КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2733/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (пл. Народна, 4 м. Ужгород, 88008, ЄДРПОУ 20453063)

до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, б. 10, м. Львів, ЄДРПОУ 13814885)

до відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в у Запорізькій області (просп. Соборний, 158б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012)

до відповідача-4: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Брижицьку В.В., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати протиправними та скасувати: рішення про відмову в призначенні пенсії №112650003643, прийняте в порядку екстериторіальності Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області 24.01.2024 року та рішення про відмову в призначенні пенсії №112650003643, прийняте 05.02.2024 року в порядку екстериторіальності Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області; рішення про відмову в призначенні пенсії №112650003643, прийняте 01.03.2024 року в порядку екстериторіальності Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області та рішення про відмову в призначенні пенсії № 112650003643, прийняте в порядку екстериторіальності 14.02.2024 року Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

2) зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 , дострокову пенсію за віком, зарахувавши до його пенсійного стажу період перебування ним на військовій службі у складі діючої армії в період бойових дій в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку) 1 рік 4 місяці 3 дні, що в пільговому розрахунку (один місяць служби дорівнює трьом місяцям служби в діючій армії) сукупно становить 4 (чотири) роки 9 (дев`ять) днів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій з мотивів відсутності довідки про участь в бойових діях встановленої форми. Позивач стверджує, що його страховий стаж становить понад 25 років, а тому у відповідності до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, має право на призначення дострокової пенсії за віком. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 01.05.2024 року суддя залишив без руху позовну заяву та встановив строк для усунення недоліків. Представник позивача направив на адресу суду поштовим відправленням уточнену позовну заву.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 40).

03.06.2024 року надійшов відзив від відповідача-4, за змістом якого відповідач вказує, що є неналежним відповідачем у справі, адже не є суб`єктом прийняття рішень відносно ОСОБА_1 , а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с. 46-56).

Відповідач-3 04.06.2024 року надав витребувані судом докази (а.с. 57-97). У відзиві на позовну заяву зазначив, що надані документи на підтвердження періоду військової служби не відповідають переліку документів, визначених п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-VI, а відтак, вважає позовні вимоги необґрунтованими (а.с.151-162 ).

11.06.2024 року відповідач-2 у відзиві вказав, що на час винесення спірного рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не мало правових підстав для зарахування періоду військової служби позивача у кратному розмірі. У задоволенні позовних вимог просив повністю відмовити (а.с. 98-150).

24.06.2024 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов від відповідача-1, за змістом якого, під час винесення рішення про відмову у достроковому призначенні пенсії, відповідач керувався наданими йому повноваженням та відсутністю документів, що підтверджують військову службу та дають право на зниження пенсійного віку для призначення пенсії. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі (а.с.163-167).

У період часу з 13.06.2024 по 28.06.2024 справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі В/ч НОМЕР_2 , у період з 09.07.1988 по 12.11.1989 року. Запис у військовому квитку про період служби не містить жодних виправлень, був здійснений начальником штабу військової частини № НОМЕР_2 й засвідчений відповідним підписом та печаткою (а.с. 61).

Архівні документи військової частини знаходяться на території російської федерації.

Матеріали справи містять копію архівної довідки, виданої Міністерством оборони російської федерації від 26.12.2017 року № 2947, відповідно до якої ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в бойових діях з 09.07.1988 року по 12.11.1989 року у складі військової частини № НОМЕР_3 («она же в/ч НОМЕР_2 » так вказано у довідці) та надано копію наказу в/ч № НОМЕР_3 від 09.07.1988 №171 про зарахування молодшого сержанта ОСОБА_1 з 09.07.1988 року до особового складу в/ч на всі види забезпечення (а.с. 67-68).

Крім того, статус учасника бойових ОСОБА_1 підтверджується посвідченням учасника бойових дій № НОМЕР_4 від 23.03.2017 (а.с. 4) та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2023 року № 238, відповідно до якої позивач дійсно проходив службу у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку) строком 1 рік 4 місяці 3 дні, та зазначено, що зазначений строк служби підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії у кратному розмірі 1 місяць служби за три місяці (а.с. 15). Натомість така довідка не містить періоду (число, місяць, рік) перебування під час несення служби у зоні бойових дій.

Відповідачем-2 надано суду копії листа від 23.02.2024 року №1/437 (а.с. 110) та довідки від 21.02.2024 року №1/29 (а.с. 110 зв.), виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 , за змістом яких позивач проходив службу з 09.11.1987 року по 12.11.1989 року, а також участь у бойових діях з 09.07.1988 по 14.08.1988, 1 місяць 5 днів, та зазначено, що вказаний строк служби підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії у кратному розмірі 1 місяць служби за три місяці. Вказані документи позивачем були додані лише до заяви від 23.02.2024 року.

До територіально підрозділу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії п. 4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) та доданими до заяви документами позивач вперше звернувся 19.01.2024.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії позивачу провадився за принципом екстериторіальності.

За наслідками розгляду заяви позивача від 19.01.2024 (а.с. 72-73), головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком (як учаснику бойових дій) від 24.01.2024 за №112650003643.

ОСОБА_1 повторно із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058 (а.с. 77-78) та доданими до заяви документами звернувся до сервісного центру відповідача-4 29.01.2024.

За заявою позивача від 29.01.2024 (а.с. 72-74), головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком (як учаснику бойових дій) від 05.02.2024 за №112650003643.

ОСОБА_1 06.02.2024 утретє звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058 та доданими до заяви документами до сервісного центру відповідача 4.

За наслідками розгляду заяви позивача від 06.02.2024, головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком (учасник бойових дій) від 14.02.2024 за № 112650003643.

ОСОБА_1 23.02.2024 учетверте звернувся із заявою щодо призначення пенсії відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058 та доданими до заяви документами (а.с. 75-76) до уповноваженого органу Пенсійного фонду.

За наслідками розгляду заяви позивача від 23.02.2024, головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком (учасник бойових дій) від 01.03.2024 за №112650003643.

З вищезазначеного вбачається, що заяви Позивача про призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058 розглядалися за принципом екстериторіальності Головними управліннями Пенсійного фонду України в Закарпатській, Львівській та Запорізькій областях, за результатами розгляду яких прийнято відповідні рішення від 24.01.2024 року (а.с. 87) від 05.02.2024 року (а.с. 85), від 14.02.2024 року (а.с. 86) та від 01.03.2024 року (а.с. 84), усі - про відмову Позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з порушенням підпункту 6 пункту 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи прийняті рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Отже, предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду є правомірність та законність прийнятих рішень про відмову в призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Згідно зі статтею 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Положеннями частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, непов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до абзаців першого і другого положень підпункту 146.2 пункту 146 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Положеннями частини першої статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1, пунктом 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.

Як установлено судом, позивач, досягнувши віку 55 років, неодноразово звертався із заявою про призначення пенсії за віком (із зниженням віку) відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 (із змінами) до заяви про призначення пенсії згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» додаються документи, що засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період участі у бойових діях згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок № 637).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 637 військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

Судом встановлено, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки, наданих довідок та документу про освіту складає 39 роки 2 місяці 1 день.

Позивач має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_5 (а.с. 4)

При цьому, відповідачі 1, 2 та 3 за результатами розгляду заяв про призначення пенсії, відмовили у призначені пенсії на підставі не відповідності Довідок (а.с. 84-87) про безпосередню участь у бойових діях згідно додатку 6 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023р. № 887).

Підпунктом 6 п.2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:

військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації; посвідчення учасника бойових дій.

особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов`язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов`язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).

Отже, положеннями Порядку 22-1 визначено посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.06.2021 по справі №340/576/19.

Згідно пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 (далі Закон №3551-XII) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Так, позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 23.03.2017 року.

Зазначена копія посвідчення була долучена позивачем до заяв про призначення пенсії, що підтверджується наявними у справі доказами та не заперечується учасниками справи.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (далі - Положення №302).

Пунктом 3 Положення №302 передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій».

Згідно з пунктом 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Отже, повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі й перевірки факту, чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, належать органам, які видають «Посвідчення учасника бойових дій».

Відповідно до пункту 7 Положення №302 такими органами є Мін`юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужби за місцем реєстрації ветерана.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії є «Посвідчення учасника бойових дій».

Оскільки належність позивача до осіб, які мають статус учасника бойових дій, ніким не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом №3551-XII та Законом №1058-ІV, зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії за віком.

За таких обставин, суд вважає безпідставною відмову відповідачів в призначенні пенсії за віком позивачу з підстав ненадання документів, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій.

Стосовно позовних вимог про зарахування до стажу позивача у кратному розмірі (1 до 3) період перебування на військовій службі у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку) 1 рік 4 місяці 3 дні, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що відсутність у відповідачів можливості здійснити перевірку архівних відомостей, які знаходяться в установах, розташованих на території російської федерації, не може бути підставою для відмови позивачу у реалізації його права на пенсійне забезпечення з урахуванням страхового стажу, набутого в іншій державі.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення у випадку повної, часткової, тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Позивач, як громадянин України, за умови підтвердження трудового стажу наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.

Таким чином, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу позивача, оскільки такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.

Однак, наявні в матеріалах докази містять розбіжності у кількості стажу перебування на військовій службі, який належить для зарахування у потрійному розмірі, а відтак вказане питання потребує перевірки та уточнення.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку стажу та розміру пенсії, поновлення пенсій громадянам, та на свій розсуд приймати відповідне рішення, оскільки прийняття відповідного рішення відноситься до дискреційних повноважень пенсійного органу.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в частині визначення стажу, що належить зарахувати у кратному розмірі (один місяць за три), задоволенню не підлягають.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

За встановленими обставинами справи, на дату звернення із заявою про дострокове призначення пенсії за віком 19.01.2024 позивач досяг віку 55 років, мав необхідний страховий стаж більше 25 років та мав статус учасника бойових дій, отже позивач відповідав умовам, передбаченим пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV та мав право на дострокову пенсію за віком.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах буде визнати протиправними та скасувати рішення по особовому рахунку № НОМЕР_6 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24.01.2024 року та від 05.02.2024 року, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.02.2024 року та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.03.2024 про відмову позивачу в призначенні пенсії, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 достроково пенсію за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як особі, якій надано статус учасника бойових дій.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд, перевіривши дії відповідача-4 щодо призначення та нарахування пенсії позивача встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не розглядало заяв позивача та не виносило управлінських рішень, що можуть вплинути на права позивача, а відтак позовні вимоги стосовно відповідача-4 задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачі 1-3, як суб`єкти владних повноважень, не довели правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідачі доказів понесення судових витрат суду не надали, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №11265003643 від 24.01.2024 року та від 05.02.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від №11265003643 від 14.02.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №11265003643 від 01.03.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з дня настання права, достроково пенсію за віком, на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як особі, якій надано статус учасника бойових дій, та врахувати у кратному розмірі до стажу позивача період перебування на військовій службі у складі діючої армії в період бойових дій, з врахуванням правових висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО