ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року

м. Київ

справа № 160/9289/20

адміністративне провадження № К/990/7756/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

за участі:

секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.

представник позивача Ковальчук Н. В.,

представник відповідача Шаповал В. В.,

представник третьої особи Олійник Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/9289/20

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ромбус-Приват» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Приватного підприємства «Ромбус-Приват» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя: Н. В. Боженко) від 23 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. А. Щербак, Н. П. Баранник, Н. І. Малиш) від 11 січня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Приватне підприємство «Ромбус-Приват» (далі - ТОВ «Ромбус-Приват», Товариство, позивач, скаржник) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник, податковий/контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2020 року № 0001190504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 29 221 104,03 гривень.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач внаслідок визначення та використання під час прийняття оскаржуваного рішення нових коефіцієнтів та збільшеної у односторонньому порядку бази оподаткування позивача плати за землю (в першу чергу - коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача), фактично змінив вартісну характеристику бази оподаткування з 01 січня 2017 року, порушивши принцип стабільності податкового законодавства та збільшивши покладений на позивача податковий тягар, що свідчить про незаконність оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення. Тобто, діючи протиправно, відповідач незаконно завищив податкове зобов`язання з плати за землю.

Крім того, ТОВ «Ромбус-Приват» зазначило, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була призначена та проведена відповідачем за відсутності необхідних для цього підстав, оскільки підприємством позивача надано у встановлений законодавством термін пояснення на запит, а отже така перевірка є незаконною та не може породжувати правових наслідків для позивача.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 02 березня 2023 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 30 березня 2023 року до Верховного Суду від Дніпровської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа просить у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

7. 03 квітня 2023 року до Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу Товариства, в якому податковий орган просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкрите судове засідання.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями ГУ ДПС, на підставі наказу від 23 жовтня 2019 року № 959-п, у період з 28 листопада 2019 року по 04 грудня 2019 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ромбус-Приват» з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача на підставі укладеного договору оренди землі площею 6,3760 га за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2019 року, за результатами якої складено акт від 11 грудня 2019 року № 15452/04-305-04/33396638.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктів 286.1, 286.2 статті 286, пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження задекларованих показників плати за землю - орендної плати за 2017-2019 роки за земельну ділянку площею 6,3760 га (кадастровий номер - 1210100000:06:114:0011), розташовані за адресою: м. Дніпро, Центральний район, Січеславська Набережна, 5, за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2019 року на загальну суму 23 376 883,22 гривень, у тому числі за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року на загальну суму 6 891 673,73 гривень, за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 8 924 795,09 гривень, за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року на загальну суму 7 560 414,40 гривень.

10. На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення за формою "Р" № 0001190504 від 13 січня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 29 221 104,03 гривень.

11. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

12. Додатково, судами встановлено, що Дніпропетровською міською радою та ПП «Ромбус-Приват» було укладено договір оренди земельної ділянки від 20 січня 2008 року терміном дії на 25 років (до 20 січня 2033 року), згідно якого ПП «Ромбус-Приват» відповідно до рішень Дніпропетровської міської ради від 21 вересня 2005 року № 297/30, від 23 грудня 2005 року № 202/32, від 23 грудня 2005 року № 32/32 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,3760га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Центральний район, Січеславська Набережна, 5, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпро за кодом 1210100000:06:114:0011.

Функціональне використання: по фактичному розміщенню об`єктів нерухомого майна.

Цільове призначення земельної ділянки код УКІДВЗ : 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

13. Відповідно умов договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України. Орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до земельного управління Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

14. Станом на 04 грудня 2019 року договір оренди землі, згідно якого ПП «Ромбус-Приват» надано в оренду земельну ділянку площею 6,3760 га (кадастровий номер - 1210100000:06:114:0011) розташовану за адресою: м. Дніпро, Центральний район, Січеславська Набережна, 5, є дійсним. Отже, позивач є належним користувачем земельної ділянки за визначеним цільовим призначенням та платником орендної плати за земельну ділянку комунальної власності.

15. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення від 27 грудня 2010 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», № 3/65 від 15 липня 2015 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2010 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», № 7/11 від 13 липня 2016 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2010 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», № 12/18 від 15 лютого 2017 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2010 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» та № 13/27 від 06 грудня 2017 року «про ставки земельного податку, розмір орендної плати, пільги зі сплати земельного податку на території міста» яким встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%.

16. Згідно рішення Дніпровської міської ради від 15 лютого 2017 року № 12/18 про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2010 року № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» та Додатку 2 до рішення міської ради від 27 грудня 2010 року № 5/6 (у редакції рішення міської ради від 15 лютого 2018 року № 12/18):

« 1. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що перебувають (незалежно від місцезнаходження):

1.2. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що перебувають у користуванні юридичних і фізичних осіб на умовах оренди, становить у відсотках від їх нормативно грошової оцінки:

1.2.1. за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення; водного фонду, промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у пункті 1.2.2 цього додатка - 3,0».

17. Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер - 1210100000:06:114:0011, сформованого Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську від 06 червня 2019 року № 1305-3361 на вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області по ПП «Ромбус-Приват», нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2017 року по м. Дніпро, Центральний район, Січеславська Набережна, 5, площею 6,3760 га складає 296596527,88 грн. Категорія земель: 200 землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру. Коефіцієнт Км2 -3,74. Сукупний коефіцієнт КмЗ-1,07. Коефіцієнт Кф-2,00.

18. Таким чином судами встановлено, що річна сума орендної плати за землю, яка повинна бути нарахована ПП «Ромбус-Приват» у відповідності вимогам чинного законодавства України у 2017 році - 8 897 895,84 грн. (296596527,88 грн *3%= 8897895,84 грн.).

19. Окрім того, позивачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку площею 6,3760 га та кадастровим номером - 1210100000:06:114:0011 на 2017 рік на загальну суму податку 2 006 222,11 грн.

20. Встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку площею 6,3760 га за 2017 рік складає 6 891 673,73 грн. (8897895,84 грн. - 2006222,11 грн.).

21. Відповідно до листа від 11 січня 2018 року № 4129/5 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік становить 1,0.

22. Судами зазначено, що з урахуванням індексації, передбаченої статті 289 ПК України та згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер - 1210100000:06:114:0011, сформованого Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровськ від 21 червня 2019 року № 1305-3331 на вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області по ПП «Ромбус-Приват», нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2018 року у м. Дніпро, Центральний район, Січеславська Набережна, 5, площею 6,3760 га складає 444 894 791,83 грн. Категорія земель: 200 землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру.

23. Надалі, позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку площею 6,3760 га та кадастровим номером - 1210100000:06:114:0011 на 2018 рік на загальну суму податку 2 006 222,11 грн.

24. Відтак, заниження орендної плати за земельну ділянку площею 6,3760 га за 2018 рік складає 8 924 795,09 грн. (10 931 017,20 грн.- 2 006 222,11 грн.).

25. Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер - 1210100000:06:114:0011, сформованого Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську від 23 липня 2019 року №1097/0/197-19 на вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області по ПП «Ромбус-Приват», нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2019 року у м. Дніпро, Центральний район, Січеславська Набережна, 5, площею 6,3760 га складає 444894791,83 грн. Категорія земель: 200 землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру. Коефіцієнт Км2 -3,74. Сукупний коефіцієнт КмЗ-1,07. Коефіцієнт Кф-3,00.

26. Отже, річна сума орендної плати за землю, яка повинна бути нарахована ПП «Ромбус-Приват» у відповідності вимогам чинного законодавства України на 2019 рік складає 13 346 843,76 грн., (444894791,83 грн.*3%) у т.ч. за січень-серпень 2019 року складає 8 897 895,84 грн. (11 12236,98 грн.* 8 міс).

27. Окрім того, позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку площею 6,3760 га та кадастровим номером - 1210100000:06:114:0011 на 2019 рік на загальну суму податку 2 006 222,11 грн., у т.ч. за січень-серпень 2019 року складає 1 337 481,44 грн. (167185,18 грн. * 8 міс.).

28. Заниження орендної плати за земельну ділянку площею 6,3760 га за січень-серпень 2019 року складає 7 560 414,40 грн. (8897895,84 грн. - 1337481,44 грн.).

29. Разом з тим, судами було встановлено, що ПП «Ромбус-Приват» зверталось до Дніпровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із застосування під час формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 06 червня 2019 року № 1305-3361 коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2,0;

- визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із застосування під час формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 21 червня 2019 року № 1305-3331 коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 3,0;

- визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із застосування під час формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 23 липня 2019 року № 1097/0/197-19 коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 3,0;

- визнання незаконним та скасування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 06 червня 2019 року №1305-3361, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнання незаконним та скасування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 21 червня 2019 року № 1305-3331, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнання незаконним та скасування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 від 23 липня 2019 року № 1097/0/197-19, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

30. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 160/13919/20 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Ромбус-Приват» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада про визнання протиправними дій та визнання незаконними скасування витягів відмовлено.

31. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ромбус-Приват» залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року залишено без змін.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

32. Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на момент проведення перевірки договір оренди землі, згідно якого позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 6,3760 га (кадастровий номер - 1210100000:06:114:0011) розташовану за адресою: м. Дніпро, Центральний район, Січеславська Набережна, 5, є дійсним, та згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України наявні підстави для нарахування орендної плати за землю.

33. Встановлення заниження орендної плати за 2017-2019 роки за земельну ділянку площею 6,3760 га (кадастровий номер - 1210100000:06:114:0011), судами попередніх інстанцій здійснено на підставі Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які отриманні Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

34. Відповідно до зазначених Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 застосовано коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2,0 за 2017 рік та зі значенням 3.0 за 2018 та 2019 роки, замість застосованого позивачем коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки 0,5.

35. При цьому суди наголосили, що правомірність дій з формування відповідних показників зазначених Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2.0 та 3.0 за спірний період 2017-2019 р.р., оспорювалася позивачем в судовому порядку у справі № 160/13919/20, проте рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. Відтак правомірність зазначених Витягів не спростовано.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

36. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

37. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено грубе порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

38. Вказану підставу касаційного провадження, позивач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно і цілком необґрунтовано відмовлено у призначенні і проведенні у цій справі експертизи, що слугувало порушенням статей 9 (стосовно змагальності сторін, диспозитивності та обов`язку суду щодо офіційного з`ясування всіх обставин справи), 90 (стосовно повноти оцінки судом доказів), 242 (стосовно законності і обґрунтованості судового рішення) Кодексу адміністративного судочинства України.

39. Також скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не повідомив позивача про розгляд справи, що фактично позбавило його права на належний доступ до правосуддя, гарантований усім фізичним та юридичним особам. Стверджує, що про факт призначення та проведення судового засідання, яке було призначене на 23 червня 2022 року позивач жодним чином не повідомлявся, а на адресу позивача не надходило жодних повісток та ухвал суду про його виклик у вказане судове засідання.

40. Крім того, позивач вказав на те, що судами попередніх інстанцій протиправно не було враховано та не надано належної юридичної оцінки тому факту, що при проведенні перевірки, оформленні її результатів у формі акту та проведенні розрахунку нібито наявної заборгованості ТОВ «Ромбус-Приват» з орендної плати за землю згідно оскаржуваного рішення, відповідачем протиправно було використано під час обрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2017 року коефіцієнт функціонального використання землі зі значенням 2.0, станом на 01 січня 2018 року коефіцієнт функціонального використання землі зі значенням 3,0 та станом на 01 січня 2019 року коефіцієнт функціонального використання землі зі значенням 3,0 відповідно, що призвело до помилкового завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ТОВ «Ромбус-Приват» у понад 5 (п`ять) разів, порівняно із реальним розміром нормативно грошової оцінки зазначеної земельної ділянки та реальним, вірним розміром Коефіцієнту функціонального використання (Кф) вказаної земельної ділянки та до протиправного, явно завищеного нарахування відповідачем позивачу податкового зобов`язання з орендної плати за землю.

40.1 Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні касаційної скарги. Посилався на неправильність здійсненого розрахунку суми орендної плати, визначеної податковим повідомленням-рішенням, оскільки відсутність інформації в Державному земельному кадастрі відомостей щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель не є підставою для застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням « 2,0» і « 3,0». Формування показників Кф у Витягах виданих у 2019 році за періоди 2017-2019 роки є неправомірним. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

40.2 Представник відповідача заперечував проти скарги у повному обсязі. Наголошував на законності здійсненного донарахування сум орендної плати, які здійснені відповідно до Витягів.

40.3 Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги у повному обсязі.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

41. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

42. Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

43. Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285- 287 цього розділу.

44. Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

45. Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

46. Пунктами 286.1 та 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

47. Спір між сторонами виник щодо визначення коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок, який має застосовуватися при розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки. Спору між сторонами щодо об`єкта оподаткування та суб`єкта, який є платником орендної плати, між сторонами немає.

48. Частиною першою статті 15 Закону України від 7 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

49. Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третя статті 26 вказаного Закону).

50. Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

51. Пункт 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

52. Колегія суддів зазначає, що відомості щодо коду цільового призначення земельних ділянок, який існував станом момент укладання договору оренди земельної ділянки та до 2017 року відповідав Українському класифікатору цільового використання землі, затвердженому листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року N 14-1-7/1205 (далі - УКЦВЗ 1998 року), що дає підстави для висновку, що відомості про земельні ділянки в частині коду УКЦВЗ 1998 року були перенесені до Державного земельного кадастру, а тому посилання сторони позивача про невиконання цих приписів Закону є необґрунтованими.

53. 15 лютого 2011 року набрав чинності Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ 2010 року). Відповідно, з цього часу при веденні Державного земельного кадастру та державного реєстру земель, а також при функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру обов`язковою до використання була саме ця Класифікація.

54. В силу приписів статті 26 Закону № 3613-VI саме власнику земельної ділянки або землекористувачу надано право на внесення змін до Державного земельного кадастру, натомість, посадові особи Держгеокадастру законодавчо не наділені правом на здійснення певних коригувань за власною ініціативою. Відтак, землекористувач і несе певний тягар негативних для себе наслідків у разі, якщо відомості Державного земельного кадастру не приведені у відповідність вимогам чинного законодавства з його вини (постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18).

55. Станом на 2016 рік діяв Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений Наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, відповідно до якого Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 5 листопада 1998 року № 377, зареєстрованою в Мін`юсті України 14 грудня 1998 року за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

56. Отже, у 2016 році Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) визначався в залежності від категорії земельної ділянки за функціональним використанням, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

57. З 1 січня 2017 року процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок).

58. Пунктом 5 розділу ІІ Порядку визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року.

59. Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

60. 17 липня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 року № 162, яким внесено зміни до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, а саме: цифри « 2,0» замінено цифрами « 3,0».

61. Таким чином, з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0».

62. Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 160/10137/19, від 1 квітня 2021 року у справі № 160/8847/19, від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18, від 12 липня 2021 року у справі 640/9862/20.

63. У постанові від 07 грудня 2020 року у справі № 817/1795/17 Верховний Суд зазначав, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки суб`єкта при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку.

64. Отже, Порядок № 489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства.

65. Суд касаційної інстанції вважає, що саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому, саме позивач, як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010. У справі відсутні докази про те, що у спірний період позивачем внесені відомості до Державного земельного кадастру про види цільового призначення земельних ділянок за КЦВПЗ 2010.

66. Верховний Суд у своїх постановах від 8 квітня 2021 року у справі № 160/10137/19, від 1 квітня 2021 року у справі № 160/8847/19, від 7 грудня 2020 року у справі № 817/1795/17, від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18, від 12 липня 2021 року у справі 640/9862/20 неодноразово зазначав, що при відсутності коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельних ділянок правомірним є застосування Кф, визначеного Порядком № 489 (з урахуванням внесених змін).

67. Оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання.

68. Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку (правові висновки у постанові Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі 640/9862/20).

69. З огляду на вказане правове регулювання, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що при розрахунку орендної плати за земельну ділянку площею 6,3760 га (кадастровий номер - 1210100000:06:114:0011), необхідно було застосовувати коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2,0 за 2017 рік та зі значенням 3.0 за 2018 та 2019 роки, замість помилково застосованого позивачем коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки 0,5.

70. Крім того, Суд наголошує на тому, що правомірність формування показників Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на підставі яких податковим органом донараховано податкове зобов`язання, оспорювалася позивачем в судовому порядку у справі № 160/13919/20, проте рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. Протиправності дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із застосування під час формування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:114:0011 у 2019 року коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2,0 та 3,0 не встановлено. Відтак правомірність зазначених Витягів з його показниками не спростовано та протиправними не визнавались.

71. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій стосовно правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

72. Щодо посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не повідомив позивача про розгляд справи, що фактично позбавило його права на належний до правосуддя, гарантований усім фізичним та юридичним особам, Суд звертає увагу на наступне.

73. Глава 6 Кодексу адміністративного судочинства України регулює питання розгляду справи по суті, зокрема і в частині наслідків неявки в судове засідання учасника справи.

74. Так відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

75. Статтею 127 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент прийняття рішення судом першої інстанції) встановлений час вручення повістки, зокрема таким часом є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

76. Відповідно до частин першої та другої статті 129 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття рішення судом першої інстанції) за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

77. Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

78. Аналіз вказаної вище статті вказує на те, що суд має можливість повідомити сторону про судове засідання шляхом надсилання електронного листа або телефонограмою лише за письмовою заявою учасника судового процесу.

79. Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявне клопотання позивача про відкладення розгляду справи, в абзаці четвертому прохальної частини якого позивачем зазначено, що «в усіх без виключення процесуальних документах, що подавалися ним до матеріалів даної судової справи нами (позивачем) вказувалися засоби зв`язку, за допомогою яких суд має можливість повідомити позивача про наступні призначені засідання у справі та направити на адресу процесуальні документи: номер телефону: НОМЕР_1 (є можливість повідомити телефонограмою) та електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 (є можливість повідомити шляхом направлення повістки/ухвали суду, інших процесуальних документів) (т.1 а.с 205-206).

80. Фактичною вказаним клопотанням позивач надав можливість суду надсилати Товариству процесуальні документи на електронну адресу зазначену в адміністративному позові або ж повідомити відповідну інформацію в телефонному режимі.

81. В матеріалах справи наявна Телефонограма від 01 червня 2022 року, в якій підтверджується факт повідомлення представника Товариства про судове засідання, яке мало відбутися 23 червня 2022 року о 14 годині 30 хвилин (т.2 а.с.55).

82. Вказане обґрунтування спростовує доводи позивача стосовного того, що суд першої інстанції не повідомив позивача про розгляд справи, що фактично позбавило його права на належний до правосуддя, гарантований усім фізичним та юридичним особам.

83. Щодо доводів позивача про те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено у призначенні і проведенні у цій справі експертизи, Суд наголошує на тому.

84. Відповідно до частин першої, другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

85. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

86. Порядок призначення експертизи врегульований, зокрема, статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

87. Частиною другою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

88. Ураховуючи наведене правове регулювання, колегія суддів зазначає, що призначення експертизи у справі є правом суду, а не обов`язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

89. Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя в суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.

90. При цьому Суд зауважує, що обов`язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.

91. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

92. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, розсудливо (пункти 1, 3, 5, 6 частини другої цієї ж статті).

93. Перевірка рішення відповідача у цій справі на відповідність зазначеним вище критеріям є суто правовим питанням, відтак не вимагає наявності інших спеціальних знань для правильного вирішення спору.

94. З огляду на вказане обґрунтування, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи.

95. Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуті в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

96. Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що відсутні підстави для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору неправильно застосували норми матеріального права та ухвалили оскаржувані рішення без дотриманням норм процесуального права. Жодні доводи скаржника не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

97. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Ромбус-Приват» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 160/9289/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов