Справа № 308/15614/23

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби України Селеша О. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/737/23, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2023.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , водій ТОВ «Авто Люкс», визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації на користь держави транспортного засобу особистого користування марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_2 .

На підставі ч. 2 ст. 541 МК України, у разі неможливості конфіскувати транспортний засіб особистого користування марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_2 , стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість транспортного засобу в розмірі 600 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 24.08.2023 становить 23720 грн 58 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору.

З протоколу про порушення митних правил № 0878/30500/23 від 24.08.2023 та постанови судді від 26.09.2023, вбачається, що 31.07.2023 до Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці надійшов лист від митного поста «Ужгород - вантажний» № 7.7-13/21-544 від 31.07.2023, відповідно до якого проведеними аналітично-перевірочними заходами з використанням баз даних «АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ встановлено, що 23.05.2017 о 23 год 38 хв, через митний пост «Малий Березний» Закарпатської митниці ДФС громадянин України ОСОБА_2 (закордонний паспорт номер НОМЕР_3 ), по смузі руху «зелений коридор» на митну територію України в митному режимі «транзит» було ввезено легковий автомобіль марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_2 .

У своєму поясненні ОСОБА_1 заперечив факт ввезення ним на митну територію України транспортного засобу марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_2 , та повідомив, що паспорта громадянина України для виїзду за кордон з номером НОМЕР_3 не мав.

-2-

У ході проведення перевірки, 03.08.2023 Управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці отриманий лист ГУ ДМС України в Закарпатській області від 03.08.2023 № 2101.03.5-7546/2101.03-23, відповідно до якого громадянин України ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .

Згідно з мережею Інтернет ресурсу (сайт «mobile.de») вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 600 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 24.08.2023 становить 23720 грн 58 коп.

Станом на 24.08.2023 вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значиться.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_2 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 470 МК України.

На вказану постанову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду від 26.09.2023 та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції не враховано його пояснення від 27.07.2023, зміст яких свідчить про те, що на територію України він транспортний засіб не ввозив, закордонного паспорту із вказаним номером не має, за адресою: АДРЕСА_2 не проживав та не був зареєстрований. Жодного письмового доказу (копії з відміткою про перетин кордону) до інформації ГУ ДМС України в Закарпатській області від 03.08.2023 на запит Управління боротьби з контрабандою та порушень митних правил від 01.08.2023, не долучено. Враховуючи те, що ч. 6 ст. 470 МК України набула чинності 22.08.2019, зворотної дії у часі вона не має, а тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, оскільки згідно ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Будучи належнимчином повідомленимипро часта місце розглядуапеляційної скарги, ОСОБА_1 та йогозахисник-адвокатСідун О.С.на їїрозгляд нез`явилися, рухом справи не цікавилися, повідомлені належним чином та за допомогою смс-повідомлення, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Сідун О. С., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.

-3-

3аслухавши доповідь судді, пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби України Селеша О. Я., який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повній мірі.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0878/30500/23 від 24.08.2023, даними диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску, даними з АСМО «Інспектор», відповіддю заступника начальника ГУ ДМС України в Закарпатській області від 03.08.2023, доповідною запискою головного державного інспектора оперативного відділу № 2 Управленні БК та ПМП Коштури М. В., протоколом опитування ОСОБА_3 від 02.09.2023 та іншими матеріалами справи.

Вказані докази, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не ввозив на територію України транспортний засіб марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_2 , апеляційний суд відхиляє, оскільки такі повністю спростовані наявними в матеріалах справи та наведеними вище доказами, які в своїй сукупності свідчать про те, що саме ОСОБА_1 23.05.2017 ввіз на територію України цей транспортний засіб.

При оцінці наявних у матеріалах справи відомостей про те, що транспортний засіб ввіз нібито ОСОБА_4 , мешканець АДРЕСА_2 , апеляційний суд бере до уваги пояснення ОСОБА_3 , яка 23.05.2017 здійснювала митний контроль та оформлення легкового автомобіля марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_2 . Відповідно до цих пояснень, до бази даних «Інспектор» у відповідні графи вноситься інформація про транспортний засіб і водія з його слів і під час митного оформлення громадяни надають закордонні паспорти, в яких вказано лише прізвище та ім`я, а дані «по батькові» відсутні, у зв`язку з чим відомості вносяться в ЄАІС зі слів громадянина. Також у цих поясненнях ОСОБА_3 зазначила, що саме ОСОБА_2 подавав реєстраційні та інші документи на даний автомобіль.

-4-

З цих підстав, як такі, що не свідчать про те, що ОСОБА_1 не ввозив в Україну транспортний засіб марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_2 , апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не проживав та не був зареєстрований.

Доводи апеляційної скарги про те, що закордонного паспорту із вказаним номером НОМЕР_3 не має, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки відповідно до відповіді заступника начальника ГУ ДМС України в Закарпатській області від 03.08.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 22.09.2016, орган видачі 2111 (стан недійсний).

Доводи апеляційної скарги про те, що жодного письмового доказу (копії з відміткою про перетин кордону) до інформації ГУ ДМС України в Закарпатській області від 03.08.2023 на запит Управління боротьби з контрабандою та порушень митних правил від 01.08.2023 не долучено, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі жодним чином не спростовують факту ввезення ОСОБА_1 в Україну 23.05.2017 транспортного засобу марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_2 .

Відхиляючи вказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ввозячи в Україну 23.05.20217 транспортний засіб надав для митного оформлення паспорт для виїзду за кордон та повідомив інспектору митниці неправдиві відомості щодо його «по батькові» та місця проживання.

Тому, доводи апеляційної скарги визнаються такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що ч. 6 ст. 470 МК України набула чинності 22.08.2019, зворотної дії у часі вони не мають, а тому ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, апеляційний суд вважає хибними, оскільки час набрання чинності статті 470 цього Кодексу в новій редакції не впливає на порядок тимчасового ввезення транспортного засобу та обов`язку особи щодо його вивезення у встановлений законом строк. Зазначена норма закону лише встановлює відповідальність за порушення такого порядку в залежності від строку не вивезення транспортного засобу.

Бездіяльність у виді не вивезення транспортного засобу за межі митної території України є триваючим правопорушенням, яке пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Пунктом 9-5 Прикінцевих та перехідних положень МК України, окрім іншого, визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п`ятою та шостою статті 470 цього Кодексу, виявлених у період з 22.08. по 31.12.2019 включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті.

У даній справі порушення митних правил виявлено 27.07.2023, на час дії статті 470 МК України в редакції від 22.11.2018, а тому бездіяльність ОСОБА_1 правильно розцінена, як правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 470 МК України, в редакції закону, що діяв на момент виявлення правопорушення.

-5-

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_1 до часу складення протоколу 24.08.2023 своє зобов`язання не виконав і продовжив протиправну бездіяльність, таким чином, саме вказана дата є моментом закінчення триваючого правопорушення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, є обґрунтованим та відповідають фактичним обставинам справи.

Окрім того, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції взяв до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, наявні в матеріалах справи дані про особу правопорушника й застосував щодо ОСОБА_1 вид стягнення, який передбачено санкцією ч. 6 ст. 470 МК України, належним чином умотивувавши судове рішення.

Тому, апеляційний суд визнає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді конфіскації на користь держави транспортного засобу особистого користування марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_2 , є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, справедливим та відповідає передбаченій ст. 23 МК України меті адміністративного стягнення.

При цьому, обґрунтованим є і висновок суду першої інстанції з посиланням на положення ч. 2 ст. 541 МК України, зокрема про те, що у разі неможливості конфіскувати транспортний засіб особистого користування марки «VW» моделі «PASSAT», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_2 , необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість транспортного засобу в розмірі 600 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 24.08.2023 становить 23720 грн 58 коп.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним митних правил буде сприяти досягненню основної мети виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством та попередження вчинення ним нових правопорушень.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження і визнаються безпідставними, - без задоволення.

Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обгрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків, призначати експертизи, тощо; те, що стороною захисту не надано доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлялось.

-6-

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 527-530 МК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2023 щодо ОСОБА_5 , - без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя