Справа № 127/13902/24

Провадження № 33/801/663/2024

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.

Доповідач: Ковальчук О. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О. В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Люлика Романа Івановича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2024 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погодившись з цією постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Люлик Р.І подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені інспектором поліції у ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія до закладу охорони здоров`я. Поліцейськими при складенні протоколу не було залучено двох свідків. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» визначено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, який становить 1 рік, натомість Інструкція із експлуатації газоаналізатору Alcotest 7510 передбачає, що перевірка калібровки має проводитись кожні 6 місяців. Останнє градуювання приладу, що продував ОСОБА_1 , відбулось 09 листопада 2023 року, тобто з порушенням встановленого 6-місячного інтервалу, визначеного Інструкцією.

У судове засідання суду апеляційної інстанції належним чином повідомлений ОСОБА_1 не з`явився.

05 серпня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Люлик Р.І. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що адвокат із 06 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року перебуває у відпустці.

Дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки вказана у ньому підстава для відкладення розгляду справи нічим не підтверджена.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що у ч. 2 ст. 268 КУпАП закріплено перелік справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Справи про притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП до цього переліку не входять.

За ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Таким чином апеляційний суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також її захисника.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін з огляду на таке.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20 квітня 2024 року о 20 год. 53 хв. керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 7510, результат позитивний - 1,95% проміле, здійснювалась відеофіксація. Вказаними діями водій порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Це підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №626592, складеним 20 квітня 2024 року о 21 год. 00 хв., у якому зафіксовано вказані вище обставини (а. с.2).

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, порушення координації рухів. Огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, результат огляду - 1, 95 % проміле. У відповідній графі цього акту ОСОБА_1 поставив свій підпис про те, що із результатом він згоден (а. с. 3).

Рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Олексія Колоса, у якому вказано, що 20 квітня 2024 року о 20 год. 53 хв. за порушення ПДР було зупинено Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, порушення координації рухів. Огляд на стан сп`яніння було проведено у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest, результат огляду позитивний - 1,95% проміле. Подія фіксувалась на портативні відеореєстратори № 468805 та №467725 (а. с. 4).

Відеозаписами, з яких видно, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за наслідками якого було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Проти результатів огляду ОСОБА_1 не заперечував (а. с. 5).

Роздруківкою приладу Drager Alcotest 7510, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , на якій зазначено, що деталями аналізу є 1, 95 % проміле (а. с. 6).

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України).

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку)(п. 6 розділу І Інструкції).

За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних й перевірених доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені інспектором поліції у ОСОБА_1 , не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки у даному випадку має місце не відмова особи, яка має ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження огляду, а керування транспортними засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, що було підтверджено результатами огляду, які він не заперечував, що є самостійною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Разом з тим, про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння вказує акт огляду, де було вказано, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, порушення координації рухів.

Посилання скаржника на те, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія до закладу охорони здоров`я, не є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на таке.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).

Згідно ч. 3 ст. 268 КУпАП водій може бути доставлений до закладу охорони здоров`я лише у разі його незгоди із тим, що огляд буде проведений поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі його незгоди з отриманими результатами.

Із досліджених відеозаписів видно, що коли поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи згоден він із результатом огляду, то ОСОБА_1 кивнув, тобто висловив свою згоду із результатом огляду, та на проходженні огляду у медичному закладі не наполягав. Крім того, у відповідній графі акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 поставив свій підпис про те, що із результатом він згоден.

У зв`язку із вище зазначеним у поліцейського відсутній був обов`язок складати направлення, зміст якого свідчить про те, що у ньому зазначається найменування закладу охорони здоров`я (додаток 1 до Інструкції).

Доводи скарги про те, що поліцейськими при складенні протоколу не було залучено двох свідків не можна визнати обґрунтованими, зважаючи на наступне. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку поліцейським були застосовані технічні засоби відеозапису і відеозаписи з нагрудних камер поліцейських долучені до матеріалів справи, тому необхідності у присутності двох свідків під час проведення огляду не було.

Посилання скаржника на те, що останнє градуювання приладу, що продував ОСОБА_1 , відбулось 09 листопада 2023 року, тобто з порушенням встановленого 6-місячного інтервалу, адже Інструкція із експлуатації газоаналізатору Alcotest 7510 передбачає, що перевірка калібровки має проводитись кожні 6 місяців, не береться до уваги судом з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Вказана норма є бланкетною та відсилає до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, яким встановлено, що міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» становить один рік.

Інструкція із експлуатації газоаналізатору Alcotest 7510 (що є у загальному доступі у режимі Інтернет), а саме її розділ Інтервали технічного обслуговування містить наступні положення. При необхідності: замініть батареї або замініть акумуляторні батареї принаймні один раз на 12 місяців. Сервісне обслуговування та градуювання приладу виконується тільки уповноваженим персоналом. Після градуювання (або регулювання відповідно до затверджених вимог) встановіть блокування пристрою та пломбу. Тобто, зазначена Інструкція не передбачає того, що перевірка калібровки має проводитись кожні 6 місяців.

З роздруківки газоаналізатору Alcotest 7510 встановлено, що останнє калібрування відбулося 09 листопада 2023 року, тоді як огляд ОСОБА_1 - 20 квітня 2024 року, тобто в межах річного міжповірочного інтервалу, визначеного Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747.

Варто також зазначити, що згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про правотворчу діяльність» нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий (виданий) суб`єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією України та (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначених ч. 2 ст. 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правотворчу діяльність» законодавство України включає: 1) Конституцію України - Основний Закон України; 2) закони; 3) підзаконні нормативно-правові акти: а) постанови Верховної Ради України, що містять норми права (далі - постанови Верховної Ради України); б) укази Президента України, що містять норми права (далі - укази Президента України); в) постанови Кабінету Міністрів України, що містять норми права (далі - постанови Кабінету Міністрів України); г) накази міністерств, що містять норми права (далі - накази міністерств); ґ) акти інших державних органів, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти інших державних органів); д) постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, накази міністерств Автономної Республіки Крим, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти органів влади Автономної Республіки Крим); е) розпорядження голів місцевих державних адміністрацій (з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 цього Закону), накази керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, що містять норми права (далі - акти місцевих державних адміністрацій); є) акти органів місцевого самоврядування, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти місцевого самоврядування), з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 цього Закону.

Із наведеного слідує, що Інструкція із експлуатації газоаналізатору Alcotest 7510 не входить до структури законодавства України, оскільки не прийнята та не затверджена відповідним органом державної влади як підзаконний нормативно-правовий акт, а тому не є обов`язковою до застосування.

За таких обставин, наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є підтвердженням в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП дотримано, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Люлика Романа Івановича залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 липня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук