ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2024 р. Справа№ 911/3439/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 25.06.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс»

на рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2024 (повний текст рішення складено 08.04.2024)

у справі №911/3439/23 (суддя Д.Г. Заєць)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс»

до Фастівської міської ради

про визнання договору продовженим,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» (далі, позивач) звернулось до Фастівської міської ради (далі, відповідач) про визнання продовженим Договору від 24.02.2021 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №08-18/29 до закінчення воєнного стану в Україні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у продовженні дії Договору суперфіцію, оскільки такий Договір є продовженим до закінчення воєнного стану в Україні в силу положень пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та підпункту 1 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2024 у справі №911/3439/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» до Фастівської міської ради про визнання продовженим Договору від 24.02.2021 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №08-18/29 до закінчення воєнного стану в Україні відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що строк дії Договору закінчився 24.02.2023, а доводи позивача щодо продовження Договору відповідно до пункту 5 Постанови №634 та пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України є безпідставними, оскільки положення постанови КМУ не застосовуються до правовідносини сторін, що виникли з Договору суперфіцію, адже регулюють питання орендних правовідносин, які є окремими правовими інститутами та регламентуються різними нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, а положення пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України стосуються виключно земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а тому також не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки згідно пункту 2 Договору в користування відповідачу передано земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з метою будівництва автостанції, функціональним призначенням: землі, на яких можливе будівництво автостанції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 26.04.2024 через відділ документального забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2024 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні рішення в даній справі допустив наступні порушення:

- не з`ясував, що позивач був позбавлений можливості здійснити будівництво за Договором в установлені строки у зв`язку з незаконними діями відповідача та з наявністю форс-мажорних обставин. При цьому, згідно підпункту 3 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану;

- суд першої інстанції не з`ясував ті обставини, що у випадку досягнення цілей договору позивач в силу приписів абз.2 частини 1 статті 126-1 Земельного кодексу України має право на поновлення Договору. Позивач, у свою чергу, не досягнув цілей Договору у зв`язку з настанням обставин, що не залежали від його волі, тому він не має права позбавлятися правомірних очікувань, встановлених абз.2 частини 1 статті 126-1 Земельного кодексу України;

- суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, а саме статті 134-139 Земельного кодексу України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

14.06.2024 представник відповідача подав через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві відповідач наголосив на тому, що Договір припинив свою дію після закінчення строку, на який його було укладено. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права автоматично припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. У зв`язку з цим відповідач зазначив, що 25.02.2023 за №40852251 програмою засобів ведення Державного реєстру прав автоматично припинилось право державної реєстрації договору оренди про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) № 08-18/29 від 24.02.2021.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» на рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2024 у справі №911/3439/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3439/23; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

08.05.2024 матеріали справи №911/3439/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» на рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2024 у справі №911/3439/23 залишено без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази реєстрації електронного кабінету адвоката Світличного О.С. в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

09.05.2024 через відділ документального забезпечення представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» адвокат Світличний О.С. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків, до якої долучено Відповідь №774995 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету адвоката Світличного О.С. в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

У період з 13.05.2024 по 31.05.2024, головуючий суддя у справі Михальська Ю.Б. та суддя Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів, перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» на рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2024 у справі №911/3439/23, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 25.06.2024.

За результатами проведеного у справі 25.06.2024 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 25.06.2024 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

24.02.2021 між ТОВ «Фастів-Автотранс» (за договором - користувач) та Фастівською міською радою Київської області (за договором власник) за результатами земельних торгів у формі аукціону укладено Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №08-18/29 (далі, Договір), згідно умов пункту 1 якого власник надає, а користувач приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею: 0,0114 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з метою будівництва автостанції, з кадастровим номером: 3211200000:09:016:0088, яка розташована: м. Фастів, Привокзальна площа (в межах населеного пункту).

24.02.2021 згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки до Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №08-18/29 від 24.02.2021, власник на підставі рішення Фастівської міської ради №51/85-IV-VIII від 23.12.2020 та протоколу №90 земельних торгів у формі аукціону з продажу права суперфіцію земельної ділянки від 24.02.2021 надав, а користувач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0114 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з метою будівництва автостанції, з кадастровим номером: 3211200000:09:016:0088, яка розташована: м. Фастів, Привокзальна площа (в межах населеного пункту).

Пунктом 8 Договору сторони погодили, що Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) укладено на два роки. Сплив строку дії договору починається з дати його підписання сторонами. Право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) виникає з моменту державної реєстрації такого права.

15.11.2021 позивач звернувся до відповідача з листом №49, у якому просив надати дозвіл на отримання містобудівних умов та обмежень «Будівництва автостанції» з приміщеннями торгівлі та громадського харчування, що знаходиться на Привокзальній площі в м. Фастів, Київської області. Однак, зазначений лист залишено відповідачем без відповіді та реагування, дозвіл на отримання містобудівних умов та обмежень «Будівництва автостанції» з приміщеннями торгівлі та громадського харчування, що знаходиться на Привокзальній площі в м. Фастів, Київської області не надано.

Позивач вважає, що відповідачем порушено пункт 25 Договору, згідно якого власник зобов`язаний не вчиняти дій, які перешкоджали б користувачеві користуватися земельною ділянкою.

21.11.2022 позивач звернувся до відповідача з листом №45, в якому просив переглянути та перенести термін дії Договору, тобто продовжити строк дії Договору у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, що не дає можливості приступити до використання земельної ділянки для забудови в строки, встановлені Договором. Відповідачем у відповідь на вказане звернення позивача листом від 17.02.2023 повідомлено позивача, що строк дії Договору становить два роки.

10.03.2023 позивач звернувся до відповідача з листом №11, в якому просив продовжити строк дії Договору до закінчення дії воєнного стану, у зв`язку із введенням воєнного стану та неможливістю отримання містобудівних умов та технічної документації, дозволів тощо. Відповідачем у відповідь на вказане звернення листом від 05.04.2023 повідомлено позивача, що 24.02.2023 строк дії Договору закінчився, а 25.02.2023 програмою засобів ведення Державного реєстру прав за №40852251 автоматично припинилось право державної реєстрації договору оренди про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №08-18/29 від 24.02.2021.

21.09.2023 позивач листом повідомив відповідача про продовження дії Договору та про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №08-18/29 до кінця воєнного стану. Однак, відповідач у листі від 04.10.2023 повідомив про те, що строк дії Договору закінчився.

Позивач вважає зазначені вище відмови відповідача у продовженні Договору незаконними, оскільки, вони порушують визначене пунктом 26 Договору законне право позивача, як користувача за Договором, зводити у встановленому законом порядку на земельній ділянці будівлі і споруди, а також, передбачене пунктом 17 Договору право позивача, як користувача за Договором, після виконання умов Договору, ставши власником будівлі, викупити земельну ділянку, на якій вона розміщена, або отримати право користування земельною ділянкою на новий строк.

Позивач зазначає, що через ігнорування відповідачем листа позивача від 15.11.2021 про надання йому дозволу на отримання містобудівних умов та обмежень, враховуючи введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» який діє і на даний час, ведення бойових дій на території Київської області, через форс-мажорні обставини, які не залежали від позивача, з незалежних від нього вказаних об`єктивних причин, він був позбавлений можливості скористатись своїм правом на забудову земельної ділянки у строки, визначені Договором.

ТОВ «Фастів-Автотранс» при цьому посилається на те, що Договір є продовженим до закінчення воєнного стану в Україні без необхідності укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди до Договору в силу положень пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та підпункту 1 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) регулюється главою 16-1 Земельного кодексу України, главою 34 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Згідно статті 414 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.

Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (стаття 415 Цивільного кодексу України).

Статтею 417 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою.

Із аналізу правових норм, що регулюють право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) вбачається, що суперфіцій є одним з різновидів користування чужою земельною ділянкою.

Відповідно до статті 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що між сторонами даного спору 24.02.2021 був укладений Договір, який містить істотні умови, які характеризують цей договір як договір суперфіцію.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач зазначав, що Договір від 24.02.2021 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) №08-18/29 є продовженим до закінчення воєнного стану в Україні в силу положень пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та підпункту 1 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Так, у зв`язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, дія воєнного стану продовжувалась та діє на дату розгляду цієї справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», колегія суддів зазначає таке.

За змістом пункту 6-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Отже, зазначеною нормою регулюється питання щодо продовження саме договорів оренди державного та комунального майна, у свою чергу суперфіцій і оренда є окремими правовими інститутами, які регламентуються різними нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, отже до спірних правовідносин, які виникли з Договору сперфіцію, не підлягають застосуванню положення пункту 5 зазначеної постанови КМУ.

Щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень підпункту 1 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України колегія суддів зазначає таке.

06.04.2022 опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 №2145-IX, який набув чинності 07.04.2022.

Вказаним Законом Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктами 27 і 28, які урегульовують більшість питань щодо використання земель сільськогосподарського призначення для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури.

Зокрема, згідно з підпунктом 1 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;

б) приватної власності;

Згідно підпункту 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.

Законом України від 09 жовтня 2022 року №2698-IX, який набрав чинності 19 листопада 2022 року, абзац перший підпункту 1 пункту 27 після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

Таким чином, положення підпункту 1 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України врегульовує земельні відносини під час дії воєнного стану та до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» саме щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування та приватної власності.