ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13443/24

провадження № 2-з/753/154/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Герасимовської Наталі Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

до Дарницького районного суду міста Києва у липні 2024 року надійшла вказана позовна заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 15 липня 2024 року матеріали позову передані судді Шаповаловій К.В.

Одночасно із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 18 липня 2024 року заяву про забезпечення позову передано судді Шаповаловій К.В. Фактично заяву передано судді 22 липня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову представник позивача просив суд накласти арешт на майнові права на ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» та заборонити державним реєстраторам юридичних осіб та органам державної реєстрації прав, іншими особам та органам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майнових прав на ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» до вирішення судового спору по суті.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, представник позивача вказав, що предметом позову у справі є поділ спільного сумісного майна подружжя, зокрема часток у статутному капіталі ТОВ «СКД АВТО» та ТОВ «АВТОРЕМТЕХ». Оскільки на час подання позову до суду відповідач без згоди та відома позивача здійснив відчуження корпоративних прав ТОВ «СКД АВТО» , існує вірогідність того, що відповідач після отримання позовної заяви також відчужить майнові права на ТОВ «АВТОРЕМТЕХ», а тому представник позивача просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майнових прав на ТОВ «АВТОРЕМТЕХ».

Вивчивши доводи заяви та подані до неї матеріали, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150

ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Як вбачається із позовної заяви, позивачка звернулась до суду із позовом про поділ майна подружжя та просить суд визнати спільною сумісною власністю подружжя: 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки за адресою: Чернігівська обл, с. Шаповалівка, автомобіль Infiniti М25, 2012 року випуску, мотоцикл «KAWASAKI», 2014 року випуску, 33,34% корпоративних прав ТОВ «СКД АВТО», 50% корпоративних прав ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» та у порядку поділу майна подружжя, зокрема просить суд стягнути з відповідача на користь позивача половину вартості частки члена подружжя у статутному капіталі ТОВ «СКД АВТО» та половину вартості частки члена подружжя у статутному капіталі ТОВ «АВТОРЕМТЕХ».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30 квітня 2024 року засновниками ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» є ОСОБА_2 (відповідач) -50% статутний внесок (10000 грн) та ОСОБА_3 - 50% статутний внесок 10000 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є кінцевими бенефіціарними власника товариства.

Згідно із статтею 12 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Статтею 13 вказаного Закону визначено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Отже належним об`єктом обороту (продажу, спадкування тощо) є частка в статутному (складеному) капіталі господарської організації. Із набуттям прав на таку частку в особи виникають корпоративні права. Статутний капітал, який є лише засобом бухгалтерського обліку, та самі собою корпоративні права відчужуватися не можуть, адже не є оборотоздатним об`єктом цивільного права, а отже заявлений представником позивача у заяві спосіб забезпечення позову як «накладення арешту на майнові права товариства», не відповідає та не узгоджується із нормами законодавства України.

Крім того, як зазначалось, відповідач ОСОБА_2 є одним із співзасновників ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» (відповідно до витягу станом на 30 квітня 2024 року) із часткою 50%, в той час як представник позивача просить суд накласти арешт на майнові права всього товариства та не обґрунтовує у своїй заяві, яке відношення до предмету позову має частка у статутному капіталі ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» іншого засновника - ОСОБА_3 , яка не є стороною у справі та не враховує, що такий вид забезпечення позову суттєво обмежує права іншого засновника товариства, що може привести до незворотних наслідків.

Також суд звертає увагу на те, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» датовано 30 квітня 2024 року, в той час як позивачка звертається із позовом до суду у липні 2024 року, при цьому ані до позовної заяви, ані до заяви про забезпечення позову не долучено актуального витягу стосовно ТОВ «АВТОРЕМТЕХ» на підтвердження того, що відповідач на цей час має якесь відношення до вказаного товариства.

При вирішенні питання про забезпечення позову судмає здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; зважаючи на те, що представником позивача заявлено вимогу про накладення арешту на майнові права всього ТОВ «АВТОРЕМТЕХ», не надано належних доказів (актуальної інформації) щодо наявності у відповідача частки у статутному капіталі вказаного товариства, з метою не порушення прав, третіх осіб, які мають/можуть мати відношення то вказаного у позові та заяві майна, зважаючи на те, що вжиття таких заходів забезпечення позову, за відсутності достатніх доказів на підтвердження того, що майно належить відповідачу, може призвести до незворотних наслідків, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви представника позивача адвоката Герасимовської Наталі Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: Шаповалова К.В.