КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4839/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Київ

Справа № 752/3417/22

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», яка подана представником Губенком Іваном Васильовичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року, ухвалене у складі судді Хоменко В.С.,

у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування,

встановив:

У лютому 2022 року позивач ОСОБА_3 звернулася з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 05.12.2019 року між нею та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО «Класичне» № 111008-2111-1000163. Відповідно до умов цього договору об`єктом страхування є транспортний засіб марки «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Вказала, що 27.11.2020 року об 11 год. 00 хв. на вул. Богатирській у м. Києві водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (транспортний засіб перебуває у власності позивача ОСОБА_3 ) не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості при виникненні небезпеки та не дотримався безпечної дистанції, унаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Subaru», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який загальмував перед пішохідним переходом, щоб пропустити пішохода, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 2.3. б, 12.1, 12.3, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.01.2021 року у справі № 756/15798/20 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної ДТП.

Однак, звернувшись до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, позивач отримала відмову з посиланням на положення п.п. 11.1.3., 11.1.5. Умов страхування через начебто свідоме подання неправдивих відомостей про факт, обставини та місце настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового) та створення перешкод у визначенні обставин, характеру та розмірів збитків.

Позивач вважала, що оскільки за договором страхування пошкодження її транспортного засобу відбулося внаслідок настання страхового випадку, то ПрАТ «СК «Євроінс Україна» зобов`язане здійснити повну виплату страхового відшкодування за умовами страхування «КАСКО «Класичне».

Розмір належної до сплати страхової виплати складає дійсну вартість застрахованого транспортного засобу на дату настання страхового випадку, але не більше розміру страхової суми транспортного засобу на момент настання страхового випадку, за вирахуванням передбачених договором франшиз та за вирахуванням вартості залишків застрахованого транспортного засобу: 440 000 грн (страхова сума у розмірі дійсної вартості транспортного засобу на дату настання страхового випадку) - 2200 грн (безумовна франшиза) - 22 000 грн (безумовна додаткова франшиза у разі повної конструктивної загибелі транспортного засобу) - 104 000 грн (вартість залишків транспортного засобу) = 311 800 грн.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просила суд стягнути із відповідача на її користь невиплачене страхове відшкодування у розмірі 311 800 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_3 суму відшкодування у розмірі 100 118,74 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вказує, що станом на дату ДТП належне позивачу на праві власності майно (транспортний засіб «Jaguar X Туре», р.н. НОМЕР_1 ) було застраховане нею від страхових ризиків пошкодження унаслідок ДТП за чинним на момент заподіяння шкоди договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне» від 05.12.2019 року № 111008-2111-1000163, укладеним між позивачем, як страхувальником, та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (відповідач) як страховиком.

Тому позивач як власник пошкодженого майна та страхувальник за договором страхування такого майна, що застраховане у відповідача на підставі укладеного із ним зазначеного договору від ризиків його пошкодження, має право на отримання від страховика виплати на її користь належного страхового відшкодування заподіяної шкоди. Проте, відповідачем так і не було здійснено на користь позивача виплати страхового відшкодування у належному розмірі, незважаючи на повне виконання позивачем усіх необхідних для цього дій.

Зазначає, що керуючись положеннями договору, позивач звернулася до відповідача, вчинила усі необхідні дії та надала усі необхідні документи для здійснення на її користь страхового відшкодування, у тому числі - й на виконання листа страховика від 03.02.2021 року № 336. Однак, відповідачем у порушення вимог закону та попри повне вчинення позивачем усіх необхідних дій і надання усіх необхідних документів за результатами розгляду заяви позивача про здійснення страхового відшкодування не було добровільно здійснено виплату належного страхового відшкодування у повному розмірі на користь позивача. Більше того, представниками відповідача на ім`я позивача було повідомлено листом від 09.03.2021 року № 236/1-ЮР про абсолютно безпідставну, незаконну, протиправну та необґрунтовану відмову у здійсненні (виплаті) страхового відшкодування на користь позивача з посиланням на нібито недостовірність наданих відповідачу відомостей щодо осіб-учасників ДТП. Однак, подібна відмова страховика із посиланням на начебто недостовірність повідомленої інформації є неправомірною, оскільки не відповідає умовам закону і договору та суперечить практиці Верховного Суду. Повідомлена страховикові інформація відповідає дійсності, що, зокрема, доводиться наявними у матеріалах справи копіями адміністративних матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 756/15798/20. Відтак позивачу не може бути відмовлено у здійсненні страхової виплати.

Стверджує, що розмір належного до сплати відповідачем на користь позивача страхового відшкодування складає дійсну вартість застрахованого транспортного засобу на дату настання страхового випадку, але не більше розміру страхової суми транспортного засобу на момент настання страхового випадку, за вирахуванням передбачених договором франшиз та за вирахуванням вартості залишків застрахованого транспортного засобу: 440 000 грн (страхова сума дійсної вартості ТЗ на дату настання випадку) - 2200 грн (безумовна франшиза) - 22 000 грн (безумовна додаткова франшиза у разі повної конструктивної загибелі ТЗ) - 104 000 грн. (вартість залишків ТЗ) = 311 800 грн. Саме ця сума і заявлялася стороною позивача до стягненню із відповідача на користь позивача як невиплачене страхове відшкодування.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність лише часткового задоволення позову, покладаючи в основу рішення наданий стороною відповідача висновок від 24.12.2020 року № 8208. Вказаний висновок не є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки він виконаний із рядом порушень.

Посилається на те, що оцінювач ОСОБА_5 , який виконав на замовлення страховика автотоварознавче дослідження і складання висновку № 8208, всупереч положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не здійснював огляд пошкодженого транспортного засобу. Так само відсутні посилання (обґрунтування) необхідності складання саме такого висновку та неможливості проведення огляду транспортного засобу безпосередньо оцінювачем. Висновок містить лише посилання на акт огляду від 03.12.2020 року, що складений взагалі іншою особою ( ОСОБА_6 ), до того ж відомості про наявність кваліфікації якої на проведення відповідних оглядів і оцінок відсутні взагалі. Сам акт огляду пошкодженого транспортного засобу містить перелік пошкоджень, проте не достатньо конкретизує і деталізує їх обсяг та характер або взагалі не містить відомостей про те, яка саме робота із відновлення деталі має бути виконана (містить лише застереження про можливу наявність прихованих пошкоджень). Крім того, особою, що проводила огляд, не вказано відомості про об`єкт дослідження, необхідні для оцінки, зокрема, відомості про пробіг за одометром, комплектацію, тип КПП, колір автомобіля тощо.

Вказує, висновок № 8202 є некомплектним, оскільки не містить не лише копію акта (протоколу) технічного огляду КТЗ, але й не включає в себе навіть фотографічні зображення транспортного засобу та його складників, які виконуються під час огляду (при тому, що відповідно до пп. ґ п. 5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування, а п. 7.53.9 встановлено, що якщо проводиться експертне дослідження пошкодженого КТЗ, наявність фотографій обов`язкова).

Зазначає, що оцінювач у дослідницькій частині висновку № 8208 умисно й безпідставно вказав, що дані про ціну продажу КТЗ нібито відсутні у довіднику «Бюлетень автотоварознавця», тому ним було необґрунтовано встановлено ринкову ціну КТЗ як 245 504,02 грн - 7% = 228 318,74 грн.

Згідно з складеним на замовлення позивача звітом від 03.03.2021 року № 130/03-21 ринкова вартість КТЗ «Jaguar X Туре», р.н. НОМЕР_1 , становить 468 890,42 грн, що лише підтверджує правильність розрахунків позивача та намагання відповідача уникнути відповідальності із повної виплати страхового відшкодування на користь позивача.

Не погоджуючись з рішенням, представник відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - Губенко І.В., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не приділив належної уваги тій обставині, що інформація та документи, надані страховику водієм застрахованого транспортного засобу «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , містять недостовірну інформацію щодо обставин страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового), а саме те, що в момент ДТП застрахованим транспортним засобом керувала інша особа, а не ОСОБА_4 .

Вказує, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_4 , звертаючись 01.12.2020 року до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою-повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування, надав недостовірну інформацію, що згідно ст. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування» є підставою для відмови у виплаті такого відшкодування. На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до необґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 100 118,74 грн.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 надійшла заява про проведення судового засідання без участі сторони позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи наведене, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПрАТ «СК «Євроінс Україна», яка подана представником Губенком І.В. не підлягає задоволенню, апеляційна скарга позивача ОСОБА_3 , яка подана представником ОСОБА_2 , підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, і такі обставини не були встановлені судом, а саме: подання ОСОБА_4 недостовірної інформації щодо обставин страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового), а саме те, що в момент ДТП застрахованим транспортним засобом керувала інша особа, а не ОСОБА_4 . Суд вважав, що відмова у виплаті з підстав надання недостовірної інформації щодо обставин страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового), за конкретних обставин справи є зловживанням правом з боку страховика, яке спрямоване на завдання шкоди страхувальнику, тому погодився із позицією позивача, що у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Поданий стороною позивача висновок щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 03.03.2021 року № 130/03-21, враховуючи дату його складання, дату звернення позивача до суду та стадію судового процесу, прийнято до уваги судом, з огляду на положення ст. 83 ЦПК України, оскільки позивачем вказаний висновок не був долучений до позову, отже, останній поданий не у встановлений законом строк, позивачем не обґрунтована неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього, до суду з відповідним клопотаннями з даного приводу не звертався. В ході розгляду від позивача клопотань про призначення судової експертизи також не надходило.

Суд вважав за можливе покласти в основу судового рішення висновок експертного дослідження № 8208 про оцінку ринкової вартості транспортного засобу від 24.12.2020 року, складений ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг», наданий відповідачем, оскільки останній позивачем доказами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростований. Позиція щодо некомплектності даного висновку, висловлена стороною позивача, базується на припущеннях та цитуванні положень законодавства України з їх трактуванням на власний розсуд поза контекстом.

З висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення страхового відшкодування колегія суддів погоджується, вважає їх законними та обґрунтованими. Проте з висновками суду щодо розміру відшкодування колегія суддів не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є власником автомобіля «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а. с. 13).

05.12.2019 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО «Класичне» № 111008-2111-1000163 строком дії до 05.12.2020 року. Відповідно до умов договору, об`єктом страхування є транспортний засіб марки «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 5-12).

27.11.2020 року об 11 год. 00 хв. на вул. Богатирській у м. Києві водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості при виникненні небезпеки та не дотримався безпечної дистанції, унаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Subaru», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який загальмував перед пішохідним переходом з метою пропустити пішохода, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 2.3. б, 12.1, 12.3, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

01.12.2019 року ОСОБА_4 подав до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву-повідомлення № 1 про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування. До повідомлення додано свідоцтво про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія, протокол, схему поліції, паспорт, ІПН (а. с. 19).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.01.2021 року у справі № 756/15798/20 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної ДТП (а.с. 14-17).

Листом від 03.02.2021 року № 336 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило ОСОБА_3 про те, що станом на дату підготовки даного листа страховик позбавлений можливості прийняти рішення за заявленим випадком, посилаючись на п.п. 11.1.8. договору, згідно якого страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, у випадках ненадання передбачених умовами цього Додатку до Договору документів, що свідчать про факт настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового), причини та розмір збитку; подання документів, які необхідно для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування, оформлених з порушенням діючих норм або ці документи містять недостовірну інформацію щодо часу, причин, обставин страхового випадку та розміру збитку; коли надані страхувальником документи не підтверджують місце, час, причини, обставини настання страхового випадку (а. с. 20).

Листом від 09.03.2021 року № 236/1-ЮР ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило ОСОБА_3 про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.п. 11.1.3., 11.1.5., 11.1.8. договору, через свідоме подання неправдивих відомостей про факт, обставини та місце настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового) та створення перешкод у визначенні обставин, характеру та розмірів збитків, створення перешкод у визначенні обставин, ненадання передбачених умовами цього Додатку до Договору документів, що свідчать про факт настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового), причини та розмір збитку; подання документів, які необхідно для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування, оформлених з порушенням діючих норм або ці документи містять недостовірну інформацію щодо часу, причин, обставин страхового випадку та розміру збитку; коли надані страхувальником документи не підтверджують місце, час, причини, обставини настання страхового випадку (а. с. 21).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 979 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На час дії договору страхування, укладеного між сторонами у справі, діяв Закон України «Про страхування» від 07 березня 1996 року, який втратив чинність на підставі Закону України № 1909-ІХ від 18 листопада 2021 року з 01 січня 2024 року. Однак, в силу положень ст. 5 ЦК України, саме вказаний Закон підлягає до застосування при вирішенні спірних правовідносин судом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановлені ст. 991 ЦК України (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) та ст. 26 Закону України «Про страхування», згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» та ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Отже, страховик та страхувальник як сторони договору страхування за взаємною згодою можуть самостійно визначати предмет договору страхування, права та обов`язки сторін, підстави для виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування тощо.

Зазначений правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 01 березня 2023 року у справі № 592/13856/21 (провадження № 61-7573св22).

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 910/4296/21 вказав, що виходячи зі змісту наведених норм, коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а решта умов договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховикові переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися окремо у кожному випадку. При цьому слід ураховувати, що закон пов`язує обов`язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не із наданням певних доказів страхувальником (постанова Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №910/922/18).

Зі змісту листа ПрАТ «СК «Євроінс Україна» від 09.03.2021 року № 236/1-ЮР вбачається, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є свідоме подання страхувальником неправдивих відомостей про факт, обставини та місце настання страхового випадку. Так, ОСОБА_7 , водієм транспортного засобу «Subaru», реєстраційний номер НОМЕР_2 , надано письмові пояснення, в яких зазначено, що під час ДТП за кермом транспортного засобу «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була жінка, яка представилася як ОСОБА_3 , а через якийсь час під`їхав чоловік ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 , який сів за кермо «JaguarX-Type». Також ОСОБА_7 було взято контактні дані очевидця ДТП, який може підтвердити факт перебування жінки за кермом під час ДТП. Зазначена інформація була доведена до інспектора, який оформлював протокол про адміністративне правопорушення, але проігноровано останнім. Таким чином, з письмових пояснень ОСОБА_7 вбачається, що документи, які надані страховику, містять недостовірну інформацію щодо обставин страхового випадку.

Відповідно до Умов добровільного страхування наземного транспорту в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (далі - Умови), що є Додатком № 1 до Договору добровільного страхування наземного транспорту від 05.12.2019 року № 111008-2111-1000163 (а. с. 6-12) страхувальник зобов`язаний надати страховику всі оформлені належним чином документи, передбачені в Розділі 9 цього Додатку до Договору (п. 8.1.12 Умов); для встановлення причин, обставин та наслідків події, що має ознаки страхового випадку, а також для визначення розміру завданих збитків, зокрема, при настанні страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового) за ризиком «ДТП», крім випадків відшкодування «без довідки», оригінали деталізованої довідки компетентного органу про факт та обставини ДТП, або копії матеріалів адміністративної справи, за вимогою Страховика, постанови суду про притягнення винної у ДТП особи до адміністративної відповідальності (п. 9.1.12).

Згідно з п. 11.1. Умов Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, зокрема, у випадках подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору, в тому числі, але не обмежуючись цим, про застраховані ТЗ та/або ДО, або про факт, обставини та місце настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового), несвоєчасне повідомлення страхувальником (водієм) про настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового) без поважних на це причин або створення страховиком перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків ненадання передбачених умовами цього Додатку до Договору документів, що свідчать про факт настання страхового випадку (випадку, що має ознаки страхового), причини та розмір збитку; подання документів, які необхідно для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування, оформлених з порушенням діючих норм або ці документи містять недостовірну інформацію щодо часу, причин, обставин страхового випадку та розміру збитку; коли надані страхувальником документи не підтверджують місце, час, причини, обставини настання страхового випадку.

З матеріалів справи встановлено, що 27.11.2019 року відносно ОСОБА_4 складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 010028 про те, що 27.11.2019 року він об 11 год. 00 хв. на вул. Богатирській, керуючи автомобілем «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості при виникненні небезпеки та не дотримався безпечної дистанції, унаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Subaru», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який загальмував перед пішохідним переходом з метою пропустити пішохода, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 2.3. б, 12.1, 12.3, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. До протоколу додано пояснення водії (2 шт.), свідків та потерпілих немає. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а. с. 14).

Також, 27.11.2019 року інспектором взводу № 3 роти № 2 БЗС ДПП старшим лейтенантом поліції складено схему ДТП, яка підписана обома учасниками пригоди - ОСОБА_4 та ОСОБА_7 без зауважень (а. с. 15).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.01.2021 року у справі № 756/15798/20 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної ДТП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року серії ДПР18 № 010028, схемою ДТП та поясненнями учасників ДТП (а. с. 17).

У постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15 зроблено висновок: «При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування».

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Стороною відповідача не спростовані у цій справі обставини вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення (а відповідно і факту перебування його за кермом автомобіля «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 ), які встановлені постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.01.2021 року у справі № 756/15798/20, що набрала законної сили.

Посилання відповідача на те, що в момент ДТП застрахованим транспортним засобом керувала інша особа, а не ОСОБА_4 , що підтверджується поясненнями іншого учасника пригоди - ОСОБА_7 , які були надані останнім відповідачу, не є належними доказами неправомірності притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_7 в судовому засіданні не допитувався та не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому його покази не можуть бути беззаперечним доказом того, що у момент ДТП за кермом автомобіля «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував не ОСОБА_4 , а інша особа.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_4 подав ПрАТ «СК «Євроінс Україна» недостовірну інформацію щодо обставин страхового випадку, а саме те, що в момент ДТП застрахованим транспортним засобом керувала інша особа, а не він.

За таких обставин, відмова ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у здійснені страхового відшкодування на користь страхувальника з посиланням на недостовірність наданих відомостей щодо учасників ДТП, а саме з вказівкою про те, що пошкодженим транспортним засобом «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував не ОСОБА_4 , а інша особа, є протиправною.

Колегія суддів звертає увагу на те, що страховик повинен довести обґрунтованість причин відмови у виплаті страхового відшкодування, зокрема, що зі сторони страхувальника мало місце не тільки невиконання ним встановлених законом обов`язків, а і що саме це невиконання призвело до неможливості страховика встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди,

Разом з цим, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не було надано суду належних та допустимих доказів виникнення внаслідок будь-яких дій страхувальника обставин, які б перешкоджали страховикові переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Водночас, колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру страхової виплати з огляду на таке.

Згідно з п. 10.11. Умов у разі повної конструктивної загибелі застрахованого ТЗ розмір страхового відшкодування визначається, на розсуд страховика, одним з наступних шляхів:

а) як сума дійсної вартості застрахованого ТЗ та ДО на дату настання страхового випадку, що визначається на підставі автотоварознавчої експертизи, але не більше розміру страхової суми ТЗ та ДО на момент настання страхового випадку і необхідних та доцільних витрат Страхувальника, передбачених в п. 10.9. цього Додатку до Договору, та за вирахуванням передбаченого в п. 6.3.-6.4. Договору та 4.5.-4.6. цього Додатку розміру франшизи. При цьому застрахований транспортний засіб (право власності) передається Страховику після зняття його з обліку Власником в органах реєстрації разом з усіма документами на нього (свідоцтво про реєстрацію ТЗ, сервісна книжка, інструкція по експлуатації ТЗ та ДО), повним комплектом оригінальних (заводських) ключів разом з заводськими дублікатами ключів, пультами управління, карток та інших активних та пасивних активаторів до застрахованого ТЗ і до всіх засобів проти викрадення, про що по факту передачі між Сторонами складається Акт приймання-передачі застрахованого ТЗ. Витрати по зняттю транспортного засобу з обліку здійснюються за рахунок Страхувальника (Власника);

б) як сума дійсної вартості застрахованого ТЗ та ДО на дату настання страхового випадку, що визначається на підставі автотоварознавчої експертизи, але не більше розміру страхової суми ТЗ та ДО на момент настання страхового випадку і необхідних та доцільних витрат Страхувальника, передбачених в п. 10.9. цього Додатку до Договору, та за вирахуванням передбаченого в п. 6.3.-6.4. Договору та п. 4.5.-4.6. цього Додатку до Договору розміру франшизи та за вирахуванням вартості залишків застрахованого транспортного засобу. Вартість залишків застрахованого транспортного засобу може бути розрахована на розсуд Страховика як на підставі висновку експерта, так і на підставі ринкового попиту на відповідні залишки. В останньому випадку Страховик може запропонувати Страхувальнику особу (осіб), яка (і) згодна (ні) придбати залишки пошкодженого застрахованого ТЗ за ціну, узгоджену із Страховиком. Майнові права на застрахований транспортний засіб у цьому випадку залишаються у Страхувальника.

Розмір страхової суми за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО «Класичне» від 05.12.2019 року № 111008-2111-1000163 становить 440 000 грн, що є встановленою страховиком дійсною ринковою вартістю транспортного засобу «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату укладення договору страхування (пункт 5.8).

Розмір безумовної франшизи як суми, на яку зменшується страхове відшкодування, визначено у розмірі 0,5 % від розміру страхової суми (пункт 6.3).

Розмір додаткової безумовної франшизи у разі повної конструктивної загибелі транспортного засобу як суми, на яку зменшується страхове відшкодування, встановлено у розмірі 5% від розміру страхової суми (пункт 6.4).

Згідно з рахунком фактурою від 10.12.2020 року № 054 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку з пошкодженням його внаслідок ДТП становить 333 381,29 грн (а. с. 22).

Сторонами у справі не заперечувалася повна конструктивна загибель автомобіля «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартість відновлювального ремонту перевищує 70% від страхової суми).

Також, сторонами не заперечувалося, що вартість залишків застрахованого транспортного засобу становить 104 000 грн, розмір безумовної франшизи - 2 200 грн та розмір франшизи при повній конструктивній загибелі транспортного засобу - 22 000 грн.

Водночас, сторони не погодили розмір вартості застрахованого транспортного засобу на дату настання ДТП.

Відповідач зазначав, що вартість застрахованого транспортного засобу «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату настання страхового випадку становить 228 318,74 грн, що підтверджується висновком експертного дослідження про оцінку ринкової вартості транспортного засобу від 24.12.2020 року № 8208, складеного на замовлення відповідача ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» (а. с. 66-73).

В той же час, позивач вважав вказану суму заниженою, про що надав разом із відповіддю на відзив звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 03.03.2021 року, складеного Юридичною експертною компанією «Баранкова», згідно з яким ринкова вартість автомобіля «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до моменту ДТП складає 468 890,42 грн (а. с. 97-102).

Відхиляючи наданий позивачем звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 03.03.2021 року, суд першої інстанції виходив із того, що вказаний звіт не був долучений до позову, а тому поданий із порушенням строків, встановлених ст. 83 ЦПК України, позивачем не обґрунтована неможливість його подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього, до суду з відповідним клопотаннями з даного приводу не звертався.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2022 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, до якої додано звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 03.03.2021 року.

У поданій відповіді на відзив на позовну заяву сторона позивача просила поновити строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, прийняти цю відповідь на відзив до розгляду, долучити її разом із додатками до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.

Таким чином, відповідь на відзив на позовну заяву разом із звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 03.03.2021 року, поданий стороною позивача у підготовчому провадженні разом із клопотанням про поновлення строку на її подання.

Суд першої інстанції долучив вказані документи до матеріалів справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вжив заходів для повного та всебічного розгляду справи, а відхилення судом першої інстанції поданого стороною позивача звіту від 03.03.2021 року лише з підстав порушення стороною стадійності подання такого доказу призвело до неповного встановлення судом фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд врахував виключне значення такого доказу для правильного вирішення справи та те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, послався на те, що позивач не надав доказів іншого, ніж визначений відповідачем, розміру вартості застрахованого транспортного засобу «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату настання страхового випадку, хоча такі докази були наявні в матеріалах справи.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 758/6777/21.

Таким чином, наданий стороною позивача звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 03.03.2021 року, підлягає оцінці судом разом із іншими доказами у справі.

Висновок експерта є одним із засобів встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оцінивши наявні у матеріалах справи висновок експерта та звіт про оцінку вартості матеріального збитку, колегія суддів вважає, що наданий стороною відповідача висновок експертного дослідження про оцінку ринкової вартості транспортного засобу від 24.12.2020 року № 8208, складеного ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг», не є належним доказом у цій справі.

Пунктом 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортного засобу, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 року № 142/5/2092, (далі - Методика) передбачено, що технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Оцінювач ОСОБА_5 , який виконав автотоварознавче дослідження і склав висновок експертного дослідження про оцінку ринкової вартості транспортного засобу від 24.12.2020 року № 8208, всупереч положенням Методики не здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу та висновок не містить як додаток акту (протоколу) такого огляду.

Стороною відповідача до зазначеного висновку додано акт огляду від 03.12.2020 року, що був складений іншою особою - ОСОБА_6 (а. с. 63, 64). Такий акт огляду пошкодженого транспортного засобу містить перелік пошкоджень, проте не достатньо конкретизує і деталізує їх обсяг та характер, не містить відомостей про те, яка саме робота із відновлення деталі має бути виконана.

Відповідно до п. 3.1 Методики основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід. Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об`єктом порівняння та об`єктом оцінки. Під первинним слід розуміти ринок нових КТЗ, під вторинним - ринок КТЗ, які були в користуванні. Для визначення вартості за порівняльним підходом використовуються статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття "ринкова вартість", зокрема ґрунтуються на даних ринку КТЗ і зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об`єктивності, об`ємності інформації.

Згідно з п. 7.2 Методики основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість". Використання зарубіжної довідкової літератури допускається у разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках. Вартість КТЗ, яка наведена в іноземній валюті, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату оцінки. Основним методом у межах порівняльного підходу є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ.

Із висновку експертного дослідження про оцінку ринкової вартості транспортного засобу від 24.12.2020 року № 8208 вбачається, що оцінювач у дослідній частині вказав, що дані про оцінку продажу аналогічного транспортного засобу відсутні у довіднику «Бюлетень автотоварознавця», а тому для розрахунків вибрані дані джерела auto.ria.com, та оцінювачем визначена ринкова вартість транспортного засобу «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 228 318,74 грн.

Разом з цим такі твердження оцінювача спростовуються наявним у матеріалах справи витягом з «Бюлетня автотоварознавця», згідно з яким ринкова вартість транспортного засобу «JaguarX-Type» з відповідними характеристиками моделі, модифікації становить 474 490 грн (пропозиція) та 448 270 грн (продаж) (а. с. 106).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що наданий стороною відповідача висновок експертного дослідження про оцінку ринкової вартості транспортного засобу від 24.12.2020 року № 8208, складений із порушенням вимог Методики.

Водночас, наданий стороною позивача звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 03.03.2021 року є повним та обґрунтованим, висновки не суперечать матеріалам цивільної справи та узгоджуються з наявними у справі письмовими доказами.

Вказаний звіт проведено оцінювачем Баранковим В.О. , який має кваліфікацію оцінювача у напрямку оцінки майна: «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» і спеціалізацію «Оцінка дорожніх транспортних засобів». Оцінку проведено з використанням Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортного засобу, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 року № 142/5/2092.

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги наданий стороною позивача звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 03.03.2021 року, згідно з яким ринкова вартість автомобіля «JaguarX-Type», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до моменту ДТП, становить 468 890,42 грн.

Виходячи із умов договору укладеного між сторонами договору страхування від 05.12.2019 року, розмір належного до сплати відповідачем на користь позивача страхового відшкодування розраховується як дійсна вартість застрахованого транспортного засобу на дату настання страхового випадку, але не більше розміру страхової суми транспортного засобу на момент настання страхового випадку, за вирахуванням передбачених договором франшиз та за вирахуванням вартості залишків страхованого транспортного засобу, а саме: 440 000 грн (страхова сума у розмірі дійсної вартості ТЗ на дату настання випадку) - 2200 грн (безумовна франшиза) - 22 000 грн (безумовна додаткова франшиза у разі повної конструктивної загибелі ТЗ) - 104 000 грн (вартість залишків ТЗ) = 311 800 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення із відповідача на користь позивача страхової виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО «Класичне» від 05.12.2019 року № 111008-2111-1000163 у розмірі 311 800 грн.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги сторони позивача, оскільки висновки суду про часткове задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга сторони відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з вищевикладених підстав.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, то із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3118 грн (311 800 грн х 1%) та судовий збір за подання апеляційної скарги, виходячи із суми оскаржуваних позовних вимог, у розмірі 3175,22 грн (211 681,26 грн х* 1% х 150%), а всього 6293,22 грн.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», яка подана представником Губенком Іваном Васильовичем, - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року - скасувати та прийняти постанову:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 311 800 ( триста одинадцять тисяч вісімсот) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» в дохід держави судовий збір у розмірі 6293 грн. 22 коп.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ,

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 22868348, адреса: вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, 03150.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29 липня 2024 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.