ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року

м. Київ

справа № 200/19199/21

адміністративне провадження № К/990/41164/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Змієвська А.С.,

за участю представника позивача Шлемова Р.Ю.

представника відповідача Єгорова А.Є.

розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу за позовом Комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2023 (суддя - Аканов О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г. у справі №200/19199/21.

установив:

Комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.07.2021 №000/184/32-00-51-04-3337119.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування підстав оскарження Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №821/850/18.

Також у доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції невірно застосовано норму пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України та не було застосовано до спірних правовідносин норму абзацу 2 пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03337119) з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, сплачених у періоді з 17.06.2020 по 21.05.2021, за результатами якої складено акт №383/32-00-51-04/03337119.

Перевіркою встановлена несвоєчасна сплата ОКП «Донецьктеплокомуненерго» грошових зобов`язань з податку на додану вартість сплачених у періоді з 17.06.2020 по 21.05.2021, по податковим деклараціям, поданим в період з 30.01.2018 та за рішеннями суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу по граничним термінам сплати зобов`язання: 30.01.2012, 30.03.2023, 30.10.2023, 30.01.2014, 30.04.2015.

За висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 200.2 статті 200, пункту 203.2 статті 203, пункту 50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період 17.06.2020 по 21.05.2021 при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання у сумі 75 853 394,17 грн.

05.07.2021 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000/184/32-00-51-04-3337119, згідно з яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% від суми грошового зобов`язання в розмірі 37926697,09 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу встановлено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу передбачено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктами 200-1.5, 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов`язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, передбачено, що сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

При цьому, п. 21 указаного Порядку встановлено, що якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що в разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання в установлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду.

При цьому, норми пункту 87.9 Податкового кодексу України встановлюють черговість погашення податкового боргу незалежно від способу (добровільного чи примусового) та джерела погашення податкового боргу, тоді як норма пункту 95.3 Податкового кодексу України регулює відносини щодо стягнення (примусового погашення) податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках та на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Непогашення податкового боргу, зокрема зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Неправомірна поведінка невладного суб`єкта у цих відносинах не може виправлятися неправомірною поведінкою владного суб`єкта.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, які наведені в постановах від 10.09.2019 у справі № 1840/3549/18, від 30.07.2019 у справі № 440/4082/18, від 02.08.2023 у справі №200/7668/20-а.

Відповідачем до суду наданий витяг з інтегрованої картки платника ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з ПДВ, відповідно до якого податковий борг погашений шляхом зарахування коштів, які позивач сплачував на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а також на момент розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанції, у відповідача не було судових рішень щодо стягнення з рахунків позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість податкового боргу, який виник на підставі декларацій з податку на додану вартість за січень-листопад 2018 року.

Інша частина податкового боргу, зазначеного в акті перевірки і відповідних зведених даних, виникла до 01.07.2015, а тому, з огляду на приписи пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, цей податковий борг не може погашатися за рахунок коштів на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. При цьому, наведені в акті перевірки судові рішення щодо стягнення податкового боргу з позивача не передбачають стягнення з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, судами враховано, що під час проведення перевірки не враховано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. При цьому, до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість

Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та наведені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Доводи скаржника про те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено без урахування висновків Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.06.2021 по справі від 24.07.2023 у справі №821/850/18 не може бути застосоване у цій справі, оскільки вказане рішення ухвалене у неподібних до цієї справи правовідносинах, а саме щодо строків застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, тоді як у даній справі спірним є питання погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №200/19199/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова