ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1315/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу: Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіна ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024р. у справі №160/1315/24за позовом:Головного управління ДПС у Дніпропетровській областідо: про:ОСОБА_1 стягнення податкового боргу та пені

УСТАНОВИВ:

15.01.2024р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу та пені / а.с. 1-2/.

З вищезазначеного адміністративного позову вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 до бюджету податкового боргу та пені у загальному розмірі 13918,93 грн., розмір податкового боргу становить 12963,06 грн. та виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 00061911303 від 24.07.2017р. на суму 9281,08грн., №0009391317 від 29.11.2018р. на суму 4681,98грн., розмір пені становить 955,87грн. / а.с. 1-2/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024. у справі №160/1315/24 вищезазначений адміністративний позов залишено без руху та позивачу надано строк 10 днів для усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову , а саме - надання суду доказів звернення до суду в межах строків звернення, встановлених Податковим кодексом України, або подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску / а.с. 26-27/.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду позивачем за допомогою засобів системи «Електронний суд» 26.01.2024р. було подано до суду першої інстанції письмове клопотання / а.с. 31-33/ у якому позивач зазначив, що відповідно до п. 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18.03.2020р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України. 17.03.2022р. набрав чинності Закон України від 15.30.2022р. № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів» ( далі - Закон № 2120-IX), п. 2 розділу ІІ якого дію п. 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану. Водночас Законом №2120-IX статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Крім того, 07.03.2022р. набрав чинності Закон України від 03.03.2022р. у № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким підрозділ 10 розділу ХХ Кодексу було доповнено пунктом 69 і згідно з пп. 69.9 цього пункту для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таким чином строк давності зупинявся в такі періоди: з 18.03.2020р. по 17.03.2022р. - відповідно до пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для всіх платників податків; з 07.03.2022р. по 24.11.2022р. - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України для всіх платників податків; у періоді з 07.03.2022р. по 17.03.2022р. - одночасно діяли пункт 52 і підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для всіх платників податків; з 17.03.2022р. по 01.08.2023р. - відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПК України (з 17.03.2022р. по 27.05.2022р. норма діяла без виключень, а з 27.05.2022р. по 01.08.2023р. з виключеннями щодо випадків, передбачених Кодексом); у періоді з 17.03.2022р. по 24.11.2022р. - одночасно діяли підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України і пункт 102.9 статті 102 цього ж Кодексу; з 24.11.2022р. по 01.08.2023р. - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; у періоді з 27.05.2022р. по 01.08.2023 р. пункт 102.9 статті 102 ПК України діяв із виключеннями, передбаченими підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу; з 01.08.2023р. - для груп платників з податковим боргом, який виник до 24.02.2022р. згідно з підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України Кодексу, і просив врахувати ці пояснення та відкрити провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024р. у справі №160/1315/24 Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у поновленні строку звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 00061911303 від 24.07.2017р. та № 0009391317 від 29.11.2018р. та позовну заяву в наведеній частині позовних вимог повернуто позивачу / а.с. 37-39/.

Позивач, не погодившись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, 07.02.2024р. подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу /а.с. 47-50/.

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги 13.02.2024р. судом апеляційної інстанції витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/1315/24 / а.с. 53/, які надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 07.03.2024р. / а.с. 56/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024р. у справі №160/1315/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024р. у справі №160/1315/24 /а.с. 60/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 61,62/.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді Третього апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 , яка є головуючим (доповідачем) у справі №160/1315/24, Третім апеляційним адміністративним судом здійснено із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду повторний автоматизований розподіл справи №160/1315/24 за результатами якого визначено склад суду, який розглядає справу №160/1315/24 у складі: головуючий (доповідач) суддя Коршун А.О., судді Шлай А.В., Круговий О.О., та колегією суддів, відповідною ухвалою від 05.06.2024р. цю справу прийнято до свого провадження та її розгляд в порядку письмового провадження призначено на 25.06.2024р., про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 63,64,65,66/.

У зв`язку з тим, що станом на 19.07.2024р. судді Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В. та Круговий О.О. перебувають у відпустці із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл справи №160/1315/24 за результатами якого визначено склад суду, який розглядає справу №160/1315/24 у складі: головуючий (доповідач) суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В. /а.с. 67,68/.

Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 47-50/ на те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок стосовно того, що ним пропущений строк на звернення до суду із позовними вимогами, які стосуються стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 00061911303 від 24.07.2017р. та № 0009391317 від 29.11.2018р., що призвело до безпідставного повернення позивачу позову в частині цих позовних вимог, вважає, що ухвала суду першої інстанції від 31.01.2024р. постановлена з порушенням норм чинного процесуального права, тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 31.01.2024р. та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження справі.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено наступне.

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу та пені надійшов до суду першої інстанції 15.01.2024р. / а.с. 1-2/.

У адміністративному позові позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 до бюджету податкового боргу та пені у загальному розмірі 13918,93 грн., при цьому розмір податкового боргу становить 12963,06 грн. та виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 00061911303 від 24.07.2017р. на суму 9281,08грн., №0009391317 від 29.11.2018р. на суму 4681,98грн., розмір пенсі становить 955,87грн. / а.с. 1-2/.

З матеріалів, які додані позивачем до адміністративного позову вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 00061911303 від 24.07.2017р. було направлено на адресу відповідача та отримано ним 01.08.2017р. / а.с. 16/; податкове повідомлення-рішення №0009391317 від 29.11.2018р. було направлено на адресу відповідача та отримано ним 13.12.2018р. / а.с. 19-20/.

Враховуючи зазначене право позивача на вчинення дій спрямованих на стягнення з платника податків ОСОБА_1 , податкового боргу виникло у 2017р. та у 2018р., при цьому позивачу у справі, як органу який приймав рішення про нарахування відповідачу податкових зобов`язань та здійснював податковий облік, було відомо про існування податкового боргу та про не сплату цього податкового боргу платником податків у встановлені чинним законодавством строки.

Положення п. 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, враховуючи дату звернення позивача до суду із цим позовом та дату виникнення податкового боргу у даному випадку податковим органом цей строк пропущений.

Щодо посилань позивача на зупинення строків давності у певні періоди, яке наведено ним у клопотанні від 26.01.2024р. в обґрунтування дотримання ним строку на звернення до суду із цим адміністративним позовом, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховним Судом у постанові від 25.02.2020р. у справі № 1340/5767/18 сформульовано висновок, відповідно до якого положеннями п. 95.1-95.3 ст. 95 і п. 102.4 ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте, норми п. 102.4 ст. 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

Дійсно норми ПК України встановлювали зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18.03.2020р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Верховний Суд у постанові від 23.12.2022р. у справі №140/12235/21 зазначив, що Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020р., до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020р., крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03. по 31.05.2020р. та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30.03.2020р.. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020р. та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020р.. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020р. зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

У подальшому, Законом № 591-IX до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29.05.2020р., згідно з якими слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри «до 30 березня 2020 року» - словами та цифрами «протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023р. відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.20203р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України № 3219-IX від 30.06.2023р. було виключено п. 102.9 ст. 102 ПК України, яким було передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом, тому колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про зупинення на період дії воєнного стану перебігу строків, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Також колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про те, що строк давності зупинявся в такі періоди з 01.08.2023р. - для груп платників з податковим боргом, який виник до 24.02.2022р. згідно з підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, з урахуванням того, що підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово з 01.08.2023р. контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24.02.2022р. щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України; податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії та щодо платників податків - фізичних осіб, місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, але позивачем до позовної заяви не надано доказів того, що місцем проживання позивача є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій.

Отже враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем ані у позовні, ані у поданому ним 26.01.2024р. клопотанні не було зазначено, яким чином наявність факту запровадження дії карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби та у подальшому введення воєнного стану завадило контролюючому органу звернутись до суду з цим позовом, з огляду на те, що податковий борг виник та існував у 2017-2018 рр., і строк у 1095 днів на стягнення податкового боргу є присічним для контролюючого органу протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає, що позивачем у даному випадку не було надано суду належних доказів існування поважних причин пропуску ним строку на звернення до суду, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для поновлення позивачу строку на звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 00061911303 від 24.07.2017р. та № 0009391317 від 29.11.2018р., не усунення позивачем недоліків адміністративного позову, які зазначені у ухвалі суду першої інстанції від 22.01.2024р., що відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення адміністративного позову і за цих підстав повернув позивачу адміністративний позов в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 00061911303 від 24.07.2017р. та № 0009391317 від 29.11.2018р..

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильну ухвалу, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції від 31.01.2024р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, з огляду на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024р. у справі №160/1315/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 19.07.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова