ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7808/24 Справа № 206/3940/23 Суддя у 1-й інстанції - Маштак К. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Попенко Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Іванової Валерії Михайлівни на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року у справі за заявою Комунального підприємства Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку,-
В С Т А Н О В И Л А :
28 серпня 2023 року КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради звернулися до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В обґрунтування вимог заяви КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради посилалися на те, що 26 серпня 2023 року ОСОБА_1 був госпіталізований до психіатричного стаціонару у зв`язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): гострий психологічний розлад внаслідок вживання амфітаміну. ОСОБА_1 вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих. ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв`язку з чим хворий: дратівливий, афективно налаштований, неадекватна поведінка, не спить, вважає, що всі і командування проти нього, зробили так, щоб він вживав амфетамін, і поклали в лікарню. Критика до стану свого здоров`я відсутня. На підставі викладеного та згідно ст. 14 Закону України Про психіатричну допомоги просили винести ухвалу про доцільність подальшого лікування громадянина ОСОБА_1 у психіатричному стаціонарі.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року задоволено заяву КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги в примусовому порядку. Госпіталізовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Іванова В.М. просить рішення суду від 29 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 29 серпня 2023 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.
У відзиві на апеляційну скаргу Лівобережна окружна прокуратура м.Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури просить у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Іванової В.М. відмовити, рішення суду від 29 серпня 2023 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно висновкуКП Дніпропетровськабагатопрофільна клінічналікарня знадання психіатричноїдопомоги Дніпропетровськоїобласної радивід 28серпня 2023року ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, існують підстави, передбачені ст.14 Закону України Про психіатричну допомогу, для його госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди, що підтверджується висновком комісії лікарів психіатрів КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради від 28 серпня 2023 року (а.с.3).
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для госпіталізації ОСОБА_1 до КП Дніпропетровськабагатопрофільна клінічналікарня знадання психіатричноїдопомоги Дніпропетровськоїобласної ради для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Встановлено, 26 серпня 2023 року ОСОБА_1 був госпіталізований до психіатричного стаціонару у зв`язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): гострий психологічний розлад внаслідок вживання амфітаміну. ОСОБА_1 вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих. ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв`язку з чим хворий: дратівливий, афективно налаштований, неадекватна поведінка, не спить, вважає, що всі і командування проти нього, зробили так, щоб він вживав амфетамін, і поклали в лікарню. Критика до стану свого здоров`я відсутня (а.с.2).
Згідно висновкуКП Дніпропетровськабагатопрофільна клінічналікарня знадання психіатричноїдопомоги Дніпропетровськоїобласної радивід 28серпня 2023року ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, існують підстави, передбачені ст.14 Закону України Про психіатричну допомогу, для його госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди (а.с.3).
Статтею 4 Закону України Про психіатричну допомогу передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.
Відповідно до частини першої статті 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України Про психіатричну допомогу, заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Згідно із частинами першою, другою статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Статтею 14 Закону України Про психіатричну допомогу передбачено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Частинами першою та другою статті 16 Закону України Про психіатричну допомогу встановлено, що особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці.
У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
Надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з гарантіями, що передбачені цією статтею.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування підпункту е пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод особа може бути позбавлена свободи як психічно хвора, якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.
Перед тим як визначати, чи було достовірно доведено, що особа страждає на психічний розлад, вид і ступені якого можуть бути підставою для примусового тримання цієї особи у психіатричній лікарні, слід встановити, чи було таке тримання законним у розумінні підпункту е пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, зокрема, чи була дотримана процедура, передбачена чинним законодавством України.
Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту е пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Відповідність такого позбавлення особи свободи національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин, які повинен встановити суд, розглядаючи справу.
Така правова позиція викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07 (провадження № 14-9свц18).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи заяву КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги в примусовому порядку, суд першої інстанції не звернув належної уваги на вимоги щодо застосування ст. 14 Закону України Про психіатричну допомогу, тобто, що примусова госпіталізація особи можлива лише у виняткових випадках.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що підставою для звернення до суду стали заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мешкають в одній кімнаті разом з ОСОБА_1 (а.с.2).
ОСОБА_2 у своїй заяві зазначив, що він помітив в поведінці ОСОБА_1 порушення сну, неадекватну поведінку, говорить речі не пов`язані зі змістом. Зміни в поведінці ОСОБА_1 відбулися після загибелі його побратима. Після цього він став збудженим та нервовим (а.с.7).
ОСОБА_3 вказав, що у ОСОБА_1 після загибелі його побратима змінилася поведінка, став вважати, що весь світ налаштований проти нього, ніхто не розуміє що відбувається навколо крім нього, порушення сну, суєтливий та постійно в збудженому стані (а.с.8).
Проте, заявник не надав суду достатніх належних доказів на підтвердження обставин вчинення, чи виявлення наміру вчинити ОСОБА_1 дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих, або доказів того, що ОСОБА_1 не спроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
Оскаржене рішення суду першої інстанції побудоване виключно на висновку комісії лікарів-психіатрів КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР від 28 серпня 2023 року, тоді як, сама по собі наявність такого висновку лікарів-психіатрів при відсутності інших належних і допустимих доказів про відповідний стан особи є недостатньою для ухвалення рішення про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку.
Інші обставини щодо поведінки та потенційної небезпечності ОСОБА_1 та жодні докази на підтвердження вчинення ним протиправних дій щодо себе чи будь-якої іншої особи судом не досліджувалися, його заперечення до уваги не приймалися та не надавалася їм належна правова оцінка.
Слід зазначити, без встановлення того факту, що поведінка особи є небезпечною для нього чи оточуючих, неможливо застосувати до неї такий захід, як примусова госпіталізація до психіатричного закладу, адже, затримання особи є настільки серйозним заходом, що виправданим він є тільки у випадку, коли було розглянуто інші, менш суворі заходи, але вони виявилися недостатніми для захисту особи або суспільних інтересів, що вимагають затримання такої особи. Це означає, що того факту, що позбавлення волі відбувається згідно з національним законодавством, недостатньо, його необхідність має бути обґрунтована з урахуванням обставин (див. «Вітольд Літва проти Польщі» (Witold Litwa v. Poland), № 26629/95, § 78, ЄСПЛ 2000-III).
Прямими доказами вчинення чи реального наміру вчинити дії, що являють собою небезпеку, не можуть вважатися заяви та повідомлення в правоохоронні органи щодо тих чи інших обставин, які можуть трактуватися заінтересованою особою на власний розсуд. Такими доказами є рішення органів національної поліції, прокуратури, суду про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Проте, такі рішення щодо ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Також, колегія суддів враховує і той факт, що на теперішній період часу ОСОБА_1 рішенням суду обмежено дієздатним чи недієздатним не визнавався.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б у своїй достатності та взаємозв`язку свідчили або підтверджували, що стан ОСОБА_1 такий, який дозволяє дійти переконливого висновку про наявність безумовних підстав, встановлених законом, для надання йому психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Без встановлення того факту, що особа є безпорадною та неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або факту, що особа є небезпечною для себе та оточуючих, неможливо застосувати до неї такий захід, як примусова госпіталізація до психіатричного закладу, що відповідає положенням статті 14 Закону України Про психіатричну допомогу, пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини.
Суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов безпідставного висновку про госпіталізацію ОСОБА_1 до КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
За таких обставин, враховуючи викладене апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2023 року скасувати та відмовити у задоволенні заяви КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.
На підставівикладеного, керуючись ст. ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ІвановоїВалерії Михайлівни - задовольнити.
Рішення Самарськогорайонного судум.Дніпропетровська від29серпня 2023року усправі зазаявою Комунальногопідприємства Дніпропетровськабагатопрофільна клінічналікарня знадання психіатричноїдопомоги Дніпропетровськоїобласної радипро надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,психіатричної допомогив примусовомупорядку скасувати.
У задоволенні заяви Комунального підприємстваДніпропетровська багатопрофільнаклінічна лікарняз наданняпсихіатричної допомогиДніпропетровської обласноїради пронадання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,психіатричної допомогив примусовомупорядку відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова
