ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 рокуСправа №160/9297/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «КАМ`ЯНСЬКА ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «КАМ`ЯНСЬКА ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (далі позивач, КП КМР «КАМ`ЯНСЬКА ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ») до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Ш) від 18.12.2023 №0388300411 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов`язання сплатити штраф у сумі 157751,11 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо порушень вимог податкового законодавства, що слугували підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що не допустив порушень строку сплати суми грошового зобов`язання (податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у зв`язку із чим, контролюючим органом неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 06.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. У відзиві зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки позивачем порушено норми чинного законодавства, зокрема порушено строки сплати суми грошового зобов`язання (податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій останній підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «КАМ`ЯНСЬКА ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» зареєстроване у встановленому законодавством порядку, як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Основний вид діяльності згідно КВЕД 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Кам`янським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія», за результатами якої 23.11.2023 складено акт №43586/04-36-04-11-06/32130551 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 32130551).

Висновками акту перевірки встановлено порушення суб`єктом господарювання вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 203.2 ст. 203, п. 57.1 ст. 57, п. 50.1 ст. 50 (у разі порушення термінів сплати по уточнюючим розрахункам), п. 57.3 ст. 57 (у разі порушення термінів сплати згідно ППР) Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість за такими деклараціями/уточнюючими розрахунками:

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 05.05.2023, сума податкового боргу, що сплачено 463,34 грн, кількість днів прострочення 823;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 08.05.2023, сума податкового боргу, що сплачено 48,21 грн, кількість днів прострочення 826;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 15.05.2023, сума податкового боргу, що сплачено 42969 грн, кількість днів прострочення 833;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 15.05.2023, сума податкового боргу, що сплачено 7031 грн, кількість днів прострочення 833;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн, кількість днів прострочення 837;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 22.05.2023, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн, кількість днів прострочення 840;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 22.05.2023, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн, кількість днів прострочення 840;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 23.05.2023, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн, кількість днів прострочення 841;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 06.06.2023, сума податкового боргу, що сплачено 797,34 грн, кількість днів прострочення 855;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 08.06.2023, сума податкового боргу, що сплачено 200000 грн, кількість днів прострочення 857;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 09.06.2023, сума податкового боргу, що сплачено 200000 грн, кількість днів прострочення 858;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 13.06.2023, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн, кількість днів прострочення 862;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 10.07.2023, сума податкового боргу, що сплачено 150000 грн, кількість днів прострочення 889;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 27.07.2023, сума податкового боргу, що сплачено 50000 грн, кількість днів прострочення 906;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 24.08.2023, сума податкового боргу, що сплачено 200000 грн, кількість днів прострочення 934;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 14.09.2023, сума податкового боргу, що сплачено 11776,37 грн, кількість днів прострочення 955;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 15.09.2023, сума податкового боргу, що сплачено 1242,07 грн, кількість днів прострочення 956;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 19.09.2023, сума податкового боргу, що сплачено 600,86 грн, кількість днів прострочення 960;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 21.09.2023, сума податкового боргу, що сплачено 1600 грн, кількість днів прострочення 962;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 21.09.2023, сума податкового боргу, що сплачено 977,69 грн, кількість днів прострочення 962;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 21.09.2023, сума податкового боргу, що сплачено 403,22 грн, кількість днів прострочення 962;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 28.09.2023, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн, кількість днів прострочення 969;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 25.10.2023, сума податкового боргу, що сплачено 6916,24 грн, кількість днів прострочення 996;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 26.10.2023, сума податкового боргу, що сплачено 1364,94 грн, кількість днів прострочення 997;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 26.10.2023, сума податкового боргу, що сплачено 240 грн, кількість днів прострочення 997;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 27.10.2023, сума податкового боргу, що сплачено 100000 грн, кількість днів прострочення 998;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 02.11.2023, сума податкового боргу, що сплачено 634 грн, кількість днів прострочення 1004;

податкова декларація з податку на додану вартість від 20.01.2021 №9370109538, граничний термін сплати 01.02.2021, дата фактичної сплати 02.11.2023, сума податкового боргу, що сплачено 446,85 грн, кількість днів прострочення 1004.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2023 №0388300411 (форма «Ш») про застосування до позивача штрафних санкцій (штрафу) в розмірі 157751,11 грн.

Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом застосовано розмір штрафу за ставкою 10% від суми ПДВ.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить у собі визначення понять, які вживаються у такому значенні, зокрема п. 14.1.39 наголошує на такому: грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/ або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (п.14.1.156 ст. 14 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п. 14.1.157 ст. 14 ПК України).

Податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 14.1.175 ПК України).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 14.1.265 ПК України).

Відповідно до п.п. 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ПК України).

Згідно зі ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Разом з цим, пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ПК України).

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п. 54.3.3 п. 54.3 та п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Статтею 57 ПК України встановлено строки сплати податкового зобов`язання, зокрема п. 57.3 зазначеної статті наголошує на наступному: У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 58.3 ст. 58 ПК України).

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як зазначалося вище (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України) не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, стають податковим боргом.

Відповідно до п.п. 113.1 ст. 113 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Приписи п. 102.1 ст. 102 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наголошують на тому, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З даної норми вбачається, що контролюючий орган вправі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків.

Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, факти, викладені в Акті камеральної перевірки (дати подання податкових декларацій, суми та дати оплат грошових коштів), в повній мірі визнаються позивачем та не оспорюються.

Зважаючи на викладене вище, в порушення положень п. 31.1 ст. 31 (строки сплати податку та збору), пп. 57.1 ст. 57 (строки сплати податкового зобов`язання) ПК України позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначене податкове зобов`язання, що, відповідно до п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірах, залежних від кількості календарних днів затримки сплати податкового (грошового) зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України.

Як зазначалося вище, згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наголошують на тому, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем було самостійно визначені (обраховані) податкові зобов`язання у поданих (зазначених вище) податкових деклараціях з податку на додану вартість. Разом з тим, судом встановлено, що строк тривалістю 1095 днів, для застосування штрафних санкцій до позивача за зазначеними вище податковими деклараціями ще не сплив.

Таким чином, враховуючи дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 18.12.2023 №0388300411, яким до позивача були застосовані штрафні санкції, а також дати граничних строків сплати грошових зобов`язань, суд вважає, що останнє прийнято відповідачем в межах 1095-денного строку, визначеного податковим законодавством.

Як зазначалося вище, відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за деклараціями з податку на додану вартість за 20, за наслідками якої складено акт перевірки.

Відповідно до п. 75.1, п. 75.1.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Стаття 76 ПК України встановлює строк, в межах якого може бути проведена камеральна перевірка, зокрема п. 76.3. вказаної статті зазначено про таке: камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

За наведених вище правовідносин та норм права що їх регулюють, склалася наступна судова практика: «Оскільки предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків) та їх сплата, то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних в звітності.

Періодичність проведення камеральних перевірок чинним законодавством не визначена, відповідно, податковий орган може проводити таку перевірку після кожного подання платником податків декларації (розрахунку). Таким чином строки проведення камеральних перевірок залежать від строків подачі звітності та або строків сплати за конкретний період».

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 05.02.2019 у справі №824/51/16-а, вказавши на таке: «… Узагальнюючи вищенаведене, після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, не складання податковим органом акта за спливом строку перевірки свідчить про відсутність порушення. Проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено. … За таких обставин, податковий орган позбавлений права проводити у вересні 2015 року камеральну перевірку звітності з податку на додану вартість за зазначені періоди. Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу».

З огляду на наведені норми права, а саме, пункт 102.1. статті 102 у сукупності із п. 75.1.1. ст. 75 та п. 76.1. ст. 76 ПК України, пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №820/3544/17, від 05.06.2018 у справі № 824/760/17-а, від 06.02.2018 у справі №807/2097/16.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем отримано 30.11.2023 акт від 23.11.2023 №43586/04-36-04-11-06/32130551 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу №0600063151545, в якому наявний підпис представника позивача.

Так, першим робочим, наступним за днем вручення позивачу акта перевірки від 23.11.2023 №43586/04-36-04-11-06/32130551 є 01.12.2023, другим робочим днем - 04.12.2023 (02.12.2023 та 03.12.2023 року вихідні дні), третім робочим днем 05.12.2023, четвертим робочим днем - 06.12.2023, п`ятим робочим днем -07.12.2023, шостим робочим днем - 08.12.2023, сьомим робочим днем 11.12.2023 (09.12.2023 та 10.12.2023 вихідні дні), восьмим робочим днем - 12.12.2023, дев`ятим робочим днем - 13.12.2023, десятим робочим днем - 14.12.2023, одинадцятим робочим днем 15.12.2023, тринадцятим робочим днем - 18.12.2023 (16.12.2023 та 17.12.2023 - вихідні дні), коли і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від18.12.2023 року №0388300411.

Відтак, суд наголошує на тому, що податкове повідомлення-рішення було прийнято у межах строків, встановлених податковим законодавством.

Також суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.04.2018 у справі №810/5546/15, в якій зазначено, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Аналіз наведених норм ПК України та обставин, викладених в акті перевірки та спірному податковому повідомленні-рішенні у сукупності, свідчать про наявність складу податкового правопорушення з боку позивача, яке полягає у несвоєчасній сплаті останнім узгодженої суми грошового зобов`язання.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 18.12.2023 №0388300411 (форма «Ш»), винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв`язку із чим, відсутні підстави для його скасування судом.

У пункті 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відтак, зазначені у позовній заяві доводи ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому, такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «КАМ`ЯНСЬКА ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (51914, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд. 168; код ЄДРПОУ 32130551) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; код ЄДРПОУ 44118658) про скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 22.07.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса