Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 серпня 2024 р. Справа №520/10042/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 44131658) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 03361715), третя особа - Харківська міська рада (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках,-

В С Т А Н О В И В:

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", третя особа - Харківська міська рада, в якому просить суд стягнути кошти з відкритих банківських рахунків, з рахунків, які будуть відкриті в майбутньому КП «Харківводоканал» у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 312 672 981,34 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову вказано, що на час подання позовної заяви КП «Харківводоканал» має податковий борг за період з 15.06.2020 по 02.03.2023, який залишився не погашеним станом на 02.03.2023 року в сумі 312 672 981,34 грн з податку на додану вартість та пені.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що податковим органом було використано вичерпний перелік дій, визначених законодавством щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу з державного підприємства, передбачені ст. 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Харківською міською радою подано письмові пояснення, в яких наведено доводи відносно не погодження щодо заявлених позивачем позовних вимог, та висловлено прохання щодо відмови в їх задоволенні.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві, посилаючись на те, що нормами ПК України встановлено особливий порядок погашення боргу державних підприємств (стаття 96 ПК України), проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стягнень податкового боргу, визначених ст. 95 ПК України. Крім того, зазначив, що порядок погашення податкового боргу підприємств, визначений стаття 96 ПК України стосуються стадії, коли сума коштів. отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства не покриває суму податкового боргу такого платника податків.

У запереченні на відповідь на відзив КП Харківводоканал вказало, що вимога позивача щодо стягнення коштів з рахунків, які можуть бути відкриті в майбутньому, є не коректною, оскільки право контролюючих органів унормоване п.п. 20.1.34 п. 20.1ст.20 ПК України на рахунки, які будуть відкриті в майбутньому таке право не розповсюджується. Також не зі всіх вказаних податковою рахунків підприємства можливо стягувати податковий борг. В перелік, визначений позивачем, потрапив банківський рахунок, який був відкритий на виконання приписів ч.4 п. 2 ст. 26 Закону «Про страхування», кошти з якого можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №520/16217/21.

Ухвалою від 01.03.2024 провадження у справі поновлено.

У додаткових поясненнях відповідач вказав, що оскільки податкова адреса КП «Харківводоканал» знаходиться на території Харківської міської громади, то є очевидним, що на нього розповсюджуються положення підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Розраховуючи розмір податкового боргу Підприємства, який, на думку податкової, підлягає стягненню, контролюючий орган самостійно вказує на те, що в розрахунку ним було використано період з 15.06.2020 по 02.03.2023 року, що очевидно не відповідає унормованому законодавцем періоду, в якому можливо застосовувати процедуру стягнення податкового боргу.

Вказаний недолік призводить до того, що із заявленого до стягнення податкового боргу у розмірі 312 672 981,34 грн, з урахуванням приписів підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, не підлягає примусовому стягненню податковий борг у розмірі 239 559 467,74 грн (що виник за деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями) та 31 868 819,60 грн. пені, усього 271 428 287,34 грн.

Наполягаючи на стягненні податкового боргу з КП «Харківводоканал» у розмірі 312 672 981,34 грн, податкова не враховує того факту, що у відповідності до ст.9 Закону України від 16.11.2021 № 1882 «Про критичну інфраструктуру діяльність підприємства віднесена до переліку секторів критичної інфраструктури з водовідведення та водопостачання.

Підтвердженням несення додаткових витрат на забезпечення захисту об`єктів критичної інфраструктури, зокрема, ремонтних робіт у зв`язку із ракетними обстрілами, є бухгалтерські довідки від 04.03.2024 № 151/1 та №153/1 по залишкам матеріалів, відповідно до яких станом на 01.10.2022 року, тобто до початку війни, Підприємство акумулювало на складах матеріалів для відновлювальних робіт на суму 42 980 807,26 грн, а станом на 01.10.2023 року їх вартість вже дорівнювала 101 190 128,02 грн, тобто КП «Харківводоканал» був змушений майже в 3 рази збільшити витрати за цим напрямком. Серед певних заходів, спрямованих на виконання поставленої мети не останнє місце займає забезпечення виробничих потужностей генераторами, які потребують додаткових витрат, пов`язаних з їх монтажем та обслуговуванням, що не передбачено структурою тарифу. В умовах збиткової діяльності Підприємства та враховуючи той факт, що КП «Харківводоканал» не були отримані суми субвенцій у розмірі 66 180 803,94 грн, що були виділені йому Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», а також той факт, що станом на листопад 2022 року борг Держави перед Підприємством складає 91 937 700 грн, який до теперішнього часу залишається не погашеним, що підтверджує копія Протоколу засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Харківської обласної військової адміністрації від 04.11.2022 № 1, примусове стягнення з КП «Харківводоканал» податкового боргу зупинить господарську діяльність Підприємства.

Також відповідач вказав, що по суті податковий борг з податку на додану вартість виник у КП «Харківводоканал» у силу того, що тариф, який визначається державним Регулятором, не може забезпечити самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг, які надаються КП «Харківводоканал». Державною аудиторською службою України за наслідками перевірки діяльності Підприємства за період з 01.09.2020 по 30.06.2023 роки було встановлено збільшення дебіторської заборгованості КП «Харківводоканал» з бюджетом в 2022 році на 554 138,0 тис. грн, в порівнянні з 2021 роком, з 1 350 500,0 тис. грн станом на 31.12.2021 до 1 904 638,0 тис. грн станом на 31.12.2022 року; за 6 - ть місяців 2023 року збільшилась на 396 731,0 тис. грн з 1 904 636,0 тис. грн. станом на 31.12.2022 до 2 301 367,0 тис. грн станом на 30.06.2023. Тобто, за останні 1,5 роки заборгованість Держави перед Підприємством зросла на 650,9 млн. грн, що свідчить про неможливість задоволення позовних вимог.

Відповідач також наголошує, що посилаючись на право, надане податковим органам положеннями п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, … , що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, Північне МУ ДПС ВПП нехтує тим, що визначене право стосується лише тих рахунків, які відкриті на час звернення до суду. На рахунки, які будуть відкриті в майбутньому таке право не розповсюджується. Також Північне МУ ДПС ВПП хибно вказує рахунки Підприємства, з яких на законодавчому рівні заборонено за будь-яких умов примусово стягувати кошти, зокрема, є рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «БАНК ВОСТОК», відкритий на виконання приписів п. 2 ст. 26 Закону України № 1105 від 23.09.1999 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Інші заяви по суті справи учасники спору до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ 03361715) зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Пунктами 1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальника Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Підприємство як юридична особа має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (пункт 2.3 Статуту).

Майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 5.2. Статуту).

КП "Харківводоканал" має податковий борг: з податку на додану вартість у розмірі 280 804 161,74 грн та пені у розмірі 31 868 819,60 грн (усього 312 672 981,34 грн.), який виник за період з 15.06.2020 по 02.03.2023.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України в автоматичному режимі Офісом великих платників податків ДПС сформовано податкову вимогу від 07.06.2016 № 7-17 та вручено підприємству 09.06.2016.

З моменту виникнення податкового боргу по теперішній час борг не переривався, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями ІКП з податку на додану вартість підприємства.

Стверджуючи, що у зв`язку з несплатою узгоджених сум грошових зобов`язань в повному обсязі та в силу приписів пп. 20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, у позивача виникло право на стягнення податкового боргу з відкритих у банках рахунків платника податків, ПМУ ДПС ВПП звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.4 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1. цієї статті, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За правилами п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

Виходячи зі змісту п. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За визначенням п.95.4 ст.95 ПК України стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, контролюючий орган здійснює на підставі рішення суду у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Разом з цим, за приписами ч.2 п.95.5 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, за відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, тобто в позасудовому порядку.

Як вже зазначалося вище, спірний податковий борг виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на підставі декларацій з податку на додану вартість, податкових повідомлень-рішень та пені, що є узгодженою, а відтак він повинен стягуватися у позасудовому порядку шляхом приймання контролюючим органом самостійного рішення.

Також, як вже встановлено судом з наявного в матеріалах справи Статуту КП «Харківводоканал» (нова редакція), зареєстрованого 26.01.2012, номер запису 14801050018010649, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради (п.1.2, п.1.3 Статуту).

Підприємство як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків (п.2.3 Статуту).

Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (п. 5.2 Статуту).

Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочностей розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 5.3 Статуту).

Відчуження майна, переданого Підприємству за договором господарського відання, здійснюється на підставі рішення сесії Харківської міської ради (п. 5.5 Статуту).

Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки визначені ст. 24 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Правовий статус окремого суб`єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб`єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.

Суб`єктами господарювання комунального сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб`єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з приписами ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2016 у справі №820/669/15, встановлено, що актом опису майна у податкову заставу, складеним 26.12.2014 податковим керуючим Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові підтверджена відсутність у КП "Харківводоконал" майна, що може бути описано у податкову заставу. Враховуючи, що КП "Харківводоконал" є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, зроблено висновок про те, що порядок погашення податкового боргу такого підприємства передбачений положеннями ст. 96 ПК України.

Також відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.05.2020 у справі № 820/899/17, та який враховується судом при розгляді цієї справи, порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, визначених ст. 96 ПК України.

Водночас, суд враховує також й висновок Верховного Суду викладений в постанові від 18.11.2022 по справі № 520/11571/19 про стягнення з рахунків КП «Харківводоканал» у банках податкового боргу, де відмовляючи контролюючому органу у задоволенні позовних вимог суд вищої інстанції зазначив:

« 38. Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що оскільки позивач є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, а відповідачем не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, то контролюючим органом не дотримано встановленого положеннями статті 96 ПК України обов`язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства."

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради.

Згідно з п. 96.3 cт. 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Однак, доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями п. 96.1ст. 96 ПК України, позивачем до суду не надано.

Складення контролюючим органом актів опису майна та включення його до податкової застави не спростовує факту неможливості відчуження такого майна з огляду на спеціальний режим розпорядження таким майном та можливість його відчуження виключно на підставі рішення сесії Харківської міської ради.

За таких обставин, слід зазначити, що позивачем не було дотримано встановленого положеннями ст. 96 ПК України обов`язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства.

Суд також вважає аргументованими доводи відповідача про те, що надання КП "Харківводоканал" життєзабезпечуючих послуг з водопостачання та водовідведення безпосередньо підпадає під дію положень ст. 3 Закону України від 09.11.2017 № 2189 «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги здійснюється Національною комісією що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому державне регулювання полягає не лише у встановленні тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, а й у встановленні обов`язку суб`єктів господарювання, які здійснюють таку господарську діяльність, не допускати обмеження або припинення провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством (п. 17 р. 2 Постанови НКРЕКП від 22.03.2017 № 307 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення»).

Як вказав відповідач у своїх заявах по суті справи, його діяльність перебуває у жорстких рамках державного регулювання. З одного боку, він не може самостійно збільшити тариф на свої послуги, а з іншого - не може зменшити об`єм своїх послуг. Це обумовило наявність у КП «Харківводоканал» протягом тривалого часу стабільно від`ємного результату господарської діяльності, який переходив з року в рік. Так, відповідно до Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід) за 2020 - І кв. 2023 роки збитки відповідача станом на 01.01.2021 року склали 246 021 тис. грн., станом на 01.01.2022 року - (-) 273 255 тис. грн., станом на 01.01.2023 року - (-) 683 732 тис. грн., і лише за І кв. 2023 року збитки Підприємства склали 105 186 тис. грн. Розуміючи це, Держава для нівелювання наслідків регулювання тарифів ввела механізм компенсації різниці в тарифах. Так, п. 27 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» підприємствам централізованого водопостачання та водовідведення були виділені субвенційні кошти на покриття різниці в тарифах. На виконання вказаної законодавчої норми Постановою КМУ від 15.12.2021 № 1340 було затверджено Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах. На виконання умов вказаного Порядку відповідач у 2021 році здійснив всі дії, пов`язані з оформленням Договору про організацію взаєморозрахунків від 21.12.2021 № 1/14-С до постанови КМУ від 15.12.2021 № 1340 в рахунок погашення податку на додану вартість для погашення податкового боргу на загальну суму 382 241 407,53 грн, проте коштів на погашення податкового боргу ним отримано не було. Також КП Харківводоканал не були отримані суми субвенцій у розмірі 66 180 803,94 грн, що були виділені йому Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік».

До суду надано докази того, що Протоколом засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 04.11.2022 № 1 борг Держави перед підприємством лише за період з 01.06.2021 по 30.06.2022 зафіксований у розмірі 91 937 700 грн.

Відповідно до Аудиторського звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності КП «Харківводоканал» від 27.02.2024 № 000600-22/9 за період з 01.09.2020 по 30.06.2023 роки дебіторська заборгованість КП «Харківводоканал» з бюджетом збільшилась у 2022 році на 554 138,0 тис. грн в порівнянні з 2021 роком, з 1 350 500,0 тис. грн станом на 31.12.2021 до 1 904 638,0 тис. грн станом на 31.12.2022 року; за 6 - ть місяців 2023 року збільшилась на 396 731,0 тис. грн з 1 904 636,0 тис. грн станом на 31.12.2022 до 2 301 367,0 тис. грн станом на 30.06.2023. Тобто, за останні 1,5 роки заборгованість Держави перед Підприємством зросла на 950,9 млн. грн.

Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2022 року по справі № 520/11571/19 про стягнення податкового боргу з КП "Харківводоканал", відмовляючи у задоволенні позову, зазначив:

« 44. По суті податковий борг з податку на додану вартість виник у КП «Харківводоканал» у силу того, що тариф, який визначається державним Регулятором, не може забезпечити самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг, які надаються КП «Харківводоканал».

43. Отже, колегія суддів зазначає, що дії фіскального органу з примусового стягнення грошових коштів з рахунків підприємства у рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 180 968 296,75 грн. не можуть вважатись обґрунтованими, в умовах, коли така заборгованість виникла в результаті державного регулювання господарської діяльності Підприємства, за результатами якого сама Держава має заборгованість перед Підприємством.»

Суд також зважає на аргументи відзиву та письмових пояснень про те, що на фінансовий стан відповідача суттєво вплинула збройна агресія РФ та покладені на відповідача як на підприємство критичної інфраструктури додаткові обов`язки, до яких, серед всього іншого, відносяться обов`язки несення додаткових витрат на забезпечення захисту об`єктів критичної інфраструктури, який полягає у забезпеченні функціональності, безперервності роботи, відновлюваності, цілісності і стійкості критичної інфраструктури (ч. 1 п. 1 ст.1 Закону № 1882).

Судом досліджено Акти візуального обстеження об`єкту, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 06.06.2023 та Розрахунок витрат аварійно-відбудовних робіт з ліквідації наслідків ракетного обстрілу водопровідно - каналізаційної мережі по вул. Римарській, буд.18, якими зафіксовано 2 факти ракетного обстрілу російською федерацією, що зруйнували комунікації за адресами м. Харків, вул. Римарська, буд 13, 18 загальною вартістю 1 700 784,22 грн. Як вказав відповідач, відновлення лише за адресою м. Харків, вул. Римарська, буд. 18 буде коштувати Підприємству 1 263 599 грн, тобто майже повну вартість пошкодженого об`єкту.

До суду надано бухгалтерські довідки від 04.03.2024 № 151/1 та №153/1 по залишкам матеріалів, що підтверджують несення відповідачем додаткових витрат на забезпечення захисту об`єктів критичної інфраструктури та відповідно до яких станом на 01.10.2022, тобто до початку повномасштабного вторгнення, підприємство акумулювало на складах матеріалів для відновлювальних робіт на суму 42 980 807,26 грн, а станом на 01.10.2023 року їх вартість вже дорівнювала 101 190 128,02 грн, тобто КП «Харківводоканал» був змушений майже в 3 рази збільшити витрати за цим напрямком.

У означеному контексті є доцільним посилання відповідача на висновки Верховного Суду (постанова від 13.12.2023 по справі № 520/12248/22), де вирішуючи питання правомірності винесення запобіжного заходу, суд зазначив: «Так, суди попередніх інстанцій установили, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" виконує функції життєзабезпечення і надає послуги централізованого водопостачання та відведення каналізаційних стоків споживачів міста Харкова та Харківської області і врегулювання його господарської діяльності підпадає під дію Закону України "Про жилово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", які в свою чергу унормовують тарифне регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Функціонування такого підприємства в умовах воєнного стану, з урахуванням Закону України "Про критичну інфраструктуру", є елементом національної безпеки.

Комунальне підприємство "Харківводоканал" в умовах воєнного стану знаходиться у складному фінансовому стані, коли підприємство несе витрати, які не компенсуються, що зумовлено звільненням у певний період мешканців міста від оплати за надані послуги, а також невиконанням державою обов`язків щодо компенсації різниці між установленим тарифом та реальною вартістю послуг.

При цьому здійснення стягнень з рахунків Комунального підприємства "Харківводоканал" у банках в рахунок погашення податкового боргу може унеможливити поточну діяльність цього підприємства як об`єкту критичної інфраструктури, що призведе до зупинки об`єктів водопостачання та водовідведення.»

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року № 3219 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» було доповнено підпунктом 69.40, який унеможливив здійснення заходів передбачених статтями 59-60, 87-101 ПК України з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року, серед всього іншого, щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких, станом на дату початку можливих бойових дій є територією можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією визначено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами та доповненнями), серед яких окремим рядком зафіксовано, що Харківська міська територіальна громада (UA63120270000028556) з 15.09.2022 заходиться в зоні виникнення можливості бойових дій до не визначеного строку.

Оскільки податкова адреса КП «Харківводоканал» знаходиться на території Харківської міської громади, то на нього розповсюджуються положення підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за період з 15.06.2020 по 02.03.2023, що не відповідає встановленому законодавцем періоду, в якому можливо застосовувати процедуру стягнення податкового боргу.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків платників податків ДПС фактично оформлені за приписами п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України замість застосування спеціальної норми - ст. 96 Податкового кодексу України, без врахування об`єктивних обставин, які впливають на реальну можливість погашення податкового боргу та всупереч приписам підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які взагалі унеможливлюють стягнення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 44131658) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 03361715), третя особа - Харківська міська рада (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 02 серпня 2024 року.

СуддяОлексій КОТЕНЬОВ