-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 2-1502/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2010 року Камянобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючої судді: Пташкіної А.О.
при секретарі: Єрьоменко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська неправомірною та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -
В С Т А Н О В И В :
20.08.2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська, в якому зазначила, що має правовий статус дитини війни, відповідачем їй не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд визнати бездіяльність відповідача незаконною, зобовязати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з січня 2007 року по грудень 2009 р. в сумі 3345 грн. 60 коп. Просила стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.
Позивачка до суду не зявилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, просив розглядати справу за його відсутністю. Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в яких він посилається на наступне. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір пенсії в залежність від прожиткового мінімуму поставлено лише в ст.28 Закону України “Про Загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за наявності у чоловіків 25, а у жінок- 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Відповідач вважає, що у позові неправомірно ототожнюються такі поняття як мінімальний розмір песії за віком та прожитковий мінімум, для осіб які втратили працездатність, та невірно визначено розмір прожиткового мінімуму.
Відповідно до п. 17. ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на 2006 рік зупинено дію абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця норма була виключена Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» за № 3367-ІV від 19.01.2006 р. та, крім того, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6,- у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Тому, норма ст. 6 призупинялася і для здійснення виплати Кабінет Міністрів України повинен був розглянути це питання додатково за підсумками півріччя 2006 року та визначити порядок та суми виплат у відповідному документі. Але у 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення ст.ст.71,111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але будь-яких змін до бюджету 2007 року Верховною Радою України не приймалося для вираховування сум на дану виплату, не враховувалися вони і в бюджет України на 2008 рік.
ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін у деякі законодавчі акти України” дітям війни встановлення підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, в якому третя особа посилається на те, що виплата щомісячної соціальної допомоги згідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” повинна здійснюватись органами Пенсійного фонду України та за їх рахунок, що Пенсійний фонд України та його територіальні органи не знаходяться на казначейському обслуговуванні, тому залучення органів казначейства до цієї справи безпідставно.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що позивачка народилася у 1938 року (а.с.6), має правовий статус «дитина війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська, де отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданим 16.03.2005 року (а.с.7).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп\2007 положення ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Відповідно до вимог частини 2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Аналізуючи зазначене, можна прийти до висновку, що за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком ( яка розраховувалась в залежності від встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Таким чином, що оскільки відповідач та третя особа у своїх запереченнях не вказують на порушення позивачем строку звернення до суду за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р , суд вважає, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, підстав для відмови у задоволенні вимог за вищевказаний період немає.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р, внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошевого утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп\2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, за період з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2008 року.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Тобто, за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заявляючи вимоги щодо зобовязання відповідача виплатити конкретну суму не донарахованої пенсії, позивач тим самим фактично просить суд здійснити перерахунок суми пенсії, а оскільки до компетенції суду не входить перерахування вказаних сум, суд вважає, що у даному випадку вимоги позивача повинні бути задоволені не шляхом зобовязання відповідача виплатити певну суму, а шляхом зобовязання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що за змістом відповідає суті його вимог.
За таких обставин, слід визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік та зобовязати відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення пенсії з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік року, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з урахуванням здійснених виплат.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. У звязку з тим, що згідно Декрету КМУ “Про державне мито” Пенсійний фонд України звільнений від сплати судового збору, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3,40 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257 ЦК України, ст.ст. 81, 82, 88, 212, 213, 214, 215, 291, 294, 295,296 ЦПК України, ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,ст. 28 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного суду України№10 рп/2008 від 22.05.2008 року, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачене нею держмито в сумі 3,40 грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 37,00 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Камянобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
З оригіналом згідно Рішення не вступило в законну силу
Суддя А.О.Пташкіна
скопійовано
-
скопійовано
-
