РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/623/24

Провадження №2/568/197/24

10 липня 2024 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 59 077, 69 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 23.03.2021 р. між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1001843723201, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50001,00 грн. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.02.2024 року утворилася заборгованість в загальній сумі 59 077,69 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 36 645,34 грн., заборгованість за процентами 6,90 грн., заборгованість за комісією 22 425, 45 грн.

АТ «ПУМБ» було направлено відповідачу ОСОБА_1 письмову вимогу про необхідність погашення заборгованості, однак у встановлений строк така відповідачем не виконана, тому й заявлено позов до суду.

17.05.2024 р. від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що заборгованість за спірним кредитним договором була списана позивачем, в підтвердження чого надала кредитний звіт Українського Бюро Кредитних Історій.

31.05.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. У відповіді позивач посилається на необґрунтованість посилання відповідача на списання заборгованості за спірним кредитним договором, оскільки списання безнадійної заборгованості не є прощенням (анулюванням) боргу, а потрібно банку для бухгалтерського обліку знеціненого фінансового активу в балансі, однак відповідно до внутрішніх процедур, банк може продовжувати заходи щодо врегулювання заборгованості з метою відшкодування списаної за рахунок резерву заборгованості за фінансовим активом.

25.06.2024 р. від відповідачки ОСОБА_1 надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вона наполягає на тому, що заборгованості за спірним кредитним договором немає та вона списана самим банком, а тому в силу ч.1 ст. 604 ЦК України зобов`язання є припиненим.

Представник АТ «ПУМБ» в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засідання просила відмовити у задоволенні позову, оскільки даний кредит було списано банком, а тому вважає, що зобов`язання по кредитному договору є припиненими. Суду підтвердила, що дійсно укладала спірний кредитним договір, отримала по ньому грошові кошти, деякий час сплачувала по ньому, однак в повному обсязі кредитні кошти не повернула.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 23.03.2021 р. було укладено договір комплексного банківського обслуговування № 1001843723201, відповідно до умов якого, відповідач отримала споживчий кредит в сумі 50 001 грн. на строк 36 місяців. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, розмір процентної ставки 0,01% річних. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язалася здійснювати повернення кредиту шляхом сплати ануїтетного платежу в розмірі 2 884,16 грн. щомісяця та 2 884,00 грн. (останній платіж).

У виписці про рух коштів за рахунком відповідача, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що позичальник отримала кредитні кошти, а також сплачувала суми на погашення кредиту.

Згідно з поданим позивачем розрахунком станом на 01.02.2024 р. вбачається наявність заборгованості по договору від 23.03.2021 року № 1001843723201 в загальній сумі 59 077, 69 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 36 645, 34 грн., заборгованість за процентами 6,90 грн., заборгованість за комісією 22 425,45 грн.

Згідно ст.629ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою ст.1048ЦК передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ч. 1ст.1050ЦК слідує, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Положеннями пунктів 11, 4 ч. 1ст.1Закону України«Про споживчекредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2ст.1050ЦК якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З копій письмової вимоги (повідомлення) від 01.02.2024 року № КНО-44.2.2/74 та списку згуртованих відправлень (рекомендованих листів) № 20240205 ПУМБ _1636 вбачається, що АТ «ПУМБ» пред`явило ОСОБА_1 вимогу щодо погашення заборгованості за кредитними договорами в сумі 59077, 69 грн. не пізніше 30 календарних днів з дня отримання вимоги. Однак така відповідачем виконана не була.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи, що сторони узгодили істотні умови договору (суму кредиту, дату його видачі, умови повернення, нарахування та сплати відсотків, розмір комісії, строк дії договору) і ОСОБА_1 погодилася на отримання у кредит коштів саме на таких умовах, однак порушила їх, щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів не погашала, а тому суд вбачає підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «ПУМБ» заборгованості за договором від 23.03.2021 року № 1001843723201 за тілом кредиту 36 645,34 грн., заборгованість за процентами 6,90 грн.

Щодо вимоги позивача зі сплати заборгованості за комісією судом встановлено наступне.

У пункті 4 розділу «Споживчий кредит (без послуги страхування)» заяви № 1001843723201 від 23.03.2021 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана відповідачем визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,99%. Розділ заяви «Графік платежів» містить відомості про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1495, 03 грн. щомісяця. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування № 1001843723201 від 23.03 2021 року становить 53 821, 08 грн.

Отже умовами,укладеного міжсторонами договорупередбачена сплатапозичальником комісіїза обслуговуваннякредитної заборгованості.

Оскільки, публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не підписана відповідачем, остання не може вважатись частиною договору приєднання, так і не містить чіткого переліку послуг, з яким ознайомилась відповідач та з яким остання погодилась.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, як в заяві № 1001843723201 від 23 березня 2021 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і в паспорті споживчого кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення заяви № 1001843723201 від 23.03.2021 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним, відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на те, що заборгованість за спірним кредитним договором списана, а тому не підлягає стягненню, судом не приймається до уваги, оскільки не підтверджена належними доказами. Наданий відповідачем кредитний звіт УБКІ, в якому зазначено про списання боргу, не може розцінюватися судом як належний доказ, оскільки не є офіційним документом, який би відображав правовідносини між сторонами. Крім цього, суд приймає до уваги п.9 «Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки», затвердженого постановою Правління НБУ України від 13.04.2020 №49, в якому зазначено, що списання безнадійної заборгованості є подією припинення визнання фінансового активу в бухгалтерському обліку. Банк припиняє визнання знеціненого фінансового активу в балансі, якщо списання здійснено за рахунок оціночного резерву. Списання відповідно до вимог цього Положення не є прощенням (анулюванням) боргу. Банк відповідно до внутрішніх процедур може продовжувати заходи щодо врегулювання заборгованості з метою відшкодування списаної за рахунок резерву заборгованості за фінансовим активом.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 1871 від 16.04.2024 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи вищезазначене, та враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (62%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1502 грн. 87 коп..

Керуючись статтями 4,12,13,81,141,259,265 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву АТ «ПУМБ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, м. Київ вул. Андріївська буд.4) заборгованість по кредитному договору № 1001843723201від 23.03.2021 р. в загальній сумі 36652,24 грн. (тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні двадцять чотири копійки), з яких: заборгованість за тілом кредиту 36645,34 грн., заборгованість за процентами 6,90 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, м. Київ вул. Андріївська буд.4) судовий збір у розмірі 1502,87 грн. (одна тисяча п`ятсот дві гривні вісімдесят сім копійок).

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післярозгляду справиапеляційним судом.

Повний текст рішення складено 15.07.2024 р.

Суддя О.М. Делалова