ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Справа № 924/1352/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2024 у справі № 924/1352/23 (суддя Глядюк Ю.В., повний текст рішення складено 25.04.2024)

за позовом Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області

до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області

про стягнення грошей (збитків)

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Ліщишин О.А.;

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області) звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ НП в Хмельницькій області) про стягнення збитків у вигляді надмірно виплаченої пенсії в розмірі 502 144, 49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незаконного звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_1 за рішенням суду, виникла переплата пенсії, що спричинило майнову шкоду позивачу у вигляді надмірно виплаченої пенсії.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2024 позов задоволено; стягнуто з ГУ НП в Хмельницькій області на користь ГУ ПФУ в Хмельницькій області збитки в розмірі 502 144, 49 грн та 6 025, 74 грн судового збору.

Суд першої інстанції встановив, що внаслідок незаконних дій ГУ НП в Хмельницькій області, які встановлені судовим рішенням у справі № 822/2141/16, нараховано та виплачено ОСОБА_1 пенсію в сумі 502 144, 49 грн. Позивачем доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, необхідних для стягнення шкоди.

Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки на момент початку дії воєнного стану строк позовної давності не сплив, то і на час подання позову він також не сплив, а отже відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ГУ НП в Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2024 у справі № 924/1352/23, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме причинно - наслідкового зв`язку між незаконним звільненням ОСОБА_1 та завданням шкоди у вигляді переплати пенсії;

- пенсія ОСОБА_1 призначена не за наказом про звільнення зі служби, а саме за його заявою. Саме ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із письмовою заявою про призначення йому пенсії за вислугу років. Тобто, підставою для призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 був не наказ про звільнення його зі служби, а саме заява ОСОБА_1 . А відтак, відсутній причинний зв`язок між заявленою позивачем протиправною поведінкою відповідача, яку суд вбачає у прийнятті відповідачем наказу № 326 о/с від 20.10.2016 та заявленими позивачем збитками у виді переплати ОСОБА_1 пенсії;

- відповідальність ГУ НП в Хмельницькій області могла б настати в результаті подання недостовірних документів, даних на пенсіонера. Разом з цим, позивач не надав жодних доказів того, що ГУ НП в Хмельницькій області подало позивачу недостовірні документи для призначення пенсії ОСОБА_1 . Не встановив таких доказів і суд першої інстанції. Саме тому, оскільки відповідачем жодного недостовірного документа для призначення пенсії ОСОБА_1 не подав, що свідчить про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди;

- ОСОБА_1 отримав середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.10.2016 по 06.10.2020 в розмірі 719 933, 88 грн, тобто саме за період коли він отримував і пенсію. Отже ОСОБА_1 отримав одночасно і зазначену позивачем суму пенсії і грошове забезпечення від ГУ НП в Хмельницькій області за один і той же період часу, що також свідчить про безпідставність вимоги про стягнення з відповідача виплаченої ОСОБА_1 пенсії, оскільки за цей період ГУ НП в Хмельницькій області сплатило останньому грошове забезпечення, відтак понесло відповідальність, установлену законом, за видання наказу про звільнення, який був скасований судом;

- ГУ НП в Хмельницькій області погоджувалося із позивачем про необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 1173 ЦК України як спеціальної норми про деліктну відповідальність, в даному випадку органу державної влади. Однак, при цьому звертає увагу, що дана норма чітко вказує про те, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою;

- суд першої інстанції фактично сам, на власний розсуд, змінив юридичні підстави позову, ухваливши рішення про стягнення шкоди з відповідача, а не з держави, чим і порушив принцип диспозитивності та змагальності судового процесу;

- переплата пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2020 по 31.10.2020 сталася внаслідок дій самого позивача, а не будь-кого іншого, а відтак безпідставно включена до розрахунку розміру заявлених збитків.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В.

Листом від 16.05.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

22.05.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ГУ Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2024 у справі № 924/1352/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.06.2024 о 14:30 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Олексюк Г.Є. судове засідання у справі 27.06.2024 о 14:30 год. не відбулося.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 18.07.2024 о 11:30 год.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 16.07.2024 у зв`язку із відпусткою судді-учасника у справі ОСОБА_2 , відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді - учасника колегії у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає наступне:

- протиправність поведінки ГУ НП в Хмельницькій області, а саме незаконне звільнення ОСОБА_1 , встановлена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі № 822/2141/16, яка набрала законної сили;

- на шкідливий результат поведінки відповідача вказує наявність переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 502 144, 49 грн, оскільки саме у зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_1 ГУ НП в Хмельницькій області було сформовано та направлено подання від 25.10.2016 про призначення пенсії ОСОБА_1 та заяву про призначення пенсії, за результатами розгляду яких ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначено пенсію ОСОБА_1 і здійснювалась її виплата. Сума виплати пенсії ОСОБА_1 , призначеної за умови незаконного звільнення (а пізніше поновлення на роботі) є майновою шкодою, завданою позивачу, що виразилась у безпідставній виплаті пенсії, яка призвела до завдання збитків бюджету Пенсійного фонду України;

- внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_1 виникла виплата пенсії за період від дати такого незаконного звільнення та поновлення на посаді. Зазначене вказує на причинно-наслідковий зв`язок між діями ГУ НП в Хмельницькій області та завданням збитків бюджету Пенсійного фонду України;

- та обставина, що рішенням суду відповідача було зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді саме з 20.10.2016, тобто з дня його звільнення, доводить, що таке звільнення було незаконним та відбулось на підставі протиправних документів, виданих відповідачем, які в свою чергу й були підставою для призначення пенсії. Таким чином, наявні усі необхідні передумови для притягнення ГУ НП в Хмельницькій області до відповідальності шляхом покладення на нього обов`язку відшкодувати суму переплати пенсії ОСОБА_1 , заявленої до стягнення;

- рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2023 у справі №560/493/23 задоволено позов ОСОБА_1 , скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про утримання надміру виплачених сум пенсії від 22.10.2020 № 5640. У вказаному рішенні суд встановив, що підставою для винесення спірного рішення (рішення про утримання переплати №5640) стала не наявність зловживань з боку пенсіонера, а поновлення його на посаді за судовим рішенням;

- позивач заперечує доводи скаржника про те, що завдана шкода у цій справі не може відшкодовуватись ГУ НП в Хмельницькій області, а повинна бути відшкодована державою;

- щодо підставності включення до розрахунку розміру заявлених збитків переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2020 по 31.10.2020 позивач вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (чинного на жовтень 2020) виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. При цьому пенсія за жовтень 2020 зарахована на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ "Державний ощадний банк України" 05.10.2020. Отже, станом на дату отримання інформації про поновлення ОСОБА_1 на роботі, пенсія за жовтень 2020 вже була перерахована на рахунок пенсіонера, таким чином, сума переплати за цей період правомірно включена у розрахунок.

В судовому засіданні 18.07.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Позивач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, 20.10.2016 начальником ГУ НП в Хмельницькій області видано наказ № 326 о/с "Про звільнення із служби в поліції полковника поліції, заступника начальника ГУ НП в Хмельницькій області Марчука В.В.".

21.10.2016 ГУ ПФУ в Хмельницькій області на підставі подання про призначення пенсії від 25.10.2016 № 226, заяви про призначення пенсії від 25.10.2016 та доданих документів, призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ОСОБА_1 з наступного дня після звільнення зі служби.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №822/2141/16, яка набрала законної сили 05.05.2017 визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП в Хмельницькій області від 20.10.2016 № 1107 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до адміністративної відповідальності заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області". Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Хмельницькій області від 20.10.2016 № 326 а/с "Про звільнення підполковника поліції, заступника начальника ГУ НП в Хмельницькій області Марчука В.В. зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ НП в Хмельницькій області з 20.10.2016.

07.10.2020 від ГУ НП України в Хмельницькій області на адресу ГУ ПФУ в Хмельницькій області за вхідним № 6720/5 надійшов пакет документів про поновлення на службі в поліції ОСОБА_1 з 20.10.2016.

22.07.2021 ГУ ПФУ в Хмельницькій області на адресу ГУ НП в Хмельницькій області направлено претензію № 2200-0801-5/37910 щодо необхідності повернення 502 144, 49 грн безпідставно виплаченої пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , яка призначена на підставі протиправного наказу № 326 о/с від 20.10.2016 за період з 21.10.2016 по 22.10.2020 на рахунок позивача.

17.08.2021 на адресу ГУ ПФУ України в Хмельницькій області надійшов лист ГУ НП в Хмельницькій області від 05.08.2021 № 252/121/26/01-2021 "Про розгляд претензії", в якому зазначено, що в даному випадку відсутні усі елементи складу цивільного правопорушення.

01.11.2021 ГУ ПФУ в Хмельницькій області звернулось з листом № 2200-0801-8/60531 до ОСОБА_1 з пропозицію повернути суму переплати пенсії. Зазначений лист залишився без відповіді.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2023 у справі №560/493/23 задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 22.10.2020 №5640. Зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області повернути ОСОБА_1 утриману частину пенсії, на підставі рішення від 22.10.2020 № 5640, починаючи з 01.11.2022.

У вказаному рішенні суд зазначив, що підставою для винесення спірного рішення (рішення про утримання переплати № 5640) стала не наявність зловживань з боку пенсіонера, а поновлення його на посаді за судовим рішенням.

Предметом позову у справі є вимога ГУ ПФУ України в Хмельницькій області до ГУ НП в Хмельницькій області про стягнення збитків у вигляді надмірно виплаченої пенсії в розмірі 502 144, 49 грн.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Підставою виникнення цивільних прав і обов`язків згідно ст. 11 ЦК України є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання (ст.174 ГК України).

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність в діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК України відповідальність настає незалежно від вини.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Відтак, доводячи склад цивільного правопорушення в діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, яка характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони, слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За змістом ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

На підставі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області як отримувач пенсії з 21.10.2016.

Матеріалами справи стверджується, що підставою для звернення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою від 25.10.2016 для призначення та нарахування пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" був наказ про звільнення від 20.10.2016 № 326 о/с та відповідне подання про призначення пенсії, яке було підготовлено ГУ НП в Хмельницькій області 25.10.2016 та надіслано ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

В той же час, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі № 822/2141/16 визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП в Хмельницькій області від 20.10.2016 № 326 о/с про звільнення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Дана постанова суду набрала законної сили.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Із встановлених судом обставин вбачається, що пенсія громадянину ОСОБА_1 була призначена ГУ ПФУ в Хмельницькій області на підставі наказу ГУ НП в Хмельницькій області від 20.10.2016 № 326 а/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби, який є протиправним та незаконним, що встановлено судовим рішенням у справі № 822/2141/16, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що саме у зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_1 з моменту призначення йому пенсії, тобто з 21.10.2016 по 31.10.2020 виникла переплата у розмірі 502 144, 49 грн, що спричинило майнову шкоду позивачу.

На шкідливий результат поведінки відповідача вказує наявність переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 502 144, 49 грн, оскільки саме у зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_1 ГУ НП в Хмельницькій області було сформовано та направлено подання від 25.10.2016 про призначення пенсії ОСОБА_1 та заяву про призначення пенсії і за результатами розгляду яких ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначено пенсію ОСОБА_1 і здійснювалась її виплата.

Сума виплати пенсії ОСОБА_1 , призначеної за умови незаконного звільнення (а пізніше поновлення на роботі) є майновою шкодою, завданою позивачу, що виразилась у безпідставній виплаті пенсії, яка призвела до завдання збитків позивачу. Внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_1 виникла виплата пенсії за період від дати такого незаконного звільнення та поновлення на посаді. Зазначене вказує на причинно-наслідковий зв`язок між діями ГУ НП в Хмельницькій області та завданням збитків.

В той же час, та обставина, що рішенням суду відповідача було зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді саме з 20.10.2016, тобто з дня його звільнення, доводить, що таке звільнення було незаконним та відбулось на підставі протиправних документів, виданих відповідачем, які в свою чергу й були підставою для призначення пенсії.

Таким чином, наявні усі необхідні передумови для притягнення ГУ НП в Хмельницькій області до відповідальності шляхом покладення на нього обов`язку відшкодувати суму переплати пенсії ОСОБА_1 , заявленої до стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача шкоди у розмірі 502 144, 49 грн, оскільки позивачем доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, які є підставою для стягнення шкоди.

При цьому апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на те, що орган який призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються, з огляду на те, що наказом ГУ НП в Хмельницькій області від 20.10.2016 № 326 а/с Марчука В.В. звільнено із займаної посади.

В той же час, на підставі наданого подання про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії та доданих документів, ГУ ПФУ в Хмельницькій області з 21.10.2016 було призначено пенсію ОСОБА_1 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто з наступного дня після звільнення зі служби.

Між тим, органи Пенсійного фонду не мають права надавати оцінку законності таких актів індивідуальної дії (наказ ГУ НП в Хмельницькій області від 20.10.2016 № 326 а/с про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 19 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тому саме суд, а не органи пенсійного фонду мають право надавати оцінку актам індивідуальної дії - їх законності, протиправності тощо.

З огляду на викладене, усі аргументи відповідача про те, що позивач перед призначенням пенсії був зобов`язаний перевірити документи, які відповідач надав позивачу для її призначення є необґрунтованими.

Посилання відповідача, що переплата пенсії за період з 07.10.2020 по 31.10.2020 сталася внаслідок дій ОСОБА_1 , суд вважає безпідставним, оскільки призначення пенсії без протиправного наказу про звільнення було б неможливим.

Щодо підставності включення до розрахунку розміру заявлених збитків переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2020 по 31.10.2020, то суд приймає до уваги посилання позивача про те, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (чинного на жовтень 2020) виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. При цьому пенсія за жовтень 2020 зарахована на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ "Державний ощадний банк України" 05.10.2020. Отже, станом на дату отримання інформації про поновлення ОСОБА_1 на роботі, пенсія за жовтень 2020 вже була перерахована на рахунок пенсіонера, таким чином, сума переплати за цей період правомірно включена у розрахунок.

Також суд приймає до уваги те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2023 у справі № 560/493/23 було задоволено позов ОСОБА_1 та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про утримання надміру виплачених сум пенсії від 22.10.2020 № 5640. У вказаному рішенні суд встановив, що підставою для винесення спірного рішення (рішення про утримання переплати № 5640) стала не наявність зловживань з боку пенсіонера ОСОБА_1 , а поновлення його на посаді за судовим рішенням.

Щодо доводів відповідача про те, що завдана шкода у цій справі не може відшкодовуватись ГУ НП в Хмельницькій області, а повинна бути відшкодована державою, то суд, із урахуванням вимог ст. ст. 170, 1173, 1174 ЦК України, зазначає, що відповідач у даній справі перш за все виступає як юридична особа (роботодавець), яка наділена повноваженнями приймати рішення щодо її працівників (зокрема і звільняти з роботи), які впливають на пенсійне забезпечення працівників (факт звільнення ОСОБА_1 , реалізований наказом про звільнення, був однією з необхідних умов для призначення пенсії). А відтак, доводи відповідача, що шкода не може відшкодовуватися органом державної влади - ГУ НП в Хмельницькій області, а повинна бути відшкодована державою, є безпідставними, а управління є належним відповідачем у цій справі.

Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (зі змінами, внесеними Законом № 2120-ІХ від 15.03.2022, в редакції Закону №3450-ІХ від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи те, що на момент початку дії воєнного стану строк позовної давності не сплив, то і на час подання позову він також не сплив, тому відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

В порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, відповідачем висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2024 у справі № 924/1352/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ГУ НП в Хмельницькій області - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2024 у справі № 924/1352/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 23 липня 2024 року.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.