Справа № 931/247/24

Провадження № 2/931/131/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року смт Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

29 березня 2024 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ТОВ «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 травня 2021 року за власного волевиявлення, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 4652430, який було підписано одноразовим ідентифікатором, направленим за допомогою смс-повідомлення. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 4652430 від 06.05.2021 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання. 13 вересня 2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «Мілоан» було відступлено право вимоги за кредитним договором №4652430 від 06 травня 2021 року на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуто права вимоги до Відповідача. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 26594,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9580 грн, заборгованість за відсотками становить 17014 грн, заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн, заборгованість за пенею становить 0 грн. Позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору № 4652430 від 06 травня 2021 року. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4652430 від 06 травня 2021 року у розмірі 26594 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 02 квітня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ «Діджи фінанс» у зв`язку із недоведеністю факту укладення договору про надання споживчого кредиту та перерахування коштів, неправомірним нарахуванням процентів, недоведеністю факту передачі права вимоги за договором факторингу, ненаданням первинних бухгалтерських документів, а отже, безпідставністю та недоведеністю позовних вимог. Відзив обгрунтовує тим, що копія договору про споживчий кредит та копія паспорту споживчого кредиту, надані позивачем, не містять даних про накладення підпису ОСОБА_1 на дані документи. Позивачем не надано доказів того, що номер мобільного телефона, зазначеного у кредитному договорі, на який можливо було надіслано одноразовий ідентифікатор, дійсно належить відповідачу. Також копія платіжного доручення №45552588 не є первинним бухгалтерським документом, оскільки не містить всіх обов`язкових реквізитів, а згідно правових висновків Верховного Суду доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також позивачем не надано доказів того, що вказана у платіжному дорученні картка НОМЕР_7 належить ОСОБА_1 . Звертає увагу, що не співпадають суми, які ТОВ «Мілоан» ніби-то перерахував за кредитним договором - 10000,00 грн, і з сумою, яку позивач ТОВ «Діджи фінанс» просить стягнути за тілом кредиту - 9580 грн. Позивачем не надано розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором ТОВ «Мілоан» на суму 26594 грн. за період до укладення договору факторингу. Тому неможливо встановити наявність самої заборгованості та правильність її нарахування, встановити процентну ставку, за якою нараховувались проценти, період (кількість днів) за який були нараховані проценти. Розрахунок заборгованості з 13.09.2021 року по 20.02.2024 року, складений позивачем вже після укладення договору факторингу, а тому не може бути доказом у справі. Також зазначає, що первісним кредитором були нараховані проценти за період поза межами строку кредитування. Таким чином, сума можливих процентів за користування кредитом в межах строку кредитування 30 днів становить 2640,00 грн, а тому відсутні підстави для стягнення коштів, нарахованих відповідачці з 06.06.2021 по 13.09.2021 в сумі 17 014 грн. Крім того, договором споживчого кредиту встановлено комісію в сумі 700 грн, вказана умова про сплату комісії є нікчемною. Позивачем не надано доказів факту переходу права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи фінанс» за кредитним договором, оскільки не надано Реєстру прав вимоги, а надано лише копію форми Реєстру прав вимоги, яка не є самим реєстром прав вимог. Також зазначає, що позивач ТОВ «Діджи фінанс» разом із позовною заявою надав всі документи в копіях, тому ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій письмових доказів оригіналу. Просить їх витребувати у ТОВ «Діджи фінанс», та у випадку ненадання оригіналів доказів, застосувати норми ч. 6 ст. 95 ЦПК України.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 08 травня 2024 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 та витребувано у ТОВ «Діджи фінанс» оригінали документів (доказів), що були долучені стороною позивача до позову у їх копіях, для огляду в судовому засіданні, а саме: договір про споживчий кредит № 4652430 від 06 травня 2021 року; договір факторингу № 07Т від 13 вересня 2021 року (з додатками); анкету-заяву на отримання кредиту 4652430; договір про надання правової допомоги; акт про підтвердження надання правової допомоги; детальний опис робіт адвоката; довіреність представника позивача.

04 червня 2024 року від ТОВ «Діджи фінанс» надійшла заява на виконання ухвали суду, до якої долучено оригінали акту про підтвердження надання правової допомоги, детального опису робіт адвоката, довіреності представника позивача. Щодо надання оригіналу договору про споживчий кредит № 4652430 від 06 травня 2021 року, зазначає, що він перебуває у первісного кредитора - ТОВ «Мілоан», до якого позивач звернувся 16.05.2024 року із заявою про надання оригіналів доказів до суду. Тому немає змоги надати оригінал даного договору. Окрім того, оригінал договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 року не може бути направлений безпосередньо на адресу суду, зважаючи на відсутність судових рішень про розкриття банківської таємниці, а даний договір факторингу разом із реєстром боржників складає єдиний договір та містить інформацію, що становить банківську таємницю. Як додаток до позовної заяви позивач надав належним чином засвідчену копію договору факторингу №07Т від 13.09.2021 та витяг з Реєстру боржників. Повіомляє, що позивач має можливість надати для огляду оригінал договору за місцезнаходженням позивача та нотаріально завірену копію, витрати за виготовлення якої просить покласти на відповідача. Також, не є можливим надати оригінал договору про надання правової допомоги, оскільки ТОВ «Діджи фінанс» за участю адвокатського бюро «Анастасії Міньковської» веде активну претензійно позовну роботу, що стосується як досудового так і судового врегулювання спорів. У зв`язку з неможливістю самостійно надати докази, просить витребувати у ТОВ «Мілоан» оригінали договору про споживчий кредит №4652430 від 06 травня 2021 року та анкети-заяви на отримання кредиту № 4652430 (а.с. 110-122).

05 червня 2024 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, які просить вважати за відповідь на відзив. Щодо факту укладення кредитного договору зазначає, що одноразовий ідентифікатор, як і лог підпису кредитора (логи (лог-файли) - містять інформацію про роботу сервера і зберігають в собі певні дії користувача або програми), зафіксовано у кредитному договорі, переданому первісним кредитором позивачу у pdf форматі, проте є зашифрованим, у зв`язку із чим при стандартному завантаженні до електронного кабінету чи під час друку не відображається, у зв`язку із чим надає скріншот першого листа договору із одноразовим ідентифікатором НОМЕР_9. Даний кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «Мілоан» на підставі платіжного доручення платіжного доручення № 45552588 від 06.05.2021 року відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 10000.00 грн. Платіжне доручення № 45552588 від 06.05.2021 року містить усі необхідні для перерахування коштів реквізити сторін, дату здійснення операції, платіжну систему, чітке призначення платежу, у зв`язку із чим є достовірним, достатнім, належним та допустимим доказом перерахування кредитних коштів позивачем та отримання цих коштів відповідачем. Згідно договору відступлення права вимоги № 07Т від 13.09.2021 року сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 26594,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9580 грн; заборгованість за відсотками становить 17 014,00грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 0грн; заборгованість за пенею становить 0 грн. До позовної заяви додано Витяг з Додатку №1 до Договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 р, згідно якого право вимоги за Кредитним договором № 4652430 від 06.05.2021 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, то на підтвердження законності нарахування процентів за Кредитним договором №4652430 від 06.05.2021 позивач звернувся до первісного кредитора про отримання відомості про щоденні нарахування та погашення процентів. Також, чинним законодавством України позивачу надано право отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування», а тому немає підстав для визнання кредитного договору недійсним в частині стягнення заборгованості за комісією. Така комісія за надання кредиту була передбачена договором та нараховувалась одноразово. Просить позовні вимоги про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, оскільки позивачем надано докази на підтвердження своїх позовних вимог, у той час як відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження викладених у відзиві заперечень.(а.с. 123-135).

06 червня 2024 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло заперечення на заяву позивача на виконання ухвали суду, у якій просить залишити без задоволення клопотання позивача про витребування доказів у ТОВ «Мілоан», а також відмовити у задоволенні позову. Заперечення обгрунтовує тим, що позивачу відповідно до п 5.1.2 договору факторингу №07Т від 13.09.2021 року повинні були бути передані кредитні договори з додатками ще на дату підписання реєстру прав вимоги, у позивача відсутня підстава для витребування вказаних доказів у ТОВ «Мілоан». Таким чином, у ТОВ «Діджи фінанс» відсутні документи, які посвідчують право вимоги за кредитним договором, а отже, до нього не перейшло право вимоги за кредитним договором відносно ОСОБА_1 . Просила відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів у ТОВ «Мілоан» (а.с. 136-137).

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 06 червня 2024 року клопотання про витребування доказів задоволено, зобов`язано ТОВ «Мілоан» надати до суду для дослідження у судовому засіданні оригінал анкети-заявки на кредит №4652430 та оригінал договору про споживчий кредит №4652430 від 06 травня 2021 року, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , оригінал електронних доказів на носії їх створення (флеш-накопичувач, жорсткий диск, тощо) (а.с. 138-139)

07 червня 2024 року від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначає, що позивачем пропущено процесуальний строк для подання відповіді на відзив, а тому подав її як додаткові пояснення. Заперечення обгрунтовує тим, що позивачем в текст додаткових пояснень вставлено невідомого походження скріншот частини першого листа договору із одноразовим ідентифікатором, однак у копії вказаного договору про споживчий кредит №4652430, наданого позивачем разом із позовною заявою, відсутні дані про підпис ОСОБА_1 у верхньому лівому кутку. Зазначає, що докази надані позивачем, не відповідають вимогам, встановленим ЦПК України та іншим нормативно-правовим актам щодо належності, допустимості, достовірності та достатності. Копія платіжного доручення №45552588 від 06.05.2021 року не містить всіх обов`язкових реквізитів, тому дане платіжне доручення не може бути належним доказом, оскільки не є первинним документом. Звертає увагу, що не співпадають суми, які ТОВ «Мілоан» ніби-то перерахував за кредитним договором - 10000 грн, із сумою, яку позивач ТОВ «Діджи фінанс» просить стягнути за тілом кредиту - 9580 грн. Неможливо встановити, якою датою було підписано реєстр прав вимоги за вказаним договором факторингу та коли він набрав чинності, оскільки у витягу з додатку № 1 до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 взагалі відсутня дата підписання реєстру прав вимоги за вказаним договором факторингу, а пунктом 5 додатку № 1 до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 (форма реєстру прав вимог) визначено, що даний реєстр прав вимог набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін. Позивачем було подано розрахунок заборгованості складений позивачем (фактором) ТОВ «Діджи фінанс», а не первісним кредитором ТОВ «Мілоан», за період після укладення договору факторингу - з 13.09.2021 року по 20.02.2024 року. Звернення до первісного кредитора для отримання відомостей про щоденні нарахування та погашення позивач повинен був здійснювати до подання позовної заяви. В кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які ТОВ «Мілоан» встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) Просить на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України залишити без розгляду відповідь на відзив, яку позивач подав як додаткові пояснення та відмовити в задоволенні позову (а.с. 146-149)

18 червня 2024 року від ТОВ «Мілоан» надійшла заява на виконання ухвали суду, у якій зазначено, що витребувані документи створені на сервері ТОВ «Мілоан» який фізично ніяким чином не може бути доставлено до суду, тому надає викачані файли зі своєї ІТС, а саме: правила надання фінансових кредитів, довідку по заяві на кредит, кредитний договір. Крім того зазначає, що другий примірник оригіналу кредитного договору розміщено в особистому кабінеті позичальника, доступ до якого позичальник мав до відступлення вимог до нього новому кредитору (а.с 153-182)

24.06.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшло заперечення за заяву «Мілоан» на виконання ухвали суду, зазначаючи, що позивачем та третьою особою не надано оригіналів доказів, які витребовував суд, а тому ставить їх під сумнів та просить застосувати норму ч. 6 ст. 95 ЦПК України (а.с. 196-197)

24.06.2024 від ТОВ «Діджи фінанс» через «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення з розрахунком ТОВ «Мілоан», в яких зазначає, що договір підписаний одноразовим ідентифікатором, платіжне доручення №45552588 від 06.05.2021 відповідає вимогам та містить усі обов`язкові реквізити, згідно доданого розрахунку відповідачем було здійснено сплату тіла кредиту в сумі 420 грн, тому загальна сума заборгованості становить 9580 грн, позивачем надано достатню кількість доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем доказів, які б підтверджували інше - не надано. Одночасно просив витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 (а.с. 183-186)

24.06.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшло заперечення на додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивачем не надано оригіналів доказів по кредитних відносинах та доказів належності ідентифікатора доступу ОСОБА_1 , платіжне доручення не відповідає вимогам, встановленим законом, позивач з порушенням строків подав відомості про щоденні нарахування та погашення, в яких не зазначено процентні ставки та не є належним доказом, не зазначено дату підписання Реєстру прав вимоги. Просила відомості про щоденні нарахування та погашення не долучати до матеріалів справи як доказ, залишити клопотання про витребування доказів без розгляду, а у задоволенні позову відмовити (а.с. 193-195)

25.06.2024 від ТОВ «Діджи фінанс» поштою надійшла заява на виконання ухвали суду від 08 травня 2024 року про витребування доказів, у якій просить провести огляд нотаріально засвідченої копії Договору факторингу №07Т від 13.09.2021 та повернути її до набрання судовим рішенням законної сили, забезпечити огляд за місцезнаходженням оригіналу Договору факторингу №07Т, стягнути з відповідача понесені витрати за нотаріальні послуги у розмірі 2250,00 грн, а також додано копію витягу з Реєстру боржників (а.с. 198-211)

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 25.06.2024 клопотання про витребування доказів задоволено, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 06.05.2021 по 30.05.2021 на підтвердження перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 10 000,00 грн (а.с. 213-214)

17.07.2024 на виконання ухвали суду АТ «ПриватБанк» надіслав виписку про рух коштів стосовно рахунків ОСОБА_1 (а.с. 228-229)

30.07.2024 від відповідача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення щодо долучення до справи в якості доказу виписки по рахунку, надану АТ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 25.06.2024, оскілька така є недопустимим доказом. Відповідач вважає, що виписка по рахунку була отримана з порушенням законодавства, оскільки банківська таємниця була розкрита на підставі ухвали суду у цивільній справі, а не в порядку окремого провадженя за рішенням суду. Крім того, нотаріально засвідчену копію договору факторингу позивач надав за власним бажанням, не надано доказів сплати коштів за послуги нотаріуса, не надано платіжного документа про оплату витрат на правничу допомогу, позивач не надав доказів надсилання відповідачу доказів , які подані із заявою від 25.06.2024 (а.с. 231-245)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 225 на звороті). Одночасно у позовній заяві та заявах по суті справи представниками позивача неодноразово заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 226 на звороті).

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно анкети-заяви на кредит № 4652430 від 06 травня 2021 року ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит № 4652430 від 06 травня 2021 року з ТОВ «Мілоан» шляхом подання заявки в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» - https://miloan.ua/ (а.с. 14, 22-29, 155-162).

Згідно п. 1.1 Кредитного договору № 4652430 від 06.05.2021 Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

За умовами п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2 договору кредитор надав відповідачу кредит у сумі 10000,00 грн строком на 30 днів, з 06.05.2021 року до 05.06.2021 року, за яким проводиться нарахування процентів за ставкою 0,88% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту: 700.00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово (а.с. 22, 155).

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повертати кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Згідно додатку №1 графіку платежів та додатку №2 паспорту споживчого кредиту до договору про споживчий кредит №4652430 від 06.05.2021, дата платежу - 05.06.2021, до сплати: кредит - 10000,00 грн, комісія за надання кредиту - 700,00 грн, проценти - 2640,00 грн, разом - 13340,00 грн (а.с. 30, 31, 163, 164).

З платіжного доручення № 45552588 від 06.05.2021 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» 06.05.2021 здійснено платіж отримувачу ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_3 в сумі 10000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 4652430 (а.с. 36 на звороті).

13 вересня 2021 року між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» зобов`язується відступити ТОВ «Діджи фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 49-51).

Згідно акту прийому-передачі реєстру прав вимоги від 13 вересня 2021 року до договору факторингу №07Т від 13 вересня 2021 року, ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «Діджи фінанс» прийняло Реєстр прав вимог від 13 вересня 2021 року, складений за формою згідно із додатком №1 до договору. Кількість боржників 9315, загальна сума заборгованості 200189234,88 грн (а.с. 55). Також подано копії квитанцій на підтвердження плати згідно Договору відступлення права вимоги №07Т від 13.09.2021 (а.с. 37-44)

Із витягу з додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 вбачається, що у ОСОБА_1 за кредитним договором № 4652430 від 06.05.2021 року сума заборгованості становить 26594,00 грн, з яких 9580 грн - сума заборгованості за тілом, 17014,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 0 грн - сума заборгованості за комісією, 0 грн - сума заборгованості за пенею (а.с. 15).

Як вбачається із сформованого 20.02.2024 року ТОВ «Діджи фінанс» розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 4652430 від 06.05.2021 за період 13.09.2021 по 20.02.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 26594,00 грн, з яких 9580 грн - по основному боргу (тіло кредиту), 17014,00 грн - по відсотках, 0 грн - комісія, 0 - пеня (а.с. 16).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти в сумі 10000,00 грн. Натомість, всупереч умовам кредитного договору № 4652430 від 06.05.2021 року, відповідач свої кредитні зобов`язання не виконала, суму кредиту, нараховані відсотки у встановлений договором строк не повернула, доказів іншого суду не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 634 цього кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. ст. 1, 3 Закону України "Про електронну комерцію").

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Судом установлено, що відповідно до п. 6.1 Договору про споживчий кредит №4652430 від 06.05.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. За п.п. 6.3, 6.4, 6.5 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо), зокрема позичальник підтверджує, що він не подавав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, стосовно нього відсутнє відкрите провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) та, що на момент укладення цього договору підстав передбачених Кодексом України з питань банкрутства для відкриття такого провадження не існує; вся інформація надана товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього Договору; він не є військовослужбовцем та не проходить один з видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в момент укладення цього Договору. Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (а.с. 27-28)

Водночас, відповідач заперечує факт підписання нею договору споживчого кредиту, оскільки такий не містить даних про накладення її підпису та що номер мобільного телефону належить їй. У зв`язку з цим просила витребувати у позивача відповідні оригінали договорів, що було задоволено судом.

На виконання вимог ухвали суду 06.06.2024 ТОВ «Мілоан» надав Довідку по заяві на кредит №4652430 від 06.05.2021 та викачані файли із своєї ІТС (а.с. 154-182)

Згідно довідки по заяві на кредит №4652430 від 06.05.2021 зазначено суму кредиту 10000,00 грн., загальний строк кредитування: пільговий 30 днів, поточний період 60 днів; комісію за надання кредиту 7% від суми кредиту, позичальник - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код, номер телефону НОМЕР_4 , номер паспорта, платіжну картку позичальника ОСОБА_1 , на яку має бути перерахована сума кредиту - MasterCard НОМЕР_8 (а.с. 154 на звороті).

Також при огляді викачаних файлів, у договорі про споживчий кредит №4652430 у розділі 10 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться особисті дані ОСОБА_1 , нижче - номер телефону, який також зазначений у анкеті-заяві на кредит №4652430 та довідці по заяві на кредит №4652430. У верхньому лівому кутку договору наявний одноразовий ідентифікатор НОМЕР_9, час: 06.05.2021 11:02 (а.с. 155-162).

Таким чином, Договір про споживчий кредит №4652430 від 06.05.2021 підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаного правочину.

Відповідач зазначала, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що вказаний засіб зв`язку, а саме номер телефону НОМЕР_4 належить їй. Водночас, доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, номер телефону, адреса реєстрації (фактичного) місця проживання) були використані товариством чи третіми особами для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач зверталася до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно неї шахрайських дій чи оскарження нею правомірності укладеного договору. Зважаючи на вказане, доводи відповідача про те, що позивач не надав доказів на підтвердження отримання та використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, спростовуються матеріалами справи, а невизнання самим відповідачем факту укладання кредитного договору і використання такого ідентифікатора - не обґрунтоване стороною відповідача за допомогою належних та допустимих доказів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Зважаючи на ознаку реальності договору позики, для підтвердження виконання позикодавцем своїх зобов`язань за договором позики недостатньо наявності лише факту підписання такого договору, а судом має бути встановлено наявність факту отримання позичальником грошових коштів та моменту їх отримання (як певний проміжок часу), що є обов`язковою та істотною умовою договору позики (постанови Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 201/410/21, від 05.10.2022 року у справі № 559/524/15-ц, від 20.02.2019 року у справі № 629/5364/13-ц).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.06.2021 року у справі № 201/11388/17 зазначено, що у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування ст.ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Верховний Суд наголосив, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаних положень закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п.2.1. ч.2 Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок - тобто, на рахунок, наданий відповідачем для отримання кредитних коштів.

Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «Мілоан» на підставі платіжного доручення № 45552588 від 06.05.2021 ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 10000.00 грн (а.с. 36 на звороті) . Платіжне доручення № 45552588 від 06.05.2021 містить усі необхідні для перерахування коштів реквізити сторін, дату здійснення операції, платіжну систему, чітке призначення платежу, та є первинним банківським документом, та підтверджує надання кредитних коштів позивачем й отримання таких відповідачем на зазначену нею платіжну картку, номер якої вказано у платіжному дорученні. Такі умови перерахування коштів було погоджено сторонами при укладенні Кредитного договору.

Водночас, відповідачем не надано жодного доказу який би підтверджував або спростовував, що Картковий рахунок № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 , в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, 17.07.2024 від АТ «ПриватБанк» надійшла виписка за договором №б/н за період 06.05.2021-30.05.2021, згідно якої 06.05.2021 на рахунок ОСОБА_1 зараховано переказ в сумі 10000,00 грн (а.с. 228-229) Суд вважає таку виписку належним та допустимим доказом, який підтверджує надання кредитних коштів позивачем. Водночас відповідач ОСОБА_1 зазначає, що витребовуючи згадану виписку, було порушено її право щодо захисту банківської таємниці. Однак, суд зазначає, що саме позичальник має доступ до свого банківського рахунку і вона мала можливість представити суду виписку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак відповідач таким правом не скористалась.

Щодо розміру заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача та комісії, суд зазначає наступне.

Установлено, що 1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати іншізобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн. у валюті: Українські гривні. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 06.05.2021 (строк кредитування). 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 05.06.2021. 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3340.00 грн. в грошовому виразі та 3,076.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 13340.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 700.00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2640.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.

Згідно п. 2.2.2. Кредитного договору, Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

П. 2.2.3. Кредитного договору, Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

П. 2.4.2. Кредитного договору, У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4. Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно п.1.3 та п.2.3 цього Договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4 , п.3.2.5 Договору.

Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 4652430, який здійснений ТОВ «Мілоан», загальна сума заборгованості становить 26 594,00 грн, з яких: основна сума боргу - 9580 грн, заборгованість за процентами - 17014, 00 грн (а.с. 188-189).

06 травня 2021 року надано кредит у розмірі 10000,00 грн та нараховано комісію за оформлення кредиту у розмірі 700 грн. За період з 07 травня 2021 року по 16 травня 2021 року здійснювалось нарахування процентів за користування кредитом на підставі п. 1.5.2 договору з урахуванням ставки 0,88% на добу від фактичного залишку кредиту (88,00 грн від тіла кредиту 10000 грн), що відповідає розрахунку, здійсненому у Графіку платежів (Додаток №1 до Договору). Однак, 16.05.2021 року здійснено оплату тіла кредиту в сумі 420 грн, комісії в сумі 700 грн та процентів по кредиту 880 грн. З 17 травня 2021 року по 05 червня 2021 включно здійснювалось нарахування процентів у розмірі 0,88% на добу від 9580 грн тіла кредиту (84,30 грн) згідно п.1.5.2 договору з урахуванням здійснених платежів. Тобто, ставка 0,88 % застосовувалась 30 днів. З 06 червня по 04 серпня 2021 року (60 днів) здійснювалося нарахування процентів згідно п. 1.6 договору. Водночас, із 06 червня 2021 року по 30 червня 2021 року за кожен день користування кредитом здійснювалось нарахування процентів у розмірі 5% на добу від 9580 грн тіла кредиту (479,00 грн), а з 01 липня 2021 року, кредитодавець стягував 1% на добу від 9580 грн тіла кредиту (95,80 грн), що не погіршило становище позичальника (а.с. 188).

У суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів наданий ТОВ «Мілоан» розрахунок заборгованості, який відповідає умовам підписаного сторонами договору, відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан" по кредитному договору № 4652430 від 06.05.2021, стороною відповідача в ході розгляду справи такий розрахунок в жодній мірі не спростований; клопотання про проведення судової економічної експертизи на їх (розрахунків) спростування ОСОБА_1 заявлено не було.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Суд звертає увагу, що у кредитному договорі ТОВ «Мілоан» встановлюється комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування.

Оскільки відповідач під час укладення договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитними договором, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, тому твердження ОСОБА_1 щодо незаконності комісії у розмірі 700 грн. яка нараховувалась одноразово є необґрунтованими. Крім того, суму комісії, передбачену згідно п. 1.5.1 Договору, ОСОБА_1 сплачено, що підтверджується розрахунком, наданим первісним кредитором.

Крім того, з наданого ТОВ «Мілоан» розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснювала на користь кредитодавця часткову оплату за кредитним договором, що додатково підтверджує наявність згоди відповідача на укладення кредитного договору, оскільки відповідач певний час виконувала його умови.

Щодо тверджень відповідача, що позивачем не підтверджено відступлення права вимоги за кредитним договором № 4652430 від 06.05.2021.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 2-127/11 (постанова від 01.02.2018 року) за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

На підтвердження переходу до ТОВ «Діджи фінанс» права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 4652430 від 06.05.2021 до позовної заяви приєднані копії Договору факторингу № 07Т від 13 вересня 2021 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» (та надано нотаріально завірену копію, яка оглянута в судовому засіданні), акта приймання-передачі Реєстру прав вимог від 13 вересня 2021 року, квитанції про оплату згідно договору факторингу №07Т від 13.09.2021, витягу з додатку до договору факторингу Реєстру боржників від 21 вересня 2022 року, в ході судового розгляду позивачем надано - завірену копію Реєстру прав вимог №1 від 13.09.2021, де за №7614 значиться боржник ОСОБА_1 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по ТОВ «Діджи фінанс», статут ТОВ «Діджи фінанс» (а.с. 49-55, 37-44, 15, 201-203, 17, 56-68).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору факторингу № 07Т від 13 вересня 2021 року, згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній. Згідно п.п. 4.1 - 4.4 розділу 4 Порядок відступлення права вимоги, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього Договору. Всі суми, що наводяться в реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України - гривні, станом на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимог. Право вимоги до боржників підлягає поверненню клієнту у випадку якщо суму боргу (частину боргу, достатньою для проведення реструктуризації боргу) було направлено боржником на користь клієнта до дня переходу права вимоги від клієнта до фактора. Після виявлення сторонами зазначеного в п. 4.3. Договору випадку, фактор формує перелік боржників, право вимоги до яких підлягає поверненню клієнту у вигляді акту повернення прав вимоги за формою передбаченою відповідним додатком до Договору та передає клієнту підписаний ним акт повернення прав вимоги разом з документами, що були передані клієнтом по даному боржнику при відступленні права вимоги фактору. Протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання клієнтом акту повернення прав вимоги та відповідних документів, що були передані клієнтом по даному боржнику, клієнт підписує вказаний акт та направляє примірник акту фактору. Протягом 10 (десяти) робочих днів, після підписання сторонами акту повернення прав вимоги, клієнт повергає фактору суму фінансування, отриману від фактора відповідно до умов цього Договору за відступлення права вимоги по відношенню до боржників, право вимоги до яких повернуто (повертається) клієнту, в розмірі, передбаченому у графі «Сума фінансування» відповідного реєстру прав вимог до даного Договору. Крім того, право вимоги до боржників може бути повернуто клієнту за його заявою за згодою сторін даного договору, право вимоги повертається клієнту в порядку встановленому у п.4.3.1,4.3.2 та 4.3.3.

Факт переходу права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи фінанс» підтверджується підписами сторін договору (клієнта та фактора), скріпленими печатками (а.с. 208 зв)

Згідно із завіреної копії Реєстру прав вимог №1 від 13 вересня 2021 року, ТОВ «Діджи фінанс» набуло, серед іншого, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4652430 від 06.05.2021 на суму 26 594,00 грн, з якої: 9580,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17014,00 грн - сума заборгованості за відсотками, комісія - 0 грн. (а.с. 201-203)

Таким чином, позивачем ТОВ «Діджи фінанс» доведено факт переходу до нього права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 4652430 від 06 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , і він вправі пред`являти відповідні вимоги про стягнення коштів.

Всі інші доводи відповідача не спростовують висновків суду. Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позовної заяви та підтвердження своїх заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства, враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №4652430 від 06 травня 2021 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, а також порушує права та законні інтереси кредитодавця у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 26594,00 грн, підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)

Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача до матеріалів справи долучив договір № 42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, укладений між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» (а.с. 46-48); додаткову угоду 002994201649 від 09 лютого 2024 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, в якій розширено предмет договору та доповнено розділ порядок здійснення розрахунків (а.с. 20); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 20.02.2024 (а.с. 117) та акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.02.2024, з яких вбачаються види юридичних послуг, наданих позивачу та їх вартість, а саме: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи фінанс», 1,5 год. - 2250 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач, 3 год. - 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (письмові докази), 1 год. - 750 грн, разом - 6000 грн (а.с. 116)

Також у матеріалах справи містить копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10, виданого ОСОБА_2 (а.с. 45).

Будь-яких заяв, клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не подано, що відповідно до приписів ч.5 ст.137 ЦПК України унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Посилання відповідача на те, що витрати на правничу допомогу документально не підтверджені, оскільки суду не надано платіжного документу про сплату позивачем вказаних витрат, судом не беруться до уваги, так як витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема постанова ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України, особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

На виконання ухвали суду від 08.05.2024 про витребування оригіналу договору факторингу №07Т від 13.09.2021 позивач повідомив, що огляд договору можна здійснити за місцезнаходженням оригіналу за адресою м. Бровари або надасть нотаріально засвідчену копію, за що просив стягнути з відповідача відповідну компенсацію. 25 червня 2024 року позивачем на адресу суду надіслано нотаріально посвідчену копію договору факторингу №07Т, яку просив оглянути в судовому засіданні та повернути позивачу.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат за нотаріальні послуги за посвідчення копії договору Факторингу №07Т від 13.09.2021 та повернення її позивачу, суд, аналізуючи норми закону, виходячи з того, що розмір заявлених витрат хоч і є доведеним, але такі витрати не були неминучими (необхідними), а позивач на власний розсуд виконав ухвалу суду для доведення позовних вимог, дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 2250,00 грн. є такою, що не підлягає компенсації стороні позивача, а нотаріально завірену копію долучає до матеріалів справи.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст. ст. 526, 614, 626, 628, 639, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 4652430 від 06 травня 2021 року у розмірі 26594 (двадцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 243-А, а/с897, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», адреса місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, код ЄДРПОУ 40484607.

Повний текст рішення складено 01.08.2024 року.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко