РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року

м. Рівне

Справа № 949/2177/23

Провадження № 22-ц/4815/721/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів:Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Європейська агенція з повернення боргів",

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 08 березня 2024 року (ухвалене у складі судді Отупор К.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 лютого 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №763210249.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

31 грудня 2020 року додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

Відповідно до реєстру боржників № 136 від 01 червня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс", до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №763210249.

20 жовтня 2022 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон плюс" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Таліон плюс" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 80292,32 грн., з яких: 21999,10 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 58293,22 грн. - сума заборгованості по відсотках.

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному цим договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 06 березня 2023 року, позивачем не здійснювалися нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №763210249 в розмірі 80292,32 грн., з яких: 21999,10 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 58293,22 грн. - сума заборгованості по відсотках.

Разом з тим, 25 квітня 2021 року між ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3166621931/673074.

16 лютого 2022 року між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №16022022, відповідно до умов якого ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 16 лютого 2022 року до договору факторингу №16022022 від 16 лютого 2022 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10875 грн, з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7875 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0.00 грн. сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 16 лютого 2022 року, позивачем не здійснювалися нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №3166621931/673074 в сумі 10875 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7875 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами у загальному розмірі 91167,32 грн.

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 08 березня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за кредитним договором №763210249 в розмірі 80292,32 грн. та за кредитним договором №3166621931/673074 в розмірі 10875 грн., а всього стягнуто заборгованість за договорами у загальному розмірі 91167,32 грн. (дев`яносто одна тисяча сто шістдесят сім гривень тридцять дві копійки).

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем надано належні і допустимі докази укладення відповідачем кредитних договорів №763210249 від 19 лютого 2021 року та №3166621931/673074 від 25 квітня 2021 року та отримання позичальником кредитних коштів.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №763210249 від 19 лютого 2021 року в сумі 80292,32 грн. та за договором про надання фінансового кредиту №3166621931/673074 від 25 квітня 2021 року в сумі 10875 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

Позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Він категорично заперечує укладення договору від 19.02.2021 року № 763210249 та від 25.04.2021 № 3166621931/673074.

Факт отримання ним одноразового ідентифікатора та використання його для укладення кредитного договору повинно бути доведено належними та допустимим доказами, наприклад, інформацією від мобільного оператора про належність номера телефону саме відповідачеві, підтвердження направлення смс-повідомлення на цей номер, доказів, що саме відповідач реєструвався в ЕС "кредиторів" та як саме проводилась ідентифікація особи.

Суд першої інстанції безпідставно поклав обов`язок доведення обставин на укладання договору в електронному виді на відповідача, оскільки саме ТОВ "ФК "ЄАПБ" мало надати суду відповідні докази, як особа, в розпорядженні якої вони мають перебувати, та особа, яка мала вчинити активні дії щодо проведення ідентифікації особи відповідача та перерахування на його рахунок коштів.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення кредитного договору від 19.02.2021 року № 763210249 та від 25.04.2021 № 3166621931/673074.

Будь яких доказів, окрім роздруківки договору, яка не містить підпису відповідача ані одноразовим ідентифікатором, ані власноручного підпису, позивачем суду не надано.

Саме позивач повинен довести обставину отримання відповідачем коштів в кредит.

В той же час, він не надав жодного доказу отримання відповідачем коштів, а отже й не надав доказів виконання, нібито укладених, кредитних договорів.

Надані позивачем "платіжні доручення" не містять підпису відповідальної особи працівника банку, який нібито повинен був здійснити перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.

Таким чином, позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 19.02.2021 року № 763210249 та від 25.04.2021 № 3166621931/673074, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Крім того, наданий позивачем витяг з реєстру прав вимог не містить підписів сторін, що уклали договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а тому не може свідчити про відступлення права вимоги.

Доказів здійснення фактором оплати за відступлені права вимоги, позивачем не надано.

Зазначає, що, якби навіть кредитний договір було б укладено та він отримав би кошти у кредит, позивач мав би право нараховувати відсотки лише в межах терміну кредитування, а нарахування відсотків понад такий термін не відповідає вимогам чинного законодавства та судовій практиці Верховного Суду.

Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

28 травня 2024 року ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що кредитні договори були укладені з позичальником ОСОБА_1 в електронному кабінеті із застосуванням електронного підпису.

ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу, за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів.

Без здійснення вказаних дій відповідачем зазначені договори не були б укладені між сторонами.

Предметом спору у даній справі є захист порушеного права ТОВ "ФК "ЄАПБ", яке полягає у невиконанні договірних зобов`язань ОСОБА_1 за відповідним договором, шляхом стягнення заборгованості за ним, а не визнання відповідних договорів недійсними чи їх розірвання на підставі істотного порушення умов.

Крім того, договори факторингу, укладені між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ТзОВ "ФК "ЄАПБ", та між ТОВ "Таліон Плюс" та ТзОВ "ФК "ЄАПБ" також не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01, який додатковою угодою від 31.12.2020 був викладений у новій редакції. За твердженням позивача ТОВ "Таліон плюс", відповідно до вказаного договору факторингу, отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 763210249.

20.10.2022 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №20102022, за яким ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" отримало право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, зокрема і за кредитним договором № 763210249.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини за кредитним договором № 763210249 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 виникли 19.02.2021 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, таким чином на час укладення договору факторингу у ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 763210249 оскільки відповідач, на час укладання договору факторингу не був боржником - набувачем послуг чи товарів за первинним договором.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023, ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "Таліон Плюс" підписали передачу права вимоги за кредитним договором № 763210249 укладеним з ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 1005/7136/2012 (провадження № 61-18606св21) зазначено, що "тлумачення частини першої статті 512ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13".

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

На підставі викладеного суд вважає, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не довело переходу до нього прав вимоги за договором факторингу від 20.10.2022 до відповідача за кредитним договором № 763210249, який був укладений з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором відсутні, оскільки ТОВ "Таліон Плюс" не мав права на відступлення права вимоги, яким він не володів.

Ураховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованості за кредитним договором № 763210249 в розмірі 80292,32 грн. підлягає скасуванню.

Щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованості в розмірі 10875,00грн. за кредитним договором № 3166621931/673074 від 25.04.2021 року варто зазначити наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.04.2021 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» кредитний договір № 3166621931/673074, який підписаний електронним підписом позичальника.

Відповідно до укладеного договору, ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» фінансовий кредит у сумі 3000 грн. на строк 15 днів.

Пунктом 1.3 зазначеного договору визначено, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу.

Кінцевий термін повернення позики - 09.05.2021 року.

Всупереч умовам вищевказаного кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 10875,00 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7875,00 грн. - заборгованість за відсотками.

16.02.2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 16022022, відповідно до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу та розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10875,00 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7875,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Наведені суми заборгованості підтверджені розрахунками заборгованості, яких відповідач не спростував.

За змістом статей 525,526ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Отже, обов`язок відповідача повернути кошти позивачу передбачений законом та договором між ними.

У поданій апеляційній скарзі відповідач заперечує факт укладення договору кредиту, покликаючись на неналежність доказів на підтвердження факту укладення договору кредиту в електронній формі.

Згідно ст. 626 ЦПК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Із зазначеного вбачається, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. При цьому апелянт через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатордані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який апелянт використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Частиною ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Також,приписами ст.12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підписуусіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, Законом України «Про електрону комерцію» визначено, що саме Договором оферти визначається технологія (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони. У оферті первісним кредитором було чітко визначено, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Апелянт ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Індивідуальна частина оспорюваного договору про надання фінансового кредиту містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі та строк його повернення, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору такого змісту.

Згідно ст. 638 ЦПК України договір є укладеним, якщо сторони в належнійформідосягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієїсторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідност. 640 ЦПК України договір є укладеним з моменту одержання особою,яка направилапропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦПК України, відповідь особи, якій адресованапропозиція укластидоговір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду своїй правовій позиції, викладеній у постанові від 16.12.2020 році у справі № 561/77/19 (провадження № 61-20799св19) щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає: «Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом б частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікаторце алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону.вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа....».

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Апелянта для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що спростовує доводи апелянта.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Апелянтом на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Апелянтом та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.

Таким чином, договір підписаний апелянтом за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами даного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між апелянтом та Первісним кредитором не був би укладений, а тому суд приходить до висновку про наявність волевиявлення з боку відповідача на укладення договору кредиту в електронній формі.

Так як ОСОБА_1 не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, а договір кредиту є дійсним та ніким не скасований, а тому підлягає виконанню.

Таким чином, суд вважає, що умови договору, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, були узгоджені сторонами на момент підписання договору, позичальник погоджувався на вказані умови, крім цього, умови договору чітко прописані у тексті договору, наведено розрахунок відсотків за весь період користування коштами.

Ураховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованості за кредитним договором від 25.04.2021 № 3166621931/673074 варто залишити без змін.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТзОВ "ФК"ЄАПБ" судовийзбір заподання позовноїзаяви досуду першоїінстанції в розмірі 319,93 грн.

Крім того, за розгляд справи судом апеляційної інстанції слід стягнути з ТзОВ "ФК "ЄАПБ" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання ним апеляційної скарги у розмірі 3546,11 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 08 березня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суми заборгованості за кредитним договором№763210249від 19.02.2021року врозмірі 80292,32(вісімдесяттисяч двістідев`яносто дві)грн.32коп. - скасувати.

У задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за кредитним договором №763210249 від 19.02.2021 року в розмірі 80292,32 (вісімдесят тисяч двісті дев`яносто дві) грн. 32 коп. відмовити.

Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 08 березня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості за кредитним договором №3166621931/673074 від 25.04.2021 року в розмірі 10875 (десять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 06.05.2014 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ "Таскомбанк", 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) судовий збір в сумі 319 (триста дев`ятнадцять) грн. 93 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ "Таскомбанк", 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 06.05.2014 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 3546 (три тисячі п`ятсот сорок шість) грн. 11 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.