Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Київ
18.07.2024Справа № 910/2321/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/2321/24 за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» та Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради про визнання недійсним правочину та стягнення грошових коштів, за участю прокурора Стретович М.О. представників позивача-2 Хорішко А.М., відповідача-1 Єфременко В.М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Прокурор в інтересах держави в особі позивачів просить суд визнати недійсним договір з постачання електричної енергії та стягнути з відповідача-1 грошові кошти, сплачені за недійсним договором в дохід держави.
1.2. Відповідач заперечив щодо позову.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області проведено процедуру закупівлі щодо постачання електричної енергії з очікуваною вартістю 559 000, 00 гривень (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель «Прозорро» за номером № UA-2023-08-15-008049-а (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-15-008049-a).
2.2. За результатами проведення процедури публічної закупівлі ТОВ «Твій Газзбут» визнано переможцем закупівлі та укладено з ним договір на постачання електричної енергії.
2.3. Так, 07.09.2023 між Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, як споживачем, та ТОВ "Твій газзбут", як постачальником, укладено Договір №60В200-2423-23-b на постачання електричної енергії (далі Договір) для забезпечення потреб електроустановок споживача в кількості 43000 кВт на суму 252 630, 15 грн.
2.4. Вказаний Договір про закупівлю виконаний, що його сторонами не заперечується та підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-15-008049-a/print/contract-ongoing/pdf/bfa0a773dea0471da35030f5822cf5f8.
2.5. Проведенню процедури закупівлі передувало подання учасниками процедури закупівлі тендерної документації. Вимоги до тендерної документації, а також порядок визначення переможця процедури закупівлі визначені Законом Україні «Про публічні закупівлі», «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 (далі Особливості 1178) та Тендерною документацією (зі змінами) на закупівлю за предметом згідно коду ДК 021:2015 (CPV 2008) 09310000-5 Електрична енергія (далі Тендерна документація).
2.6. Згідно з п. 11 Додатку №2 Тендерної документації, замовника підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі є підстава, якщо учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» (підпункт 11 пункту 47 Особливостей). Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстави шляхом самостійного декларування відсутності такої підстави в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції. Якщо під час подання тендерної пропозиції учасника буде відсутня технічна можливість самостійно декларувати відсутність підстави для відмови в участі у викритих торгах, учасник має надати довідку в довільній формі про те, що учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»
2.7. Відповідно до підпункту 11 пункту 47 Особливостей № 1178 замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
2.8. У пункті 47 Особливостей № 1178 зазначено, що учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
2.9. Відповідно до витягу із ЄДР станом на 06.12.2022 слідує, що ТОВ "Твій газзбут" зареєстровано 10.11.2020, засновник ЄГАЗ Холдінг ГмбХ, м. Відень, країна реєстрації - Австрія. Кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_1, громадянин України, м. Київ, Україна.
2.10. ТОВ «Твій Газзбут» під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель підтверджено відсутність підстав, зазначених в підпункті 11 пункту 47 Особливостей №1178, а саме відповідно до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель у розділі «Відповіді учасника» зазначено: «учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи-учасника процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» - «Підтверджую».
2.11. Крім того, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Твій Газзбут» міститься довідка від 16.08.2023 № 200-Сл-9971/2-0823 щодо відсутності підстав для відмови згідно пункту 47 Особливостей №1178, у якій зазначено, що учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
2.12. Так, Указом Президента України №266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, згідно додатків (далі рішення РНБО).
2.13. У позиції 538 Додатку №1 рішення РНБО значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій газзбут" - «ОСОБА_1», щодо якого терміном на 3 роки прийнято рішення про застосування санкцій у таких видах:
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;
9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;
12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».
2.14. Враховуючи викладене, прокурор вважає, що ТОВ «Твій Газзбут» у своїй пропозиції зазначив недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку у порядку, визначеному абз. 2 частини 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником не виявлено та, як наслідок, на підставі абз. 3 п.1 ч. 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником не відхилено тендерну пропозицію. В порушення підпункту 1 пункту 44 та підпункту 11 пункту 47 Особливостей №1178 Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Твій Газзбут», у тендерній пропозиції якого зазначено недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, та кінцевий бенефіціарний власник якого є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», а визначено його переможцем тендеру.
2.15. За твердженням прокурора, неправомірна поведінка ТОВ «Твій Газзбут», що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття рішення, оформленого протоколом, не може мати правомірного наслідку - укладення договору. Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «Твій Газзбут», як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти за цим правочином у розмірі 252 630,15 грн, повинні бути повернуті іншій стороні договору - Виконавчому комітету Михайлівської сільської ради, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПРОКУРОРА.
3.1. Предметом даного позову є вимоги прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування - виконавець місцевого бюджету і органу, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового - держаудитслужби до відповідачів - учасників процедури закупівлі, сторін договору про визнання недійсним Договору №60В200-2423-23-b від 07.09.2023 про постачання електричної енергії та стягнення з відповідача-1 сплачених коштів за Договором у розмірі 252 630, 15 грн в дохід держави.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 5, 16, 17, 22, 31 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 16, 203,215, 216, 228 ЦК України, стаття 23 Закону України «Про прокуратуру».
3.3. Фактичними підставами позову є неповідомлення відповідачем-1 під час участі у торгах інформації про застосування до учасника процедури закупівлі або кінцевого бенефіціарного власника, члена або учасника (акціонера) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції"; бездіяльність відповідача-1 щодо повернення отриманих коштів за правочином, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ ПОЗИВАЧА-1 ТА ПОЗИВАЧА-2. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧІВ.
4.1. Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (позивач-2) у своїх письмових поясненнях підтримало позов прокурора та вказало:
- на порушення підпункту 1 пункту 44 та підпункту 11 пункту 47 Особливостей №1178 замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «Твій Газзбут», у тендерній пропозицій якого зазначено недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, та кінцевий бенефіціарний власник якого є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», а визначено його переможцем тендеру та укладено договір про постачання електричної енергії споживачу;
- укладення договору Виконавчим комітетом з ТОВ «Твій Газзбут» заперечує можливість раціонального використання бюджетних коштів, оскільки ТОВ «Твій Газзбут» знав про застосування до кінцевого бенефіціарного власника товариства - ОСОБА_1, на якого накладено санкції, та діяло з умислом щодо отримання прибутку, що в свою чергу суперечить вимогам Особливостей №1178;
- замовник, встановивши, що в тендерній пропозиції учасника зазначено недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, та кінцевий бенефіціарний власник якого є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», яка вимагається тендерною документацією, має обов`язок відхилити вказану пропозицію;
- оскільки процедура публічної закупівлі проведена з порушенням вимог закону, а саме - не відхилено тендерну пропозицію учасника на підставі п.п. 1 п. 44 та пп. 11 п. 47 Особливостей №1178 за наявності документальних підстав для відхилення, що завдає шкоди інтересам держави та суспільства, оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним;
4.2. Михайлівська сільська рада (позивач-1) пояснень щодо позову не надала. Водночас, 08.04.2024, 18.04.2024, 23.04.2024, 04.06.2024 позивач подав до суду заяви про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі, в яких повідомив суд що позовні вимоги прокурора, заявлені у позові, підтримує повністю.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА-1 та ВІДПОВІДАЧА-2. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧІВ.
5.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (відповідач-1) заперечило проти задоволення позовних вимог, зазначивши:
- відповідач-1 відсутній у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Тому під час проведення процедури закупівлі учасником процедури було надано лист-гарантію щодо не перебування ТОВ «Твій Газзбут» під санкціями та дотримання у своїй діяльності норм чинного законодавства;
- Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає обов`язку учасника подавати інформацію стосовно того, чи були накладені санкції на кінцевого бенефіціарного власника учасника. Звертаючись до Тендерної документації замовника, вона також не містить вимоги щодо надання зазначеної інформації;
- товариство не є юридичною, щодо якої застосована санкція у виді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг. Будь-які документи, які б підтверджували застосування названої санкції безпосередньо на відповідача, відсутні. Відповідно немає підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Твій Газзбут» відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- з огляду на те, що орган державного фінансового контролю законодавчо не вбачає правових підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Управління Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби, тому відповідач вважає, що це є додатковою підставою для відмови заступнику керівника Полтавської окружної прокуратури в задоволенні позовних вимог, оскільки позиція контролюючого органу збігається з правовою позицією відповідача;
- жоден із перелічених у ст. 4 Закону України «Про санкції» видів санкцій не був застосований до відповідача-1, відповідач повноцінно та без обмежень здійснює свою господарську діяльність, розрахункові рахунки в установах банку не заблоковані, арешт на нерухоме та рухоме майно Товариства також не накладався. Доказів на підтвердження застосування санкцій до відповідача-1, як юридичної особи учасника процедури закупівель Прокурором до позовної заяви не додано, а отже підстави для визнання недійсним договору № 60В200-2423-23-b від 07.09.2023 про постачання електричної енергії укладеного між Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» відсутні;
- 22.04.2024 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке в подальшому у засіданні 07.05.2024 заявник просив не розглядати та залишити його без розгляду;
- 08.05.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №918/1043/21.
- 10.07.2024 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №9901/332/21. Вказане клопотання залишено судом без розгляду на підставі ст.ст. 13, 14, 42, 46, 118, 195, 227 ГПК України.
5.2. Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (відповідач-2) відзив на позов не подав. 08.04.2024, 18.04.2024, 23.04.2024, 04.06.2024, 10.07.2024 подав до суду заяви про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі і в яких повідомив суд що проти задоволення позову не заперечує.
6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
6.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.04.2024.
6.2. У підготовчих засіданнях 09.04.2024, 23.04.2024, 07.05.2024 судом оголошувалась перерва.
6.3 У підготовчому засіданні 28.05.2024 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі з підстав нерелевантності позовів, підстав позовів, практики і підстав позовів у справах №918/1043/21 (вчинення правочину без необхідного обсягу цивільної дієздатності і права певної особи на звернення до суду) та 910/3282/24 (вчинення правочину за умови анти конкурентних узгоджених дій). Крім того, у підготовчому засіданні 28.05.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
6.4. У судових засіданнях 11.06.2024, 04.07.2024, 11.07.2024 судом оголошено перерву.
6.5. В судовому засіданні 18.07.2024, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне рішення.
6.6 Перед судом постало питання представництва Позивача-1 та Відповідача -2 однією і тією ж особою Михайлівським сільським головою - Головою виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району
6.7 Учасники справи поклались на розсуд суду у вирішенні процесуальних питань представництва опонуючих сторін у справі.
6.8 Відповідно до частин 1-3 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста (ч.1). Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України (ч.2). Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (ч.3).
6.9. Згідно ст.11 цього Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч.1). Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ч.2). У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово (ч.3).
6.10 Відповідно до частин 1 та 5 ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень (ч.1). Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради (ч.5).
6.11 Згідно ст.18-1 цього Закону орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
6.12 Відповідно до статті 20 цього Закону державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
6.13 Відповідно до положень ст. .42 цього Закону Сільський, селищний, міський голова, зокрема:
1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;
15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;
6.14 Відповідно до п.4 статті 38 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
6.15 Згідно до ч. 4 ст. 56 ГПК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
6.16 Стаття 59 в частині другій цього Кодексу визначає, що особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
6.17. Судом враховано, що Михайлівський сільський голова (представник позивача-1 у справі), підтримуючи позов, діє відповідно до інтересів територіальної громади та Голова виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Машівського району (представник Відповідача-2), не заперечуючи проти позову, діє на виконання рішень Органу місцевого самоврядування.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
7. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
7.1. Згідно з предметом позовних вимог, їх юридичними та фактичними підставами, а також з урахуванням заперечень відповідача проти цих вимог, перелік обставин, які є предметом доказування у справі, складають обставини, які дають відповіді на такі ключові питання:
1) чи наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді?
2) чи був учасник процедури закупівлі особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг та чи були у зв`язку з цим у замовника підстави, для прийняття рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі та обов`язок відхилити тендерну пропозицію учасника?
7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно прокурор та позивачі мають довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідачі - негативну.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ ПРОКУРОРА ДО СУДУ В ІНТЕРЕСАХ ДЕРЖАВИ В ОСОБІ ПОЗИВАЧІВ.
8.1. Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
8.2. На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (ст. 2 Закону України "Про прокуратуру"). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).
8.3. Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України "Про прокуратуру", ч. 3 ст. 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
8.4. Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
8.5. З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).
8.6. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).
8.7. При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.
8.8. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертає увагу про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).
8.9. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).
8.10. Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
8.11. Позов у справі подано прокурором в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
8.12. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що результати спірної публічної закупівлі та оспорюваний договір, який укладений за результатами закупівлі, проведені із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними. Суд вказує, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
8.13. Також, як встановлено судом, на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної заяви: (1)лист №15/2-718вих-23 від 20.12.2023 на адресу Михайлівської сільської ради щодо усунення виявлених порушень економічних та суспільних інтересів держави (2) лист №15/2-719вих-23 від 20.12.2023 на адресу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області щодо усунення виявлених порушень економічних та суспільних інтересів держави (3) лист №16/2-137вих24 від 15.02.2024 на адресу Михайлівської сільської ради щодо звернення до суду з позовом (4) лист №15/2-138вих 24 від 15.02.2024 на адресу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області щодо звернення до суду з позовом.
8.14. Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову в суд звернувся до позивачів для надання можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
8.15. Однак, органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявили пасивність та не вжили дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на них функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.
8.16. З огляду на викладене, суд дійшов висновку що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕЗАСТОСУВАННЯ ДО УЧАСНИКА ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ЗАБОРОНИ НА ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ.
9.1. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі».
9.2. При цьому, порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначені Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
9.3. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту); учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
9.4. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
9.5. За положеннями частин 1-5 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
9.6. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частини 1, 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі»).
9.7. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
9.8. Вказана норма кореспондується з п. 11 ч. 47 Особливостей №1178 згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА.
9.9. Що стосується санкційної політики держави, - така регламентована Законом України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року №1644-VII (далі - Закон України «Про санкції», спеціальний закон). - ( ) , , , , , , , - ' .
9.10. Відповідно до статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
9.11. Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права (стаття 2 Закону України «Про санкції»).
9.12. Частиною 1 статті 4 спеціального закону визначено види санкції. Зокрема, видами санкцій згідно з цим законом є:1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;2) обмеження торговельних операцій;3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;4) запобігання виведенню капіталів за межі України;5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;9) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;19) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в`їзду на територію України;22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
9.13. Таким чином перелік видів санкцій, визначений у статті 4 Закону України «Про санкції» не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.»
9.14. Водночас, статтею 5 Закону України «Про санкції» законодавцем визначено коло суб`єктів уповноважених приймати рішення про застосування санкцій. Відповідно до ч.ч. 1-8 ст. 5 Закону України «Про санкції»:
- Пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Заява щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, подається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, до суду в порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону.
- Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1, 2-5, 13-15, 17-19, 24-1, 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов`язковим до виконання.
- Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання. Рішення щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, ухвалюється судом у порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону.
- Припинення дії міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, як санкція згідно з цим Законом здійснюється Верховною Радою України за поданням Президента України або іншого суб`єкта законодавчої ініціативи.
- Рішення щодо застосування санкцій повинно містити строк їх застосування, крім випадків застосування санкцій, що призводять до припинення прав, та інших санкцій, які за змістом не можуть застосовуватися тимчасово.
- Рішення про внесення змін до санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, за власною ініціативою або на підставі пропозицій органів державної влади, зазначених у частині першій цієї статті.
- Рішення про скасування санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування.
- Забезпечення реалізації санкції у виді блокування активів здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами у межах наданих їм повноважень.
9.15 Дискреційні повноваження дають можливість органу державної влади, органу місцевого самоврядування, а також іншим суб`єктам управлінської діяльності (далі - адміністративний орган) приймати максимально зважені та справедливі рішення під час правозастосування. Отже, враховуючи положення статті 5 Закону України «Про санкції» перелік інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом та рішення про їх застосування приймається уповноваженими на те органами відповідно до спеціального законом.
9.16. Наведене дає підстави для висновку, що забезпечення реалізації санкції, види яких прямо не названі у ст.4 Закону України «Про санкції», але зазначені у законах (напр.Закони України «Про публічні закупівлі», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і т.д.) і підзаконних нормативних актах (напр.. «Особливості 1178», «Про затвердження Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів /санкцій/ Постанова 65 Правління Національного банку України від 11.05.2023 і т.д.), підлягають застосуванню до осіб лише у разі їх внесення до переліку видів санкцій у конкретному персональному рішенні суб`єкта за результатами розгляду Радою національної безпеки та оборони України пропозицій внесене них суб`єктами подання (ст.5) та введенням її рішення в дію в установленому законом порядку (ст.5).
9.17. Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, згідно додатків.
9.18. Відповідно до пункту 538 Додатку №1 рішення РНБО значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" - «ОСОБА_1», щодо якого терміном на 3 роки прийнято рішення про:
- блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
- обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
- запобігання виведенню капіталів за межі України;
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;
- анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
- заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
- повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;
- заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
- заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення
- інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".
9.19. Правовою підставою прийняття Радою національної безпеки та оборони України рішення від 15.04.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів "санкцій" стосовно застосування, зокрема, до ОСОБА_1, обмежувальних санкцій та Указу Президента України від 21.04.2021 № 169/2021, яким зазначене рішення введено в дію, вказано положення статті 5 Закону України "Про санкції".
9.20. Отже, такий вид санкцій як «заборона на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", ні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», ні до кінцевого бенефіціарного власника товариства - ОСОБА_1 рішенням РНБО введеним в дію указом Президента - не застосовувався. У санкційному переліку вказаний вид санкції - відсутній. Суб`єкт, уповноважений приймати рішення про застосування санкцій в межах своїх дискреційних повноважень визначив, які види санкцій слід застосовувати до кінцевого бенефіціарного власника відповідача-1.
9.21. В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на те, що замовник процедури закупівлі на підставі статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 11 частини 47 Особливостей 1178 зобов`язаний був прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Твій Газзбут» з підстав застосування до кінцевого бенефіціарного власника товариства санкцій, зокрема, у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
9.22. Проте, як вже було встановлено судом, ні до безпосередньо учасника процедури закупівлі (юридичної особи), ні до його кінцевого бенефіціарного власника (фізичної особи) санкцію у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" застосовано не було.
9.23.За наведених обставин, у замовника процедури закупівлі не було правових підстав для прийняття рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та обов`язку відхилити тендерну пропозицію.
9.24. Щодо застосування пункту 13 «Інші санкції» до ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та ОСОБА_1 прокурор зазначає, що пряме визначення вказаному поняттю Закон України «Про санкції» не містить. Водночас у ст. 1 цього Закону розкрито загальну мету та цілі санкційних обмежень, а саме можливість застосування з боку України спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до відповідних суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, порушують інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території чи завдання майнових втрат. Забезпеченні потреби держави у невідкладному та ефективному реагуванні на такі загрози та недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку. Визначення законодавцем поняття «Інші санкції» вказує на відсутність виключного переліку можливих обмежень, які можуть бути застосовано з метою досягнення кінцевого результату та цілій України на відповідному етапі існування.
9.25. Наведені твердження суд відхиляє з огляду на наступне.
9.26. Україна є демократична правова держава, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 8 Основного закону).
9.27 У статті 19 Конституції України зазначається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9.28. За змістом частини третьої статті 2 ГПК України верховенство права займає місце серед засад (принципів) господарського судочинства. Принципом Верховенства права має керуватися суд і при вирішенні справи (частина перша статті 11 ГПК України)
9.29 «Будь-який припис права має бути доступним і передбачуваним» («Achour v. France», заява № 67335/01, п. 42; «Kononov v. Latvia» [ВП], заява № 36376/04, п 185).
9.30. Норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати громадянинові можливість регулювати свою поведінку; він повинен бути здатен - за потреби й за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за певних обставин, наслідки, які може потягнути його дія («Редакція газети «Правоє дєло» та «Штекель проти України» (заява № 33014/05, п. 51, 52)
9.31. На вимогах «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості» наголошено також у низці інших рішень ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), № 18139/91, п. 37; «Мелоун проти Об`єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), № 8691/79, п. 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), заява № 12963/87, п. 75; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, п. 50 та 56; S. and Marper v. the United Kingdom [ВП], заяви № 30562/04 і № 30566/04, п. 95; «The Sunday Times v. the United Kingdom (№ 1)», заява № 6538/74, п. 46; «Kuricм and Others v. Slovenia», заява № 26828/06, п. 34; «Slivenko v. Latvia», заява № 48321/99, п. 100, «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110; «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84. Ось деякі з ненаведених вище висновків Суду: «особа повинна мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку»; «громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія»; «у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади у здійснення громадянами своїх прав».
9.32. Узагальнюючи, ЄСПЛ у справі «Михайлюк та Петров проти України» (заява № 11932/02, п. 25) резюмував, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) № 38812/97, п. 155).
9.33. Суд Європейського Союзу вважає, що принципи юридичної визначеності й леґітимних очікувань означають, що «наслідки законодавства Спільноти мають бути зрозумілими та очікуваними для тих, на кого воно поширюється» («Amministrazione delle finanze dello Stato v. SRL Meridionale Industria Salumi and Others», справа № 212-217/80, п. 10); або «що законодавство має бути зрозумілим і чітким, і що його застосування має бути передбачним для усіх зацікавлених сторін» («Europaisch-Iranische Handelsbank AG v. Council of the European Union», справа № T434/11, п. 93; «France v. Commission», справа № C-325/91, п. 26).
9.34. Розвиваючи ці положення й надаючи їм прикладного змісту, ЄСПЛ вивів концепцію найбільш сприятливого тлумачення закону судом, що логічно витікає із пошуку належних способів реагування на встановлені Судом порушення вищенаведених вимог в частині якості законодавства. Так, зокрема, за висновками ЄСПЛ у справі «Сєрков проти України» «відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону» (заява № 39766/05, п. 51). Продовжуючи цю думку, у справі «Щокін проти України» Суд констатував: «Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника». «У разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56).
9.35 Наслідуючи такий підхід, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 теж зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
9.36.Отже, доступність, ясність, чіткість, зрозумілість і передбачуваність законодавства є вимогою законності й правової визначеності як складових принципу Верховенства права у будь-якій сфері правовідносин, а надто - у публічній (сфері владно-підпорядкованих правовідносин із застосуванням адміністративного примусу як методу реалізації функцій державного управління з наслідками у виді обмеження прав особи).
9.37. Разом з тим, забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ч. 11 ст. 11 ГПК України).
9.38. При цьому підставою до незастосування закону може слугувати лише встановлена судом невідповідність його Конституції України, а не дефектність чи неповнота як такі.
9.39. За наведених обставин, з огляду на відсутність у санкційному переліку застосованих щодо кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі санкції «у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" - відсутні підстави вважати, що до ТОВ «Твій Газзбут» та його кінцевого бенефіціарного власника застосовано спірну санкцію. Інакший би підхід свідчив про застосування до відповідача-1 виду санкції, якого не застосовано уповноваженим на те органом.
9.40. Допоки відсутнє рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель «іншим санкціям що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» у суду відсутні підстави вважати що це «інша санкція», про що стверджує прокурор. Позаяк, враховуючи норми спеціального закону, та дискреційні повноваження суб`єктів, які приймають рішення про застосування санкцій - у суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та приймати рішення про те, який саме вид санкції може вважатись «іншою санкцією» у розумінні п. 25 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції». Тобто сам суб`єкт застосування санкцій повинен сформулювати вид санкції, яка не названа у попередніх пунктах частини першої статті 4 Закону, однак відповідає принципам їх застосування, встановленим у статті 3 Закону.
9.41. Крім того, судом встановлено, що висновком Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-15-008049-a, затвердженого заступником начальника управління-начальником відділу Євтуховим В.Ю. визначено «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору від 07.09.2023 №60В200-2423-23-b та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
9.42 Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
9.43 До предмету доказування в межах даної справи належить (1) встановлення/не встановлення застосування до кінцевого бенефіціарного власника відповідача-1 санкції у виді «заборони на здійснення у публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» та (2) у зв`язку з цим - наявності/відсутності правових підстав приймати замовником рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язання відхилити тендерну пропозицію учасника процедури (3) встановлення обов`язку відповідача-1 подавати замовнику інформацію про застосування санкції до кінцевого бенефіціарного власника відповідача-1.
9.44 Проте, суд зазначає, що вказаний письмовий доказ - висновок про результати моніторингу процедури закупівлі судом відхиляється, як такий, що не стосується предмету доказування. Такий висновок не встановлює преюдицію, не є рішенням уповноваженого органу про застосування конкретного виду санкцій до кінцевого бенефіціарного власника відповідача-1, не встановлює факту застосування до кінцевого бенефіціарного власника відповідаяа-1 санкції у виді «заборони на здійснення у публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
9.45.Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
9.46. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
9.47. У питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнається за державою досить широка «сфера розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
9.48. На думку суду, державними органами у даному випадку допущено занадто широкий розсуд щодо виду санкцій, якій не був застосований до учасника процедури закупівлі чи його кінцевого бенефіціарного власника, і який така (-і) особа(-и) не мали правових підстав застосовувати до себе самостійно, і який не мав правових підстав замовник процедури вважати застосованим до них.
9.49 Інакший би підхід порушував право на мирне володіння майном передбачене Конвенцією, оскільки допускав би свавільне втручання держави - її органів і посадових осіб та суду у таке право.
9.50. Водночас вбачається суперечлива поведінка Замовника закупівлі, яка виражається у невідхиленні тендерної пропозиції, укладенні і виконанні договору закупівлі, за умови об`єктивної відсутності введеного виду санкцій, який би забороняв такі дії та визнання позовних вимог.
9.51.За наведених обставин, позов не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведеністю заявлених вимог. Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
10. СУДОВІ ВИТРАТИ.
10.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати прокурора зі сплати судового збору в розмірі 6 817, 45 грн покладаються на прокурора у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Відмовити в позові повністю.
2. Судові витрати залишити за прокурором.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.07.2024.
Суддя Ігор Курдельчук
