Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/7276/24
Провадження по справі № 3/522/4094/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Урум Т.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Мостової І.О., прокурорів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, заступником директора Департаменту контролю суден (у період з 19.07.2022 по 01.03.2023), заступником начальника Управління начальника відділу організації контролю суден Управління інспекції, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 як заступник директора Департаменту контролю суден Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі - Адміністрація судноплавства) у період з 19.07.2022 по 01.03.2023, а також як заступник начальника Управління начальник відділу організації контролю суден Управління інспекції Адміністрації судноплавства у період з 02.03.2023 по 29.09.2023, входив до виконавчого органу приватного підприємства «АГРОСТАР Ч» (ідентифікаційний код 33722249), а саме обіймав посаду директора вказаного підприємства, що має на меті одержання прибутку, чим порушив обмеження, встановлене п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції».
В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 с. 172-4 КУпАП,- не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, мотивуючи свою позицію тим, що 04.01.2022 року він написав заяву про звільнення з посади директора ПП «Агростар Ч» та виконуючим обов`язки директора ПП «Агростар Ч» призначено ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 3.1.3 договорів управління майном від 28.02.2022 року та від 15.07.2022 року ОСОБА_5 як установник управління передав ОСОБА_4 статутні документи, печатки, штампи, електронні ключі, видані на його ім`я.
В судовому засіданні адвокат Мостова І.О., діюча в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_1 ще до моменту призначення на посаду заступника директора Департаменту контролю суден Адміністрації судноплавства було вжито заходів щодо звільнення із посади директора ПП «АГРОСТАР Ч» шляхом прийняття як єдиним засновником рішення від 04.01.2022 № 1/22 про звільнення ОСОБА_1 із посади директора підприємства та призначення виконуючим обов`язки директора ОСОБА_4 , із наступною видачею наказу № 1/к від 04.01.2022 про звільнення ОСОБА_1 із посади директора. Згідно із наказом від 05.01.2022 № 2/к ОСОБА_4 приступила до виконання обов`язків директора ПП «АГРОСТАР Ч», із прийняттям первинних документів, печатки підприємства та електронного підпису директора підприємства.
Відповідно до укладених 28.02.2022 та 15.07.2022 між ОСОБА_1 як установником управління та ОСОБА_4 як управителем договорів управління майном часткою 100% в статутному капіталі ПП «АГРОСТАР Ч», ОСОБА_4 приступила до здійснення управління належними ОСОБА_1 у даній юридичній особі корпоративними правами.
Рішення засновника ПП «АГРОСТАР Ч» від 29.09.2023 № 1/23, яке підписано ОСОБА_1 як установником управління та власником 100% корпоративних прав та управителем ОСОБА_4 , та підписи яких посвідчені нотаріально, свідчать, що підставою для звільнення ОСОБА_1 із посади директора була його заява від 04.01.2022. Необхідність прийняття такого рішення у вересні 2023 зумовлена тим, що саме ОСОБА_4 , якій передано повноваження щодо звернення до державних реєстраторів для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, своєчасно не звернулась до державного реєстратора для проведення необхідних реєстраційних дій щодо зміни директора ПП "АГРОСТАР Ч". Захисник наголошує, що в період з 04.01.2022 по 29.09.2023 об`єктивно не міг вчиняти будь-яких дій або прийняти будь-яких рішень ані як учасник, ані як директор ПП «АГРОСТАР Ч», не мав повноважень на подачу документів державному реєстратору, тощо.
За час перебування на посадах заступника директора Департаменту контролю суден Адміністрації судноплавства та заступника начальника Управління начальника відділу організації контролю суден Управління інспекції Адміністрації судноплавства, не виконував повноваження директора, не отримував будь-якого доходу від зайняття посади директора в ПП «АГРОСТАР Ч».
Тому захисник вважає, що ОСОБА_1 було вжито всіх передбачених законом заходів щодо звільнення його із посади директора ПП «АГРОСТАР Ч», а тому в його діях відсутній як прямий, так і непрямий умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, що, в свою чергу, виключає наявність у його діях вини та наявності складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні прокурори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності, оскільки останній після призначення на посаду державного службовця не припинив своїх повноважень як директор комерційного підприємства протягом 15 днів із моменту призначення на посаду державної служби, чим вчинив пов`язане із корупцією правопорушення. Просили суд призначити адміністративний вид покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 5100 гривень на користь держави з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначила, що з 05.01.2022 року працює на посаді виконуючого обов`язки директора ПП «Агростар Ч». Відповідно до укладених 28.02.2022 та 15.07.2022 між ОСОБА_1 як установником управління та ОСОБА_4 як управителем договорів управління майном часткою 100% в статутному капіталі ПП «АГРОСТАР Ч», ОСОБА_4 приступила до здійснення управління належними ОСОБА_1 у даній юридичній особі корпоративними правами. У зв`язку із тим, що 24.02.2022 року на території України оголошено військовий стан, ОСОБА_4 забула звернутись до державного реєстратора. У вересні 2023 року нотаріус вніс зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Суд заслухавши доводи прокурора, захисника, особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП та п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-4 КУпАП порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.
Диспозиція частини 2 статті 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації). Обмеження, визначені у п. 2 ч. 1ст. 25 та ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» діють незалежно від того, чи отримує підприємство прибуток чи ні.
Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-4 КУпАП є суспільні відносини, пов`язані із забороною отримання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших доходів, не пов`язаних зі здійсненням їх владних повноважень.
Для кваліфікації діяння важливим є встановлення того, що: 1) суб`єкт входить до складу саме органу управління або наглядової ради підприємства чи організації; 2) це підприємство чи організація створено з метою одержання прибутку (тобто здійснює підприємницьку діяльність); 3) суб`єкт не здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та не представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства.
Із суб`єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.
Спеціальним законом, який встановлює зазначені в ч. 2 ст. 172-4 КУпАП обмеження є Закон України «Про запобігання корупції».
Відтак для встановлення винуватості особи у вчиненні цього правопорушення достатньо встановити факт входження до керівних органів суб`єкта підприємництва, який має на меті отримання прибутку, та обставина, чи мав такий суб`єкт господарювання у цей період прибуток, чи ні, чи здійснював господарську діяльність, значення для правової кваліфікації не має.
Судом встановлено, що наказом голови Державної служби морського та річкового транспорту України Кіндратіва В. від 26.11.2021 № 595-к ОСОБА_1 було прийнято на посаду старшого державного інспектора відділу з питань підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та дипломування моряків Управління з питань підготовки та дипломування моряків з 01.12.2021. ОСОБА_1 було звільнено із вказаної посади з 04.01.2022 відповідно до наказу Державної служби морського та річкового транспорту України від 29.12.2021 № 692-к.
На підставі наказу голови Державної служби морського та річкового транспорту України Кіндратіва В. № 701-к від 30.12.2021 ОСОБА_1 з 05.01.2022 було призначено на посаду головного спеціаліста Відділу внутрішнього аудиту як такого, що успішно пройшов конкурсний відбір. Із вказаної посади ОСОБА_1 звільнено 19.07.2022 на підставі наказу Адміністрації судноплавства від 13.07.2022 № 293-к. При цьому, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №212 від 06.03.2022 Державну службу морського та річкового транспорту України було перейменовано на Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства).
Наказом Адміністрації судноплавства від 19.07.2022 № 309-к ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника директора Департаменту контролю суден з 20.07.2022 строково, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, присвоєно ОСОБА_1 6 ранг державного службовця з 20.07.2022.
Наказом Адміністрації судноплавства від 01.03.2023 № 145-к ОСОБА_1 було звільнено із посади заступника директора Департаменту контролю суден з 01.03.2023 за угодою сторін.
Наказом Адміністрації судноплавства від 01.03.2023 № 153-к ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника Управління начальника відділу організації контролю суден Управління інспекції суден з 02.03.2023 строково, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Положеннями пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. На державних службовців поширюється діяЗакону України"Про запобігання корупції" (ч. 2 ст. 1, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу»).
Державним службовцям, які займають посади державної службикатегорії "Б", присвоюються 3, 4, 5, 6 ранги державної служби (ч. 3 ст. 39 Закону України «Про державну службу»).
Таким чином, суд доходить висновку, що на ОСОБА_1 як державного службовця поширюються вимоги, обмеження та заборони, встановлені для державних службовців Законом України «Про запобігання корупції», а тому він є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною участині першійстатті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним упункті 1частини першоїстатті 3цього Закону,забороняється: 1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбаченоКонституцієюабо законамиУкраїни; 2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбаченоКонституцієюабо законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті.
Особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену впункті 1частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбаченоКонституцієюабо законами України (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
З аналізу вказаних положень законодавства суд робить висновок, що державний службовець у визначений ч. 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» строк повинен здійснити дії, які не лише спрямовані, а і результатом яких є припинення підприємницької діяльності та припинення його повноважень у складі товариства, що має на меті одержання прибутку. Обмеження, визначені у п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» діють незалежно від того, чи отримує підприємство прибуток чи ні. Даний підхід до тлумачення змісту наведеної правової норми є сталим в судовій практиці для даної категорії справ.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, що видане приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу Одеської області від 25.10.2017, зареєстроване в реєстрі за № 1215, посвідчено виникнення у ОСОБА_1 права на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_8 , зокрема на частки в статутному капіталі ПП «АГРОСТАР Ч» вартістю 900000 грн., що становить 100% статутного капіталу.
Згідно з рішенням засновника ПП «АГРОСТАР Ч» № 29/10 від 02.11.2017, підпис на якому посвідчений нотаріально, у зв`язку із прийняттям спадщини, що залишилась після померлої ОСОБА_8 , вирішено зокрема прийняти ОСОБА_1 до складу засновників підприємства, виключити ОСОБА_8 із складу учасників підприємства внаслідок смерті, покласти на ОСОБА_1 обов`язки директора підприємства с 02.11.2017, а також вирішено затвердити статут підприємства в новій редакції.
Згідно із статутом ПП «АГРОСТАР Ч», який затверджено рішенням засновника № 29/10 від 02.11.2017:
Підприємство є самостійним суб`єктом господарювання, створеним для задоволення суспільних та власних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної, іншої господарської діяльності та надання послуг у порядку, передбаченому цим статутом та законодавством України (п. 1.1)
Засновником підприємства є ОСОБА_1 із розміром частки в статутному капіталі в сумі 900000 грн., що становить 100% статутного капіталу (п. 1.4, 4.1)
-метою діяльності Підприємства є: задоволення суспільних та власних потреб шляхом самостійного, ініціативного, систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності та надання послуг.
-до виняткової компетенції Засновника Підприємства належить зокрема призначення та звільнення директора Підприємства, членів Ревізійної комісії, визначення розміру їх винагороди (п. 10.2)
-виконавчим органом Підприємства є директор. Обов`язки директора Засновник може виконувати особисто або призначити директора своїм рішенням. Допускається неодноразове та повторне призначення однієї і тієї самої кандидатури на посаду директора. В останньому випадку директор відповідає перед Засновником. Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Підприємства в межах своїх повноважень, визначених цим статутом та чинним законодавством України (п.п. 12.1, 12.2);
-зміни до статуту Підприємства вносяться на підставі рішення засновника Підприємства, яке оформлюється належним чином з урахуванням вимог чинного законодавства України, повинні бути зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і набувають юридичної сили з дати їх державної реєстрації (п. 17.1).
На підставі рішення засновника № 29/10 від 02.11.2017, затвердженого вказаним рішенням статуту в новій редакції, 02.11.2017 особисто ОСОБА_1 було подано відповідну заяву для здійснення державної реєстрації статуту та змін до відомостей щодо юридичної особи ПП «АГРОСТАР Ч», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР).
Як свідчить витяг із ЄДР від 29.04.2024, станом на 19.07.2022 у вказаному реєстрі містились наступні відомості про ПП «АГРОСТАР Ч»:
Засновник юридичної особи ОСОБА_1 , частка в статутному капіталі в розмірі 900000 грн. (100%);
Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_1 ;
Керівник юридичної особи ОСОБА_1 , з 02.11.2017 із обмеженнями повноважень, встановленими статутом.
Крім того, як свідчить витяг із ЄДР від 23.02.2024 вбачається, що відносно ПП «АГРОСТАР Ч» були проведено реєстраційну дію від 02.10.2023 № 1005561070032010598, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, в результаті чого керівника даної юридичної особи було змінено із ОСОБА_1 на ОСОБА_4 . Підставою проведення вказаної реєстраційної дії стало рішення єдиного засновника ПП «АГРОСТАР Ч» № 1/23 від 29.09.2023, яке підписано ОСОБА_1 як засновником та ОСОБА_4 як особою, яка визначена управителем корпоративних прав ОСОБА_1 , про зміну директора підприємства із ОСОБА_1 на ОСОБА_9 . Підпис обох вказаних осіб на рішенні посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тополян О.В.
Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Тополян О.В. від 20.03.2024 № 139/01-16 підписання рішення власника приватного підприємства «АГРОСТАР Ч» № 1/23 на бланку серії НСО № 731510 відбулось з боку ОСОБА_1 саме 29.09.2023, до попередньої дати вказане рішення нотаріусу не надавалось.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 63 ГК України залежно відспособу утворення(заснування)та формуваннястатутного капіталув Українідіють підприємстваунітарні такорпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 83, ст. 84 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку.
Положеннями ч.ч. 3, 5 ст. 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) виконавчий орган (одноосібний чи колегіальний) підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді (у разі її утворення). Керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи підприємства мають обов`язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов`язки). Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
У відповідностідо ч.ч.1,2ст.97,ст.99ЦК Україниуправління товариствомздійснюють йогооргани. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження членавиконавчого органуможуть бутив будь-якийчас припиненіабо вінможе бутитимчасово відстороненийвід виконаннясвоїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.
Таким чином, із 02.11.2017 по 29.09.2023 ОСОБА_1 перебував на посаді директора приватного підприємства «АГРОСТАР Ч» та був одноосібним власником унітарного підприємства (підприємницького товариства) ПП «АГРОСТАР Ч», яке має на меті отримання прибутку.
При цьому, покладений на ОСОБА_1 згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» обов`язок у вигляді здійснення дій, результатом яких є припинення його повноважень у складі виконавчого органу ПП «АГРОСТАР Ч» протягом 15 днів із моменту призначення на посаду державного службовця, ОСОБА_1 не виконав.
Вказане правопорушення є триваючим і було припинене лише 29.09.2023. При цьому, яквбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 487/2854/17,КУпАПне містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Суд критично оцінює посилання захисника ОСОБА_1 на факт вжиття ним всіх передбачених та залежних від нього дій, направлений на припинення перебування на посаді директора ПП «АГРОСТАР Ч» шляхом:
-прийняття ОСОБА_1 як єдиним засновником рішення від 04.01.2022 № 1/22 про звільнення ОСОБА_1 із посади директора підприємства та призначення виконуючим обов`язки директора ОСОБА_4 , із наступною видачею наказу № 1/к від 04.01.2022 про звільнення ОСОБА_1 із посади директора, із подальшою передачею ОСОБА_4 . первинних документів, печатки підприємства та електронного підпису директора підприємства;
-укладення між ОСОБА_1 як установником управління та ОСОБА_4 як управителем договорів управління майном від 28.02.2022 та 15.07.2022 часткою 100% в статутному капіталі ПП «АГРОСТАР Ч», ОСОБА_4 приступила до здійснення управління належними ОСОБА_1 у даній юридичній особі корпоративними правами;
-фактом ухвалення рішення засновника ПП «АГРОСТАР Ч» від 29.09.2023 № 1/23 про зміну директора підприємства в результаті розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення від 04.01.2022;
-невнесення відомостей до ЄДР про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора ПП «АГРОСТАР Ч» на підставі 04.01.2022 в результаті бездіяльності ОСОБА_4 ;
-неможливості в період з 04.01.2022 по 29.09.2023 вчинення з боку ОСОБА_1 будь-яких дій або прийняття будь-яких рішень ані як учасником, ані як директором ПП «АГРОСТАР Ч», не маючи повноважень на подачу документів державному реєстратору тощо;
-відсутності фактів реалізації повноважень директора та засновника ПП «АГРОСТАР Ч» з боку ОСОБА_1 із моменту призначення на посаду державної служби, відсутності фактів отримання будь-якого доходу від такої діяльності, з огляду на наступне.
Суд зазначає, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначає зміст та поняття державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація), як офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», одним із заявників для вчинення реєстраційної дії може бути учасник юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства) - у разі подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами), якщо інше не передбачено законом. Справжність підписів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи нотаріально засвідчується з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом.
Рішення про звільнення ОСОБА_1 із посади директора ПП «АГРОСТАР Ч» від 04.01.2022, яке, за твердженнями останнього, підтверджує вжиття ним заходів щодо припинення його повноважень як директора наведеним вимогам щодо його оформлення не відповідало, а тому не могло бути підставою для здійснення реєстраційних дій щодо звільнення його із посади директора.
В аспекті цього суд бере до уваги положення ч. 3 ст. 7 Закону України «Про господарські товариства», у відповідності до яких товариство зобов`язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру. Наведеним приписам кореспондували положення п. 7 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які передбачали в якості підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.
Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 89 ЦК України, ч. 4 ст. 83 ГК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленомузаконом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиногодержавного реєструвносяться відомостіпро організаційно-правовуформу юридичноїособи,її найменування,місцезнаходження,органи управління,філії тапредставництва,мету установи,а такожінші відомості,встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
При цьому,суд бередо уваги,що директор наділений багатьма повноваженнями, саме тому, звільнення його не обмежується лише складанням протоколу загальних зборів, оформленням наказу та видачею трудової книжки.
Згідно із законом і статутом товариства, на нього покладено виконання багатьох функцій, таких як: представництво інтересів і право підпису податкової, статистичної та іншої звітності; підпис та затвердження платіжних та інших фінансових документів; здійснення від імені товариства будь-яких інших дій, які не суперечать законодавству тощо).
Враховуючи статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як офіційних та достовірних, саме із моменту здійснення державної реєстрації в ЄДР змін про керівника ПП «АГРОСТАР Ч» відбулось припинення перебування ОСОБА_1 на посаді директора як виконавчого органу даного товариства. ОСОБА_1 та його захисником належними, допустимими та достовірними доказами не спростовано презумпції достовірності цих відомостей.
Суд зазначає, що статутом ПП «АГРОСТАР Ч», який затверджено рішенням засновника № 29/10 від 02.11.2017, не передбачено можливості тимчасового призначення «виконуючим обов`язки» директора будь-якої особи. Статут є локальним актом для юридичної особи, а тому, дотримання його положень в діяльності такої юридичної особи є обов`язковим. Отже, «тимчасове виконання» обов`язків директора ОСОБА_4 до моменту звільнення ОСОБА_1 на підставі рішення засновника ПП «АГРОСТАР Ч» від 29.09.2023 № 1/23 суперечило статуту цього підприємства.
Закон України «Про запобігання корупції» не передбачає звільнення від відповідальності за ч.2 ст.172-4 КУпАП у разі вчинення дій, зазначених в ч.2 ст.25 Закону поза межами 15-денного строку, як і не визначає можливості продовження такого строку чи пропуску такого строку з поважних причин. А тому, припинення перебування ОСОБА_1 на посаді директора ПП «АГРОСТАР Ч» лише 29.09.2023 ніяким чином не свідчить про належне дотримання ним обмежень, пов`язаних із проходженням державної служби.
Оскільки за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ПП «АГРОСТАР Ч» є унітарним підприємством, функції директора та єдиного засновника якого виконував одноособово ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», одним із заявників для вчинення реєстраційної дії може бути зокрема учасник юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства) - у разі подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі. А тому, жодна обставина не заважала йому здійснити належне виконання вимог, встановлених п. 2 ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку із початком державної служби.
Суд враховує, що за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ПП «АГРОСТАР Ч» є унітарним підприємством, функції директора та єдиного засновника якого виконував одноособово ОСОБА_1 . Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені впункті 1,підпункті "а"пункту 2частини першоїстатті 3цього Закону,зобов`язані протягом60днів післяпризначення (обрання)на посадупередати вуправління іншійособі належніїм підприємствата корпоративніправа впорядку,встановленому законом. Передача особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, належних їм підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарним, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб`єктом підприємницької діяльності. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов`язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
Однак, в порушення наведених вимог Закону, ОСОБА_1 не були укладені із суб`єктом підприємницької діяльності договори управління щодо корпоративних прав ПП «АГРОСТАР Ч» та не повідомлено в одноденний термін НАЗК після передачі корпоративних прав.
Сукупність вищевказаних обставин, зміст укладених документів, відсутність попри законодавчі вимоги нотаріального посвідчення рішення від 04.01.2022 про начебто його звільнення із ПП «АГРОСТАР Ч», дії ОСОБА_1 щодо відсутності повідомлення НАЗК про начебто факт укладення договорів управління корпоративними правами та укладення цих договорів із неналежним суб`єктом, здійснення особистого підписання рішення засновника ПП «АГРОСТАР Ч» від 29.09.2023 № 1/23, яке стало підставою для зміни директора ПП «АГРОСТАР Ч» та державної реєстрацій таких змін, оцінюються судом як невірне розуміння та не виконання ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства.
З урахуванням вищезгаданих досліджених доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, обіймаючи посади заступника директора Департаменту контролю суден Адміністрації судноплавства у період з 19.07.2022 по 01.03.2023, а також заступника начальника Управління начальника відділу організації контролю суден Управління інспекції Адміністрації судноплавства у період з 02.03.2023 по 29.09.2023 входив до виконавчого органу ПП «АГРОСТАР Ч» (ідентифікаційний код 33722249), а саме обіймав посаду директора вказаного підприємства, що має на меті одержання прибутку, чим порушив обмеження, встановлене п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції».
При цьому, судом не встановлено, фактів здійснення ОСОБА_1 у складі ПП «АГРОСТАР Ч» функцій з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представлення інтересів держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії цієї господарської організації.
А тому, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 174-2 КУпАП, у вигляді порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-4 КУпАП за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, не встановлено.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Даних щодо отримання ОСОБА_1 доходу від зайняття діяльністю на посаді директора ПП «АГРОСТАР Ч» під час перебування на державній службі, матеріали адміністративної справи не містять.
Таким чином, розглянувши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, який вчинив адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 5100 гривень.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 9, 23, 33, 34, 40-1, 172-4, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 5100 гривень на користь держави з конфіскацією отриманого доходу від ПП «Агростар Ч», за період з 19.07.2022 по 01.03.2023, а також у період з 02.03.2023 по 29.09.2023.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя
Приморського районногосуду м. Одеси Віктор ІВАНОВ
