Справа № 675/1981/23

Провадження № 2/675/144/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2024 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав в порядку,передбаченому ч.2ст.247ЦПК України, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

29 листопада 2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (далі ТОВ «ФК «Женева»), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавецьвиконавчого округуміста КиєваКлименко Р.В.,приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., про визнання виконавчого напису № 12719 від 16 липня 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Женева» заборгованості за кредитним договором № 1359/6515DCLRKRT від 30 липня 2014 року у розмірі 36207 грн. 59 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивнийтим, що 18 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р. В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 62837329 на виконання виконавчого напису № 12719, вчиненого приватнимнотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. 16 липня 2020 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 накористь ТОВ«ФК «Женева»заборгованість закредитним договором№ 1359/6515DCLRKRT від 30 липня 2014 року у розмірі 36207 грн. 59 коп., з яких: сума заборгованості за кредитним договором становить 35557,59 грн., плата за вчинення виконавчого напису 650,00 грн.

Позивач вважає,що вказаний виконавчий написпідлягає визнаннютаким,що непідлягає виконанню,оскільки жодних договорів з ТОВ «Фінансова компанія «Женева» ОСОБА_1 не укладав,в м. Києві не проживав, жодних листів з вимогою усунути порушення зобов`язань за договором № 1359/6515DCLRKRT від 30 липня 2014 року не отримував, відтак розмір заборгованості не визнає. Позивач вказав, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом мало місце порушення процедури вчинення напису і необґрунтованість вимог до боржника. ОСОБА_1 просить визнати вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору.

29 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавецьвиконавчого округуміста КиєваКлименко Р.В.,приватний нотаріусЖитомирського міськогонотаріального округуГорай О.С.,про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2023 року відкрите провадження за вказаною заявою за правилами загального позовного провадження. 14 грудня 2023 року до суду надійшло письмове клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про передачу матеріалів справи № 675/1981/23 до Господарського суду м. Києва для розгляду у межах справи № 910/14892/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева». Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14лютого 2024 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про передачу матеріалів справи № 675/1981/23 до Господарського суду м. Києва для розгляду у межах справи № 910/14892/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» відмовлено. 24квітня 2024 року закрите підготовче провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Женева» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом направлення на юридичну адресу Товариства повістки про виклик в судове засідання, причин неявки суду не повідомив.

Третя особана стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Третя особана стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р. В. в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін по справі їх представників.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 липня 2014 року між позивачем у справі ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Плутінум Банк» був укладений кредитний договір з можливістю перенесення платежу № 1359/6515DCLRKRT про надання 19608,99 грн. строком на 39 платіжних періодів з процентною ставкою за користування кредитом - 0,0001 %, комісія за обслуговування кредиту 275,00 грн., дата повернення кредиту 18 листопада 2017 року.

Згідно з виконавчим написом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. від 16 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 12719, звернене стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1359/6515DCLRKRT від 30 липня 2014 року, укладеним з ПАТ «ПЛАТІНУМ БАНК», правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 147 від 22 березня 2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Женева» для погашення заборгованості позивача перед відповідачем, яка виникла за період з 22березня 2018року по11березня 2020року на загальну суму 35557 грн. 59 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10343,99 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 53,28 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1369,33 грн., строкова заборгованість за комісією становить 179,07 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 23611,92 грн. та плата за вчинення виконавчого напису становить 650,00 грн., а всього на загальну суму 36207,59 грн.

ТОВ«Фінансова компанія«Женева» звернулосядоприватного виконавцявиконавчого округуміста КиєваКлименка Р.В. із заявою про примусове виконання рішення, а приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р. В. 18 серпня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62837329 на підставі зазначеного вище виконавчого напису.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів встановлено Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із тексту оспорюваного виконавчого напису від 16 липня 2019 року вбачається, що приватний нотаріус Горай О. С. при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису 16 липня 2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі № 910/13233/17.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції від 29 листопада 2001 року передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. При цьому визначено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У зв`язку з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 у частині змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріус вправі вчинити виконавчий напис про стягнення грошових сум лише за нотаріально посвідченими договорами.

До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року (справа № 910/10374/17).

Укладений 30 липня 2014 року кредитний договір № 1359/6515DCLRKRT, який був підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису від 16 липня 2019 року, не був посвідчений нотаріально, крім того ні до заяви до нотаріуса, ні суду не було надано договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, яким посвідчувалось право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Женева» до ОСОБА_1 , а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні спору суд враховує також наступні обставини.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 червня 2020 року (справа № 645/1979/15-ц), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» у редакції станом на час вчинення спірного виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора - заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Безспірність документу перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вручення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу в судовому порядку або заявити заперечення кредитору. Якщо жодна з цих дій протягом встановленого строку не вчинена, заборгованість вважається безспірною

В судовому засіданні факт безспірності заборгованості свого підтвердження не знайшов, зокрема, суду не надано доказів того, що боржник отримував вимогу про погашення заборгованості, що об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Таким чином, дослідивши обставини справи та надані докази, суд доходить висновку, що всупереч положенням ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29 червня 1999 року № 1172, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. вчинив оспорюваний виконавчий напис, не переконавшись в отриманні боржником письмової вимоги кредитора, за відсутності документів, які підтверджували безспірність заборгованості, без засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Позивач ОСОБА_1 заперечує наявність у нього будь-яких зобов`язань перед ТОВ «Фінансова компанія «Женева» та заперечує суму заборгованості.

Жодних доказів на підтвердження суми заборгованості за кредитним договором № 1359/6515DCLRKRT ТОВ «Фінансова компанія «Женева» суду не надало. Відтак суд позбавлений можливості перевірити існування факту як наявності заборгованості, так і її суми.

Оскільки, на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак,з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн. за подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 27 лютого 2001 року, жителя АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», (місце знаходження: 04071 м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, оф. 108/4, ЄДРПОУ 40888017), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріусЖитомирського міськогонотаріального округуГорай ОлегСтаніславович (місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович (місце знаходження: 02094 м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31) про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконаннюзадовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис№ 12719від 16липня 2019року,вчинений приватнимнотаріусом Житомирськогоміського нотаріальногоокругу ГорайОлегом Станіславовичемпро стягненняз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Женева» заборгованостіза кредитнимдоговором №1359/6515DCLRKRT від 30 липня 2014 року, яка виникла за період з 22березня 2018року по11березня 2020року на загальну суму 35557 грн. 59 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10343,99 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 53,28 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1369,33 грн., строкова заборгованість за комісією становить 179,07 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 23611,92 грн. та плата за вчинення виконавчого напису становить 650,00 грн., загальна заборгованість 36207 грн. (тридцять шість тисяч двісті сім) грн. 59 (п`ятдесят дев`ять) коп.

Стягнути зТовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. С. Янішевська