open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 600/2952/22-а
Моніторити
Рішення /17.07.2024/ Чернівецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /25.09.2023/ Чернівецький окружний адміністративний суд Постанова /05.09.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /04.09.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.03.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.02.2023/ Касаційний адміністративний суд Постанова /25.01.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Постанова /25.01.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.01.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /11.01.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /01.12.2022/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.11.2022/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Рішення /17.10.2022/ Чернівецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2022/ Чернівецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.08.2022/ Чернівецький окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 600/2952/22-а
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Рішення /17.07.2024/ Чернівецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /25.09.2023/ Чернівецький окружний адміністративний суд Постанова /05.09.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /04.09.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.03.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.02.2023/ Касаційний адміністративний суд Постанова /25.01.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Постанова /25.01.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.01.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /11.01.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /01.12.2022/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.11.2022/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Рішення /17.10.2022/ Чернівецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2022/ Чернівецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.08.2022/ Чернівецький окружний адміністративний суд
Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2952/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

I. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому просить:

- скасувати та визнати нечинним рішення старшого лейтенанта ОСОБА_2 про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_3 ;

- надати дозвіл на виїзд за межі України гр. ОСОБА_1 , який є здобувачем фахової вищої освіти і навчається за кордоном за денною формою здобуття освіти та має відстрочку від призову за мобілізацією відповідно до статті 2 Закону України «Про прикордонний контроль».

1.2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року (головуючий суддя Маренич І.В.) позов задоволено частково; визнано нечинним та скасовано рішення заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 11.08.2022 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 ; в задоволенні іншої частини позову відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992, 40 грн.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.09.2023 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково; рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року скасовано у частині задоволення позовної вимоги про визнання нечинним та скасування рішення заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 11 серпня 2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 ; у цій частині справу направлено на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду; у іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року залишено без змін.

1.2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Анісімов О.В.) від 25.09.2023 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії у частині позовних вимог про визнання нечинним та скасування рішення заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 11 серпня 2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 прийнято до свого провадження; повідомлено учасників справи про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. 11.08.2022 року заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим лейтенантом ОСОБА_4 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України, який досяг 16-річного віку - ОСОБА_1 .

2.2. З указаним рішенням позивач не згідний, вважає його протиправними, що обумовило звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

3.1. Згідно позовної заяви та інших заяв по суті справи позиція позивача обґрунтовується наступним.

3.2. Так, позивач вказує, що нормативно-правові акти зазначені у рішенні про відмову не забороняють та не обмежують виїзд здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

3.3. Зокрема, відповідно до пункту 2-6 Постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року (зі змінами) «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України» у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

3.4. Пункт 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України не містять інформацію стосовно здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти.

3.5. Таким чином, виїзд за межі України заборонений для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються в Україні за денною або дуальною формами здобуття освіти. В той же час, оскільки виїзд здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти за межі України прямо не заборонений, то такий виїзд за межі України повинен бути дозволений.

3.6. Також зазначає, що при перетині кордону він надав документи, які підтверджують те, що він є здобувачем вищої освіти, який навчається за кордоном. Поряд з цим, ним також було пред`явлено довідку з ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій вказано, що він має право на відстрочку від призову на період мобілізації, а також те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не заперечує щодо його виїзду з України для продовження навчання за кордоном.

3.7. Відтак вважає, що при перетині кордону заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " старшим лейтенантом НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_4 протиправно було прийнято рішення про відмову у перетині державного кордону громадянину України ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю підстав для перетинання державного кордону під час воєнного стану.

Аргументи відповідача

3.8. Згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи представник відповідача зазначає про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне.

3.9. Так вказує, що 11.08.2022 року позивач прибув до міжнародному пункту пропуску для автомобільного сполучення Порубне з метою здійснити перетинання державного кордону на виїзд з України, оскільки вважає, що має право на такий перетин у зв`язку із навчанням за кордоном та наявністю відмітки про відстрочку від призову. В міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Порубне позивач надав документи, які на його думку підтверджують право на перетинання державного кордону на виїзд з України.

3.10. Внаслідок чого, позивачу рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16 - річного віку від 03.08.2022 відмовлено у зв`язку з тим, що на підставі Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, Закону України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ , Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, а також пунктів 2, 2-6 постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України, обмежено у праві виїзду з України за відсутністю підстав на право перетинання Державного кордону під час воєнного стану.

3.11. Рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16 - річного віку від 11.08.2022 року з правової точки зору вірне, законне, оскільки альтернативних дій у заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшого лейтенанта ОСОБА_2 по відношенню до подальшого перетинання державного кордону на виїзд з України позивачем не було, окрім як видати оскаржуване рішення.

3.12. Зазначає, що відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

3.13. Статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти (абзац 2 частини третьої статті 23).

3.14. Вказує, що позивач є здобувачем вищої освіти за кордоном, зарахований на навчання з 25.07.2022 року, про що зазначено в документах про навчання (довідка від 25.07.2022 року №1859) та в довідці для виїзду за кордон здобувачів передвищої та вищої освіти, асистентів - стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, зазначено, що відповідно до статті 23, абзацу 2, частини 3 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

3.15. Водночас, абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не встановлено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти мають навчатися виключно в Україні або закордоном.

3.16. Оскільки позивачем при перетинанні кордону не було надано документів, які б підтверджували його право на перетин державного кордону, а саме не надано підтверджуючих документів про навчання до 24.02.2022 року, то дії заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " старшого лейтенанта ОСОБА_2 по складанню рішення про відмову у перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16 - річного віку від 11.08.2022 року правомірні.

ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

4.1. Так, дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін, судом встановлено, що 11.08.2022 року позивач прибув до міжнародному пункту пропуску для автомобільного сполучення Порубне з метою перетину державного кордону на виїзд з України.

Як стверджує представник позивача та не заперечується представником відповідача під час проходження паспортного контролю ОСОБА_1 надав наступні документи:

- студентський квиток;

- перекладені та нотаріально засвідчені документи навчання позивача у закордонному ВУЗі;

- військово-облікові документи з записом щодо надання позивачу відстрочки від призову (призову за мобілізацією);

- довідки для виїзду за кордон для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти від 09.08.2022 року.

4.2. Однак, заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим лейтенантом ІНФОРМАЦІЯ_6 прийнято рішення від 11.08.2022 року про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_3 .

Дослідженням вказаного рішення встановлено, що на підставі Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, Закону України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, а також пунктів 2, 2-6 постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України, громадянина України ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України за відсутністю підстав на право перетинання Державного кордону під час воєнного стану.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Засади, якими керується суд при прийнятті рішення у справі

5.1. Предметом цього позову є рішення від 11.08.2022 року, яким позивачу відмовлено в перетинанні державного кордону на виїзд з України.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

5.2. При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

5.3. Також суд зазначає, що оскаржуваним рішенням здійснено втручання у права позивача, які гарантовані статтею 2 (свобода пересування) Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї від 16.09.1963 року (Протокол ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.199 року), а також статтею 33 (право вільно залишати територію України) Конституції України, а тому суд вважає за необхідним розглянути та вирішити цю справу по наявним матеріалам, які відповідають критерію достатності та достовірності.

5.4. Водночас, у зв`язку із направлення цієї справи на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду у частині вимоги про визнання нечинним та скасування рішення заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 11 серпня 2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 , суд надасть оцінку оскаржуваному рішенню та дослідить спірні правовідносини з урахуванням висновків, які зроблені Верховним Судом у постанові від 05.09.2023 року у справі №600/2952/22-а.

5.5. Також суд звертає увагу, що у зв`язку зі спливом значного часу розгляду даної справи у судах різних інстанцій та передачею справи на новий розгляд, нормативно-правове регулювання, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, буде застосовне судом у редакції станом на час виникнення спірних відносин, тобто на час прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо суті спору

5.6. Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

5.7. Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 62, 63 цієї Конституції.

5.8. З викладеного слідує, що право особи на пересування та право вільно залишати територію України, передбачене статтею 33 Конституції України може бути обмежено в умовах воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

5.9. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

5.10. В подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року за № 133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

5.11. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 воєнний стан в Україні продовжується з 05:30 год 25 квітня 2022 року строком на 30 діб (тобто до 25 травня).

5.12. Відповідно до Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17 травня 2022 року № 341/2022, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

5.13. Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 воєнний стан в Україні продовжується з 05:30 год 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

5.14. Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

5.15. Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

5.16. Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

5.17. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

5.18. Згідно із пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року №1455 (далі Порядок №1455), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

5.19. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

5.20. Статтею 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

5.21. Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-XII визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації та на особливий період. Зокрема призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти (абзац 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII).

5.22. Водночас, правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України Про прикордонний контроль від 05.11.2009 року №1710-VI (далі - Закон №1710).

5.23. Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №1710 прикордонний контроль державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.

5.24. Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону №1710 пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.

5.25. Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем (частина 4 статті 6 Закону №1710).

5.26. Частиною 1 статті 14 Закону №1710 передбачено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

5.27. Статтею 3 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21.01.1994 року № 3857-XII визначено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

5.28. Правила перетинання державного кордону громадянами України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 (далі - Правила перетинання державного кордону) (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.

5.29. Пунктом 2 Правил перетинання державного кордону передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

5.30. Пунктом 12 Правил перетинання державного кордону визначено що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред`являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

5.31. Згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

5.32. З наведених законодавчих норм судом висновується, що особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану.

5.33. Однак, згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону таке право не поширюється на осіб, визначених в абзацах 2 - 8 часини 3 статті 23 Закону №3543-XII, а зокрема на здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

5.34. При цьому, суд уточнює, що Правила перетинання державного кордону доповнено пунктом 2-6 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №383 від 29.03.2022 року; із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №399 від 01.04.2022 року. Відтак, саме вказана вище редакція пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону ? 11.08.2022 .

5.35. Як наголошувалося судом раніше, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти (абзац 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII).

5.36. Судом у цій справі встановлено, що ОСОБА_5 є студентом 1-го курсу (вища освіта магістратура) факультету Міжнародних відносин, політичних наук та журналістики, спеціальність Дипломатія, безпека, бізнес та комунікації, форма навчання - денна (очна), 2022-2023 навчального року, Вільного міжнародного університету Молдови, що підтверджується довідкою з навчального закладу Вільного міжнародного університету Молдови від 25.07.2022 року №1859 із нотаріально засвідченим перекладом.

5.37. Згідно довідки для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, № 99/2/5 від 09.08.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень, щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має.

5.38. Окрім цього, у графі 12 особливі відмітки тимчасового посвідчення ОСОБА_1 №2/5/1785 зазначено про те, що згідно абзацу 2 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

5.39. Суд зазначає, що згідно частини 4 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).

5.40. При цьому, відповідно до частини 9 статті 17 Закону № 2232-XII, право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав.

5.41. Водночас, суд наголошує, що вичерпний перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації та на особливий період, визначений саме статтею 23 Закону №3543-XII.

5.42. Як наголошено Верховним Судом у постанові від 05.09.2023 року у справі №600/2952/22-а абзац 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції Законів №2745-VIII від 6 червня 2019 року, №2196-IX від 14 квітня 2022 року) передбачає, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Проте, Верховний Суд зауважує, що внаслідок зміни правового регулювання на час виникнення спірних правовідносин пункт 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України був викладений не одним реченням.

5.43. З огляду на встановлені судом обставини, та висновки Верховного Суду згідно постанови від 05.09.2023 року у справі №600/2952/22-а, суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у період воєнного стану та право на перетин державного кордону під час мобілізації у період воєнного стану є різними за своєю правовою природою, законодавчими нормами, якими такі регулюються та органами, які визначають наявність таких прав. Тому відповідно наявність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у період воєнного стану не гарантує такій особі беззаперечного права на перетин державного кордону під час введення правового режиму воєнного стану.

5.44. З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним, однак зважаючи на те, що є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти, а отже належить до категорій осіб, визначених в абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ, відтак не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

5.45. Разом з тим суд вказує, що той факт, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, передбачених абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ та дозвіл керівника районного ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виїзду з України не наділяє його правом на перетин кордону для виїзду з України під час введення правового режиму воєнного стану, адже відповідно до положення пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону у разі введення на території України воєнного стану право на перетин державного кордону не поширюється серед інших, на здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам та докторантам, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, яким є позивач.

5.46. Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон України 11.08.2022 року не мав право на перетин державного кордону України.

5.47 Суд наголошує, що згідно з положеннями статті 1 Закону № 389-VIII особливий правовий режим воєнного стану передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, повноважень необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (стаття 2 Закону № 389-VIII).

5.48. Згідно пункту 3 частини 1 статті 12-1 Закону № 389-VIII Кабінет Міністрів України в разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях: організовує та здійснює керівництво центральними та іншими органами виконавчої влади в умовах воєнного стану.

5.49. Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Указу від 24 лютого 2022 року №64/2022 Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні.

5.50. Системою таких заходів стало прийняття урядом Постанов №166 від 28.02.2022 №179 від 01.03.2022 №264 від 12.03.2022 №383 від 29.03.2022 №399 від 01.04.2022 №411 від 05.04.2022 №615 від 20.05.2022 №661 від 10.06.2022 №992 від 02.09.2022 №1044 від 10.09.2022 №1082 від 27.09.2022 №1148 від 04.10.2022 та №1212 від 28.10.2022 якими внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Цими змінами, з - поміж іншого, передбачено обмеження прав певних категорій громадян України на виїзд за межі території України впродовж строку дії воєнного стану. Це обмеження, як зазначалося судом раніше, узгоджується із пунктом 3 Указу від 24 лютого 2022 року №64/2022 про можливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтею 33 Конституції України.

5.51. Таким чином, введення Указом від 24 лютого 2022 року №64/2022 на усій території України воєнного стану і стало причиною тимчасового обмеження прав позивача на перетин державного кордону з метою виїзду за межі території України. Це тимчасове обмеження запроваджено у відповідності до Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану та Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні.

5.52. З огляду на вищезазначене суд зауважує, що тимчасові обмеження права громадян України на виїзд з України в період дії воєнного стану можуть запроваджуватися спеціальними актами законодавства. Такі акти ухвалюються після введення воєнного стану із урахуванням загроз зумовлених збройною агресією ворога, заходів необхідних для їх відвернення та відсічі збройної агресії, а також переліку прав та свобод можливість обмеження яких передбачена Указом Президента України про введення воєнного стану.

5.53. Таким чином, оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин діяв правовий режим воєнного стану, у зв`язку з введенням якого, можуть обмежуватися конституційні права, визначені статтею 33 Конституції України, з огляду на встановлені Правилами перетинання державного кордону обмеження права на перетин державного кордону в умовах надзвичайного або воєнного стану здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам та докторантам, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, а також те, що позивачем при перетині державного кордону не було надано документів, які підтверджують підстави виїзду за межі території України під час введення правового режиму воєнного стану, суд вважає, що посадовою особою відповідача було правомірно винесено рішення від 11.08.2022 року про відмову в перетинанні державного кордону громадянину України ОСОБА_1 .

5.54. Покликання позивача на листи та роз`яснення Державної прикордонної служби України, що, на його думку, підлягають застосуванню до спірних правовідносин, то суд вказує, що листи та роз`яснення Державної прикордонної служби України не є нормативно-правовим актом та мають лише рекомендаційний характер.

5.55. Схожі позиції висловлено Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 31.01.2023 року (справа №120/7818/22), від 08.05.2023 року (справа №600/4002/22-а) та Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 08.02.2023 року (справа № 260/3951/22), від 14.02.2023 року (справа № 460/30928/22) та від 21.02.2023 року (справа № 260/3152/22).

5.56. Відтак, надавши оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України, врахувавши висновки, які зроблені Верховним Судом у постанові від 05.09.2023 року у справі №600/2952/22-а, суд вважає, що оскаржуване рішення про відмову в перетинанні державного кордону є обґрунтованим та таким, яке прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення, а тому є правомірним та скасуванню не підлягає.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якими є відповідачі.

6.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

6.3. Відповідачем доведено суду правомірності прийняття оскаржуваного рішення, натомість позивачем не доведено суду його протиправність.

6.4. Відтак, надавши оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та таким, яке прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення, а тому є правомірним та скасуванню не підлягає.

6.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов у частині переданої на новий розгляду вимоги про визнання нечинним та скасування рішення заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 11 серпня 2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.

6.6. Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Однак, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не компенсує позивачу та не стягує на його користь судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії у частині позовної вимоги про визнання нечинним та скасування рішення заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 11 серпня 2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя О.В. Анісімов

Джерело: ЄДРСР 120433085
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку