ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3405/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/3405/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Ракетна, буд. 110-А; код ЄДРПОУ 32125693);

про стягнення 121 516,36 грн.

1. Суть спору.

07.08.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 3913/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до відповідача - ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, в розмірі 121 516,36 грн, в тому числі: сума основного боргу 82 982,27 грн, пеня у сумі - 16 209,96 грн, три проценти річних - 3 151,05 грн; інфляційні втрати - 19 173,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 101/ПГ-3052-К/СГ від 19.01.2022 в частині оплати за спожитий газ.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2023 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3405/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою відповідачу запропоновано подати відзив на позов у строк до 01.09.2023.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу на його юридичну адресу та отримано останнім 28.08.2023 про що свідчить відповідне поштове повідомлення.

30.08.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №29618/23). В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що станом на 28.08.2023 - дату отримання ухвали про відкриття провадження у справі № 916/3405/23, відповідачем не отримано копію позовної заяви, що позбавляє його можливості з об`єктивних причин підготувати та подати відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, через Електронний суд 29.08.2023 була направлена заява про ознайомлення з матеріалами справи № 916/3405/23 в електронному вигляді.

Ухвалою суду від 31.08.2023 було частково задоволено клопотання ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (вх.№29618/23 від 30.08.2023) та продовжено строк для надання до суду відзиву на позовну заяву до 11.09.2023, встановлено строк для надання відповіді на відзив до 28.09.2023 та заперечень до 13.10.2023.

13.09.2023 до суду від ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 31587/23) та заява про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. №31595/23). В обґрунтування поданої заяви (вх. №31595/23) відповідач зазначає, що він має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази по справі, а тому існує необхідність розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 6 ст. 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що відповідачем не надано жодних пояснень у чому полягає неможливість викладу всіх обставин справи у заявах по суті справи, а також не вказано які докази відповідач має намір подати до суду, водночас не зазначено причин неможливості подання таких доказів із відзивом, враховуючи, що у справі №916/3405/23 предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. №31595/23).

02.10.2023 до суду від ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь на відзив (вх. № 34506/23).

18.10.2023 від ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" до суду надійшли заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень (вх. № 37031/23).

27.10.2023 до суду від ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшли пояснення (вх. №38538/23).

23.11.2023 від ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" до суду надійшли додаткові пояснення на пояснення позивача (вх. № 42993/23).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Позивач зазначає, що між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальник) та ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (споживач) укладено Договір постачання природного газу №101/ПГ-3052-К/СГ від 19.01.2022 (Договір), згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно тверджень позивача, на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято у лютому 2022 року 3,95100 тис.куб.м. природнього газу загальною вартістю 82 982,27 грн.

В зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, в частині повної та своєчасної оплати спожитого у лютому 2022 році природного газу, позивачем було нараховано останньому пеню в сумі 16 209,96 грн, 3 % річних у розмірі 3 151,05 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 173,08 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що мережа інтернет працювала у березні 2022, а стала недоступною з 30 квітня 2022, а тому такі акти були направлені відповідачу через систему lС.

Позивач наголошує, що Сервіс FlyDoc це модуль, який вбудовується в системи для автоматизації бізнесу ("lС: Підприємство 8", BAS, UА-Бюджет) та дозволяє обмінюватися юридично значимими електронними документами з користувачами програм FlyDoc, FREDO ДокМен, MEDoc, СОТА, через сервер обміну електронними документами ПТАХ. Сервіс підтримує роботу з електронними цифровими підписами (ЕЦП) всіх акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК), в тому числі і з безкоштовними ЕЦП від Державної податкової Служби України.

На думку позивача, оскільки позивач направив відповідачу акт приймання-передачі природного газу, відповідач міг підписати ЕЦП акт приймання-передачі та направити на адресу Постачальника через систему lС протягом 2-х днів.

Крім того, позивач наголошує, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмового обґрунтування заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для сторін, якщо судом не буде встановлено інше (пункт 3.16).

Водночас позивач зазначає, що пунктом 3.1 Договору встановлено, що обсяги постачання визначаються в Додаткових угодах до цього Договору. Так, Додатковою угодою №1 від 28.01.2022 сторони погодили замовлений обсяг природного газу у лютому 2022 - 12,600 тис.куб.м. Пунктом 4 ДУ №1 ціна природного газу за 1000 куб. м. визначено 17044,25 грн., крім того ПДВ (20%) - 3408,85 грн, всього з ПДВ 20 453,10 грн.

Позивач додатково наголошує, що п. 4.5.1. Договору та п. 7 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що споживач здійснює оплату 100% розрахованої договірної вартості, зазначеної в цьому Договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку постачання природного газу.

Отже, на думку позивача, споживач (відповідач) був обізнаний про плановий обсяг споживання газу у лютому 2022, мав зобов`язання оплатити 100% розрахованої договірної вартості до споживання у лютому 2022р. об`єму природного газу запланованого та погодженого з постачальником.

Щодо передоплати за постачання природного газу у сумі 515 176,51 грн позивач зазначає, що на підтвердження обставини передоплати за постачання природного газу на загальну суму 515 176,51 грн за спірним договором постачання природного газу від 19.01.2022 №101/ПГ-3052-К/СГ відповідач не надає жодних доказів. А у бухгалтерському обліку позивача така передоплата за спірним Договором відсутня.

Крім того, позивач стверджує, що копія акту звірки станом на 01.09.2023 у додатках від 06.09.2023 не направлялася на адресу позивача і не була додана до відзиву на позовну заяву, а позивачем такий акт не підписувався.

Також позивач наголошує, що сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов`язань. На думку позивача, відповідач не довів обставин, які виникли у зв`язку з війною та безпосередньо вплинули на його можливість виконати свій обов`язок по сплаті вартості спожитого природного газу, а також не довів зв`язок між неможливістю виконання зобов`язання по оплаті газу та військовими діями. Крім того, воєнний стан на території України стосується не лише відповідача, але й позивача, а відповідач може подати позов про відшкодування шкоди спричиненої йому військовою агресією рф.

У наданих до суду поясненнях повивач зазначає, що Договір від 23.06.2020 №КРД-20-021 в частині поставки природного газу діяв по січень 2022 включно. До вказаного договору було укладено додаткові угоди №1 від 27 липня 2020, №2 від 06 жовтня 2020, №4 від 25 січня 2021, №5 від 26 лютого 2021, №6 від 20 серпня 2021, №7 від 27 серпня 2021, №8 від 27 вересня 2021, №9 від 27 жовтня 2021, №10 від 29 листопада 2021, №11 від 4 січня 2022.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору від 23.06.2020 №КРД-20-021 відповідачу було посталено природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі підписаними обома сторонами та які додаються до цих пояснень, а саме акт №2345 за жовтень 2020, акт №3924 за листопад 2020, акт №5241 за грудень 2020, акт №2013 за січень 2021, акт №3290 за лютий 2021, акт №6230 за березень 2021, акт №13182 за серпень 2021, акт №15536 за жовтень 2021, акт №17613 за листопад 2021, акт №30573 за грудень 2021, акт №2061 за січень 2022.

Загальна вартість поставленого природного газу за договором від 23.06.2020 №КРД-20-0211 становить 1 127 828,82 грн.

Позивач вертає увагу що додаткова угода до спірного договору постачання природного газу №101/ПГ-3052-К/СГ була укладена лише 28.01.2022. Замовлений обсяг газу на лютий 2022 сторони погодили 28.01.2022.

Позивач наголошує, що відповідно до виписки банку за дату 20.01.2022 за платежем від ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" у сумі 466 917,72 грн, у призначенні платежу було зазначено «Оплата за природний газ згідно Договору від 23.06.2020р. №КРД-20-021 у т. ч. ПДВ 20,00% - 77 819,62».

Отже, 20.01.2022 відповідач виконував обов`язок зі сплати вартості використаного природного газу за договором від 23.06.2020 №КРД-20-021. Станом на 20.01.2022 - на день платежу, сторонами не було погоджено обсяг та вартість газу на лютий 2022 за спірним договором у справі №916/3405/23, обсяг газу на лютий 2022 був погоджений 28.01.2022.

Що стосується «зміни» - «уточнення» платежу позивач зазначає, що поняттям "уточнення призначення платежу" охоплюються вчинені після списання коштів за платіжним дорученням дії конкретних суб`єктів господарювання (платника та отримувача коштів) з внесення окремих несуттєвих правок, виправлення описок, надання уточнень до реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, які повністю не змінюють підставу платежу та здійснюються суб`єктами господарювання за взаємним волевиявленням на договірних засадах, але без участі банку.

Тобто "уточнення призначення платежу" передбачає можливість обміну платника та отримувача коштів листами-уточненнями із внесенням окремих незначних правок, виправленням описок, наданням уточнень до реквізиту "призначення платежу" виконаного платіжного доручення.

Таким чином, основна відмінність між "зміною призначення платежу" та "уточненням призначення платежу" полягає в тому, що з моменту списання банком грошових коштів з рахунку платника "зміна призначення платежу" є недопустимою, натомість з цього моменту стає можливим виключно "уточнення призначення платежу" безпосередньо платником та отримувачем коштів без участі банку, яке може проявлятися, зокрема, в уточненні або назви, або номера, або дати документа (договір, накладна, рахунок тощо), на виконання якого вчинявся платіж, але ні в якому разі не всіх вказаних реквізитів одночасно, що по суті вже означитиме недопустиму "зміну призначення платежу" виконаного платіжного доручення.

3.2. Доводи ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА".

Відповідач заявляє, що позивачем не було вчинено дій (направлення оригіналів Акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2023 та Коригуючого Акту №8610 від 21.02.2022 до акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022), і як наслідок, не відбулось настання певної події (підписання Актів приймання-передачі природного газ), обов`язковість виконання яких передбачена Договором та чинним законодавством України.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів виконання порядку приймання та обліку природного газу, який визначений розділом 3 Договору, а саме:

- не надано доказів складання, підписання і скріплення печаткою Акту приймання-передачі природного газу № 3724 від 28.02.2023 та Коригуючого Акту № 8610 від 21.02.2022 до акту приймання-передачі природного газу № 3724 від 28.02.2022 та надсилання їх копії відповідачу та надсилання оригіналів цих Актів у письмовому вигляді на адресу споживача;

- не надано доказів отримання відповідачем акту приймання-передачі природного газу № 3724 від 28.02.2023 та Коригуючого Акту № 8610 від 21.02.2022 до акту приймання-передачі природного газу № 3724 від 28.02.2022;

- не надано доказів відмови споживача від одержання як копії так і оригіналу Акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2023 та Коригуючого Акту № 8610 від 21.06.2022 до акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022.

Так, на думку відповідача, через не вчинення постачальником першочергово відповідних дій, зазначені обставини свідчать про не настання факту підписання/відмови від підписання/повернення Акту приймання-передачі природного газу № 3724 від 28.02.2023 та Коригуючого Акту № 8610 від 21.02.2022 до акту приймання-передачі природного газу № 3724 від 28.02.2022, внаслідок чого не можна вважати вказані Акти підписаними сторонами. Тому, подання позовної заяви про стягнення основної суми боргу у сумі 82 982,27 грн є безпідставним.

Натомість, відповідач стверджує, що за бухгалтерським обліком ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" обліковується заборгованість ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" перед ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" як передоплата за постачання природного газу на загальну суму 515 176,51 грн., що на думку відповідача, додатково спростовує наявність заборгованості за поставку природного газу у сумі 82 982,27 грн.

Крім того відповідач зазначає, що територія виробничої бази ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (м. Херсон, вул. Ракетна, 110А) по 11.11.2022 була захоплена військовими російської федерації та представниками окупаційної «влади». За даним фактом співробітником ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" 26.08.2022 було подано заяву до Генеральної прокуратури України про факт вчинення кримінального правопорушення. Херсонською окружною прокуратурою відомості про вчинення кримінального правопорушення 10.09.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022232010000280 за попередньою правовою кваліфікацією за ч.l ст. 4З8 КК України.

Відповідач також додає, що після деокупації території міста Херсона, яка відбулась 11.11.2022, через відсутність можливості доступу до об`єкту Виробнича база ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" без проведення відповідних заходів, а саме: перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів на території ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" та відсутність можливості здійснення господарської діяльності відповідно до наказу ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" №11 від 12.11.2022 було продовжено призупинення господарської діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" до припинення або скасування воєнного стану або до відновлення можливості надання і виконання працівниками роботи.

В подальшому, як стверджує відповідач, з урахуванням здійснення огляду об`єкта за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 110А, ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" і складання Акту перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 22.02.2023 Управлінням вибухотехнічної служби Національної поліції України та проведенням в межах кримінального провадження №42022232010000280 від 10.09.2022 слідчих дій на території ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" шляхом огляду території 14.03.2023, керуючись Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 (зі змінами та доповненнями, а також інших нормативних документів, що регулюють питання проведення інвентаризації на підставі Наказу №1 від 16.03.2023 було проведено інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків та перевірити їх фактичну наявність і документальне підтвердження станом на 01 квітня 2023 року. За результатами інвентаризації було встановлено відсутність, пошкодження та розукомплектування значної (вагомої) кількості основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей (в т.ч. обладнання та устаткування, вузлів і деталей, комплектуючих) тощо а також враховуючи щоденні обстріли міста Херсона збройними формуваннями російської федерації, що ставить під загрозу життя та здоров`я працівників підприємства і унеможливлює відновлення господарської діяльності (виробництво готової продукції/перероблення сировини) ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА", тому на підставі наказу ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" №2 від 01.06.2023 було продовжено призупинення господарської діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" до припинення або скасування воєнного стану або до відновлення можливості надання і виконання працівниками роботи.

Таким чином, через збройну агресію російської федерації проти України, тимчасову окупацію міста Херсона, в т.ч. захоплення території ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА", відсутності зв`язку тощо ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" не мало можливості надавати інформацію про фактично спожитий газ та не отримувало від позивача належним чином оформлені будь-які документи на підтвердження суми боргу, заявленої до стягнення.

Водночас, щодо доданих до позовної заяви податкових накладних, на думку відповідача, вони не є підтвердженням наявності заборгованості за Договором, тим більше враховуючи ті обставини, що постачальник не оформив належним чином первинні документи (Акти приймання-передачі природного газу) і не направив їх споживачу, тому заявлення позивачем про наявність боргу на підставі податкових накладних, які є неналежним доказом у справі, є безпідставним.

Як наслідок вищевикладеного, відповідач повністю не погоджується із розрахунком. Розрахунок пені взагалі не надано, а 3% річних та інфляційні нарахування розраховуються на загальну суму боргу 82982,27 грн. не зважаючи на те, що в поясненнях наданих самим позивачем сума 82 982,27 грн утворилась лише 21.06.2022 року, а саме: «згідно коригувального акту № 8610 від 21 червня 2022 остаточна вартість спожитого газу згідно акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022 з урахуванням коригування становить 82 982,27 грн.»), в в.ч. відповідачу не зрозуміло підстави для застосування пені та фінансово-господарських санкцій за несвоєчасну оплату боргу за Договором.

У запереченнях відповідач зауважує, що з огляду на положення п. 3.12 та 3.13 Договору, виконання чи невиконання обов`язків споживача за Договором щодо направлення копії ату про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (транспортованого) природного газу не було перешкодою виконанні обов`язку позивача складанні та направленні належним чином відповідачу оригіналів Акту (-ів) приймання-передачі природного газу.

Відповідач також повідомляє, що ними зі своєї сторони було направлено лист №21/09-1 від 21.09.2023 на адресу постачальника із запитом (з урахування листа №09/10-1 від 09.10.2023) про надіслання оригіналу Акту приймання-передачі природного газу № 3724 від 28.02.2023 та Коригуючого Акту №8610 від 21.06.2022 до акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022 у письмовому вигляді на адресу споживача.

Відповідач зауважує, що станом на дату складання заперечення від позивача не надходив оригінал Акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2023 та оригінал Коригуючого Акту №8610 від 21.06.2022 до акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022.

Відповідач зауважує, що у бухгалтерському обліку Відповідача відсутня заборгованість за Договором постачання природного газу від 19.01.2022 №101/ПГ-3052-К/СГ, натомість станом на 31.01.2022 обліковується заборгованість по взаємовідносинам між постачальником та споживачем за поставлений природний газ на користь відповідача на загальну суму 515 17651 грн, оскільки між позивачем та відповідачем існують два договори поставки природного газу, які одночасно були чинними, а саме: Договір від 23.06.2020 №КРД-20-021 та Договір від 19.01.2022 №101/ПГ-3052-К/СГ.

Відповідач стверджує, що ним було направлено лист № 11/09-2 від 11.09.2023 на адресу Постачальника щодо уточнення призначення платежу, в якому просило в платіжному дорученні №6021 від 20.01.2022 вважати правильним (чинним) наступне призначення платежу:

«Оплата за природний газ згідно Договору від 23.06.2020 №КРД-20-021, Договору від 19.01.2022 №101/ПГ-3052-К/СГ у т.ч. ПДВ 20.00% - 77 819,62 грн.».

Усі інші реквізити платіжного доручення №6021 від 20.01.2022 просимо вважати правильними».

Відповідач зазначає, що на даний лист 20.09.2022 від позивача надійшла відповідь про те, що уточнень призначення платежу за січень 2022 року немає технічної можливості виконати через те, що закрито звітний рік (вих. №119/4.1.3-37223-2023 від 19.09.2023).

Відповідач повідомляє, що Сервіс FlyDос (модуль), який вбудовується в системи для автоматизації бізнесу (1С: Підприємство 8, BAS, UА-бюджет) та дозволяє обмінюватися юридично значимими електронними документами з користувачами програми FlyDoc, FREDO, ДокМен, МЕDос, СОТА, через сервер обміну електронними документами ПТАХ не працює в автоматичному режимі отримання документів їх перевірка та підписання, а має контролюватись працівниками на робочих місцях.

Відповідач звертає увагу, що враховуючи обставини, в яких перебувало підприємство та перебуває на даний час: обмежений доступ до території підприємства (спочатку обстріли території міста Херсона, в подальшому тимчасова окупації, втручання збройних формувань російської федерації, що призвело до постійних перебоїв із постачанням електроенергії та забезпеченням телефонного/мобільного/інтернет зв`язку, а також захоплення території Виробничої бази ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" окупаційними збройними силами російської федерації та представника и «влади» та викрадення ТМЦ, яке знаходилось на території підприємства. в т.ч. комп`ютерного обладнання, де розміщались бази бухгалтерського обліку та обміну документами, а з 11 листопада 2022 року систематичні обстріли міста Херсона та безпосередньо Виробничої бази ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА") висновки позивача щодо того що відповідач міг підписати ЕЦП акт приймання-передачі та направити на адресу Постачальника через систему 1С протягом 2-х днів - є помилковим і не мають жодного підтвердження.

4. Обставини справи, встановлені судом.

19.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (споживач) було укладено Договір постачання природного газу №101/ПГ-3052-К/СГ (Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ в обсягах, строках і порядку, передбачених цим Договором, а споживач зобов`язується оплатити постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

У п. 1.4. Договору, споживач гарантує, що є кінцевим споживачем природного газу та закуповує обсяги природного газу за цим Договором для цільового використання ним газу, визначеним п.1.5. цього Договору, основним видом діяльності якого є виробництво продовольчих товарів, визначених абзацом третім, п`ятим-восьмим, шістнадцятим і сімнадцятим переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2022 року № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, шо мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення».

За умовами п. 1.5. Договору, природний газ, що постачається за цим Договором. використовується споживачем виключно за таким цільовим призначенням: споживач використовує обсяги природнього газу, що поставленні в порядку цього Договору виключно з мстою виробництва ним для реалізації та споживання виключно на території України продовольчих товарів, визначених абзацами третім, п`ятим - восьмим, шістнадцятим і сімнадцятим переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України під 22 квітня № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» виключно для забезпечення потреб внутрішнього ривку (далі - Соціальний товар).

Обсяги природного газу, порядок постачання, розрахунків для цілей не передбачених п.1.5. цього Договору регулюються договором постачання природного газу (рамковий),

Відповідно до п. 1.9. Договору, у разі, якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: Акціонерне товариство «ХЕРСОНГАЗ», з якими споживач уклав відповідний договір (договори).

У п. 1.10 Договору сторони погодили, перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку споживача. Місцезнаходження т.к.о.: м. Херсон, вул. Ракетна, буд. 110А, ЕІС код: 56ZO35T0W3HJ901M.

За умовами п. 3.1. Договору, обсяги постачання визначаються в Додаткових угодах до цього Договору.

Згідно п. 3.2. Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в порядку п. 3.1. цього договору повністю покривають потреби споживача визначені пунктом 1.5. цього Договору.

Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу та використання природного газу за його цільовим призначенням покладається виключно на споживача.

У випадку нецільового використання природного газу, придбаного за цим Договором, споживач несе відповідальність відповідно до закону та зобов`язаний на вимогу постачальника компенсувати різницю між ринковою газу на дату його купівлю та ціною, за якою здійснювалась поставка.

Ринкова ціна газу для цілей цього пункту визначається в порядку встановленими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність на ринку природного газу.

Положеннями п. 3.3. Договору передбачено, що споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги, визначені в порядку п. 3.1. цього Договору, використання природного газу у відповідному періоді і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу. У разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) подавати постачальнику для оформлення відповідну Додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.

За умовами п. 3.7. Договору, постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично підібраного Споживачем обсягу природного газу. Споживач зобов`язаний подати інформацію щодо планового використання газу на добу Д (добу постачання) до 14:00 доби Д-1 (доби що передує добі постачання). Надати коригування планових обсягів на добу постачання Д до 23:30 доби постачання Д шляхом направлення заявки на електронну адресу постачальника Balance@gas.ua. згідно встановленої форми.

У п. 3.9. Договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Перехід права власності на газ від постачальника до споживача здійснюється у точках виходу з газотранспортної системи (ГТС) до газорозподільної системи (ГРМ). Після переходу права власності на газ, споживач несе усі ризики і приймає на себе всю відповідальність пов`язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 3.11. Договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу (далі- Акт), в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Зазначений акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 3.12. Договору, споживач зобов`язується падати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/ Кодексу ГРМ.

Положеннями п. 3.13. Договору передбачено, що у разі невиконання споживачем обов`язку та ненадання копії акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу, для складання Акта приймання-передачі природного газу постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС про остаточну алокацію щодо даного споживача.

На підставі отриманих від Споживача даних nа/або даних Оператора ГТС/Оператора ГРМ Постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою (за наявності) Акти приймання-передачі природного газу та надсилає їх копію Споживачу з наступним надсиланням оригіналу акту у письмовому вигляді на адресу Споживача (п. 3.14. Договору).

Відповідно до п. 3.15. Договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно п. 3.16. Договору, у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмового обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, такий акт вважається підписаним, а обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

У п. 3.17. Договору сторони погодили, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

За умовами п. 4.1. Договору, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, як товарної продукції визначається в Додаткових угодах до цього Договору.

Ціна визначається, як середньозважена ціна, придбаних лотів Постачальником за результатами торгів, які були проведені на товарній біржі - ТОВ «Українська енергетична біржа» на відповідний період постачання (торги, що були проведені відповідно до Порядку організації та проведення видобутку для задоволення потреб суб`єктів господарювання, основним видом діяльності яких с виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2022 року № 19) (далі - ціна торгів) з урахуванням торговельної надбавки, що встановлюється на рівні не вище 1 відсотка від ціни торгів (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, загальна вартість цього Договору дорівнює загальній вартості використаного споживачем газу.

Згідно п. 4.4. Договору, до ціни природного газу за 1000 куб, м газу, що встановлюється в порядку п. 4.1. цього Договору, буле включено тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013, який складає 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ - 20%, за 1000 куб. м.

У п. 4.5.1 Договору сторонами погоджено, що споживач здійснює оплату розрахованої договірної вартості, зазначеної в Додатковій угоді до цього Договору, в такому порядку:

??- Споживач здійснює оплату 100 % розрахованої договірної вартості, зазначеної в цьому Договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку постачання природного газу.

??- Перерахунок остаточної ціни природного газу та відповідної договірної вартості здійснюється Постачальником по закінченню календарного місяцю у якому відбулася передача такого газу, з урахуванням перерахунку рентних платежів.

- Остаточні розрахунки за цим Договором Споживач здійснює до 25-го числа місяця, наступного за місяцем постачання.

За умовами п. 5.2.1. Договору, споживач, окрім іншого, зобов`язаний забезпечувати повну та своєчасну оплату поставленого природного газу.

Положеннями п. 5.3.1. Договору передбачено, що постачальник має право, зокрема, отримувати від споживача плату за поставлений природний газ та інші платежі, відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору, про порушенні умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 8.2. Договору, в разі порушення споживачем строків остаточного розрахунку за поставлений природний газ та інші платежі, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За умовами п. 9.1. Договору, при настанні обставин неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін зобов`язань по цьому Договору, як-то: пожежа, повінь, землетрус та інші стихійні лиха, аварія на газопроводі, війна та військові дії, блокада, страйки, міна законодавства України, видання органами виконавчої влади України нормативних актів, що роблять неможливим виконання зобов`язань по цьому Договору, чи інших, що не залежать від сторін, обставин, сторона яка зазнала впливу таких обставин не несе відповідальності дані обставини повинні бути підтверджені Торгово-промисловою палатою України чи іншим компетентним органом.

Про настання форс-мажорних обставин, термін їхньої дії та припинення Сторона, для якої вони наступили, сповіщає іншу сторону протягом трьох днів з моменту настання таких обставин. Неповідомлення або невчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє Сторону права посилатися на такі обставини (п. 9.2. Договору).

Відповідно до п. 9.3. Договору, настання форс-мажорних обставин не звільняє споживача від обов`язку оплати за обсяг фактично поставленого газу.

Згідно п. 9.4. Договору, при припиненні обставин, зазначених у пункті 8.1. Договору, сторона повинна без зволікання, будь-якими доступними засобами письмово сповістити про них іншу сторону. У повідомленні вказується термін, у який передбачається виконати зобов`язання за даним Договором.

У випадку недосягнення згоди шляхом переговорів, спір передається на вирішення в господарський суд і розглядається в установленому порядку згідно з чинним законодавством України та з урахуванням умов цього Договору (п. 10.3. Договору).

У п. 12.1 Договору, він набирає чинність з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 30 квітні 2022 року, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання. За взаємною згодою сторін договір може бути припинено достроково.

28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (споживач) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №101/ПГ-3052-К/СГ, згідно п. 1. якої замовлений обсяг постачання газу у лютому 2022 року становить 12,600 тис. куб. м.

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди № 1, обсяг газу, що має бути поставлений постачальником для потреб споживача та визначені в п. 1 цієї Додаткової угоди, може бути визначений з щодобовим розподілом на підставі письмових заявок споживача, які подаються електронною поштою, не пізніше 12:00 год дню, що передує періоду поставки. Дані заявки є невід`ємною частиною Договору.

За умовами п. 3. Додаткової угоди № 1, споживач має право змінити заявлений добовий обсяг природного газу (зменшення/збільшення) в межах місячного обсягу, шляхом подання письмової заявки постачальнику для кожної окремої газової доби в наступні терміни: зменшення або збільшення обсягу природного газу - до 12 год 00 хв дня, що передує дню газопостачання, в якому здійснюється коригування, без права коригування попередніх діб.

Положеннями п. 4. Додаткової угоди № 1 передбачено, що ціна постачання газу за 1000 куб. м., споживачу на період постачання природного газу вказаний в п. І. цієї додаткової угоди становить 17 044,25 грн., крім того ПДВ (20%) - 3 408,85 грн., всього разом з ПДВ 20 453,10 грн.

5. Перерахунок остаточної ціни природного газу та відповідної договірної вартості здійснюється Постачальником по закінченню календарного місяцю у якому відбулася передача такого газу, з урахуванням перерахунку рентних платежів.

6. Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, сплата якого передбачена п. 4.4. Договору, встановлено Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 р. № 3013 в розмірі 136,576 грн. за 1000 куб. м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. на добу.

7. Споживач здійснює оплату в такому порядку:

- Споживач здійснює оплату 100 % розрахованої договірної вартості, зазначеної в цьому Договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку постачання природного газу.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, у лютому 2022 року позивач передав у власність відповідача природний газ в загальному об`ємі 3,95100 тис.куб.м.

Згідно коригуючого акту № 8610 від 21.06.2022 до акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022 остаточна вартість спожитого газу становить 82 982,27 грн.

Відповідачу було направлено вказані акти на електронну адресу Споживача через програму 1С.

Також відповідачем до матеріалів справи додано податкові накладні із доказами їх реєстрації щодо акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022 та коригуючого акту № 8610 від 21.06.2022.

Таким чином, порушення ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" умов договору № 101/ПГ-3052-К/СГ від 19.01.2022 в частині повної та своєчасної оплати за спожитий газ, зокрема, наявність заборгованості у розмірі 82 982,27 грн і стала підставою для нарахування ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також звернення до господарського суду із даним позовом.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (споживач), виникли на підставі укладеного між ними Договору № 101/ПГ-3052-К/СГ від 19.01.2022.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 Додаткової Угоди №1 визначено ціну природного газу за 1000 куб.м. у розмірі 17 044,25 грн., крім того ПДВ (20%) - 3 408,85 грн, всього з ПДВ 20 453,10 грн.

Пунктом 6 Додаткової Угоди №1 визначено тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, сплата якого передбачена п. 4.4. Договору, встановлена Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 в розмірі 136,576 грн за 1000 куб. м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ (20%) , всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м. на добу.

В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України №1435 від 30.12.2021 доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» пунктом 41-11 такого змісту «Установити на період дії карантину, але не довше ніж до 30 квітня 2022 р. граничний рівень постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди) до ціни природного газу власного видобутку (без врахування рентних платежів) на рівні не більше 24 відсотків для задоволення потреб суб?єктів господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, визначених абзацами третім, п?ятим - восьмим, шістнадцятим і сімнадцятим переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. №341 "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення" (Офіційний вісник України, 2020 р., №39, ст. 1273), за затвердженим Міністерством аграрної політики та продовольства та оприлюдненим на його офіційному веб-сайті переліком.».

Торговельна надбавка за постачання природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб?єктів господарювання, зазначених в абзаці першому цього пункту, встановлюється на рівні не вище 1 відсотка.

У зв?язку із зазначеним було здійснено коригування вартості природного газу на лютий 2022 для контрагентів виробників товарів, що мають істотну соціальну значущість та протиепідемічне призначення на рівні: ціна природного газу за 1000 куб. м. визначено 17 365,80 грн., крім того ПДВ (20%) 3 473,16 грн, всього з ПДВ 20 838,96 грн.

Згідно коригувального акту №8610 від 21 червня 2022 остаточна вартість спожитого газу згідно акту приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022 з урахуванням коригування становить 82 982,27 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано належним чином взяті на себе обов`язки за Договором та поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 82 982,27 грн, за лютий 2022, позивач передав у власність відповідача природний газ в загальному об`ємі 3,95100 тис.куб.м.

У п. 4.5.1 Договору сторонами погоджено, що споживач здійснює оплату розрахованої договірної вартості, зазначеної в Додатковій угоді до цього Договору, в такому порядку:

??- Споживач здійснює оплату 100 % розрахованої договірної вартості, зазначеної в цьому Договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку постачання природного газу.

??- Перерахунок остаточної ціни природного газу та відповідної договірної вартості здійснюється Постачальником по закінченню календарного місяцю у якому відбулася передача такого газу, з урахуванням перерахунку рентних платежів.

- Остаточні розрахунки за цим Договором Споживач здійснює до 25-го числа місяця, наступного за місяцем постачання.

У п. 7 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що споживач здійснює оплату 100% розрахованої договірної вартості, зазначеної в цьому Договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку постачання природного газу.

Однак у матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" абз. 1 п. 4.5.1 Договору та п. 7 Додаткової угоди №1 в частині оплати 100 % розрахованої договірної вартості, зазначеної в цьому Договорі, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку постачання природного газу.

Відповідно до п. 3.11. Договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу (далі- Акт), в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Зазначений акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 3.12. Договору, споживач зобов`язується падати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/ Кодексу ГРМ.

Положеннями п. 3.13. Договору передбачено, що у разі невиконання споживачем обов`язку та ненадання копії акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу, для складання Акта приймання-передачі природного газу постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС про остаточну алокацію щодо даного споживача.

У п. 3.17. Договору сторони погодили, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Згідно наданої ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» інформації, на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято у лютому 2022 року 3,95100 тис.куб.м.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС/Оператора ГРМ Постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою (за наявності) Акти приймання-передачі природного газу та надсилає їх копію Споживачу з наступним надсиланням оригіналу акту у письмовому вигляді на адресу Споживача (п. 3.14. Договору).

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 відповідно до Розділу II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, датою початку тимчасової окупації Херсонської міської територіальної громади є 01.03.2022, а датою завершення тимчасової окупації визначено 11.11.2022.

З огляду на вищевикладене, враховуючи перебування з 01.03.2022 Херсонської міської територіальної громади, тобто місцезнаходження відповідача, під тимчасовою окупацією Російської Федерації, суд зауважує про неможливість направлення з оригіналу акту у письмовому вигляді на адресу споживача.

За таких обставин, постачальником було направлено акти приймання-передачі природного газу №3724 від 28.02.2022 та коригуючий акт № 8610 від 21.06.2022 на електронну адресу Споживача через програму 1С.

Відповідно до п. 3.15. Договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно п. 3.16. Договору, у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмового обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, такий акт вважається підписаним, а обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

Однак у матеріалах справи відсутні докази мотивованої відмови від підписання ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" актів.

Суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів звернення до позивача щодо оплати спожитого у лютому 2022 року газу до звернення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" із даним позовом до суду, тобто протягом 1,5 року.

Пунктом 3.9 Договору визначено перехід права власності на газ від Постачальника до Споживача здійснюється у точках виходу з газотранспортної системи (ГТС) до газорозподільної системи (ГРМ). Після переходу права власності на газ, Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Згідно п. 5.2.1. споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу та інших платежів згідно з умовами цього договору.

Положеннями п. 5.3.1. Договору передбачено, що постачальник має право, зокрема, отримувати від споживача плату за поставлений природний газ та інші платежі, відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких обставин, враховуючи прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у лютому 2022 року 3,95100 тис.куб.м. природнього газу загальною вартістю 82 982,27 грн, у відповідача виник обов`язок оплатити вказаний товар, що у свою чергу, спростовує заперечення відповідача в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами абз. 3 п. 4.5.1 Договору, остаточні розрахунки за цим Договором Споживач здійснює до 25-го числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Однак, в порушення умов договору та чинного законодавства відповідачем доказів оплати вартості спожитого природного газу на загальну суму 82 982,27 грн, згідно умов договору № 101/ПГ-3052-К/СГ від 19.01.2022 не надано.

Щодо наданих податкових накладних, суд зауважує, що в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18, від 03.06.2022 у справі №922/2115/19, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, від 26.05.2022 у справі №910/14900/19 містяться висновки про те, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв?язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Однак, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, зокрема, податковими накладними, податковими деклараціями тощо, які будуть переконливо відчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

При цьому в усіх зазначених постановах викладено загальний правовий висновок про те, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Так, згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи доведення матеріалами справи обставини постачання позивачем відповідачу природнього газу у спірний період, а також відсутність в матеріалах справи доказів оплати спожитого ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" природнього газу на загальну суму 82 982,27 грн, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення 82 982,27 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).

Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 14.01.2020 по справі №924/532/19 та від 05.07.2019 по справі № 905/600/18.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних в сумі 3 151,05 грн та інфляційних втрат у сумі 19173,08 грн, за вибрані позивачем періоди, судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну правильність.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 16 209,96 грн, господарський суд зазначає наступне:

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно п. 8.2. Договору, в разі порушення споживачем строків остаточного розрахунку за поставлений природний газ та інші платежі, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Перевіривши наданий позивачем разом із позовною заявою розрахунок пені у розмірі 16 209,96 грн суд вважає його правильним та обґрунтованим.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Правовий аналіз названих статей ЦК і ГК свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Поряд з цим суд враховує, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Так, позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Наразі суд враховує, що відповідач певний період часу знаходився під окупацією збройних сил російської федерації, а також враховуючи тривале призупинення діяльності відповідача, господарський суд дійшов висновку про зменшення пені до 5 000,00 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, можливе зменшення розміру нарахованої пені до 5 000,00 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. При цьому суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних, також певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Між тим, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас судом не приймаються до уваги посилання відповідачів на військову агресію російської федерації проти України, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі з огляду на таке:

На території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та ОМС повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, а зацікавленій особі необхідно довести факт їх виникнення та те, що обставини є непереборними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їхню надзвичайність і невідворотність.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25 січня 2022 р. №904/3886/21, від 01.06.2021 у справі №910/9258/20.

Згідно ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачається з приписів ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України вказані норми регулюють лише можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від самого зобов`язання.

Тобто існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, а не від обов`язку виконати це зобов`язання після припинення таких обставин.

За умовами п. 9.1. Договору, при настанні обставин неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін зобов`язань по цьому Договору, як-то: пожежа, повінь, землетрус та інші стихійні лиха, аварія на газопроводі, війна та військові дії, блокада, страйки, міна законодавства України, видання органами виконавчої влади України нормативних актів, що роблять неможливим виконання зобов`язань по цьому Договору, чи інших, що не залежать від Сторін, обставин, Сторона яка зазнала впливу таких обставин не несе відповідальності Дані обставини повинні бути підтверджені Торгово-промисловою палатою України чи іншим компетентним органом.

Про настання форс-мажорних обставин, термін їхньої дії та припинення Сторона, для якої вони наступили, сповіщає іншу Сторону протягом трьох днів з моменту настання таких обставин. Неповідомлення або невчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє Сторону права посилатися на такі обставини (п. 9.2. Договору).

Відповідно до п. 9.3. Договору, настання форс-мажорних обставин не звільняє споживача від обов`язку оплати за обсяг фактично поставленого газу.

Згідно п. 9.4. Договору, при припиненні обставин, зазначених у пункті 8.1. Договору, сторона повинна без зволікання, будь-якими доступними засобами письмово сповістити про них іншу сторону. У повідомленні вказується термін, у який передбачається виконати зобов`язання за даним Договором.

Однак у матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в порядку, передбаченому розділом 9 Договору.

Суд повторно зауважує, що відповідачем не вчинилось жодних дій ні щодо повідомлення позивача щодо дії обставин непереборної сили, ні щодо оплати спожитого природнього газу, як і не було звернення до позивача щодо оформлення оригіналу акту приймання-передачі природного газу, до моменту звернення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" із даним позовом про стягнення заборгованості.

Інші обставини стосовно існування між сторонами відносин за Договором №КРД-20-021, а також наявності або відсутності проплат за цим договором, здійснення переплат та можливості допущення помилки у призначенні платежу з цього приводу, суд зауважує, що ці обставини не мають відношення до предмету спору, не входять в предмет доказування по даній справі, тому не приймаються судом до уваги.

За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, однак підлягають частковому задоволенню у зв`язку зі зменшенням суми пені.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача без урахування зменшеного розміру пені.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Ракетна, буд. 110-А; код ЄДРПОУ 32125693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у розмірі 82 982/вісімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дві/грн 27 коп., 3% річних у розмірі 3151/три тисячі сто п`ятдесят одна/грн 05 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 173/дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят три/грн 08 коп., пеню у розмірі 5000/п`ять тисяч/грн 00 коп., а також 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Рішення підписано 25 липня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська