Справа №443/1210/24

Провадження №3/443/575/24

ПОСТАНОВА

іменем України

24 липня 2024 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 28.06.2024 близько 15 год 30 хв умисно висловлював словесні погрозив сторону своєї племінниці ОСОБА_2 , що проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , чим спричинив психологічне насильство, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 01.07.2024 о 13 год 40 хв за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно якого 28.06.2024 винесено терміновий заборонний припис серії АА №202719 про зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборону на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, не виконав його, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень визнав повністю, надав суду пояснення, за змістом яких він вчинив конфлікт з племінницею, у ході якого висловлювався в її адресу нецензурною лайкою. Щиро розкаюється у вчиненому та обіцяє більше такого не допускати.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (7 грудня 2017 року № 2229-VIII) визначено, що домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні тотожних адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, доведена:

протоколами серії ВАД №375686 від 28.06.2024, ВАД №375709 від 01.07.2024, відповідно до яких ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно племінниці ОСОБА_2 , а також порушив терміновий заборонний припис;

рапортом від 28.04.2024, якими повідомлено начальника правоохоронного органу про встановлення обставин вчинення ОСОБА_1 діянь стосовно дітей, які містять ознаки домашнього насильства;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які відповідають обставинам, викладеним у протоколах про адміністративне правопорушення;

терміновим заборонним приписом від 28.06.2024 №АА202719, яким до ОСОБА_1 застосовано такий захід: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Строк дії термінового заборонного припису 3 доби з 18.10 год 18.06.2024 до 18.00 год 01.07.2024;

поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення, які узгоджуються з матеріалами справи, підтверджують достовірність викладених у протоколах обставин та в яких він повністю визнав вину у вчинених правопорушеннях.

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні тотожних адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисного вчинення ним діянь психологічного характеру (образи, погрози), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілому, а також невиконання ОСОБА_1 термінового заборонного припису будучи особою, стосовно якої він винесений, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчинених тотожних правопорушеннях, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення щире розкаяння винного, обставину, яка обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення вчинення правопорушення в стані сп`яніння.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді громадських робіт. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 5 ЗУ «Про судовий збір»,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і накласти стягнення з урахуванням частини 2 статті 36 КУпАП, у виді громадських робіт на строк 30 (тридцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів