ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1791/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р.- головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" - Дем`яненко О.І.,

Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - Атаманюк В.В., Мануйленко О.В.,

Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" - не з`явився,

Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" - не з`явився,

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

на рішення Господарського суду Донецької області від 29.11.2023 (суддя Хабарова М.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (колегія суддів: Шутенко І.А., Гребенюк Н.В., Слободін М.М.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (далі - ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля)

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДП "Укрінтеренерго", скаржник)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (далі - Шахтоуправління),

2) Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (далі - КП "Вода Донбасу"),

3) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП)

про стягнення 3 295 228,85 грн.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

СУТЬ СПОРУ

1. ДП "Укрінтеренерго" (постачальник) та ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (оператор системи розподілу) є сторонами публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

2. На період з 01.01.2019 по 31.12.2021 ДП "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на території України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

3. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля стверджувало, що надало ДП "Укрінтеренерго" послуги з розподілу електричної енергії, однак останнє не здійснило їх оплату за окремі періоди.

4. Натомість ДП "Укрінтеренерго" посилалося на подання вимоги щодо припинення розподілу електричної енергії, яка, однак, не була виконана ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля. На підставі цього ДП "Укрінтеренерго" вважало, що саме оператор системи розподілу має нести ризики невідключення електропостачання споживачів-боржників.

5. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля звернулося до суду з позовом до ДП "Укрінтеренерго" про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив частково. Натомість Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 295 228,85 грн та направив справу у цій частині на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

7. За результатами нового розгляду справи у частині стягнення 3 295 228,85 грн суди задовольнили позовні вимоги частково та стягнули на користь ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля 3 157 225,16 грн.

8. ДП "Укрінтеренерго" звернулося Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції; просить скасувати їх у частині задоволення позову про стягнення 1 073 340,91 грн (основний борг у розмірі 672 067,37 грн, а також нараховані на нього штрафні санкції, 3% річних та інфляційні нарахування).

9. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи підлягала виконанню вимога ДП "Укрінтеренерго" щодо припинення розподілу електричної енергії;

- чи обґрунтованим є нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на вартість послуг, наданих у спірному періоді?

10. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив оскаржувані судові рішення без змін, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

11. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ДП "Укрінтеренерго" про стягнення 30 553 659,86 грн, у тому числі: основного боргу в сумі 26 471 998,80 грн, пені в сумі 1 234 557,49 грн, 3% річних у сумі 719 810,48 грн та інфляційних нарахувань у сумі 2 127 293,09 грн.

12. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії від 21.12.2018, укладеного між сторонами на підставі поданої відповідачем заяви-приєднання від 20.12.2018 у частині наданих позивачем послуг за періоди: з травня по червень 2019 року; з березня по серпень 2020 року; з жовтня по грудень 2020 року; з січня по лютий 2021 року; з травня по червень 2021 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

13. Постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344 ДП "Укрінтеренерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

14. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (зі змінами) ДП "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 по 31.12.2021 на території України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

15. 20.12.2018 ДП "Укрінтеренерго" приєдналося до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - Договір) шляхом подання ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля підписаної заяви-приєднання від 20.12.2018.

16. Відповідно до п.1.1 Договору він є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам електропостачальника (далі - постачальник) як послуги оператора системи. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) шляхом приєднання постачальника до умов цього Договору.

17. Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів (п.2.1 Договору).

18. Пункт 2.2 Договору встановлює, що постачальник здійснює придбавання та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, та інших послуг оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком №2 до цього Договору.

19. Відповідно до п.3.1 Договору ціна послуг з розподілу (передачі) визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії), затвердженим регулятором.

20. За змістом п.3.2 Договору його вартість складає вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії придбаває постачальник, та вартість інших послуг згідно з Договором. Розрахунковим періодом для цілей Договору є календарний місяць (п. 3.3 Договору).

21. Оплата (придбавання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами. Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється постачальником на поточний рахунок оператора системи (пункти 3.4, 3.5 Договору).

22. Пунктом п.4.1 Договору визначено, що оператор системи зобов`язується обмежувати розподіл (передачу) за об`єктами споживачів постачальника на час і дату, визначену у вимозі постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача.

23. Відповідно до п.5.2 Договору оператор має право на отримання від постачальника своєчасної оплати за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) оплату (придбавання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує постачальник, оплати послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів постачальника та інших послуг, передбачених порядком розрахунків.

24. Обсяги електричної енергії, використані споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у вимозі про відключення, покладаються на втрати оператора системи (п.6.5 Договору).

25. Договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до Договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.1 Договору).

26. У п.1.1 додатку №2 до Договору (Порядок розрахунків) передбачено, що вартість послуг оператора системи за цим Договором для постачальника визначається на підставі обсягів електричної енергії і тарифів на розподіл електроенергії оператора системи на відповідних класах напруги, що затверджені НКРЕКП.

27. Згідно з п.5.3 додатку №2 до Договору у разі незгоди постачальника з розрахованою оператором системи плановою вартістю послуг з розподілу (передачі) постачальник зобов`язаний сплатити визначену оператором системи вартість послуг у повному обсязі та надати оператору системи свої обґрунтовані письмові заперечення. Наявність таких заперечень не є підставою для відстрочення строку оплати планової вартості послуг з розподілу (передачі), її неоплати тощо. У разі прострочення постачальником сплати авансового платежу настають наслідки, передбачені п.5.5 цього додатку до Договору.

28. За змістом п.5.6 додатку №2 до Договору постачальник до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду, здійснює попередню оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100% обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, розрахованого відповідно до п.5.1 цього додатку, на поточний рахунок оператора системи. Датою здійснення оплати за виставленими оператором системи постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи.

29. Остаточна вартість послуг з розподілу визначається оператором системи на підставі обсягів розподіленої електричної енергії за кожну розрахункову добу розрахункового періоду тарифу на розподіл (п.5.7 додатку №2 до Договору).

30. Пункт 5.8 додатку № 2 до Договору встановлює, що оплата послуг з розподілу електроенергії здійснюється виключно в грошовій формі на підставі виставлених оператором системи рахунків, крім розрахунків, проведених відповідно до п.6 додатку.

31. За умовами п.5.9 додатку № 2 до Договору остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі акта наданих послуг, отриманого від оператора системи до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

32. У разі наявності у постачальника зауважень до акта наданих послуг (при наявності розбіжностей), наданого оператором системи, постачальник повідомляє про це оператора системи, а остаточний розрахунок за розподілену електричну енергію здійснюється постачальником до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі, визначеному в наданому оператором системи акті наданих послуг, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей (п.5.10 додатку №2 до Договору).

33. Донараховані суми (за виключенням вартості послуг з розподілу електричної енергії, що сплачується споживачем постачальника безпосередньо оператору системи за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) мають бути сплачені постачальником у 5-денний термін з моменту отримання рахунку від оператора системи (п.9 додатку № 2 до Договору).

34. За підсумками розрахункового періоду складається та підписується кожною стороною Договору акт наданих послуг з розподілу електричної енергії та інші необхідні документи (п.10 додатку № 2 до Договору).

35. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля стверджує, що надало ДП "Укрінтеренерго" послуги з розподілу електричної енергії згідно з актами приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2019 на суму 1 113 631,28 грн, від 30.06.2019 на суму 1 727 522,14 грн від 30.06.2021 на суму 672 067,37 грн.

36. Зазначені акти з відповідними рахунками були направлені на адресу ДП "Укрінтеренерго", що не оспорюється ним.

37. Акт приймання-передачі наданих послуг за червень 2019 року на суму 1 727 522,14 грн не підписаний ДП "Укрінтеренерго". Акт від 31.05.2019 та від 30.06.2021 підписаний ДП "Укрінтеренерго" із зауваженнями.

38. Відповідно до акта від 31.05.2019 за даними ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля надані послуги з розподілу електроенергії 1 клас напруги 24 284 581 кВт/год та 2 клас напруги 734 477 кВт/год на загальну вартість 1 113 631,28 грн; за даними ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля обсяг розбіжностей за актом становить 7 771 064 кВт/год по 1 класу та 235033 кВт/год по 2 класу споживання КП "Вода Донбасу", за якими були вимоги на обмеження (відключення) об`єкта (точки комерційного обліку) споживача з датою відключення 23.05.2019. Загальна кількість наданих послуг за актом становить 17 012 961 кВт/год (16 513 517 кВт/год по 1 класу та 499 444 кВт/год по 2 класу). Вартість послуг - 757 269,17 грн.

39. Під час первісного розгляду справи ДП "Укрінтеренерго" визнало факт наявності заборгованості перед ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля за надані послуги з розподілу електричної енергії за період травень 2019 року на суму 757 269,17 грн з урахуванням розбіжностей.

40. Рішенням від 17.01.2022 Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості з розподілу електричної енергії за травень 2019 року згідно з актом від 31.05.2019 у сумі 757 269,17 грн, а в іншій частині в сумі 356 362,11 грн відмовив. Суд касаційної інстанції не переглядав вимоги позивача про стягнення заборгованості згідно з актом від 31.05.2019 на суму 757 269,17 грн. Отже, предметом нового розгляду справи є вимоги позивача про заборгованість згідно з актом від 31.05.2019, а саме в сумі 356 362,11 грн.

41. Під час нового розгляду справи ДП "Укрінтеренерго" у відзиві визнало позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за травень 2019 року в сумі 356 362,11 грн та червень 2019 року в сумі 1 727 522,14 грн щодо споживача - КП "Вода Донбасу".

42. ДП "Укрінтеренерго", зокрема, зазначило, що ним на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/15252/19 були відображені в обліку обсяги споживання щодо споживача - КП "Вода Донбасу", за травень та червень 2019 року, а тому виникла необхідність скоригувати надалі послуги з розподілу електричної енергії, а саме: 1) за травень 2019 року у розмірі 8 006 097 кВт/год на суму 356 362,11 грн у сторону збільшення; 2) за червень 2019 у розмірі 39 279 651 кВт/год на суму 1 727 522,14 грн у сторону збільшення.

43. Відповідно до акта від 30.06.2021 за даними ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля надані послуги з розподілу електроенергії 2 клас напруги 2 285 104 кВт/год вартістю 672 067,37 грн.

44. За даними ДП "Укрінтеренерго" обсяг розбіжностей за актом становить 2 285 104 кВт/год щодо споживача - Шахтоуправління, за яким діє вимога на припинення розподілу електричної енергії з 15.03.2021. Загальна кількість наданих послуг за актом становить 0 кВт/год по 2 класу, вартість послуг - 0,00 грн.

45. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля долучило до матеріалів справи договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 12.10.2020, укладений між Шахтоуправлінням та ДП "Укрінтеренерго" (постачальник), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору.

46. 25.02.2021 ДП "Укрінтеренерго" звернулося до Шахтоуправління з попередженням №44/09-001071/П про припинення постачання електричної енергії у зв`язку з невиконанням умов договору про реструктуризацію заборгованості від 01.02.2021 №1 у частині порушення графіку погашення заборгованості за спожиту електричну енергію (додаток №1 до договору про реструктуризацію заборгованості від 01.02.2021 №1) на загальну суму 1 000 000,00 грн. Разом з тим ДП "Укрінтеренерго" попередило, що у разі несплати заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн та відповідно до п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено 15.03.2021 з 09:00. На підтвердження направлення попередження ДП "Укрінтеренерго" долучило до матеріалів справи роздруківку з "Microsoft Outlook" на адресу ugnodon1@gmail.com з вкладенням-1 у розмірі 38 КБ із найменуванням "Попередження 071", у якому також зазначено, що доставка цим отримувачам або групам виконана, але сервер призначення не прислав повідомлення про це.

47. 25.02.2021 ДП "Укрінтеренерго" звернулося до ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля з вимогою №44/09-000328/В на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача - Шахтоуправління, з 15.03.2021 відповідно до ПРРЕЕ, умов Договору та у зв`язку із заборгованістю споживача перед постачальником за спожиту електричну енергію.

48. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля у відповіді від 15.03.2021 №229 щодо відключення електроустановок Шахтоуправління повідомило, що не має можливості виконати вимогу ДП "Укрінтеренерго" від 25.02.2021 №44/09-000328/В, оскільки з 01.03.2021 постачання електричної енергії для Шахтоуправління здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ" (далі - ТОВ "ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ").

49. У листі №4593/20.1/7-21 від 08.04.2021 НКРЕКП повідомила ДП "Укрінтеренерго" про те, що оператори системи зобов`язані невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, надані ПОНом у попередньому періоді, - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних стосунків ПОНом. Усі спожиті після дати поновлення договірних відносин з ПОНом споживачем-боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення оператором системи на виконання попередження про відключення, якими започаткована процедура відключення в попередньому періоді постачання, покладаються на втрати ОСР, як це передбачено п.6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.

50. 01.06.2021 оператор системи - ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, повідомив ДП "Укрінтеренерго" про переведення на постачання постачальника "останньої надії" споживача - Шахтоуправління, та надав звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" за червень 2021 року з включенням до нього Шахтоуправління з обсягом споживання 2 285 104 кВт/год по 2 класу напруги із зазначеним періодом постачання електроенергії з 01.06.2021 по 23.06.2021.

51. Листом від 07.06.2021 №44/09-5895/пон ДП "Укрінтеренерго" звернулося до ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, повідомивши про чинність вимоги від 25.02.2021 №44/09-000328/В на відключення об`єкта споживача - Шахтоуправління, у зв`язку з невиконанням зазначеним споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.

52. 07.06.2021 ДП "Укрінтеренерго" звернулося до Шахтоуправління з попередженням №44/09-001325/п про припинення постачання електричної енергії у зв`язку з невиконанням умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині порушення строків оплати за договором (п.8.1 договору) на загальну суму 121 158 420,11 грн, зокрема: 3 116 895,95 грн за квітень 2019 року, 9 272 306,72 грн за березень 2020 року, 9 390 224,58 грн за квітень 2020 року, 11 076 756,97 грн за травень 2020 року, 2 254 353,59 грн за червень 2020 року, 9 422 993,48 грн за липень 2020 року, 12 857 621,69 грн за серпень 2020 року, 11 058 851,38 грн за жовтень 2020 року, 13 071 703,10 грн за листопад 2020 року, 14 787 946,48 грн за грудень 2020 року, 11 873 662,14 грн за січень 2021 року, 12 975 104,03 грн за лютий 2021 року.

53. ДП "Укрінтеренерго" також попередило, що у разі несплати заборгованості в сумі 121 158 420,11 грн та відповідно до п. 7.5 ПРРЕЕ постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено 23.06.2021 з 09:00. На підтвердження направлення попередження Шахтоуправлінню ДП "Укрінтеренерго" долучило до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Повідомлення вручене представнику Шахтоуправління за довіреністю 01.07.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні.

54. 07.06.2021 ДП "Укрінтеренерго" звернулося до ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля з вимогою постачальника від 07.06.2021 №44/09-00410/В на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача - Шахтоуправління, з 23.06.2021 з 09:00 відповідно до ПРРЕЕ, умов Договору та у зв`язку із заборгованістю споживача перед постачальником за спожиту електричну енергію.

55. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля у відповіді від 06.07.2021 №513-вих на вимогу ДП "Укрінтеренерго" від 07.06.2021 №44/09-00410/В щодо відключення електроустановок споживача - Шахтоуправління, надало звіт про виконання 23.06.2021 вказаної вимоги.

56. 30.07.2021 ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля у відповіді №567-вих на претензію ДП "Укрінтеренерго" від 08.07.2021 №44/10-6919/пон про врегулювання суперечностей щодо комерційного обліку споживання електричної енергії споживача постачальника "останньої надії" у червні 2021 року за результатами розгляду повідомило, що з викладеною позицією ДП "Укрінтеренерго" стосовно того, що споживача - Шахтоуправління, має бути відключено з першого дня "відновлення" договірних відносин з постачальником останньої надії, а саме з 01.06.2021, категорично не погоджується та вважає її такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

57. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля зазначило, що положення ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії" не містить жодного твердженням про те, що споживач у разі повторного приєднання до договору про постачання електричної енергії ПОН приєднується вже з наявним боргом за спожиту електричну енергію за попереднім договором. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля також зазначило, що п.3.1.6 ПРРЕЕ, у якому перелічені умови, за якими здійснюється постачання, не містить такої умови як відсутність простроченої заборгованості за попереднім договором при приєднанні боржника до нового договору з ПОН.

58. Крім того, ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля заперечило проти тверджень ДП "Укрінтеренерго" щодо відновлення договору з ПОН у разі повторного потрапляння споживача до ПОН та зазначило, що у цьому випадку укладається новий договір з початку фактичного споживання електричної енергії. Щодо обов`язку ОСР невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання до ПОН вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, наданої ПОН у попередньому періоді, - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних відносин з ПОН, ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля зазначило, що такий порядок повністю не відповідає порядку відключення споживачів, передбаченому п.7.5 ПРРЕЕ та п. 11.5 Кодексу системи розподілу. При цьому ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля зазначило, що вимога ДП "Укрінтеренерго" про відключення 15.03.2021 з 09:00 об`єкта споживача - Шахтоуправління, була відхилена листом від 15.03.2021 №229 на підставі того, що на дату відключення ПОН вже з 01.03.2021 не був електропостачальником цього споживача, а тому не має жодних законних підстав вважати її діючою (вона була відхилена, вказана дата відключення сплила кілька місяців тому) та, більш того, здійснювати на її підставі неправомірне відключення споживача з першого дня повторної передачі з ПОН за новим договором з ПОН.

59. У листі від 18.08.2021 №10160/ПОН Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго"), розглянувши звернення ДП "Укрінтеренерго" від 08.07.2021 №44/09-6919/пон з питань невідповідності даних комерційного обліку, зазначених у різних звітних документах за червень 2021 року, повідомила ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля та ДП "Укрінтеренерго" про те, що відповідно до вимог п.3 ст.46, п.12 ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії" та роз`яснення НКРЕКП, наданого листом від 08.04.2021 №4593/20.1/7-21, оператори системи зобов`язані невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, надані ПОНом у попередньому періоді, - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних стосунків ПОНом.

60. У відповіді від 18.08.2021 №01/35882 НЕК "Укренерго" (адміністратор комерційного обліку) стосовно врегулювання суперечки щодо обсягів електричної енергії, використаної споживачем - Шахтоуправлінням, прийняла рішення, зокрема, про те, що з першого дня нового періоду постачання відповідно до наданої ПОНом вимоги про відключення покладаються на втрати ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля.

61. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля у відповіді від 31.08.2021 №654-вих на лист НЕК "Укренерго" від 18.08.2021 №01/35882 щодо розгляду звернення "постачальника останньої надії" ДП "Укрінтеренерго" від 08.07.2021 №44/09-6919/пон та відповіді товариства на вказане звернення (претензію) від 30.07.2021 №567-вих, повідомило, що не згодне та не вбачає законних підстав для прийняття НЕК "Укренерго" рішення, викладеного у листі від 18.08.2021 №01/35882.

62. 02.09.2021 ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля звернулося до ДП "Укрінтеренерго" з вимогою №660 щодо виконання договірних обов`язків, а саме сплати за послуги з розподілу електричної енергії згідно з актом приймання-передачі наданих послуг за червень 2021 року від 30.06.2021 у сумі 672 067,37 грн.

63. У листі від 11.10.2021 №11653/20.1/7-21 НКРЕКП, розглянувши лист ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля від 15.09.2021 №787 вих, з урахуванням листа від 30.07.2021 №567 вих повідомила сторони про те, що вважає безпідставним відхилення оператором системи розподілу звернення ДП "Укрінтеренерго" 44/09-000328/В на відключення об`єкта споживача - Шахтоуправління, оскільки подавалося воно електропостачальником згідно з ПРРЕЕ під час дії договору із споживачем, а також на існування попередніх, не виконаних ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, звернень ДП "Укрінтеренерго" на відключення об`єкта споживача - Шахтоуправління, із запланованим відключенням на дату, коли підприємство відповідача ще було діючим електропостачальником споживача, дія яких поширюється на першу дату відновлення договірних відносин у частині здійснення розрахунків.

64. По суті порушених ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля у зверненні від 15.06.2021 №787 вих питань НКРЕКП повідомила, що з урахуванням п.13.1 Типового договору у випадку, коли споживач-боржник після спливу 90 денного терміну постачання ПОНом та перебування в подальшому впродовж певного часу та постачання іншого електропостачальника повертається на постачання електричної енергії ПОНом, - його взаємовідносини за попереднім договором з ПОНом відновлюються у перший день, наступний за останнім днем, - у частині здійснення розрахунків, у тому числі дія попередження про припинення постачання електричної енергії у зв`язку із заборгованістю попередніх періодів. Також у листі зазначено, що попередження, надане ПОНом, діє впродовж до дати виконання його ОСРом або до повного погашення заборгованості споживачем.

65. Листом від 29.12.2021 №81/62039 НЕК "Укренерго" звернулася до НКРЕКП та сторін, повідомивши, що відповідно до п.10.2.26 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 №716, АКО на підставі прийнятого рішення по суперечці проведено нове формування сертифікованих даних комерційного обліку між ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля та ДП "Укрінтеренерго", які передані АР та іншим учасникам ринку для проведення врегулювання.

66. У листі НКРЕКП від 07.10.2022 №11913/20.4/7-22 надані вже інші роз`яснення, в тому числі щодо укладання договорів зі споживачами, які мають заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію за попередніми договорами з постачальником "останньої надії" цього ж споживача, та зазначено, що при наступному переході до постачальника "останньої надії" цього ж споживача укладається інший договір на новий строк.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

67. Справа №905/1791/21 розглядалася господарськими судами неодноразово.

68. Господарський суд Донецької області рішенням від 17.01.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022, позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з відповідача 23 716 047,18 грн основного боргу, 589 419,23 грн 3% річних, 1 861 021,48 грн інфляційних втрат, 1 091 943,12 грн пені; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

69. Верховний Суд постановою від 04.04.2023 рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 скасував у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 295 228,85 грн; справу у цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

70. Верховний Суд дійшов таких висновків:

- електропостачальник "останньої надії" не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (що не перевищує 90 днів), і такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії. Тобто такий договір укладається автоматично з моменту початку постачання електричної енергії і діє протягом строку, що не перевищує 90 днів. У випадку повторного початку фактичного постачання електричної енергії споживачу внаслідок настання обставин, визначених у ч.1 ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії", відбувається нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії на новий обмежений строк;

- попри збереження обов`язку здійснення розрахунків між сторонами за попереднім договором, укладеним із постачальником "останньої надії", фактичне нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії призводить до виникнення нових договірних відносин, які стосуються іншого строку, обсягів та зобов`язань. Саме обставини наявності заборгованості за конкретним договором обумовлюють можливість припинення повністю або частково постачання електричної енергії;

- зміст ст.64 Закону "Про ринок електричної енергії" жодним чином не вказує на безакцептне поновлення попередніх договірних відносин з постачальником "останньої надії", а навпаки зумовлює необхідність щоразу укладення нового договору із постачальником "останньої надії". У свою чергу, наявність заборгованості за попереднім договором не може бути автоматично перенесена на нові договірні відносини, у тому числі з урахуванням необхідності дотримання порядку щодо своєчасного повідомлення про припинення відповідного постачання електроенергії;

- досліджуючи обставини щодо можливості стягнення спірної заборгованості за актами за травень-червень 2019 року та за червень 2021 року, суди попередніх інстанцій не надали оцінку доказам щодо періодів, під час яких були укладені договори з постачальником "останньої надії", зокрема у контексті встановлення нових договірних відносин, а також співставлення того, чи має поширюватися заборгованість, яка наявна за договорами, які укладалися у попередні періоди, на укладені у новий період. У контексті наявності підстав для припинення постачання електричної енергії дослідженню також підлягає дотримання порядку повідомлення про таке припинення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові Верховного Суду.

71. За результатами нового розгляду справи Господарський суд Донецької області рішенням від 29.11.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, позовні вимоги в частині стягнення 3 295 228,85 грн задовольнив частково; стягнув з ДП "Укрінтеренерго" на користь ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля основний борг у сумі 2 755 951,62 грн, 3% річних у сумі 129 847,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 266 270,88 грн, пеню у розмірі 5 155,59 грн; в іншій частині позову відмовив.

72. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- у березні 2021 року ДП "Укрінтеренерго" не було постачальником "останньої надії" електричної енергії Шахтоуправління, а тому попередній договір між відповідачем та Шахтоуправлінням про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині постачання електричної енергії споживачу був припинений;

- оскільки вимога відповідача від 25.02.2021 №44/09-000328/В була розглянута позивачем, він не мав законних підстав вважати її діючою при новому підключені до ПОН у червні 2021 року; ДП "Укрінтеренерго" було обізнане про постачання електричної енергії Шахтоуправлінню, адже було повідомлене листом ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля від 01.06.2021 про переведення на постачання постачальника "останньої надії" споживача - Шахтоуправління; ДП "Укрінтеренерго" згодом саме звернулося до ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля з новою вимогою від 07.06.2021 №44/09-00410/В щодо відключення електроустановок споживача Шахтоуправління з 23.06.2021, яка була виконана;

- надання ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля послуг з розподілу електричної енергії у спірний період червня 2021 року підтверджується матеріалами справи, а отже ДП "Укрінтеренерго" зобов`язане було оплатити послуги з розподілу електричної енергії за червень 2021 року за актом від 30.06.2021 у строк до 14.07.2021 (включно), однак останнє усупереч умовам Договору свої зобов`язання не виконало, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 672 067,37 грн;

- щодо стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за травень 2019 року в сумі 356 362,11 грн та червень 2019 року в сумі 1 727 522,14 грн по споживачу КП "Вода Донбасу", у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за травень 2019 року в сумі 356 362,11 грн та червень 2019 року в сумі 1 727 522,14 грн; за наведених обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за травень 2019 року в сумі 356 362,11 грн та червень 2019 року в сумі 1 727 522,14 грн підлягають задоволенню;

- у зв`язку з простроченням зобов`язань з оплати за послуги з розподілу електричної енергії за червень 2021 року відповідачем, позивач має право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат; позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач здійснив неправильний їх розрахунок;

- під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій ДП "Укрінтеренерго" просило звільнити його від сплати пені, інфляційних нарахувань та 3% річних або зменшити їх розмір, оскільки, на його думку останнього, він довів, що заборгованість утворилася саме з вини ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля. Водночас порушення виконання грошових зобов`язань у цій справі виникли не з вини оператора системи, а саме ДП "Укрінтеренерго". До того ж останнє не надало до суду будь-які докази, які б свідчили, що порушення грошових зобов`язань сталися внаслідок непереборної сили. У зв`язку з цим відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати пені або зменшення її розміру за порушення виконання зобов`язання.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

73. 20.03.2024 ДП "Укрінтеренерго" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 29.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі №905/1791/21, у якій просить скасувати їх у частині задоволення позову про стягнення 1 073 340,91 грн.

74. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, та, зокрема, зазначає:

1) суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 13.07.2021 у справі №916/2205/20, щодо застосування положень п.14 ч.3 ст.46 Закону "Про ринок електричної енергії", пп.8 п.5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії у редакції постанови НКРЕКП від 13.03.2021 №475 (на сьогодні номер підпункту змінено, це пп.11 п.5.1.2 ПРРЕЕ), пунктів 4.1, 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що є додатком 4 до ПРРЕЕ та, відповідно, матеріальною нормою, встановленою ПРРЕЕ, що згідно з ч.2 ст.2, п.16 ч.2 ст.3 Закону "Про ринок електричної енергії" є обов`язковими для учасників ринку електричної енергії, зокрема для операторів системи;

2) суди неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють порядок застосування ст.57 Закону "Про ринок електричної енергії", п.7.10 ПРРЕЕ та не врахували положення статей 13, 16 ЦК, які регулюють встановлені факти зловживання правом з боку позивача при виконанні обов`язків з відключення електропостачання за вимогою електропостачальника;

3) положення договору ПОН та правові висновки щодо них не суперечать правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №905/1791/21 та в постанові у справі №910/8958/20, але закінчення 90-денного терміну постачання, за умови невиконання споживачем грошових зобов`язань за договором, не припиняє дію договору ПОН, оскільки це не передбачено нормами матеріального права (відкладальна обставина), які пов`язують закінчення строку дії договору із закінченням розрахунків споживачем за цим договором;

4) суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, передбачені п.7.10 ПРРЕЕ, пунктом 6.5 Договору, не врахували правові висновки Верховного Суду з цих питань; відповідно до зазначених норм законодавства та численних роз`яснень, наданих регулятором, дата припинення електропостачання споживачу, що зазначена у вимозі електропостачальника до оператора системи, є датою припинення постачання електричної енергії споживачу з боку такого постачальника, у тому числі за умови якщо оператор системи розподілу не здійснив припинення електропостачання споживача; в такому разі обсяги електричної енергії, спожиті споживачем після дати припинення електропостачання, зазначеної у вимозі електропостачальника, покладаються на оператора системи який не виконав вимогу постачальника, а правові підстави записувати обсяги електричної енергії на електропостачальника у адміністратора комерційного обліку відсутні; саме позивач повинен нести ризики невідключення (припинення) електропостачання споживачів-боржників, яке не здійснено на вимогу електропостачальника;

5) відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положень п.7.10 ПРРЕЕ, які набрали чинності 20.05.2021 та мають безпосереднє відношення до регулювання спірних відносин; суди при ухваленні оскаржуваних рішень не застосували положення вказаної норми матеріального права;

6) суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення щодо стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат, 3% річних не врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, що суд має право зменшити не тільки пеню, штраф, але і 3% річних та інфляційні нарахування;

7) суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 73-74,76-79, 86, 237-238, ч.5 ст.236 ГПК щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

8) суд першої інстанції необґрунтовано вийшов за межі спірних договірних відносин позивача та скаржника, почав досліджувати договірні відносини скаржника та споживача, що є недопустимим, оскільки зазначені докази не є допустимими доказами щодо спірних відносин учасників справи; суди проігнорували докази скаржника, які він надавав у відзиві та запереченнях, не надали оцінку фінансовому стану підприємства.

75. 20.05.2024, у межах встановленого Судом строку, ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля з використанням підсистеми "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

76. Відзив обґрунтований таким:

1) дані з точок комерційного обліку споживача Шахтоуправління, зчитані оператором системи розподілу - ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, за червень 2021 року є для ДП "Укрінтеренерго" валідованими даними;

2) навіть за наявності розбіжностей до акта наданих послуг у постачальника є обов`язок здійснити оплату до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі, визначеному оператором системи в акті наданих послуг;

3) посилання скаржника на п.7.10 ПРРЕЕ є некоректним, оскільки цей пункт передбачає покладення обсягів електричної енергії, використаних споживачем після дати, зазначеної у вимозі на відключення, на оператора системи у випадку невиконання вимоги;

4) відповідно до вимоги скаржника про відключення Шахтоуправління таке відключення мало відбутися 15.03.2021, тоді як споживач перейшов до іншого електропостачальника з 01.03.2021, тобто не споживав електроенергію після дати, зазначеної у вимозі на відключення;

5) щодо пені, 3% річних та інфляційних скаржник посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18; втім, цей висновок Верховного Суду є нерелевантним до правовідносин у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

77. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

78. Оскільки ДП "Укрінтеренерго" оскаржує судові рішення в частині задоволення позову про стягнення 1 073 340,91 грн (основний борг у розмірі 672 067,37 грн, а також нараховані на нього штрафні санкції, 3% річних та інфляційні нарахування), Верховний Суд переглядає їх лише у цій частині.

Щодо стягнення суми основного боргу

79. Відповідно до акта від 30.06.2021 за даними ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля були надані послуги з розподілу електроенергії 2 клас напруги 2 285 104 кВт/год вартістю 672 067,37 грн.

80. Водночас за даними ДП "Укрінтеренерго" загальна кількість наданих послуг за актом становить 0 кВт/год по 2 класу, вартість послуг - 0,00 грн. 2 285 104 кВт/год є обсягом розбіжностей щодо споживача - Шахтоуправління, за яким діє вимога на припинення розподілу електричної енергії з 15.03.2021.

81. Скаржник посилається на подання вимоги щодо припинення розподілу електричної енергії, яка, однак, не була виконана ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля. На думку скаржника, якщо електропостачальник зазначив одну із підстав припинення електропостачання, що передбачена в пп.2 п.7.5. ПРРЕЕ, оператор системи розподілу (ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля) не має права відхилити вимогу електропостачальника та відмовити у припиненні електропостачання споживача.

82. Скаржник зауважує, що п.7.5. ПРРЕЕ передбачає дві підстави для припинення електропостачальником електропостачання споживачу, серед яких є наявність заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Підставою направлення вимоги скаржника від 25.02.2021 №44/09-000328/В про припинення електропостачання споживачу була заборгованість споживача - Шахтоуправління, за спожиту електричну енергію. Отже, оператор системи розподілу (ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля) не виконав свої обов`язки перед електропостачальником, передбачені Законом "Про ринок електричної енергії", ліцензійними умовами, ПРРЕЕ, Кодексом систем розподілу та Договором, і неправомірно не виконав вимогу ДП "Укрінтеренерго" від 25.02.2021 №44/09-000328/В.

83. Скаржник також вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 13.07.2021 у справі №916/2205/20, щодо застосування положень п.14 ч.3 ст.46 Закону "Про ринок електричної енергії", пп.8 п.5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії у редакції постанови НКРЕКП від 13.03.2021 №475 (на сьогодні номер підпункту змінено, це пп.11 п.5.1.2 ПРРЕЕ), пунктів 4.1, 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що є додатком 4 до ПРРЕЕ та, відповідно, матеріальною нормою, встановленою ПРРЕЕ, що згідно з ч.2 ст.2, п.16 ч.2 ст.3 Закону "Про ринок електричної енергії" є обов`язковими для учасників ринку електричної енергії, зокрема для операторів системи.

84. Натомість суди попередніх інстанцій встановили, що вимога ДП "Укрінтеренерго" від 25.02.2021 №44/09-000328/В була відхилена листом ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля від 15.03.2021 №229, оскільки починаючи з 01.03.2021 постачання електричної енергії для Шахтоуправління здійснює ТОВ "ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ". За наведених обставин у березні 2021 року ДП "Укрінтеренерго" не було постачальником "останньої надії" електричної енергії Шахтоуправлінню, а тому попередній договір між ними про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині постачання електричної енергії споживачу був припинений.

85. Суди дійшли висновку, що оскільки вимога ДП "Укрінтеренерго" від 25.02.2021 №44/09-000328/В була розглянута ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, позивач не мав законних підстав вважати її діючою при новому підключені до ПОН у червні 2021 року. При цьому ДП "Укрінтеренерго" було обізнане про постачання електричної енергії Шахтоуправлінню, адже було повідомлене про переведення на постачання постачальника "останньої надії" споживача - Шахтоуправління. Згодом ДП "Укрінтеренерго" саме звернулося до ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля з новою вимогою від 07.06.2021 №44/09-00410/В щодо відключення електроустановок споживача -Шахтоуправління, яка була виконана позивачем.

86. За змістом ст.525 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

87. Статтею 526 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

88. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ст.598 ЦК).

89. Статтею 599 ЦК та статтею 202 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

90. Водночас порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

91. Умовами Договору передбачено, що навіть за наявності розбіжностей до акта наданих послуг постачальник зобов`язаний здійснити оплату до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Отже, ДП "Укрінтеренерго" мало оплатити послуги з розподілу електричної енергії за червень 2021 року за актом від 30.06.2021 у строк до 14.07.2021.

92. За встановлених у цій справі фактичних обставин (пункти 84, 85, 91 цієї постанови) Верховний Суд вважає, що вимога ДП "Укрінтеренерго" не підлягала виконанню, а відтак погоджується, що ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля обґрунтовано надавало послуги з розподілу електричної енергії у спірний період червня 2021 року. При цьому дані з точок комерційного обліку споживача - Шахтоуправління, зчитані ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, за червень 2021 року є валідованими даними.

93. ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля надало скаржнику послуги з розподілу електричної енергії за червень 2021 року на суму 672 067,37 грн. Разом із тим скаржник усупереч умовам Договору свої зобов`язання щодо здійснення оплати не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

94. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень п.7.10 ПРРЕЕ, які набрали чинності 20.05.2021.

95. Так, згідно з п.7.10 ПРРЕ (у редакції з 20.05.2021) припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу. У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати. Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

96. Натомість ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля вважає посилання скаржника на п.7.10 ПРРЕЕ некоректним, оскільки цей пункт передбачає покладення обсягів електричної енергії, використаних споживачем після дати, зазначеної у вимозі на відключення, на оператора системи у випадку невиконання вимоги.

97. За змістом п. 11.5.12 Кодексу систем розподілу електропостачальник має право звернутися до оператора системи розподілу щодо припинення електроживлення користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії.

98. У цьому контексті Верховний Суд погоджується з доводами ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля та враховує, що відповідно до вимоги скаржника відключення Шахтоуправління мало відбутися 15.03.2021, тоді як споживач перейшов до іншого електропостачальника з 01.03.2021 (ТОВ "ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ"), тобто не споживав електроенергію від ПОН після дати, що зазначена у вимозі на відключення.

99. Щодо листа скаржника від 07.06.2021 44/09-5895/пон, у якому він повідомив ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля про чинність вимоги від 25.02.2021 №44/09-000328/В, Верховний Суд погоджується з тим, що наведений лист не відповідає вимогам п.7.5 ПРРЕЕ. Вимога повинна формуватися електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, тобто щоразу заново. До того ж у вимозі про відключення від 25.02.2021 №44/09-000328/В скаржник вимагав від ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля здійснити відключення об`єкта Шахтоуправління з 15.03.2021, тоді як лист про чинність вимоги відповідач подав вже у червні 2021 року.

100. Суди також встановили відсутність належних доказів направлення скаржником попередження №44/09-001071/П про припинення постачання електричної енергії Шахтоуправлінню.

101. На підставі викладеного вище Верховний Суд робить висновок, що за обставинами цієї справи п.7.10 ПРРЕ (у редакції з 20.05.2021) не підлягав застосуванню, оскільки вимога про відключення мала бути подана: 1) чинним постачальником електричної енергії; 2) з попередженням споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення. Водночас наведені умови не були дотримані.

102. Висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 13.07.2021 у справі №916/2205/20, на які посилається скаржник, не суперечать висновкам, яких дійшли суди попередніх інстанцій за результатами розгляду цієї справи (№905/1791/21), зважаючи, зокрема, на викладене у п. 101 цієї постанови.

103. За обставинами справи №916/2205/20 ДП "Укрінтеренерго" було чинним постачальником електричної енергії, а тому мало право звертатися до оператора системи щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених ПРРЕЕ (крім постачання вразливим споживачам). Натомість у цій справі (№905/1791/21) вимога ДП "Укрінтеренерго" передбачала припинення постачання електричної енергії споживачу - Шахтоуправлінню, з 15.03.2021, тобто станом на дату, коли ДП "Укрінтеренерго" вже не було постачальником цього споживача (з 01.03.2021 споживач перейшов до іншого електропостачальника - ТОВ "ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ"). Наведене істотно впливає на кваліфікацію спірних правовідносин та зумовлює їх неподібність.

104. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат

105. Перевіривши розрахунки ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля, суди дійшли висновку, що вони здійснені неправильно. За результатами перерахунку суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що:

- розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 5155,59 грн;

- розмір інфляційних втрат становить 266 270,88 грн;

- 3% річних становить 129 847,07 грн.

106. Скаржник не заперечує та не оспорює правильність вказаних розрахунків, однак стверджує, що суди проігнорували надані ним докази, які обґрунтовують зменшення або незастосування до скаржника відповідальності за несвоєчасну оплату погодженої суми послуг з розподілу електричної енергії.

107. У цьому контексті Верховний Суд зауважує, що цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст.610 ЦК та ст.216 ГК.

108. За змістом статей 216, 218 ГК порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій у порядку, передбаченому законодавством та договором.

109. Пунктом 3 ч.1 ст.611 ЦК встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

110. Штрафними санкціями у ГК визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК).

111. Згідно з ч.1 ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

112. Відповідно до ч.4 ст.231 ГК розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

113. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

114. До моменту порушення зобов`язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

115. Згідно з ч.1 ст.233 ГК у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. За ч.2 ст.233 ГК, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

116. Подібні норми також містить ч.3 ст.551 ЦК, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

117. У п.7.42 постанови від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер.

118. На підставі викладеного вище Верховний Суд зазначає, що питання про зменшення розміру пені у кожному конкретному випадку віднесено на розсуд суду і його вирішення залежить від обставин кожної справи, а також наданих сторонами доказів і наведених аргументів.

119. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які встановили, що порушення виконання грошових зобов`язань у цій справі виникли не з вини оператора системи, а з вини скаржника. Суди встановили, що скаржник не надав докази, які б свідчили, що порушення грошових зобов`язань сталися внаслідок непереборної сили.

120. Згідно з ч.2 ст.300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

121. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

122. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що скаржник не визначив підставою касаційного оскарження п.4 ч.2 ст.287 ГПК з посиланням на п.1 ч.3 ст.310 ГПК (порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу).

123. Законодавство встановлює можливість (однак не обов`язок) зменшення розміру штрафних санкцій та є засобом недопущення їх використання ані як інструменту для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу скаржника уникнути відповідальності. У питанні зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить з конкретних обставин.

124. Верховний Суд також зауважує, що відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

125. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

126. Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Отже, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).

127. Вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

128. Визначене ч.2 ст.2 625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3 % річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

129. У п.85 постанови від 03.10.2023 у справі №686/7081/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на компенсаторний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Інакше кажучи, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (п. 8.38)).

130. З огляду на це висновки про відсутність підстав для зменшення пені, викладені у цій постанові, Верховний Суд вважає застосовними й щодо процентів річних.

131. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Подібна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №910/10010/23.

132. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

133. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких у цій справі скаржник аргументовано не довів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

134. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

135. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

136. Зважаючи на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

137. Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, судові витрати покладаються на скаржника.

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 29.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі №905/1791/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Кролевець

В. Студенець