ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

справа № 757/7769/23-ц

провадження № 61-6552св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Печерського районного суду м. Києва

від 01 червня 2023 року у складі судді Хайнацького Є. С. та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В., і виходив з наступного.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Ощадбанк» про визнання протиправними дій.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 24 жовтня 2022 року ним з власного банківського рахунку, відкритого в АТ «ОТП Банк», було здійснено переказ грошових коштів для допомоги дітям, позбавленим батьківського піклування, у розмірі 200 000,00 грн на рахунок Благодійного фонду «Боржавська надія», що відкритий в АТ «Ощадбанк».

3. Однак 31 жовтня 2022 року грошові кошти повернулися на його рахунок, оскільки АТ «Ощадбанк» відмовило у здійсненні переказу та зарахуванні коштів на рахунок отримувача, що ним обслуговується. Для з`ясування причин відмови він на адресу відповідача надіслав запити від 24 листопада 2022 року та

від 28 грудня 2022 року, на які відповіді по суті запитань про причини відмови у переказі коштів не отримав.

4. 14 лютого 2023 року він отримав лист від АТ «Ощадбанк», датований

09 лютого 2023 року, у якому йому повідомлено про відмову у здійсненні переказу коштів. Зауважував, що із зазначеної відповіді АТ «Ощадбанк» неможливо зрозуміти причини та мотиви такої відмови.

5. Вважав, що відповідачем порушено приписи статей 13, 41 Конституції України, статей 316, 317, 319, 321, 328, 633 Цивільного кодексу України, статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 1, 3, 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 1, 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22.

6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати протиправними дії АТ «Ощадбанк» щодо неналежного розгляду його запитів від 24 листопада

2022 року та від 28 грудня 2022 року; визнати протиправними дії АТ «Ощадбанк» щодо відмови у здійсненні переказу грошових коштів, який ініційовано ним

24 жовтня 2022 року на рахунок БФ «Боржавська надія» НОМЕР_1 , що відкритий та обслуговується

АТ «Ощадбанк».

Короткий виклад позиції відповідача

7. Відповідач АТ «Ощадбанк» заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначав, що платіж у сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу: «Допомога для дітей, позбавлених батьківського піклування», ініційований

24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , банк платника - АТ «ОТП Банк», на рахунок БФ «Боржавська надія», банк отримувача - філія Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк», був заблокований автоматизованою банківською системою АТ «Ощадбанк» у зв`язку із співпадінням з особою, щодо якої запроваджені санкції. ОСОБА_1 є особою, до якої застосовано санкції Управлінням контролю за іноземними активами Міністерства фінансів Сполучених Штатів Америки 09 грудня 2021 року. Кошти за указаним платежем були повернуті на рахунок ОСОБА_1 .

8. Зазначав, що згідно з вимогами пункту 53 частини першої статті 1, статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 49 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19 травня 2020 року № 65, він, як суб`єкт первинного фінансового моніторингу, зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати

ризик-орієнтований підхід, у порядку, визначеному внутрішніми документами банку. Політикою АТ «Ощадбанк» з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженою рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 26 серпня 2020 року, визначено заборону встановлювати ділові відносини та проводити видаткові фінансові операції, надавати фінансові та інші пов`язані послуги прямо або опосередковано з клієнтами, які включені до міжнародних санкційних списків.

9. Зауважував, що на звернення ОСОБА_1 від 24 листопада 2022 року щодо відмови у здійсненні переказу коштів була надана відповідь від 06 грудня

2022 року, а на повторне звернення від 28 грудня 2022 року - відповідь

від 09 лютого 2023 року. Вважав, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року позов задоволено.

11. Визнано протиправними дії АТ «Ощадбанк» щодо неналежного розгляду запитів ОСОБА_1 від 24 листопада 2022 року та від 28 грудня 2022 року.

12. Визнано протиправними дії АТ «Ощадбанк» щодо відмови у здійсненні переказу грошових коштів, який здійснено ОСОБА_1 24 жовтня 2022 року на рахунок БФ «Боржавська надія», що відкритий та обслуговується АТ «Ощадбанк».

13. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

14. Рішення суду першої інстанції мотивовано протиправністю дій відповідача щодо відмови у здійсненні переказу грошових коштів, який був ініційований позивачем 24 жовтня 2022 року на рахунок БФ «Боржавська надія». Судом не встановлено доказів, що підтверджують існування щодо позивача обставин, передбачених у статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення». Відповідачем не доведено, що застосування до особи санкцій, зокрема, включення Управлінням контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США до Списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб, є підставою для відмови банку у проведенні фінансових операцій з переказу грошових коштів.

15. Крім того, АТ «Ощадбанк» не здійснило неналежний розгляд звернень позивача від 24 листопада 2022 року та 28 грудня 2022 року, порушивши приписи Закону України «Про звернення громадян», пункту 8 додатку № 12 «Порядок відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції» до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління НБУ від 19 травня 2020 року № 65 та пунктів 2.17, 10.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня

2004 року № 22.

Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду

16. Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року залишено без змін.

17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, зазначивши, що внутрішні документи банку можуть визначати лише такі підстави для відмови від встановлення/підтримання ділових відносин (у тому числі їх розірвання) або відмови в проведенні фінансової операції, які передбачені у статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», та при відмові у проведенні фінансової операції банк зобов`язаний надати клієнту пояснення щодо підстав відмови із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті.

Узагальнені доводи касаційної скарги

18. У касаційній скарзі, поданій 03 травня 2024 року, АТ «Ощадбанк» просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права

19. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 49 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19 травня 2020 року № 65 (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Також посилається на те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про витребування доказів, а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на відсутність правозастосовчої практики щодо права банку визначити (за потреби) і запровадити у своїх внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ заборони/обмеження у своїй діяльності (щодо окремих видів діяльності та/або залучення окремих типів клієнтів на обслуговування).

21. АТ «Ощадбанк» вважає, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать приписам статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 49 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19 травня 2020 року № 65. Разом з тим суди не врахували, що підпункт 5 пункту 6.13 Політики ПВК/ФТ АТ «Ощадбанк» визначає заборону надавати фінансові та інші пов`язані послуги прямо або опосередковано особам, яких включено до міжнародних санкційних списків, у тому числі Управлінням контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США.

22. Акцентує увагу, що стаття 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

23. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині залишення без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, яке подане при зверненні до суду з позовною заявою (витребування у АТ «Ощадбанк» внутрішніх документів, які регулюють питання фінансового моніторингу та управління ризиками, на підставі яких банком прийнято рішення про відмову у зарахуванні переказу позивача від 24 жовтня 2023 року). Акцентує увагу, що Політика АТ «Ощадбанк» з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затверджена рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 26 серпня 2020 року № 24, є документом з обмеженим доступом, а тому не була надана разом з відзивом на позовну заяву.

24. Зосереджує увагу на позиції НБУ, яким, зокрема, визначено, що з метою управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, банки можуть брати до уваги факти застосування до клієнтів/власників істотної участі клієнтів санкцій за рішенням міждержавних об`єднань, міжнародних, міжурядових організацій та іноземних держав. За недотримання вимог санкційного законодавства США та Європейського союзу, зокрема проведення операцій, учасниками яких є особи, внесені у відповідні санкційні списки, цими країнами передбачені заходи впливу, які можуть бути застосовані і до іноземних фінансових установ.

25. Вважає, що банк не обмежував права клієнта щодо розпорядження рахунком, не відмовлявся від ділових відносин, оскільки не мав їх з позивачем. ОСОБА_1 мав відповідний договір банківського рахунку з іншим банком -

АТ «ОТП Банк». Крім того, банк повернув грошові кошти та обґрунтував підстави такого повернення.

26. Зазначає, що позивачу надані відповіді на його звернення від 24 листопада 2022 року - відповідь направлена засобами поштового зв`язку 06 грудня 2022 року. Щодо звернення від 28 грудня 2022 року - спочатку повідомлено про необхідність додаткового часу для вивчення викладеної у зверненні інформації, а в подальшому надана відповідь від 09 лютого 2023 року.

27. Зауважує, що з огляду на те, що позивачу було відмовлено у здійсненні операції з переказу коштів на підставі положень статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 49 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ

від 19 травня 2020 року № 65, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення порядку повідомлення позивача про підстави відмови у здійсненні спірної банківської операції, визначені статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/7769/23-ц, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції

29. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотань АТ «Ощадбанк» про зупинення діїта виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 рокудо закінчення касаційного провадження у цивільній справі № 757/7769/23-ц.

30. Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бойченюк І. В., про закриття касаційного провадження у цивільній справі № 757/7769/23-ц.

31. 12 червня 2024 року матеріали цивільної справи № 757/7769/23-ц надійшли до Верховного Суду.

32. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відмовлено ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бойченюк І. В., у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

33. 31 травня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат

Бойченюк І. В., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ «Ощадбанк», у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

34. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суди попередніх інстанцій правильно урахували необґрунтованість доводів відповідача щодо причин блокування здійсненої ним 24 жовтня 2022 року транзакції. Доводи касаційної скарги щодо наявності правових підстав для такого блокування ґрунтуються на припущеннях.

35. Посилається на свідоме невиконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків з подання доказів на обґрунтування заперечень. Вважає, що неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків не позбавляє суд можливості вирішити справу з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, інтересів держави. Більш того, недоведеність тих чи інших обставин є підставою для ухвалення рішення у справі на користь протилежної сторони.

36. Вважає законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав, передбачених статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», для відмови у здійсненні спірної фінансової операції. Акцентує увагу, що банком не доведено, що застосування до особи санкцій, зокрема включення Управлінням контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США до Списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб, є підставою для відмови у проведенні фінансових операцій з переказу грошових коштів.

37. Посилається на те, що стаття 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» містить спеціальну норму щодо регулювання спірних правовідносин, а тому має пріоритет над загальними нормами.

38. Крім того, вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо неналежного виконання відповідачем обов`язку інформування позивача про відмову у проведенні фінансової операції із зазначенням підстав.

39. Додатково зауважує, що він не вчиняв будь-яких протиправних дій, що підтверджується відповідями державних правоохоронних органів, а отже, відсутні будь-які підстави для того, щоб обмежувати можливість реалізації його законних прав та інтересів, у тому числі у сфері банківського обслуговування.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

40. 24 жовтня 2022 року платіжним дорученням № 12475533 ОСОБА_1 зі свого рахунку, відкритого в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_2 , здійснив переказ грошових коштів у сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу «Допомога для дітей, позбавлених батьківського піклування» на рахунок

БФ «Боржавська надія» НОМЕР_1 , відкритий в

АТ «Ощадбанк». Переказ було здійснено АТ «ОТП Банк» в день отримання платіжного доручення, що підтверджується копією цього платіжного доручення та листа АТ «ОТП Банк» від 04 листопада 2022 року № 012-1-012-01-012-1/501 БТ.

41. 31 жовтня 2022 року зазначені кошти в сумі 200 000,00 грн були повернуті на банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «ОТП Банк», із зазначенням такої інформації: «Повернення док. № 12475533 від 24/10/2022 Допомога для дітей, позбавлених батьківського піклування ПЗг.п.6, 13 п. 6 зг с/з 40/1-22/1-3510 від 28 жовтня 2022 року».

42. 24 листопада 2022 року ОСОБА_1 надіслав АТ «Ощадбанк» електронною поштою запит, в якому просив: повідомити про причини відмови у зарахуванні переказу грошових коштів, який був зроблений 24 жовтня 2022 року, з посиланням на підстави для такої відмови; надати копію рішення чи іншого документа відповідача, в якому зафіксовані причини та підстави для відмови; у випадку, якщо підстави для відмови передбачені у внутрішніх нормативних документах банку, надати їх копії або витяги з них; вказати, чи повідомляло АТ «Ощадбанк» НБУ та Державну службу фінансового моніторингу України про відмову у здійсненні переказу, надати копії таких повідомлень.

43. 29 грудня 2022 року ОСОБА_1 за допомогою електронної пошти надіслав повторний запит від 28 грудня 2022 року з аналогічними питаннями.

44. АТ «Ощадбанк» посилалося на те, що відповідь на звернення

ОСОБА_1 від 24 листопада 2022 року щодо відмови у здійсненні переказу коштів надано 06 грудня 2022 року, а на повторне звернення від 28 грудня 2022 року - 09 лютого 2023 року.

45. Згідно з копією листа АТ «Ощадбанк» № 46/12-06/2915, датованого

06 грудня 2022 року, та копією «Відомості про направлення простої письмової кореспонденції АТ «Ощадбанк», датованої 06 грудня 2022 року, відсутня інформація про надіслання листа саме ОСОБА_1 .

46. Лист АТ «Ощадбанк» від 09 лютого 2023 року № 11/517/191/1/2023-00/c був надісланий на електронну пошту ОСОБА_1 14 лютого 2023 року, тобто поза межами строків розгляду звернення, передбачених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», та не містить відповіді на питання позивача по суті звернення, не містить інформації про обставини, які стали підставою для відмови у проведенні операції з переказу грошових коштів, про те, чим підтверджується існування таких обставин, та посилань на відповідні норми закону.

47. 09 грудня 2021 року Управлінням контролю за іноземними активами (OFAC, Office of Foreign Assets Control) Міністерства фінансів США ОСОБА_1 внесено до Списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб (Specially Designated Nationals and Blocked Persons List). Факт внесення до зазначеного санкційного списку не оспорюється позивачем.

48. За твердженням відповідача, Політикою АТ «Ощадбанк» з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженою рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 26 серпня 2020 року, встановлено заборону встановлювати ділові відносини та проводити видаткові фінансові операції, надавати фінансові та інші пов`язані послуги прямо або опосередковано з клієнтами, які включені до міжнародних санкційних списків, в тому числі, запроваджених Управлінням контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США.

49. Зазначений документ у відкритому доступі відсутній та до матеріалів справи відповідач не надав, посилаючись на його конфіденційність.

Позиція Верховного Суду

50. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

51. Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

52. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

53. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

54. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

55. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

56. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

57. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

58. Спірні правовідносини стосуються правомірності дій АТ «Ощадбанк» при відмові у зарахуванні коштів, сплачених позивачем з рахунку в іншому банку, на рахунок клієнта АТ «Ощадбанк» БФ «Боржавська надія», а також розгляду звернень ОСОБА_1 щодо таких дій АТ «Ощадбанк».

59. Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України.

60. Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг.

61. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України «Про Національний банк України», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливими банками з урахуванням специфіки їх діяльності (частина шоста статті 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

62. Згідно із статтею 47 ЗаконуУкраїни «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті. Банк має право надавати платіжні послуги відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність банків.

63. Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (частина перша статті 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

64. За змістом частин першої, другої статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

65. Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

66. Пунктом 53 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

67. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 зазначеного вище Закону високий ризик це результат оцінки ризику суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством та внутрішніми документами суб`єкта первинного фінансового моніторингу, та який свідчить про високу ймовірність використання суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

68. Внутрішні документи з питань фінансового моніторингу повинні містити процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками, а також для запобігання використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (абзац 2 частини першої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

69. Частиною першою статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

- подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

70. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

71. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єктам первинного фінансового моніторингу забороняється (за винятком випадків, передбачених резолюціями Ради Безпеки ООН) встановлювати ділові відносини та проводити видаткові фінансові операції, надавати фінансові та інші пов`язані послуги прямо або опосередковано з клієнтами, які є особами та/або організаціями, яких включено до переліку осіб.

72. У частині першій статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що перелік осіб формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

73. Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Порядку формування переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 622, підставою для внесення особи до зазначеного переліку є, зокрема відомості, що формуються міжнародними організаціями або уповноваженими ними органами, про організації, юридичних та фізичних осіб, пов`язаних з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції.

74. На офіційному сайті НБУ у розділі «Фінансовий моніторинг» у графі «Санкції» міститься перелік осіб, яких віднесені до санкційного списку США (OFAC), серед яких є ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ). Зазначений перелік відповідає даним, указаним на офіційному сайті Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США.

75. Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.

76. У листі НБУ від 02 червня 2023 року № 25-0005/38490, адресованому усім банкам України, Незалежній асоціації банків України, Асоціації українських банків, вказано, що законодавство України не встановлює обов`язку фінансових установ здійснювати моніторинг та дотримання санкційних обмежень, що запроваджуються іноземними партнерами України. Разом з тим, у зв`язку з посиленням глобального санкційного режиму іноземними державами та міждержавними об`єднаннями щодо країни-агресора та її партнерів у відповідь на загрозу незалежності, державному суверенітету та територіальній цілісності України банкам доцільно у своїй діяльності враховувати, крім іншого, факти включення їх клієнтів до санкційних списків іноземних партнерів України. Рекомендовано банкам регламентувати у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу, зокрема, таке: включити до переліку критеріїв ризику за типом клієнта ознаку застосування санкцій іноземними державами та міждержавними об`єднаннями; визначити перелік іноземних держав, міждержавних об`єднань, санкційні обмеження яких ураховуються під час оцінки ризиків клієнтів; з урахуванням ризик-апетиту банку/групи визначити підхід до встановлення та підтримання ділових відносин із клієнтами, унесеними до визначених іноземних санкційних списків тощо. Звернуто увагу на те, що застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється у порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу (частина друга статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

77. Суб`єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України та спеціально уповноважений орган (частина третя статті 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

78. За змістом пункту 49 постанови правління НБУ від 19 травня 2020 року

№ 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк за результатами проведеного аналізу має право визначити (за потреби) і прописати у своїх внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ встановлені заборони/обмеження у своїй діяльності (щодо окремих видів діяльності та/або залучення окремих типів клієнтів на обслуговування).

79. Суди попередніх інстанцій встановили, що спірний банківський переказ був ініційований ОСОБА_1 , який не має договірних відносин з АТ «Ощадбанк» щодо надання платіжних послуг.

80. На обґрунтування підстав для відмови у здійсненні зарахування коштів на рахунок отримувача, АТ «Ощадбанк» зазначало, що відповідно до підпункту 5 пункту 6.13 Політики АТ «Ощадбанк» з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженої рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 26 серпня 2020 року № 24 (із змінами та доповненнями), заборонено встановлювати ділові відносини та проводити видаткові фінансові операції, надавати фінансові та інші пов`язані послуги прямо або опосередковано з клієнтами, які є особами та/або організаціями, яких включено до міжнародних санкційних списків OFAC, ЄС, ООН.

81. Факт включення ОСОБА_1 до санкційного списку OFAC не заперечувався в межах розгляду справи, що переглядається в касаційному порядку, та підтверджується відкритими даними офіційних сайтів Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США та НБУ.

82. На вказаних сайтах міститься інформація про те, що 09 грудня 2021 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) визначило, що майно та частки у майні під юрисдикцією США наступних осіб заблоковано під відповідними санкціями органів влади, зокрема ОСОБА_1 [GLOMAG]. Визначено, що санкції застосовані відповідно до розділу 1(a)(ii)(B)(1) E.O. 13818, як до іноземної особи, яка є чинним або колишнім державним службовцем, або особою, яка діє від імені або за дорученням такої посадової особи, яка є відповідальною за або співучасником, або прямо чи опосередковано брала участь у корупції, включаючи незаконне привласнення державних активів, експропріацію приватних активів з метою отримання особистої вигоди, корупцію, пов`язану з контрактами або видобутком природних ресурсів, або хабарництво [Електронні ресурси: https://www.federalregister.gov/public-nspection/raw_text/202/127/856.txt;

https://ofac.treasury.gov/recent-actions/20211209].

83. Сила та цілісність санкцій OFAC випливають не лише зі здатності OFAC заносити та додавати осіб до Списку спеціально визначених громадян і заблокованих осіб (Список SDN), але й з готовності OFAC вилучати осіб зі Списку SDN відповідно до закону. Кінцевою метою санкцій є не покарання, а позитивна зміна поведінки.

84. Задовольняючи позов та визнаючи протиправними дії АТ «Ощадбанк» щодо відмови у здійсненні спірного банківського переказу, суди попередніх інстанцій вважали, що відповідачем не доведено наявність підстав, передбачених статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», для відмови у проведенні фінансової операції.

85. Водночас суди не звернули належної уваги на те, що критерії

ризик-орієнтованого підходу, який застосовується суб`єктами первинного фінансового моніторингу у своїй діяльності з урахуванням статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зокрема заборони/обмеження, встановлюються внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

86. Суди попередніх інстанцій при вирішенні питання про правомірність відмови відповідача у здійсненні спірної банківської операції з переказу коштів не урахували специфіку застосування суб`єктом первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу в умовах посиленого глобального санкційного режиму, не звернули належної уваги на роз`яснення НБУ, який є суб`єктом державного фінансового моніторингу та рекомендації якого підлягають врахуванню усіма суб`єктами первинного фінансового моніторингу, не перевірили наявності у внутрішніх документах відповідача відповідних заборон/обмежень для осіб, внесених до міжнародних санкційних списків (застосування санкцій іноземними державами та міждержавними об`єднаннями), у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку про протиправність указаних дій банку.

87. В контексті доводів позивача про недоведення відповідачем наявності правової підстави для відмови у здійсненні спірної банківської операції з переказу коштів, колегія суддів зазначає таке.

88. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

89. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

90. Обґрунтовуючи підстави для відмови у здійсненні спірної банківської операції, АТ «Ощадбанк» посилалося на умови Політики банку з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженої рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 26 серпня 2020 року № 24, наводячи у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі витяги із зазначеного документа. Додатково банк зауважував про те, що зазначена Політика є документом з обмеженим доступом. В апеляційній скарзі відповідач наголошував на наявності у суду підстав для витребування зазначеного документа.

91. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд висловлював правовий висновок та визначав внутрішню банківську документацію з фінансового моніторингу документами з обмеженим доступом. Більш того, зауважував, що банк не має ознайомлювати своїх клієнтів з локальними документами, які включають, серед іншого, критерії ризику, оскільки це може полегшити здійснення протиправної діяльності клієнтами, на протидію якій і спрямовані такі документи (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 910/11471/17).

92. Частиною шостою статті 83 ЦПК України передбачено, що у випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

93. В аспекті необхідності дотримання завдань цивільного судочинства, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції не встановлював строку для подання доказів, які містять інформацію з обмеженим доступом. Натомість суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на доводи апеляційної скарги щодо порядку подання таких доказів, оскільки помилково вважав, що внутрішні документи банку можуть визначати лише такі підстави для відмови від встановлення/підтримання ділових відносин (у тому числі їх розірвання) або відмови в проведенні фінансової операції, які передбачені у статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

94. Формальний розгляд справи, без з`ясування усіх обставин справи, які мають значення для її вирішення, визнання неправомірною відмови державного банку у проведенні фінансових операцій, виключно з підстав ненадання відповідачем документів, які містять інформацію з обмеженим доступом, з положеннями яких не погоджується позивач, при цьому без встановлення строку для подання таких доказів у порядку частини шостої статті 83 ЦПК України, не забезпечує дотримання принципів верховенства права та справедливого судового розгляду.

95. Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду справи з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.

96. При новому розгляді справи необхідно встановити зазначені вище обставини справи та надати належну правову оцінку отриманим доказам у їх сукупності. Крім того, залежно від встановлених обставин, колегія суддів наголошує на необхідності надання правової оцінки пропорційності застосованого відповідачем ризик-орієнтованого підходу, про що зазначено у частині першій статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також наявності у позивача можливості для реалізації своїх законних прав в інший спосіб, дотриманням таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

97. Водночас колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо протиправності дій АТ «Ощадбанк» при розгляді його звернень від 24 листопада 2022 року та від 28 грудня 2022 року.

98. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

99. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частини перша, четверта статті 15 Закону України «Про звернення громадян»).

100. Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

101. Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги (стаття 19 Закону України «Про звернення громадян»).

102. За змістом частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

103. Верховний Суд зауважував, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку, зокрема, суб`єктом владних повноважень. Так, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення) (постанова Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 813/4351/16).

104. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 звертався

24 листопада 2022 року та 28 грудня 2022 року до АТ «Ощадбанк» із запитами про надання інформації щодо повернення на його рахунок платежу, ініційованого ним 24 жовтня 2022 року, як банківський переказ грошових коштів на рахунок клієнта АТ «Ощадбанк».

105. 02 лютого 2023 року АТ «Ощадбанк» повідомило ОСОБА_1 про необхідність додаткового вивчення викладеної у зверненні інформації та що відповідь на звернення буде надана після відповідного опрацювання у строки, передбачені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

106. 14 лютого 2023 року на адресу електронної пошти позивача надійшов лист від АТ «Ощадбанк», датований 09 лютого 2023 року, у якому зазначено загальну інформацію про непроведення спірної банківської операції та повернення коштів у повному обсязі на рахунок позивача, з якого було здійснено переказ.

107. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання

АТ «Ощадбанк» на те, що відповідь на звернення ОСОБА_1 від 24 листопада

2022 року банк надав 06 грудня 2022 року, з огляду на відсутність належних, достатніх та допустимих доказів зазначеного.

108. Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надана АТ «Ощадбанк» відповідь у листі від 09 лютого 2023 року не містить відповіді на питання по суті звернення ОСОБА_1 , зокрема інформації про обставини, які стали підставою для відмови у зарахуванні коштів платника та рахунок отримувача.

109. З урахуванням наведеного, законними та обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем приписів законодавства про звернення громадян при розгляді звернень ОСОБА_1 від 24 листопада

2022 року та від 28 грудня 2022 року.

110. Доводи касаційної скарги АТ «Ощадбанк» не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій АТ «Ощадбанк» щодо неналежного розгляду запитів позивача.

111. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

112. Колегія суддів зауважує, що правомірність чи неправомірність відмови

АТ «Ощадбанк» у зарахуванні коштів на банківський рахунок не впливає на необхідність дотримання відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернень фізичної особи.

113. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

114. Згідно з пунктом 1 частин третьої і четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

115. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

116. За викладених обставин, враховуючи передчасні висновки суду апеляційної інстанції щодо критеріїв та порядку застосування ризик-орієнтованого підходу, який може бути врегульований у внутрішніх документах суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з огляду на строк розгляду справи судами, повноваження суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій АТ «Ощадбанк» щодо відмови у здійсненні спірного переказу грошових коштів, з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

117. У частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій

АТ «Ощадбанк» щодо неналежного розгляду запитів ОСОБА_1

від 24 листопада 2022 року та від 28 грудня 2022 року рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги АТ «Ощадбанк» щодо зазначених вище висновків судів попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржених судових рішень у цій частині не встановлено.

118. З урахуванням того, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, повинен здійснювати той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц).

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в частині вирішення позовних вимогОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправними дій акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо відмови у здійсненні переказу грошових коштів скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович