється тільки завдяки розміщенню на ньому інформаційних повідомлень про здійснення мобілізаційних заходів працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які перешкоджають діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. Умислом ОСОБА_5 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки як військових формувань ЗСУ. При цьому, ОСОБА_5 усвідомлював об`єктивно існуючу небезпеку свого діяння та бажав настання передбачуваних наслідків.
Таким чином, із змісту функціонального призначення тематичного інформаційного каналу у соціальній мережі Телеграм, встановлено, що ОСОБА_5 чітко усвідомлював, що розміщуючи в Телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 інформацію про вручення повісток працівниками центрів комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення громадян України від призову на військову службу, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період та бажав настання суспільно небезпечних наслідків. Крім того, ОСОБА_5 , з метою приховування своєї протиправної діяльності закрив у налаштуваннях каналу контактні дані (номера, псевдоніми) всіх учасників, в тому числі і свої. Указане також свідчить, що ОСОБА_5 усвідомлював, що здійснює протиправну діяльність та не бажав бути викритим у її вчиненні.
Крім того, з невстановленого досудовим розслідуванням часу, ОСОБА_5 для збирання відомостей відповідного характеру та подальшого їх розповсюдження серед учасників Telegram-каналу, зокрема «Повістки ІНФОРМАЦІЯ_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 адміністрував в соціальній мережі Telegram автоматизований сервіс для отримання повідомлень (чат-бот) з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». При цьому, ОСОБА_5 здійснив його налаштування таким чином, щоб користувачі самостійно надсилали інформацію у вигляді текстових повідомлень із зазначенням місця, часу та адреси де військовослужбовцями відповідних підрозділів ЗСУ та інших збройних формувань проводяться мобілізаційні заходи. В подальшому зазначені повідомлення проходили модерацію адміністраторами і публікувалися ними, як анонімні, в створеному ОСОБА_5 Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », чим інформували цільову аудиторію з числа громадян України, які ухиляються від призову та/або мобілізації і військового обліку, про місця виконання службових обов`язків співробітниками територіальних центрів комплектування та соціальної НОМЕР_2 на території м. Івано-Франківська та області, що об`єктивно перешкоджало законній діяльності відповідних підрозділів ЗСУ.
Так, у період часу з 11.09.2023 по 20.12.2023 у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших воєнізованих формувань розміщено 47 інформаційних повідомлень із зазначенням конкретних місць, де співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснювалася відповідна службова діяльність за наступними адресами:
- 11.09.2023 р., АДРЕСА_3 ;
- 13.09.2023 р., АДРЕСА_4. ;
- 14.09.2023 р., АДРЕСА_5 ;
- 22.09.2023 р., АДРЕСА_6 ;
- 29.09.2023 р., АДРЕСА_15
- 19.09.2023 р., АДРЕСА_16 ;
- 19.09.2023 р., АДРЕСА_43 ;
- 20.09.2023 р., АДРЕСА_17 ;
- 20.09.2023 р., АДРЕСА_18 ;
- 20.09.2023 р., АДРЕСА_19;
- 22.09.2023 р., АДРЕСА_20 ;
- 25.09.2023 р., АДРЕСА_21 ;
- 26.09.2023 р., АДРЕСА_7 ;
- 02.10.2023 р., АДРЕСА_22 ;
- 04.10.2023 р., АДРЕСА_23 ;
- 07.10.2023 р., АДРЕСА_24 ;
- 07.10.2023 р., АДРЕСА_8 ; - 07.10.2023 р., АДРЕСА_25. ;
- 15.10.2023 р., АДРЕСА_9 ;
- 10.10.2023 р., АДРЕСА_26;
- 10.02.2023 р., АДРЕСА_27;
- 18.10.2023 р., АДРЕСА_28 ;
- 20.10.2023 р., АДРЕСА_43 ;
- 24.10.2023 р., АДРЕСА_44 ;
- 30.10.2023 р., АДРЕСА_37 ;
- 31.10.2023 р., АДРЕСА_29 ;
- 31.10.2023 р., АДРЕСА_39 ;
- 01.11.2023 р., АДРЕСА_10 ;
- 13.11.2023 р., АДРЕСА_30 ;
- 13.11.2023 р., АДРЕСА_12 ;
- 17.11.2023 р., АДРЕСА_31 ;
- 17.11.2023 р., АДРЕСА_32 ;
- 18.11.2023 р., АДРЕСА_33 ;
- 19.11.2023 р., АДРЕСА_34 ;
- 21.11.2023 р., АДРЕСА_13 ;
- 22.11.2023 р., АДРЕСА_41 ;
- 23.11.2023 р., АДРЕСА_35 ;
- 23.11.2023 р., АДРЕСА_36;
- 29.11.2023 р., АДРЕСА_42 ;
- 09.12.2023 р., АДРЕСА_8 ;
- 13.12.2023 р., АДРЕСА_38 ;
- 15.12.2023 р., АДРЕСА_45 ;
- 16.12.2023 р., АДРЕСА_39 ;
- 16.12.2023 р., АДРЕСА_43 ;
- 16.12.2023 р., АДРЕСА_11 ;
- 20.12.2023 р., АДРЕСА_8 ;
- 20.12.2023 р., АДРЕСА_40 ;
- 20.12.2023 р., АДРЕСА_14 ;
При цьому, ОСОБА_5 розроблено механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших воєнізованих формувань і, незважаючи на те, що вказана інформація поширювалась не лише ним, а і іншими адміністраторами каналу, вся діяльність каналу охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_5 чітко знав та усвідомлював, що на каналі систематично розміщується інформація, яка за певних обставин може спричинити перешкоди в зазначеній законній діяльності ЗСУ саме на території Івано-Франківської області.
Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Таким чином, організувавши розміщення в Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 втрутився в законну діяльність відповідних Р( ІНФОРМАЦІЯ_4 та створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Перешкоджання з боку ОСОБА_5 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Під час досудового розслідування 26 липня 2024 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника - адвоката ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Сторона обвинувачення та сторона захисту в угоді про визнання винуватості від 26 липня 2024 року із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), обставини, яка обтяжує покарання (вчинення злочину з використанням умов воєнного стану) та зобов`язання співпрацювати з Івано-Франківською обласною прокуратурою у викритті кримінальних правопорушень стосовно осіб, які через телеграм-канали перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, досягли згоди, що обвинувачений ОСОБА_5 має понести покарання за ч.1 ст.114-1 КК України у виді позбавлення волі зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України та на підставі ст.76 КК України покласти на нього обов`язки.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_10 .
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно та в повній мірі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, щиро розкаявся, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 26 липня 2024 року, зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього, йому зрозумілі. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Захисник обвинуваченого також просив суд затвердити укладену 26 липня 2024 року між прокурором та його підзахисним угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст.473 КПК України, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, дослідивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, суд вважає, що угоду про визнання винуватості, укладену 26 липня 2024 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 слід затвердити, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому, виходячи з положень ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.
Надана суду угода відповідає вимогам, які ставляться до угоди про визнання винуватості, що передбачені ст.472 КПК України, в тому числі щодо міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Обставин, які б вказували на необхідність відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковано згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості за ч.1 ст.114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Крім того судом встановлено, що сторона обвинувачення та сторона захисту в угоді про визнання винуватості від 26 липня 2024 року за вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільної небезпеки вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою молодого віку, обставин, що обтяжують покарання, зокрема вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, наявність кількох обставин, що пом`якшують його покарання, а саме щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, узгодили покарання обвинуваченому у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України та на підставі ст.76 КК України покласти обов`язки.
Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Таким чином, під час підготовчого судового засідання встановлені законні підстави для затвердження угоди і призначення узгодженого сторонами покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов не заявлявся
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475,615 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26 липня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному 10.08.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022090000000926 між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
Нагляд за ОСОБА_5 здійснювати органу пробації за місцем його проживання.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
мобільний телефон марки «IPhone XR; мобільний телефон марки «IPhone 12 ProMax; ноутбук «Apple MacBook M2PRO» (постанова слідчого від 26.07.2024 року) - повернути ОСОБА_5 .
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено лише з підстав, передбачених у ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя ОСОБА_1
