Cправа № 127/23812/24

Провадження № 1-кс/127/10341/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №12024020000000531 внесеного до ЄРДР 09.07.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Носиківка, Шаргородського району Вінницької області, громадянин України, українець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020000000531 від 09.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 будучи службовою особою з використанням службового становища одержав неправомірну вигоду за вчинення в інтересах ОСОБА_7 дій за наступних обставин.

Так, молодший сержант ОСОБА_4 25.09.2023 призначений на посаду начальника стрільбища полігону військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до вимог статей 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Згідно примітки 1 до статті 364 Кримінального кодексу України службовими особами устаттях364,368,368-5,369цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно примітки1 до статті 425 Кримінального Кодексу України під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Таким чином начальник стрільбища полігону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 являється військовою службовою особою.

Згідно вимог ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно з законодавством.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України молодший сержант ОСОБА_4 вирішив стати на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Наприкінці червня 2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи на території Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону за адресою: АДРЕСА_2 зустрів військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України молодшого сержанта ОСОБА_7 , який проходив лікування та запропонував допомогу при вирішенні питання щодо проходження військової служби у поліпшених умовах під його підпорядкуванням у військовій частині НОМЕР_1 , а також діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій висловив ОСОБА_7 кримінально-протиправну вимогу в наданні неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за видачу рекомендаційного листа з військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи вимогу начальника стрільбища полігону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 про надання йому неправомірної вигоди кримінально-протиправним, ОСОБА_7 08.07.2024 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення, та у подальшому діяв під їх контролем, з метою перевірки дійсності намірів останнього на отримання неправомірної вигоди.

11.07.2024 о 13:22, перебуваючи в АДРЕСА_3 , поблизу медичної установи військової частини НОМЕР_4 , ОСОБА_4 у ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , який був залученим до конфіденційного співробітництва та діяв під контролем правоохоронних органів, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, висловив ОСОБА_7 , кримінально-протиправну вимогу, спрямовану на одержання неправомірної вигоди у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США, яку ОСОБА_7 повинен передати йому.

У подальшому 16.07.2024 приблизно о 16:52 ОСОБА_4 , являючись службовою особою, перебуваючи в АДРЕСА_3 поблизу медичної установи військової частини НОМЕР_4 , ОСОБА_4 у ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки отримав від ОСОБА_7 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, за учинення ним, в інтересах ОСОБА_7 , дій з використанням службового становища, а саме за видачу рекомендаційного лсита з військової частини НОМЕР_1 .

Після чого, об 16 годині 52 хвилин, цього ж дня, громадянина ОСОБА_4 затримано правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України, а предмет неправомірної вигоди вилучено.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України складено 17.07.2024 та цього ж дня вручено.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 08.07.2024;

Протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 09.07.2024 та 17.07.2024;

Протоколом затримання ОСОБА_4 від 16.07.2024;

Протоколом огляду місця події за участю ОСОБА_7 від 17.07.2024;

Постановою про визнання речових доказів від 16.07.2024;

Протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

У той же час, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.

Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.

Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2) Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на осіб, які брали участь у викритті його протиправної діяльності, а також на інших свідків, враховуючи той факт, що усі свідки на даний час в ході досудового розслідування не допитані в силу об`єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування.

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено конфіскацію майна, тому, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу відчужувати належне йому на праві власності майно, з метою уникнення конфіскації.

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи, а тому керуючись вимогами ст. 36, 40, 131, 132, 176 178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, а також матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно довимог ст.184КПК Українипід часдосудового розслідуванняслідством встановленонаявність ризиків,передбачених ст.177КПКУкраїни,і вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утримання малолітню дитину, є військовослужбовцем, позитивно характеризується.

Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обґрунтована.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання останнім покладених на нього обов`язків.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 16 години 52 хвилин 13 вересня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 13 вересня 2024 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положеньчастини сьомої статті 194КПК України.

У разі внесення застави та покладення обов`язків на підозрюваного ОСОБА_4 визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов`язків.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_8