Головуючий І інстанції: І.Г. Ясиновський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 р. Справа № 440/3782/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/3782/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №916270112708 від 08.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім місцем проживання якого було с. Бондарі, Лубенський район, Полтавської області.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до відповідача зі заявою про виплату ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак відповідачем рішенням №916270112708 від 08.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким зазначено, що рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13.12.2023 по справі 549/138/23 не містить зобов`язання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинити певні дії, а за заявою ОСОБА_1 просто встановлює факт, що має юридичне значення та ПІБ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає прізвищу померлого -Пшикало,зазначеному в свідоцтві про смерть та витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відомості та завірені належним чином копії документів на підтвердження факту чи здійснюється виплата пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області. У разі припинення такої виплати, надати відомості стосовно дати припинення виплати пенсії та підстави, а також завірені належним чином копії документів, що послугували підставою для припинення виплати пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Відповідачем на виконання ухвали суду від 25 квітня 2024 року по справі № 440/3782/24 повідомлено, що при опрацюванні протоколу звірки Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичної особи з базою даних, відповідно до статті 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV виплату пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувач пенсії за віком, призупинено з 01 жовтня 2021 року до з`ясування обставин /а.с. 74/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №916270112708 від 08.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останніми місцем проживання якого було с. Бондарі, Лубенський район, Полтавської області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі № 440/3782/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13.12.2023 по справі 549/138/23 не містить зобов`язання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинити певні дії, а за заявою ОСОБА_1 просто встановлює факт, що має юридичне значення та ПІБ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає прізвищу померлого -Пшикало,зазначеному в свідоцтві про смерть та витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 01 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою встановленої форми про виплату допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 /а.с. 54/.

За результатами розгляду такого звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №916270112708 від 08.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 55/.

Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у заявлених спірних правовідносинах відповідач прийняв рішення №916270112708 від 08.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що безпосередньо порушує заявлене право позивача, то суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом повного відновлення порушених прав є визнання протиправним і скасування такого рішення.

Для повного та ефективного відновлення порушеного права та належного способу їх відновлення, суд першої інстанції вважав, що наявні підстави зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону N 1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Статтею 53 Закону N 1058-IV визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Суд установив, що позивач скористався вказаним вище правом та звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо отримання допомоги на поховання у зв`язку із смертю його батька.

Щодо порядку звернення з відповідною заявою колегія суддів ураховує наступні обставини.

Згідно з п. 5.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 (надалі по тексту - Порядок N 22-1) особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року N 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за N 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Відповідно до п. 5.2 Порядку N 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Позивач дотримався вказаних вище вимог та подав разом із заявою необхідний пакет документів.

З приводу відмови відповідача у виплаті допомоги на поховання у зв`язку із розбіжністю відомостей електронної пенсійної справи померлого та свідоцтвом про смерть у його прізвищі суд врахував наступне.

За життя пенсія виплачувалась батьку позивача відповідно до протоколу від 600029 на прізвище в пенсійній справі " ОСОБА_4 " /а.с. 32/. В подальшому відповідно до протоколу 112708 від 19.03.2014 відповідачем зазначено прізвище в пенсійній справі " ОСОБА_5 " /а.с. 44/

Надані позивачем, як докази, документи, видані на ім`я його батька, а саме копія паспорта громадянина України, копія картки платника податків померлого, копія свідоцтва про його народження та копія свідоцтва про смерть, підтверджують, що прізвище його померлого батька у цих документах зазначалось як " ОСОБА_4 ", та лише в пенсійній справі, починаючи з 2014 року, померлого пенсіонера його прізвище зазначено, як " ОСОБА_5 ". Тобто, помилка виникла під час внесення відомостей в пенсійну справу покійного пенсіонера і такі відомості вносить в неї відповідач.

Також, до заяв позивача про виплату йому допомоги на поховання останнім додано копію рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13.12.2023 №549/138/23, яким заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: встановити факт, що посвідчення серії НОМЕР_1 видане 11 листопада 1998 року Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Чорнухинської районної ради народних депутатів належить померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав в с. Бондарі Лубенського району Полтавської області /а.с. 56-58/.

Таким судовим рішенням встановлені наступні обставини:

"Судом установлено, що копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Білоусівською сільською радою Чорнухинського району Полтавської області 22 грудня 2000 року підтверджено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 .

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 з відміткою «власник помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а/з про смерть 154» вбачається, що паспорт належав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата видачі паспорта 25 червня 1998 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Чорнухинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) видно, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №154.

10.08.2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про виплату допомоги на поховання за померлого батька ОСОБА_2 .

Рішенням №42 від 16.08.2022 про відмову у виплаті допомоги на поховання, відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті допомоги, враховуючи що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не відповідає прізвищу померлого ОСОБА_4 , зазначеному у свідоцтві про смерть та витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Департаментом пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг було розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо виплати допомоги на поховання ОСОБА_3 та повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що підтверджується даними паспорта громадянина України, копія якого зберігається в матеріалах пенсійної справи. В наданій копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище померлого не співпадає даним, наявним в Головному управлінні.

У заяві ОСОБА_1 вказує, що наявні розбіжності в написанні прізвища його батька унеможливлює отримання передбачених законом виплат на поховання, що можливо встановити лише у судовому порядку.

На запит Чорнухинського районного суду Полтавської області Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області надано суду копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_3 , з якої вбачається, що прізвище батька заявника в документах пенсійної справи було записано як « ОСОБА_4 », яке згодом закреслено та зазначено « ОСОБА_5 », однак, не зазначено, яка саме правова підстава передувала таким діям посадовим особам Чорнухинського управління Пенсійного фонду України.

Дослідженням копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 встановлено, що він 28.09.1998 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, на підставі якої була заведена пенсійна справа. До заяви пенсіонером подано трудову книжку, протокол щодо обрахунку стажу, копію паспорту, довідки про підтвердження стажу роботи на посаді тракториста-машиніста в колгоспі імені Петровського, довідки про заробіток, На підставі поданих документів ОСОБА_2 враховано стаж, розраховано пенсію(а.с. 96-105).

Крім того, необхідно зазначити, що у заяві про призначення пенсії по віку зазначено прізвище « ОСОБА_4 » та паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що у протоколі 600029 від 07.09.98 посадовими особами Чорнухинського управління Пенсійного фонду вказано прізвище « ОСОБА_4 », а в графі «лицевой счет» зазначено № НОМЕР_5 , що збігається із номером пенсійної справи, який вказаний у пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1 від 11.11.98, належному ОСОБА_2 , 1943 року народження.

При дослідженні матеріалів пенсійної справи судом установлено, що посадовими особами Чорнухинського управління Пенсійного фонду України при видачі розпорядження 112708 від 19.03.2014 було допущено помилку при написанні прізвища, а саме було зазначено прізвище « ОСОБА_5 ». Доказів зміни прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » матеріали пенсійної справи не містять, що свідчить про те, що посадовими особами Чорнухинського управління Пенсійного фонду України було змінено прізвище пенсіонера без правових на те підстав.

Отже, це дає суду обґрунтовані підстави вважати, що прізвище батька заявника, зазначене на титульній сторінці пенсійної справи, не відповідає його паспортним даним, і подальше використання прізвище « ОСОБА_5 » виникло через допущені помилки відповідними посадовими особами, під час формування пенсійної справи , що спричинило неправильне його використання (застосування).

Зі змісту посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я померлого вбачається, що його видано 11.11.1998 після отримання ОСОБА_2 паспорта громадянина України дані з якого й були підставою для внесення відомостей про особу в посвідчення, і прізвище пенсіонера вказано як « ОСОБА_4 » (а.с. 129-130)."

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість покладення негативних наслідків власної вини відповідача на позивача.

Докази, які би свідчили про недостовірність записів у свідоцтві про смерть покійного пенсіонера відсутні. При цьому, відповідач не заперечує їх достовірність, а в своїх аргументах посилається лише на невідповідність прізвища в електронній пенсійній справі, яку сам же оформляє, оскільки в ній прізвище ОСОБА_5 не відповідає даним свідоцтва про смерть, прізвище якого Пшикало.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи, що у заявлених спірних правовідносинах відповідач прийняв рішення №916270112708 від 08.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що безпосередньо порушує заявлене право позивача, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом повного відновлення порушених прав є визнання протиправним і скасування такого рішення та зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 по справі № 440/3782/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий