Справа № 279/3621/24

Провадження № 2/279/1452/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/3621/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіальноїгромади вособі виконавчогокомітету Коростенськоїміської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за законом у виді земельної ділянки загальною площею 2.04 га. що розташована на території Михайлівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається: що складається: із земельної ділянки площею 0.14 га. кадастровий номер 1822383800:07:000:0097: із земельної ділянки площею 1.90 га. кадастровий номер 1822383800:07:000:0091, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №226476 від 21.09.2006 року. Після смерті матері вона спадщину прийняла звернувшись у встановлений строк з заявою до нотаріальної контори, було заведено спадкову справу №284/2021. Однак, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, так як існують розбіжності в правовстановлюючих документах, а саме державний акт був виданий на ім`я " ОСОБА_3 ", хоча на той час її мати перебувала в шлюбі і після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 . Просить встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 правовстановлюючого документу - Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №226476 від 21.09.2006 року та визнати на нею право власності на вказане спадкове майно.

Позивач в заяві до суду клопотала про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, про що вказала в заяві до суду.

Представник відповідача до суду не з`явився, клопотав про розгляд справи у відсутність його представника. в прийнятті рішення покладається на розсуд суду, про що вказав в заяві до суду.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за законом у виді земельної ділянки загальною площею 2.04 га. що розташована на території Михайлівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається: що складається: із земельної ділянки площею 0.14 га. кадастровий номер 1822383800:07:000:0097: із земельної ділянки площею 1.90 га. кадастровий номер 1822383800:07:000:0091, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №226476 від 21.09.2006 року.

Позивач після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла, за її заявою заведена спадкова справа №284/2021. Однак, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, так як існують розбіжності в правовстановлюючих документах, а саме державний акт був виданий на ім`я " ОСОБА_3 ". З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбущодо підтвердження дошлюбного прізвище слідує, що 03.04.2001 року ОСОБА_3 уклала шлюб з гр. ОСОБА_5 , та змінила прізвище після реєстрації шлюбу на ОСОБА_4 , натомість державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №226476 від 21.09.2006 року був виданий на ім`я ОСОБА_6 .

Виправлення допущеної описки в позасудовому порядку не можливо, що перешкоджає заявникові реалізувати своє право в отриманні спадщини за законом.

Відповідно до ст.293 п.5 ЦПК справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

Згідно ст.315,ч.1 п.6 ЦК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути також встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Державний акт на землю - це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності або право користування громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Державний акт на землю містить інформацію про власника земельної ділянки; підстави набуття права власності(права користування) на земельну ділянку; місце розташування, площу земельної ділянки; опис суміжних землекористувачів; обмеження та обтяження у використанні ділянки.

Форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року № 449,яка втратила чинністьна підставіНаказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.07.2013 № 404 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів».З 01 січня 2013 року, у зв`язку з набранням чинностіЗакону України «Про Державний земельний кадастр`державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкоюне видаються.

З 01.01.2013 р. земельні ділянки як об`єкти права реєструються в Державному земельному кадастрі (далі ДЗК), а права на них (власності, користування тощо) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.

Наявність помилок у правовстановлюючому документі на землю унеможливлює реалізацію особою своїх прав власника земельної ділянки.

Помилки в державних актах поділяють на дві групи: технічні, орфографічні. Технічні помилки стосуються неправильно визначеної площі земельної ділянки, її конфігурацій тощо. Орфографічними є помилки допущені упрізвищі, імені та по батькові громадянина, якому видавався державний акт на його земельну ділянку; назві юридичної особи; назві населеного пункту, вулиці тощо. Виправлення орфографічних помилок відбувалось до 2013 року шляхом видачі нових державних актів замість тих, що містять помилки. Проте, з 2013 року державні акти не видаються, а, отже отримати новий акт замість того в якому міститься помилка, неможливо. Крім того, слід звернути увагу на те, що за весь період видачі державних актів на право власності та на право постійного користування землею Інструкцією по їх заповненню заборонялося робити виправлення або помарки.

Отже, в раніше виданих державних актах на право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою жодних виправлень робити не можна, оскільки його можна визнати зіпсованим.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Факт, про вставлення якого просить заявник, має юридичне значення для охорони її прав, свобод та інтересів, оскільки надає правові підстави для реалізації своїх спадкових прав, а саме отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері, що стало неможливим нотаріально, оскільки в державному акті на право власності на земельну ділянку було допущено орфографічну помилку у написанні прізвища власника. Разом з тим, внести такі виправлення у державний акт, або виданий новий державний акт на ім`я померлого, неможливо.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності спадкодавцю державного акту на право на земельну ділянку, як документа, що підтверджує право власності на майно, на яке має право спадкоємець заявник по справі, але через наявну помилку позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Як вбачаєтьсяіз позовноїзаяви,спадкоємцю буловідмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуна спадковуземельну ділянку,через помилкуу державномуакті.

Встановлення факту належності документу має юридичне значення та тягне за собою юридичні наслідки, оскільки зумовлене необхідністю оформлення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 1статті 319 ЦПК Українипередбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що встановлення вказаного факту підтверджується наданими доказами та необхідне заявнику для реалізації його особистих прав, суд приходить до висновку що існують всі підстави для встановлення фактів, що має юридичне значення, а тому вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Встановлення цього фактів не суперечить чинному законодавству та тягне для заявника юридичні наслідки, які мають для нього значення.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Враховуючи, що право позивача на земельну ділянку підтверджене належним правовстановлюючим документом (державним актом), позивач прийняла спадщину після смерті матері, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину лише у зв`язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку містить розбіжності, ніким даний правовстановлюючий документ не оспорений та не скасований, в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадщину, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Напідставівикладеного,керуючисьст.263-265,319ЦПКУкраїни, ст.1218ЦКУкраїни,

У Х В А Л И В:

Позовні вимрги задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №226476 від 21.09.2006 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на: земельну ділянку загальною площею 2.04 га. що розташована на території Михайлівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається: що складається: із земельної ділянки площею 0.14 га. кадастровий номер 1822383800:07:000:0097: із земельної ділянки площею 1.90 га, кадастровий номер 1822383800:07:000:0091, яке залишилось після смерті спадкодавця за законом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.