Справа № 450/2880/24 Провадження № 1-кп/450/432/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у спрощеному провадженні у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120241424200000023 від 24.02.2024 року щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пикуловичі Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, який працює на посаді начальника дільниці по ремонту і обслуговуванні електродвигунів і трансформаторів електроцеху ВГЕ у ЛМКП «Львівводоканал», на утриманні якого перебувають двоє малолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч.1ст. 193 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , в кінці січня 2024 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, розташованій неподалік села Пикуловичі, Новояричівської селищної об`єднаної територіальної громади, Львівського району, Львівської області, протиправно, за допомогою металошукача, за відсутності відповідного дозволу, проводив земляні пошуково-археологічні роботи, під час яких віднайшов скарб у вигляді 31 предмета, а саме: двох псалій, 24 застібок та 5 великих накладок, що належать до археологічного скарбу та є скарбом, який має особливу історичну, наукову художню та культурну цінність.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам`ятки археології, у тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані із ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень (нерухомі та рухомі предмети, які були пов`язані з об`єктом археологічної спадщини і виявлені під час археологічних досліджень), є державною власністю.

Частинами 1 та 2 статті 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що у разі виявлення знахідки археологічного або історичного характеру під час проведення будь-яких земляних робіт, виконавець робіт зобов`язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи. Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території.

Діючи всупереч вимогам ч. 2 ст. 17, ч. 1 та ч. 2 ст. 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ч. 1 ст. 18 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» ОСОБА_3 розуміючи, що знайдений ним під час проведення протиправних земляних пошуково-археологічних робіт скарб у вигляді 31 предмета, а саме: двох псалій, 24 застібок та 5 великих накладок, є пам`яткою археології і державною власністю, а також має культурну цінність, діючи умисно, з корисливих мотивів, своїх протиправних дій не зупинив і відповідний орган охорони культурної спадщини не повідомив, та приховавши свою знахідку для того, щоб не передавати знайдений ним скарб до Музейного фонду України, перевіз його до свого помешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , привласнивши його.

Надалі, 19 лютого 2024 року ОСОБА_3 , використовуючи свій мобільний телефон, використовуючи мережу Інтернет, зареєструвався на сайті аукціону «Vioility.com», під нікнеймом « ОСОБА_4 », де розмістив фотографії знайденого ним скарбу, що складається з двох псалій, 24 застібок та 5 великих накладок, що є скарбом, який має особливу історичну, наукову художню та культурну цінність, назвавши їх як: «Збруя Кімерійці».

Після цього, 28.02.2024 ОСОБА_3 за допомогою аукціону «Vioility.com» здійснив продаж скарбу, що складається з 2 псалій, 24 застібок та 5 великих накладок, що є пам`яткою археології, що належить державі і має особливу історичну, наукову, художню та культурну цінність, за що отримав від не встановленої досудовим розслідуванням особи кошти в сумі 23 000 грн.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , в порядкуст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме у незаконному привласненні знайденого скарбу, який має особливу історичну, наукову, художню та культурну цінність, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження,на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2ст.382 КПК України.

Відповідно до частини 4ст. 107 КПК Україниу разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.193 КК України, знайшла своє підтвердження, та доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 193 КК України, є правильною так як він вчинив незаконне привласнення знайденого майна.

За вчинення кримінального проступку обвинувачений підлягає покаранню, при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини, що пом`якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ізст. 12 КК Україниє кримінальним проступком, раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітню дитину, за місцем проживання та праці характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно зст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно дост. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1ст. 193 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним так і іншими особами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не має.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст.302,373,374,381-382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 193 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 550, 00 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області ОСОБА_8 від 03.05.2024 року та 14.05.2024 року скасувати.

Речові докази, а саме:

грунтовий металошукач «MINELAB X-TERRA 505» зі (штангою) бордового кольору із ручками чорного коблору та цифрами блоком управління та нижньою частиною металошукача(катушкою) чорного кольору - конфіскувати в дохід держави;

мобільний телефон «Apple Iphone 12», ІМЕІ НОМЕР_1 з наявною сім-картою оператора «Лайф-Селл» НОМЕР_2 , який поміщено в сейф-пакет WAR1050919 та ноутбук марки Acer Nitro 5» із серійним номером НОМЕР_3 разом із зарядним пристроєм повернути ОСОБА_9 .

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями381та382цьогоКодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченомустаттею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

СуддяОСОБА_1