ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Морська Г.М.

30 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/793/24 пров. № А/857/13454/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Качмара В.Я., Хобор Р.Б.

за участю секретаря судового засідання:Пославського Д.Б.

апелянта: ОСОБА_1

представника апелянта:Торопчина О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 380/793/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, третя особа - Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.01.2024р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.12.2023р. №461 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Черкаській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.12.2023р. №773 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції з 25.12.2023р. відповідно до п.6 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- поновити з 26.12.2023р. на посаді начальника 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;

- стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої і, апелянт ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Просить суд, Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апелянт, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 13.11.2023р. до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла інформаційна довідка УСР в Черкаській області від 13.11.2023р. № 5179/55/122/01-2023 за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди - з пошкодженням транспортного засобу капітаном поліції ОСОБА_1 ,

Вказана подія стала підставою для складення відносно позивача протоколу за ст.124 КУпАП, а питання щодо складання протоколу за ст.130 КУпАП буде вирішено після отримання результатів дослідження біологічного матеріалу (крові та сечі).

13.11.2023р. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України № 266-п прийняв Наказ «Про призначення та проведення службового розслідування».

Матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до Департаменту на час призначення службового розслідування не надходили та отримані від УПП в Черкаській області під час проведення службового розслідування після їх витребування листом від 13.11.2023р. № 15221/55/01-2023 разом із рапортами поліцейських, поясненнями понятих, актів (висновків) про проведення оглядів на стан сп`яніння та інших документів, складених 12.11.2023р. стосовно позивача.

12.12.2023р. затверджений Висновок службового розслідування щодо вчинення дисциплінарного проступку капітаном поліції ОСОБА_1 (далі - Висновок службового розслідування).

За результатами службового розслідування встановлено наступне:

… 13.11.2023р. за вх. № 19600 до Департаменту стратегічних розслідувань з управління стратегічних розслідувань в Черкаській області надійшла інформаційна довідка від 13.1 1.2023р. № 5179/55/122/01-2023 про складення 12.11.2023р. адміністративного протоколу відповідно до ст.124 КупАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) стосовно начальника 1-го сектору (протидії корупції) цього управління капітана поліції ОСОБА_1 … , за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) з пошкодженням транспортного засобу.

Як зазначено в інформаційній довідці начальника УСР в Черкаській області полковника поліції ОСОБА_3 від 13.11.2023р. № 5179/55/122/01-2023, що 12.11.2023р. близько 20.34год. на бульварі Шевченка, 187 в м. Черкаси трапилася ДТП за участі капітана поліції ОСОБА_1 , яка керуючи приватним автомобілем HYNDAI ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1 , здійснила наїзд на бордюрний камінь внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Під час спілкування поліцейських Управління патрульної поліції в Черкаській області (далі - УПП в Черкаській області) із ОСОБА_1 , у останньої виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушена мова та координація рухів). Позивач категорично відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння на місці ДТП у визначеному законодавством порядку з використанням спеціального технічного приладу - газоаналізатора Alcotest DRAGER, але виявила бажання пройти огляд в Комунальному закладі Черкаський обласний наркологічний диспансер.

В зазначеному медичному закладі капітан поліції ОСОБА_1 здала на дослідження біологічний матеріал (кров і сечу). Всі події фіксувалися на портативні відео реєстратори поліцейських УПП в Черкаській області.

Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 625991 за ст.124 КУпАП. Питання щодо складання протоколу за ст.130 КУпАП буде вирішено працівниками УПП в Черкаській області після отримання результатів дослідження крові та сечі позивача …

Крім того, відповідно до ст.ст.25-27 Закону України Про Національну поліцію, п.п. 40 п.4 Положення про Національну поліцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015р. № 877, перевірено базу даних Інформаційного порталу Національної поліції та встановлено, що в УПП в Черкаській області за фактом ДТП внесені відомості до Єдиного обліку від 12.11.2023р. № 7379.

Як зазначено у фабулі ЄО № 7379: 12.11.2023р. в 21.00 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.11.2023р. в 20.58 за адресою: Соснівський район, м. Черкаси, бульвар Шевченка, біля ОДА авто в`їхало в бордюр. Заявник Гриценко, тел. НОМЕР_2 .

Прибувши за вказаною адресою, нарядом поліції факт ДТП підтверджено, на місці знаходився автомобіль HYNDAI ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра рухалась по бульвару Шевченка в м. Черкасах та здійснила наїзд на бордюрний камінь в наслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень та матеріальних збитків. Під час даної події в автомобілі також перебували пасажири ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в котрих поліцейськими відібрані пояснення. Також на місці були присутні два свідка події ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в котрих також відібрані пояснення. На місці ДТП присутні камери відео спостереження перехрестя бульвару Шевченка та вул.Лазарєва безпечна Черкащина, кафе Грузинська кухня, бар Олдскул.

За фактом ДТП патрульними поліцейськими складений адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП серії ААД № 625991. Також складено схему місця події, відібрано пояснення у всіх учасників події.

Крім того у фабулі ЄО зазначено, що під час спілкування з водієм в позивача виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода та запропоновано пройти обстеження у встановленому законом порядку на місці події, на що остання відмовилась та їй запропоновано пройти обстеження у лікаря нарколога в Комунальному закладі Черкаський обласний наркологічний диспансер де остання здала біологічну речовину. Дана подія фіксувалась на нагрудні бодікамери патрульних поліцейських №№ 472416, 471875.

В ході проведення службового розслідування, 15.11.2023р. капітана поліції ОСОБА_1 ознайомлено з наказом ДСР від 13.11.2023р. № 266-П Про призначення та проведення службового розслідування, де в п.3 даного наказу зазначено, що позивача на підставі ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та ст.70 Закону України Про Національну поліцію відсторонено від виконання службових обов`язків за займаною посадою на час проведення службового розслідування, а також роз`яснено необхідність перебувати на протязі робочого часу на робочому місці. … Опитана 11.12.2023р. капітан поліції ОСОБА_1 в своєму поясненні вказала, що з інкримінуванням порушення службової дисципліни вона не згідна, висловила бажання скористатися своїм правом, визначеним в ст. 63 Конституції України….

Матеріали службового розслідування містять пояснення ОСОБА_8 - лікаря-нарколога Комунального некомерційного підприємства Черкаське обласне наркологічне підприємство Черкаської обласної ради, у яких останній пояснив, що 12.11.2023р. в 09.00 він заступив на добове чергування до КНП ЧОНД на проспекті Хіміків, 62 в м. Черкаси. 12.11.2023 близько в 22.00 до КНП ЧОНД працівники патрульної поліції доставили громадянку ОСОБА_1 , від якої чутно запах алкоголю та останній запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Алконт, який має сертифікат і проходить щорічну повірку. При цьому, лікар провів з ОСОБА_1 інструктаж і розповів як правильно продуватися, але остання умисно не виконувала інструкцію і намагалася уникнути продувки газоаналізатора, імітувала, що видихає, а насправді вдихала в себе. Більше 5 разів лікар ОСОБА_9 пропонував позивачу продути пристрій, але вона імітувала і умисно цього не робила, що зафіксовано на відеокамерах поліцейських. При цьому, ОСОБА_1 вимагала здати аналізи сечі і крові на вміст алкоголю, що зроблено. Приблизно в 23.00 год. 12.11.2023р. лікар повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Алконт. Позивач його продула і результат показав 1,6 проміле. Як вказує лікар ОСОБА_9 , що по процедурі він запропонував через 15 хвилин пройти повторно огляд за допомогою Алконта, але ОСОБА_1 почала телефонувати комусь і в подальшому порушуючи процедуру знов почала імітувати продувку, але нічого не виходило. Лікар-нарколог ОСОБА_9 зазначив, що аналізи сечі і крові ОСОБА_1 відбиралися в присутності жінки поліцейського в двох екземплярах. Вони були опломбовані і поміщені в спеціальний холодильник для подальшого проведення аналізів в лабораторії. Зі слів лікаря - ОСОБА_1 поводила себе тактовно по відношенню до нього як спеціаліста. Медичний огляд проведено в повному обсязі згідно протоколу огляду на стан алкогольного та наркологічного сп`яніння.

Також Висновок службового розслідування містить наступне: … Під час службового розслідування дисциплінарною комісією проглянуто записи з нагрудних камер поліцейських записаних 12.11.2023р. стосовно подій за участі капітана поліції ОСОБА_1 . Переглядом записів зазначених вище камер установлено, що на місці ДТП видно автомобіль HYNDAI ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1 , з явними пошкодженнями, також видно, що позивач просить поліцейського зробити так щоб вона нібито не була за кермом, а саме керував автомобілем хтось з її друзів, які на час ДТП перебували в салоні її авто. В подальшому ОСОБА_1 не погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці вчинення ДТП. Надалі, на записі видно, що ОСОБА_1 в приміщенні КНП ЧОНД поводить себе нетактовно по відношенню до працівників патрульної поліції, а саме постійно зазначає, що вони на неї здійснюють тиск. Також видно, що позивач дійсно порушує інструкцію продувки в алкотестер, а саме імітує продування з метою уникнути відповідальності, на неодноразові зауваження лікаря-нарколога його вимоги навмисно не виконує….

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновків:

… 1.Службове розслідування за фактами порушення службової дисципліни начальником 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 , припинити.

2. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердились.

3.За порушення вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 та ст.64 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-УІІІ Про Національну поліцію, п.п.1, 2, 4, 5, 6, 7, 11, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абз.1, абз.2 ч.5 ст.14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ Про дорожній рух, п.п. 2.3 б, 12.1 та п.2.9 а розділу II Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року №507 Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції, що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а також недотриманні та невиконанні статутів і наказів, капітана поліції ОСОБА_1 (0010440), начальника 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Черкаській області ДСР Національної поліції України, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції….

Крім того, матеріали службового розслідування містять висновок Комунального некомерційного підприємства Черкаське обласне наркологічне підприємство Черкаської обласної ради від 12.11.2023р. № 756, який підписаний ОСОБА_9 - лікарем-наркологом, із змісту якого видно, що станом на 12.11.2023р. в 22:00 год. ОСОБА_1 встановлений діагноз: Стан алкогольного сп`яніння.

Зазначені висновки службового розслідування стали підставою для прийняття оспорюваних наказів.

У п.1 оспорюваного наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.12.2023р. №461 вказані порушення позивачем наступних норм:

- п.1, п.2 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію:

…Поліцейський зобов`язаний: … 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

- ст.64 Закону України Про Національну поліцію: … Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки"…;

- п.п.1, 2, 4, 5, 6, 7, 11, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. № 2337-УІІІ: … Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; … 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; … 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; … 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції …;

- абз.1, абз.2 ч.5 ст.14 Закону України Про дорожній рух: … Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;…;

- п.2.3 б, п.12.1, п.2.9 а розділу ІІ Правил дорожнього руху : … 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: … б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; … 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним…. 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;…;

- наказу Національної поліції України від 19.07.2022р. №507 Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції.

14.12.2023р. Наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 773 о/с По особовому складу капітана поліції ОСОБА_1 (0010440), начальника першого сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Черкаській області, відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч.1 ст.77 з 25 грудня 2023 року.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» видно, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює основні обов`язки поліцейського.

Із змісту п.1, п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» видно, що поліцейський зобов`язаний : 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно ч.1-ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України №2337-VIII від 15.03.2018р. (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.1, ч.2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016р. № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

-неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

-професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

-поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

-у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

-неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

-виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;

-поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

-контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

-мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

-дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

-зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

-інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено:

-сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

-допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі;

-використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;

-розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;

-знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;

-перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

В п. 3 розділу 4 даних Правил видно, що поліцейський зобов`язаний за будь-яких обставин та відносно будь-якої людини як у робочий та і не в робочий час дотримуватись норм професійної етики.

При звернені до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

ОСОБА_1 оскаржуючи спірні накази, стверджує, що вчинення ДТП в стані алкогольного сп`яніння не стосується порушення присяги поліцейського та Правил етичної поведінки поліцейських, оскільки остання перебувала поза службою у неробочий час у власному авто без спецзасобів та не у форменому одязі.

Також апелянт наполягає на відсутність підстав для призначення службового розслідування.

Стосовно вказаних доводів апелянта колегія суддів звертає увагу на таке.

В п.1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. № 893 ( далі Порядок 893) та ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

п.3 розділу II Порядку № 893 та ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Враховуючи факт надходження 13.11.2023р. до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України інформаційної довідки УСР в Черкаській області від 13.11.2023р. № 5179/55/122/01-2023 за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди - з пошкодженням транспортного засобу капітаном поліції ОСОБА_1 , у суб`єкта владних повноважень були правові підстави для призначення службового розслідування. Тому, доводи апелянта про відсутність правових підстав для призначення службового розслідування є безпідставними.

Як видно з матеріалів справи, 01.03.2016р. поліцейський ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію» склала присягу наступного змісту: Я, ОСОБА_1 усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Під час службового розслідування встановлено, що позивачу дійсно доведено під особистий підпис, вимоги про дотримання законності та службової дисципліни, недопущення фактів керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, про що є його підписи у відомостях, що не спростував апелянт.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що ОСОБА_1 будучи начальником відділу, повинна знати, що порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків.

Варто також зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.09.2018 у справі №824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі №824/1015/16-а з подібних правовідносин.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Крім того з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Зазначена правова позиція закріплена рішеннях Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Звежинський проти Польщі (заява №34049/96) та від 19.04.2007 у справі Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії (заява №63235/00).

Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 Присяги поліцейського.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що подія за участі ОСОБА_1 яка мала місце 12.11.2023р. свідчить про те, що вона грубо порушила вимоги Присяги.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.

ч.6 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019р. № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019р. № 223/33194 визначено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. ( далі Порядок №100).

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що ОСОБА_1 , будучи поліцейською, свідомо керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи можливі негативні наслідки своєї поведінки для себе та оточуючих.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач не заперечує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ДТП, а тому вказана обставина є обтяжуючою.

Отже, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що принцип безперервності унеможливлює притягнення до дисциплінарної відповідальності особи як поліцейського за вчинення правопорушення поза службою.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, що кожен поліцейський, у тому числі і ОСОБА_1 , незалежно від дня та часу доби, зобов`язана виконувати свої обов`язки, не порушувати Присягу, дотримуватись вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Положення, передбачені ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію, щодо дотримання прав і свобод людини та служіння Українському народові, що знайшли своє закріплення також і в Присязі працівника поліції, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту та Правилах етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. № 1179.

Зокрема, у Висновку службового розслідування зазначено, що позивач перешкоджала іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки та не сприяла у проведенні службового розслідування.

В п.1 ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту видно, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

ч.8 ст.17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, видно, що під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) поліцейський зобов`язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.

Матеріали службового розслідування містять пояснення капітана поліції ОСОБА_1 від 11.12.2023р., у яких остання вказала, що з інкримінуванням порушення службової дисципліни не погоджується, висловила бажання скористатися своїм правом, визначеним ст.63 Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що позивач у межах службового розслідування не надала будь-яких пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, не висловила своє ставлення щодо вчиненого діяння, не просила при обранні заходу дисциплінарного стягнення врахувати певні обставини.

Із змісту письмових пояснень, які наявні в матеріалах справи, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які фіксували ДТП чітко видно, що ОСОБА_1 ухилялась від проходження освідування за допомогою газоаналізатора та не повідомила, що вона є діючим працівником поліції.

Із змісту відео із боді камер поліцейських, які прибули на оформлення ДТП та у подальшому супроводжували позивача на освідування до лікарні вказані обставини додатково підтверджені.

Крім того, на відео відображено, що ОСОБА_1 у лікарні неодноразово наголошувала поліцейським, що вони на неї чинять тиск, хоча поліцейські поводились тактовно.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач своїми діями не сприяла у оформленні ДТП, та проведенні службового розслідування.

Також, колегія суддів зауважує, що із матеріалів службового розслідування чітко видно, що ОСОБА_1 протягом 2022 2023 років під розпис ознайомлювалась із наказами Національної поліції України, протоколами нарад да дорученнями, службовими записками щодо зміцнення службової дисципліни та будучи начальником відділу позивач особисто проводила профілактичні бесіди із підлеглими щодо недопущення порушення Закону України Про дорожній рух, Закону України Про запобігання корупції, Дисциплінарного статуту НПУ, Правил дорожнього руху, наказів Національної поліції України.

Стосовно доводів апелянта на необхідність застосування до даних правовідносин ст.184 КЗпП України щодо заборони звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Законом України Про внесення змін до законів України Про Національну поліцію та Про Дисциплінарний статут Національної поліції України з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану, який набрав чинності з 01.05.2022р. внесені зміни до Закону України Про Національну поліцію, у тому числі до ст.60.

ст.60 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до ч.4 Розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про Національну поліцію, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

ст. 10 Закону України Про правотворчу діяльність встановлено, що від 24 серпня 2023 року № 3354-IX закон - це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України та (або) на всеукраїнському референдумі в установленому Конституцією України та законом порядку, що регулює найбільш важливі суспільні відносини. Закон приймається у формі: 1) кодексу України (далі - кодекс); 2) закону України (далі - первинний закон).

У Рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою громадянки України ОСОБА_14 щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису п.5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213VIII від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 (аб.2, речення перше абз.5 п.п.2.1 п.2 мотивувальної частини) застосований наступний підхід:

Принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): „закон пізніший має перевагу над давнішим (lex posterior derogat priori) „закон спеціальний має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali) „закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість. … Імператив надання дієвості принципові верховенства права (правовладдя) вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.

Таким чином, в даному випадку Закон України Про Національну поліцію прийнятий у часі пізніше від КЗпП України, ЗУ Про Національну поліцію є спеціальним по відношенню до КЗпП України, Закон України Про Національну поліцію містить застереження, що відносини, що виникають у зв`язку з припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції, а також, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить Закон України Про Національну поліцію.

Тобто, у даній ситуації до спірних правовідносин не застосовується ст.184 КЗпП України.

Стосовно покликань апелянта листи та роз`яснення, отримані від різних державних органів: Державної служби України з питань праці, Мінсоцполітики, Мінекономіки, НАЗК, Міністерства юстиції України, як у межах цієї справи, так і раніше колегія суддів зазначає наступне.

Зазначені листи є відповідями на інформаційні запити позивача щодо тлумачення статусу одинокої матері, пільг, визначених для вказаних осіб КЗпП України та застосування норм Закону України Про запобігання корупції.

Зокрема, дані листи не спростовують висновків суду першої інстанції у цій справі, а тому колегія суддів відхиляє їх як докази для обґрунтування позиції апелянта.

Згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням ст.6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви №11882/85).

Крім того, гарантована п.2 ст.6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Однак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно п.1 ст.6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу апелянта, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення саме дисциплінарного проступку та, відповідно, оцінка обґрунтованості та законності висновків поліції про порушення позивачем службової дисципліни, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення.

При цьому наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019р. у справі №802/1150/17-а звернув увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що ОСОБА_1 , враховуючи наявне в неї звання та посаду, яку вона обіймала, повинна була усвідомлювати значення своїх дій, знати та неухильно виконувати законодавчі приписи не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті, діючи таким чином, щоб виключити будь-які сумніви у стороннього спостерігача у протиправності своєї поведінки та щоб запобігти підриву авторитету органів поліції. Таке, в свою чергу, переконує суд у правильності висновків службового розслідування.

Вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивач у справі допустила грубе порушення службової дисципліни.

Європейський Суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12.01.2012 у справі Горовенки та Бугара проти України (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005р.; п.89), Проніна проти України (Заява №63566/00; 18.07.2006; п.23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010р.; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно ч.1, ч.9 ст.20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.09.2018р. у справі №824/227/17-а (адміністративне провадження №К/9901/27834/18) зазначив, зокрема, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Тобто, обрання виду стягнення є дискреційним повноваженням роботодавця, однак така дискреція має бути обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач правомірно обрав ОСОБА_1 такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто, з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. При цьому, враховано характер та обставини вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, особа порушника, ступінь вини, попередня поведінка поліцейського, а також тривалість служби та рівень знань про порядок служби.

Отже, висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в державі. Вина позивача у порушенні - п.1, п.2 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію», ст.64 Закону України Про Національну поліцію, п.п.1, 2, 4, 5, 6, 7, 11, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. № 2337-УІІІ, абз.1, абз.2 ч.5 ст.14 Закону України Про дорожній рух», п.2.3 б, п.12.1, п.2.9 а розділу ІІ Правил дорожнього руху, наказу Національної поліції України від 19.07.2022р. №507 Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції. Зокрема, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, недотриманні та невиконанні статутів та наказів, доведена належними та допустимими доказами. Тому, оспорювані накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби є співмірним до вчиненого проступку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, у даному випадку було належним чином доведено представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області при розгляді цієї справи.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, тому підстави для їх задоволення також відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституції України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 380/793/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді В. Я. Качмар Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 05.08.2024р