ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 134/1644/22

провадження № 61-6771св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Глушкової Ольги Ігорівни на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року в складі колегії суддів Ковальчука О. В., Шемети Т. М., Берегового О. Ю.

в справі за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради Тульчинського районуВінницької області про стягнення заборгованості з заробітної плати, суми індексації заробітної плати, зобов`язання нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати з 16 лютого 2021 року до дня ухвалення судом рішення, виходячи з встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, та 1 745,94 грн індексації заробітної плати; зобов`язати відповідача нарахувати і сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний соціальний внесок, який нараховується на заробітну плату, за період

з березня 2021 року до дня ухвалення судом рішення, виходячи із встановленого законом мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідний місяць, та подати до Державної податкової служби за місцем обліку звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за весь період, за який з відповідача буде стягнуто заборгованість із заробітної плати.

Вказувала, що з 05 лютого 2007 року вона займає посаду завідуючої Дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області (далі - ДНЗ «Ромашка»).

12 вересня 2014 року 32 сесією 6 скликання Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області ухвалено рішення № 770-32/2014 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» шляхом утворення комунального закладу ясла-садок комбінованого типу «Калина» Голубецької сільської ради.

15 квітня 2015 року постановою Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/194/15-а це рішення визнано протиправним та скасовано. 02 липня 2015 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду вказану постанову суду залишено без змін.

29 травня 2015 року Голубецькою сільською радою Крижопільського району Вінницької області на 39 сесії 6 скликання повторно ухвалено рішення «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка».

14 квітня 2016 року постановою Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/1365/15-а це рішення визнано протиправним і скасовано; зобов`язано Голубецьку сільську раду Крижопільського району Вінницької області відновити роботу ДНЗ «Ромашка».

23 грудня 2020 року рішенням 3 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради Тульчинського районуВінницької області № 113 розпочато процедуру реорганізації Голубецької сільської ради шляхом приєднання до Крижопільської селищної ради Тульчинського районуВінницької області. Визначено, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області є Крижопільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області.

30 липня 2021 року на 12 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради Тульчинського районуВінницької області ухвалено рішення № 449, яким прийнято до сфери управління Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області ДНЗ «Ромашка»; прийнято майно, права та обов`язки закладу в комунальну власність Крижопільської територіальної громади в особі Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області; змінено власника (засновника) закладу на Крижопільську селищну раду Тульчинського району Вінницької області.

Станом на час звернення до суду з позовом роботу ДНЗ «Ромашка» не відновлено та відповідач надалі продовжує допускати заборгованість із заробітної плати, що існує з 16 лютого 2021 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

05 грудня 2023 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області позов задоволено.

Стягнуто з Крижопільської селищної ради Тульчинського районуВінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати з 16 лютого 2021 року до дня ухвалення судом рішення (05 грудня 2023 року), виходячи зі встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, в розмірі 215 809,21 грн та 1 745,94 грн індексації заробітної плати.

Зобов`язано Крижопільську селищну раду Тульчинського районуВінницької області нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 , який нараховується на заробітну плату; подати до Державної податкової служби за місцем обліку звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітні періоди, а саме за весь період, за який стягнуто заборгованість із заробітної плати в справі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач як правонаступник роботодавця позивачки не надав доказів відновлення роботи ДНЗ «Ромашка», не надав підтвердження того, що ОСОБА_1 приступила до виконання своїх посадових обов`язків, не надав доказів повідомлення ОСОБА_1 про відновлення діяльності ДНЗ «Ромашка», фактично не виконав рішення суду про відновлення роботи дошкільного навчального закладу. На час припинення юридичної особи ДНЗ «Ромашка» шляхом реорганізації ОСОБА_1 із займаної посади не звільнена, трудові відносини не припинені, відомості про виплату їй заробітної плати з 16 лютого 2021 року відсутні. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

04 квітня 2024 року постановою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу Крижопільської селищної ради Тульчинського районуВінницької області задоволено. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що умовою нарахування і виплати заробітної плати є виконання працівником роботи, передбаченої трудовим договором. Матеріали справи доказів на підтвердження таких обставини не містять, за табелями обліку робочого часу ОСОБА_1 за період з грудня 2021 року до січня 2023 року та за період із лютого 2023 року до вересня 2023 року не працювала жодного дня, що виключає можливість стягнення на її користь заробітної плати за вказаний період. Оскільки ОСОБА_1 у вказаний нею період фактично не виконувала роботу в ДНЗ «Ромашка», відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати і сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний соціальний внесок за позивача, який нараховується на суми заробітної плати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

04 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Глушкова О. І. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року,

в якій просить її скасувати, рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2023 року залишити в силі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 134/1579/15-ц (провадження № 61-33095св18), від 24 грудня 2019 року в справі № 134/336/19 (провадження № 61-14176св19), якими встановлено, що заклад зобов`язаний виплатити заробітну плату працівникам за період, коли не працював з власної вини. Голубецька сільська рада Крижопільського району Вінницької області не відновила роботу ДНЗ «Ромашка» на виконання судових рішень, вона фактично не виконувала трудові обов`язки не з власної вини, а через бездіяльність відповідача. Однак трудові відносини не припинені, її не було відсторонено чи звільнено.

Суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, адже табелі обліку робочого часу не завірені печаткою ДНЗ «Ромашка» та є підробленими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Із 05 лютого 2007 року позивач працює на посаді завідуючої ДНЗ «Ромашка».

Засновник неодноразово ліквідовував ДНЗ «Ромашка».

15 квітня 2015 року постановою Крижопільського району Вінницької області в справі № 134/194/15-а визнано протиправним і скасовано рішення 32 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 12 вересня 2014 року № 770-32/2014 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече шляхом утворення комунального закладу ясла-садок комбінованого типу «Калина» Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області». Визнано протиправним і скасовано рішення 32 сесія 6 скликання Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 12 вересня 2014 року № 771-32/2014 «Про державну реєстрацію комунального закладу «Калина» територіальної громади Голубецької сільської ради ясла-садок комбінованого типу».

02 липня 2015 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду в справі № 134/194/15-а вказану постанову суду залишено без змін.

14 квітня 2016 року постановою Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/1365/15-а рішення 39 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 29 травня 2015 року № 907-39/2015 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» визнано протиправним і скасовано. Вказаною постановою суду також зобов`язано Голубецьку сільську раду Крижопільського району Вінницької області відновити роботу ДНЗ «Ромашка».

30 березня 2017 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/1579/15-ц стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 82 321,20 грн, 8 183,66 грн індексації заробітної плати, 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 5 024,80 грн витрат за надання правової допомоги.

30 травня 2017 року рішенням Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області задоволено частково. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року в справі № 134/1579/15-ц змінено в частині розміру заборгованості із заробітної плати з 82 321,20 грн до 65 166,74 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

12 грудня 2018 року постановою Верховного Суду в справі № 134/1579/15-ц (провадження № 61-33095св18) касаційну скаргу Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області залишено без задоволення. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30 травня 2017 року залишено без змін.

19 квітня 2019 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/336/19, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року та постановою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року (провадження № 61-14176св19), та рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 липня 2020 року в справі № 134/790/20, яке набрало законної сили 31 липня 2020 року, встановлено, що постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року в справі № 134/1365/15-а не виконано, роботу ДНЗ «Ромашка» на час розгляду цих справ не відновлено, чим порушено було права ОСОБА_1 на працю та одержання винагороди.

Стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 88 976,55 грн за період з 01 квітня 2017 року до 19 квітня 2019 року та заборгованість із заробітної плати в сумі 56 091,40 грн за період з 20 квітня 2019 року до 15 травня 2020 року.

16 липня 2021 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/321/21 позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 46 678, 13 грн за період з 16 травня 2020 року до 15 лютого 2021 року та зобов`язано селищну раду сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок за ОСОБА_1 , який нараховується на суму заробітної плати за вказаний період, в розмірі 10 693,47 грн. Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року це рішення залишено без змін.

30 липня 2021 року на 12 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області прийнято рішення № 449 «Про відміну рішення та прийняття до сфери управління дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече та затвердження статуту в новій редакції», яким скасовано рішення 39 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 29 травня 2015 року № 907-39/2015 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка»; прийнято до сфери управління Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області ДНЗ «Ромашка»; прийнято майно, права та обов`язки ДНЗ «Ромашка» в комунальну власність Крижопільської територіальної громади в особі Крижопільської селищної ради; змінено власника (засновника) ДНЗ «Ромашка» с. Голубече на Крижопільську селищну раду; визначено органом управління для ДНЗ «Ромашка» відділ освіти, молоді та спорту Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області; внесено зміни до статуту закладу шляхом викладення його в новій редакції; затверджено статут ДНЗ «Ромашка» в новій редакції; доручено завідувачу ОСОБА_1 подати державному реєстратору документи про скасування рішення про припинення та для внесення змін до відомостей про заклад, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

30 липня 2021 року на 12 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області прийнято рішення № 450 «Про реорганізацію закладів дошкільної освіти села Голубече шляхом злиття», яким вирішено реорганізувати ДНЗ «Ромашка» та Заклад дошкільної освіти «Сонечко» (далі - ЗДО «Сонечко») шляхом злиття, утворивши ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради; утворити комісію з реорганізації ДНЗ «Ромашка»; утворити комісію з реорганізації ЗДО «Сонечко».

Відповідно до витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12 грудня 2022 року ДНЗ «Ромашка» перебував в процесі припинення у зв`язку з рішенням засновника про реорганізацію. Відповідний запис внесено 06 вересня 2021 року.

Відповідно до положень статуту ДНЗ «Ромашка» в редакції, затвердженій рішенням 13 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 31 серпня 2021 року № 496, заклад припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації; рішення про реорганізацію або ліквідацію закладу приймає засновник; у разі реорганізації закладу майно, права та обов`язки переходять до правонаступника.

30 червня 2023 року на 34 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області прийнято рішення № 1334 «Про утворення ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради», яким вирішено утворити ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради, реорганізувавши ДНЗ «Ромашка» шляхом злиття; визначено ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради правонаступником прав та обов`язків ДНЗ «Ромашка»; визначено місцезнаходження ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради за адресою: 24607, Вінницька область, Тульчинський район, с. Голубече, вул. Т. Марцин 1; визначено структуру ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради та загальну чисельність; затверджено статут ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

30 червня 2023 року на 34 сесії 8 скликання Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області прийнято рішення № 1355 «Про внесення змін до складу комісії з реорганізації ДНЗ «Ромашка»», яким внесено зміни до складу комісії з реорганізації ДНЗ «Ромашка».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13 листопада 2023 року ДНЗ «Ромашка» припинено в результаті його реорганізації 06 листопада 2023 року, правонаступником зазначено ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У касаційній скарзі особа, яка її подала, посилається на те, що справа має для позивачки виняткове значення, оскільки суд апеляційної інстанції фактично встановив правомірність поведінки відповідача, поставивши її у безвихідне становище, позбавивши її права на заробітну плату та страховий стаж, допустивши порушення права на працю.

Касаційне провадження в малозначній справі відкрито з урахуванням підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із статтею 2 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною першою статті 94 КЗпП України, положення якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР«Про оплату праці» (далі - Закон про оплату праці), визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 зазначено, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Згідно із статтею 115 КЗпП України, статтею 24 Закону про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Відповідно до статті 95 КЗпП України, статті 3 Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

За загальним правилом заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Однак в цій справі встановлено, що засновник неодноразово ліквідовував ДНЗ «Ромашка», в якому працювала позивачка.

15 квітня 2015 року постановою Крижопільського району Вінницької області в справі № 134/194/15-а визнано протиправним і скасовано рішення 32 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 12 вересня 2014 року № 770-32/2014 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» с. Голубече шляхом утворення комунального закладу ясла-садок комбінованого типу «Калина» Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області». Визнано протиправним і скасовано рішення 32 сесія 6 скликання Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 12 вересня 2014 року № 771-32/2014 «Про державну реєстрацію комунального закладу «Калина» територіальної громади Голубецької сільської ради ясла-садок комбінованого типу».

02 липня 2015 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду в справі № 134/194/15-а вказану постанову суду залишено без змін.

14 квітня 2016 року постановою Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/1365/15-а рішення 39 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області від 29 травня 2015 року № 907-39/2015 «Про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» визнано протиправним і скасовано. Вказаною постановою суду також зобов`язано Голубецьку сільську раду Крижопільського району Вінницької області відновити роботу ДНЗ «Ромашка».

Остаточно свою діяльність ДНЗ «Ромашка» припинив 06 листопада 2023 року внаслідок злиття із ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради.

Відповідно до статті 16 Закону України від 11 липня 2001 року № 2628-ІІІ «Про дошкільну освіту» (далі - Закон про дошкільну освіту) рішення про створення, реорганізацію приватного дошкільного навчального закладу приймається засновником (власником) за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів за погодженням із відповідним органом виконавчої влади з питань освіти та відповідним органом виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

Згідно зі статтею 49 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305 «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» фінансово-господарська діяльність дошкільного навчального закладу повадиться відповідно до Бюджетного кодексу України, законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 1.5 статуту ДНЗ «Ромашка» було визначено, що засновником дошкільного закладу є Голубецька сільська рада. Засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Отже, вирішення питань щодо реорганізації та діяльності дошкільного навчального закладу належить до виключної компетенції його засновника (власника).

ОСОБА_1 не виконувала трудові функції з вини засновника закладу, а не з власної, так як доказів фактичного відновлення засновником діяльності ДНЗ «Ромашка» до 06 листопада 2023 року та забезпечення ОСОБА_1 роботою на займаній посаді завідувачки матеріали справи не містять, як і доказів її переведення до реорганізованого ЗДО с. Голубече Крижопільської селищної ради (кошториси закладу на 2022, 2023 роки як керівником підписані Бойко І. М. ).

Крім того, КЗпП України доповнено статтею 36-1 згідно із Законом України від 25 квітня 2024 року № 3677-IX (набрав чинності 15 травня 2024 року), в якій зазначено, що передача суб`єкта господарювання у розумінні цього Кодексу - це зміна власника підприємства, установи, організації, їх реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення), виділ, а також зміна власника/користувача майна або його частини, за яким стоїть організована група ресурсів, що використовуються роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), із збереженням виду економічної діяльності, що провадився відчужувачем. Відчужувачем є будь-яка юридична особа чи роботодавець - фізична особа, яка передає суб`єкт господарювання. Набувачем є будь-яка юридична особа чи роботодавець - фізична особа, яка внаслідок передачі отримує суб`єкт господарювання, за яким стоїть організована група ресурсів, продовжує той самий вид економічної діяльності, що і відчужувач, та стає учасником існуючих трудових відносин. У разі передачі суб`єкта господарювання трудові відносини працівників продовжуються із набувачем. Права і обов`язки за трудовими договорами, що існували між працівниками і відчужувачем, переходять до набувача.

Ця норма застосовна і до спірних правовідносин, які хоча і виникли до набрання нею чинності, але продовжуються і після набрання чинності нею, адже відомостей про визначеність долі трудових правовідносин ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону про дошкільну освіту керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган.

ОСОБА_1 не звільнена з займаної посади керівника ДНЗ «Ромашка» і трудові відносини з нею не припинені, однак оплата праці позивачки не здійснюється.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду з позовами про стягнення заборгованості із заробітної плати у зв`язку з визнанням на підставі судових рішень незаконності прийнятих рішень Голубецькою сільською радою Крижопільського району Вінницької області про ліквідацію ДНЗ «Ромашка» та невиконанням цих судових рішень, що позбавило її права на заробітну плату.

Зокрема 30 березня 2017 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/1579/15-ц стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 82 321,20 грн, 8 183,66 грн індексації заробітної плати, 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 5 024,80 грн витрат за надання правової допомоги.

30 травня 2017 року рішенням Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області задоволено частково. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року в справі № 134/1579/15-ц змінено в частині розміру заборгованості із заробітної плати з 82 321,20 грн до 65 166,74 грн. У решті рішення суду залишено без змін.

12 грудня 2018 року постановою Верховного Суду в справі № 134/1579/15-ц (провадження № 61-33095св18) касаційну скаргу Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області залишено без задоволення. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30 травня 2017 року залишено без змін.

19 квітня 2019 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/336/19, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року та постановою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року (провадження № 61-14176св19), та рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 липня 2020 року в справі № 134/790/20, яке набрало законної сили 31 липня 2020 року, встановлено, що постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року в справі № 134/1365/15-а не виконано, роботу ДНЗ «Ромашка» на час розгляду цих справ не відновлено, чим порушено було права ОСОБА_1 на працю та одержання винагороди.

Стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 88 976,55 грн за період з 01 квітня 2017 року до 19 квітня 2019 року та заборгованість із заробітної плати в сумі 56 091,40 грн за період з 20 квітня 2019 року до 15 травня 2020 року.

16 липня 2021 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області в справі № 134/321/21 позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 46 678, 13 грн за період з 16 травня 2020 року до 15 лютого 2021 року та зобов`язано селищну раду сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок за ОСОБА_1 , який нараховується на суму заробітної плати за вказаний період, в розмірі 10 693,47 грн. Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року це рішення залишено без змін.

Відповідно до частин четвертої-п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи те, що й на момент перегляду цієї справи, де заявлено про стягнення боргу із заробітної плати за новий період, право ОСОБА_1 на працю не відновлено правонаступником роботодавця, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що із Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати з 16 лютого 2021 року до дня ухвалення судом рішення, виходячи зі встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць.

Згідно із статтею 9 Закону про оплату праці розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється в розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд першої інстанції врахував, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці, та розрахував розмір необхідної до виплати позивачці заробітної плати за оспорюваний період відповідно до положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік», якими визначено розмір мінімальної заробітної плати.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 134/1579/15-ц (провадження № 61-33095св18), від 24 грудня 2019 року в справі № 134/336/19 (провадження № 61-14176св19), прийнятих за участю ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати за попередні періоди прострочення. Верховний Суд виснував, що оскільки працівник не був звільнений із займаної посади в спосіб, передбачений законодавством, а рішення про відновлення роботи ДНЗ «Ромашка» не виконане, то працівник має право на отримання заробітної плати і таку заробітну плату необхідно стягувати із засновника ДНЗ «Ромашка».

На вказані висновки заявниця посилається в касаційній скарзі, вони є релевантними до спірних правовідносин та враховуються Верховним Судом.

Суд першої інстанції в цій справі також правильно застосував статтю 33 Закону про оплату праці, Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII«Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон про індексацію доходів), Закон України від 08 липня 2020 року № 2464-VI«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про єдиний внесок) та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Відповідно до статті 33 Закону про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно із статтями 5, 9 Закону про індексацію доходів підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Статтею 1 Закону про єдиний внесок установлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону про єдиний внесок платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону про єдиний внесоквін нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже, індексація грошових доходів найманого працівника здійснюється роботодавцем, на якого також покладено обов`язки своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком.

У спірний період Голубецька сільська рада Крижопільського району Вінницької області та її правонаступник - Крижопільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області протиправно не виплачували ОСОБА_1 заробітну плату, у зв`язку з чим не індексували її та не сплачували за позивачку єдиний внесок.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, надав правильну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтовано стягнув з Крижопільської селищної ради Тульчинського районуВінницької області на користь ОСОБА_1 1 745,94 грн індексації заробітної плати й зобов`язав відповідача нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок за ОСОБА_1 , який нараховується на заробітну плату; подати до Державної податкової служби за місцем обліку звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за звітні періоди, а саме за весь період, за який стягнуто заборгованість із заробітної плати в справі.

Апеляційний суд помилково керувався тим, що за табелями обліку робочого часу ОСОБА_1 за період з грудня 2021 року до січня 2023 року та за період із лютого 2023 року до вересня 2023 року не працювала жодного дня, що виключає можливість стягнення на її користь заробітної плати за вказаний період.

Постанови Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 138/529/17 (провадження № 61-25467св18) та від 04 грудня 2019 року в справі № 221/4313/18 (61-12966св19), на які послався апеляційний суд, є нерелевантними до спірних правовідносин, адже ухвалені за відмінних від цієї справи фактичних обставин.

У справі № 138/529/17 позивач фактично не приступив до виконання посадових обов`язків з власної вини, тому заробітна плата за цей період йому не нараховувалася та не виплачувалася правомірно.

У справі № 221/4313/18 суди виснували про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на недоведеність факту існування трудових відносин між позивачем і відповідачем впродовж спірного періоду.

У справі, що переглядається, позивачка не виконувала трудову функції внаслідок бездіяльності роботодавця щодо відновлення роботи закладу, про що зобов`язано роботодавця рішенням суду, а не з власної вини.

Суд апеляційної інстанції не спростував належним чином обставин, встановлених судом першої інстанції, неправильно застосував норми матеріального права, не врахував висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, застосував нерелевантні висновки Верховного Суду, у зв`язку з чим скасував законне й обґрунтоване судове рішення.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, адже табелі обліку робочого часу не завірені печаткою ДНЗ «Ромашка» та є підробленими, не становлять самостійної підстави скасування постанови апеляційного суду з урахуванням мотивувальної частини цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Верховний Суд виснував, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, із відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 984,80 грн.

Керуючись статтями 389, 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Глушкової Ольги Ігорівни задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року скасувати.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2023 року залишити в силі.

Стягнути із Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 984,80 гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. СитнікСудді:А. І. Грушицький С. О. Карпенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров