ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2347/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024

у складі колегії суддів: Малех І.Б. - головуючий, Скрипчук О.С., Плотніцький Б.Д.

та на рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2023

суддя: Горецька З.В.

у справі № 914/2347/23

за позовом ОСОБА_1

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія - НЛ"

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися,

від відповідача: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія - НЛ» про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Надія-НЛ» від 28.07.2020 щодо встановлення з 01 серпня 2020 по липень 2021 року включно додаткових обов`язкових щомісячних внесків з кожної квартири у розмірі 1800,00 грн (протокол № 2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів ОСББ «Надія-НЛ» від 28.07.2020 на мешканців будинку покладено обов`язок з оплати внесків в розмірі 1800 грн, однак не враховано те, що кожен співвласник володіє квартирами різної площі. Позивач вважає таке рішення дискримінаційним, оскільки не дотримано принципу «справедливої рівноваги», тому рішення створило надмірний майновий тягар та спричинило негативні майнові наслідки для позивача без об`єктивного і розумного обґрунтування.

Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.11.2023 у справі №914/2347/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що суд не вбачає дискримінаційних дій під час зборів учасників ОСББ «Надія - НЛ», які відбулись 28.07.2020, оскільки можливість встановлювати інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень визначено у п. 8 розділу III Статуту ОСББ «Надія-НЛ, який розроблений на підставі Типового Статуту ОСББ та затверджений наказом Мінрегіону від 23.09.2015 за № 238, який є чинним.

Апеляційний господарськи суд також зазначив, що матеріалами справи не доведено, що по відношенню до позивача рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 були здійснені будь-які обмеження, а іншим власникам житлових приміщень надані несправедливі переваги за рахунок позивача. За відсутності відповідного нормативного застереження щодо встановлення однакового розміру внесків для власників квартир та нежитлових приміщень, рішення загальних зборів ОСББ «Надія-НЛ» від 28.07.2020, оформлене протоколом № 2, не можна вважати прийнятим з порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №914/2347/23 скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позов та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Надія-НЛ» від 28.07.2020 щодо встановлення з 01 серпня 2020 по липень 2021 року включно додаткових обов`язкових щомісячних внесків з кожної квартири у розмірі 1800,00 грн (протокол № 2).

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

На думку скаржниці, суд здійснив помилкове тлумачення припису частини другої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" безвідносно до припису частини другої статті 7 цього ж Закону та частини першої статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 910/6471/18.

Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій порушено норми ч. 2 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія - НЛ» у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з її доводами та просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Відповідач просить запобігти порушенню прав та інтересів інших співвласників будинку, які голосували на зборах та сплатили відповідні внески в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

18.07.2008 зареєстровано в ЄДРПОУ юридичну особу - ОСББ «Надія-НЛ» на підставі Установчих зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 , які проведені 01.07.2008, з метою утворення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Судами встановлено, що вищезазначений багатоквартирний будинок розташований в межах буферної зони історичного ареалу м. Львова, збудований у серпні 1907 року, в липні 1990 року внесений до реєстру об`єктів культурної спадщини місцевого значення (охоронний № 5010-Лв згідно рішення Львівського облвиконкому № 227 від 17.07.1990).

Діюча редакція статуту ОСББ «Надія-НЛ» затверджена загальними зборами співвласників будинку від 23.01.2016 та зареєстрована Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області 03.02.2016.

На виконання приписів охоронного законодавства України, ОСББ «Надія-НЛ» 17 липня 2013 року уклало Охоронний договір № 106-л-13 на пам`ятку культурної спадщини з Департаментом з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації.

Також, на забезпечення дотримання чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини та відповідно до п. 1 розділу IV Статуту ОСББ «Надія-НЛ», за рішенням загальних зборів в об`єднанні створені ремонтний та резервний фонди (Протокол № 1 від 20.01.2009), кошти яких спрямовуються на цілі, визначені загальними зборами.

Актом технічного стану пам`ятки від 16.07.2013 встановлено, що загальний стан будинку АДРЕСА_1 є незадовільним.

На виконання статутних обов`язків загальними зборами було прийняте рішення щодо фінансування розробки науково-проектної документації «Реставраційні роботи житлового будинку по АДРЕСА_1 » для подальшого виконання ремонтно-реставраційних робіт в будинку у відповідності до норм охоронного законодавства.

Науково-проектна документація пройшла відповідну експертизу та на її підставі було отримано Дозвіл на проведення робіт від Державної будівельної інспекції. В подальшому всі ремонтно-реставраційні роботи виконуються у відповідності до цієї документації.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Надія-НЛ», оформленим протоколом № 2 від 28 липня 2020 року, враховуючи нагальну потребу у проведенні робіт по реставрації сходинок фойє та по відновленню опорядження під`їздів, встановлено з 01 серпня 2020 року по липень 2021 року включно додаткові обов`язкові щомісячні внески з кожної квартири в розмірі 1800 грн.

З протоколу загальних зборів № 2 від 28.07.2020 вбачається, що у будинку на момент проведення зборів було 12 співвласників. На зборах були присутні 10 співвласників, загальна площа квартир, які є у їх власності (469,5 м2), становить 89,4 % голосів усіх співвласників будинку. У голосуванні приймали участь дев`ять співвласників, які проголосували «за». Власниця квартири АДРЕСА_2 не змогла визначитися, тому її голос не був врахований.

Попередній співвласник будинку ОСОБА_2 (батько позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Інформаційної довідки ДРРПНМ від 14.05.2020 за №209005835, останній набув право власності на квартиру 12.11.2008.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 265280046 від 09 липня 2021 року позивачка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14 червня 2021 року набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 14.02.2022, квартира АДРЕСА_4 була відчужена на користь ОСОБА_3 .

З рішення Франківського районного суду м. Львова від 05.07.2023, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 02.11.2023, вбачається, що позовні вимоги ОСББ «Надія-НЛ» задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по внесках на відновлення опорядження під`їздів будинку згідно рішення загальних зборів від 28.07.2020 в розмірі 21600,00 грн - додаткові обов`язкові щомісячні внески з кожної квартири в розмірі 1800 грн за весь період з 01 серпня 2020 року по липень 2021 року.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції

Верховний Суд звертає увагу, що за встановленими судами обставинами, позивачка набула право власності на квартиру АДРЕСА_5 а загальною площею 14,2 кв.м. в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

За частиною другою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Аналогічні за змістом умови викладені в п. 7 розділу III статуту ОСББ «Надія-НЛ».

Відповідно до п. 8 розділу III статуту ОСББ «Надія-НЛ» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Таке положення кореспондується зі ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за прийняття оскаржуваного рішення про встановлення з 1 серпня 2020 року по липень 2021 року включно додаткових обов`язкових щомісячних внесків з кожної квартири у розмірі 1800 грн проголосувало 9 співвласників, у яких у власності є квартири загальною площею 385,6 кв. м, що відповідає 75% голосів усіх співвласників будинку проти необхідних 66 %.

Позивачка, звертаючись з даним позовом, вважає, що прийняте рішення загальних зборів ОСББ «Надія-НЛ», яке оформлене протоколом № 2 від 28 липня 2020 року є дискримінаційним, оскільки при його прийнятті не дотримано принципу «справедливої рівноваги», тому рішення створило надмірний майновий тягар та спричинило негативні майнові наслідки для позивача без об`єктивного і розумного обґрунтування, так, як на мешканців будинку з 28.07.2020 покладено обов`язок з оплати внесків в розмірі 1800,00 грн, однак не враховано те, що кожен співвласник володіє квартирами різної площі.

Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 3 розділу III статуту ОСББ «Надія-НЛ» до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Тобто законодавство надає рішенням зборів співвласників можливість передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком.

З огляду на викладене та враховуючи, що питання про визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників, а рішення про встановлення з 1 серпня 2020 року по липень 2021 року включно додаткових обов`язкових щомісячних внесків з кожної квартири у розмірі 1800 грн прийнято достатньою кількістю голосів співвласників, Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, Суд враховує, що відповідачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження виконання робіт за внески співвласників.

Верховний Суд звертає увагу, що визнання недійсними рішень ОСББ щодо затвердження розміру внесків в судовому порядку через значний проміжок часу після їх прийняття має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через визнання недійсними рішень.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом визнання недійсними рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №910/10400/22, від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що рішення загальних зборів, прийняті за наявності достатньої кількості голосів співвласників, необхідних для їх прийняття, є результатом волевиявлення домінуючої більшості співвласників. У разі оскарження співвласником таких результатів суди мають враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 924/1225/21.

Доводи скаржниці щодо неправильного застосування судами ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у спірних правовідносинах зводяться до власного тлумачення цих норм та незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо їх застосування.

Крім того, стверджуючи, що суди помилково взяли за основу правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.12.2019 у справі №910/6471/18, скаржниця також вказує, що суди попередніх інстанцій проігнорували положення викладені у цій постанові, де вказано, що мова йде про застосування принципу пропорційності до площі при встановленні розміру внесків.

Верховний Суд звертає увагу, що скаржниця, цитуючи частково пункт 8.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №910/6471/18, а саме: «Суд вказав, що стаття 20 Закону № 2866-III ставить у залежність розмір коштів, які сплачуються співвласником на утримання будинку та прибудинкової території, до загальної площі приміщення, яке перебуває у нього у власності» залишає поза увагою іншу частину цього абзацу, а саме: «та не містить імперативної норми про встановлення однакового розміру внеску для власників квартир та нежитлових приміщень. Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників, що узгоджується з положеннями частини дев`ятої статті 10 Закону № 2866-III.»

Ключовим у даному висновку є те, що загальні збори співвласників наділені правом визначати порядок сплати та розміри внесків, а закон не містить імперативної норми про встановлення однакового розміру внеску для власників квартир та нежитлових приміщень.

У справі, що переглядається, важливим є те, що законодавство надає рішенням зборів співвласників можливість передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої і апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.

Щодо доводів скаржника про дискримінаційний характер рішення слід зазначити, що статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

За змістом статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Разом із тим, згідно зі ст. 6 вказаного Закону, не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Як правильно враховано апеляційним господарським судом у даній справі, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до положень ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ч. 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічну позицію висвітлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 910/6471/18.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачкою не доведено порушення її прав чи законних інтересів відповідачем, за захистом яких позивачка звернулася до суду з даним позовом та обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки підстави касаційного оскарження судових рішень не підтвердились, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду - залишити без змін.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржницю.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2023 у справі №914/2347/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

Н. М. Губенко