Справа № 713/1595/24

Провадження №2/713/353/24

РІШЕННЯ

іменем України

24.07.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ткач Валентина Василівна, до Вижницької міської ради Чернівецької області, ОСОБА_2 , про визнання права забудовника в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ткач В.В., звернулася в суд з позовом про визнання права забудовника в порядку спадкування за законом до відповідачів Вижницької міської ради, ОСОБА_2 .

Просить визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом право забудовника спадкового майна, яке складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з правом отримання на її ім`я документа, що посвідчує право власності й зареєструвати право власності.

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , який проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

За час свого життя ОСОБА_3 не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений вище будинок та виготовити на власне ім`я документи, що підтверджують право власності на будинок.

Зазначила, що вчасно прийняла спадщину, звернулася до державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Міхно С.О., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Однак, нотаріус своєю постановою відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку з підстав відсутності реєстрації права власності на спадкове майно, згідно чинного законодавства України. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. До початку судового засідання представник позивачки ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивачки, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Вижницької міської ради не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце засідання, про що є відомості в матеріалах справи. До початку засідання від представника відповідача Вижницької міської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають та просять справу розглядати без участі представника міської ради.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, не заперечує щодо задоволення позову.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Вижницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 04.11.2021 року, актовий запис №263; копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 10.04.1961 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 31.10.1987 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виданого КП «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» від 01.08.2023 року.

З довідки №3-342, виданої Вижницькою міською радою Вижницького району Чернівецької області сіл Іспас, Майдан від 04.04.2023 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 разом з ним в одному будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка (спадкоємець першої черги), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 онук (спадкоємець другої черги), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 онука (спадкоємець другої черги). Також спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №37388579 від 10.04.2024 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,25 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) належить ОСОБА_3 .

З довідки-характеристики №3/105, виданої КП «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» від 03.08.2023 року вбачається, що нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 не зареєстровано в книгах державної реєстрації станом на 31.12.2022 року.

З довідки №2/136, виданої КП «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» від 16.12.20193 року вбачається, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , не зареєстровано в книгах державної реєстрації.

З виписки з погосподарської книги №3-226, виданої Вижницькою міською радою Вижницького району Чернівецької області від 29.02.2024 року вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка приватизована згідно кадастрового номеру 7320582500:01:002:1404.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України, право власності на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові № 6-47цс16 від 07.09.2016 року, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і підлягати поділу між ними.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК). У зв`язку із цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна. Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу..

Відповідно до ст.1262 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1273 ч.1, ч.5, ч.6 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно ст.1274 ч.2 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до ст.1275 ч.2. ч.3 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів спадкової справи №64/2022 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що крім позивачки спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 , яка подала заяву про відмову від спадщини після смерті батька ОСОБА_3 . Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні немає.

Постановою державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Міхно С.О. №124/02-31 від 16.03.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , з підстав відсутності реєстрації права власності на спадкове майно, згідно чинного законодавства України.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у пункті 8 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

У відповідності до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, право забудовника, яке полягало у введені жилого будинку в експлуатацію, одержання свідоцтва про право власності на житло та його державній реєстрації не припинено у зв`язку зі смертю спадкодавця, а тому може бути успадковане спадкоємцями.

Таким чином аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_3 права забудовника входять до складу спадщини.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному об`ємі.

На підставі ст.ст.331, 1216-1218, 1223, 1264, 1268, 1269, 1270, 1273-1275 ЦК України, ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом право забудовника на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: м. Вижниця, вул. Українська, 34, Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04062096.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя Іван КИБИЧ