П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11743/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

16 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду у справі №240/11743/20, та встановити судовий контроль.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишено без задоволення.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що нарахування відповідачем доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII на виконання судового рішення починаючи з 01.01.2024 із застосуванням розрахункової величини 1600,00 грн, є правомірним, тому підстави для визнання протиправними дій вчинених на виконання судового рішення та постановлення, у зв`язку з цим окремої ухвали, відсутні.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву позивача повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що відповідачем протиправно застосовано розрахункову величину для обчислення виплат на рівні 1600,00 грн з 01.01.2024.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмежовує показники мінімальної заробітної плати, яка застосовується при розрахунках оплати праці, та не пов`язаних із заробітною платою, з метою уможливлення використання мінімальної заробітної плати як ключового інструменту регулювання розміру оплати праці в країні. Таким чином відсутня однопредметність правового регулювання застосування величини заробітної плати. Є чітко визначена величина заробітної плати (як винагороди за виконану роботу, згідно Закону України «Про оплату праці») на 2024 рік у місячному розмірі: з 1 січня 7100 гривень, з 1 квітня 8000 гривень і чітко визначений розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 23.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

24.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу в якому вказано, що перерахунок пенсії необхідно робити виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, а не 1600 грн.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ст.312 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позов задоволено частково.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 скасовано в частині задоволених позовних вимог за період з 17.07.2018 до 11.09.2019 та залишено позовні вимоги в цій частині без розгляду.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 в іншій частині, а саме:

в частині задоволення позову щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12.09.2019 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 12 вересня 2019 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);

та в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів та зобов`язати нарахувати її, у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії разом із сумою індексації за період з 17.07.2018 по дату виплати, щодо невиплати індексації невиплаченого підвищення до пенсії за період із 17.07.2018 по дату виплати, щодо знецінення грошових коштів, як щомісячної доплати підвищення до пенсії, й порушення права на володіння майном, за період із 17.07.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, компенсації, індексації, відсотків у розмірі облікової ставки Нацбанку - залишено без змін.

05.03.2024 позивач звернувся до суду із заявою щодо визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду у справі №240/11743/20, та встановлення судовий контроль.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 статті 383 КАС України вказано, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи, відповідачем з 17.07.2018 проведено перерахунок підвищення до пенсії позивача як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, тобто з 01.02.2021 - 6000,00 грн., з 01.12.2021 - 6500,00 грн., з 01.10.2022 - 6700,00 грн..

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18 зазначено, що Конституційний Суд України у Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, крім іншого, вирішив:

- в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України;

- в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 БК України та пункту 2 частини першої статті 9 КАС України в системному зв`язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності.

У постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012 не надає права Кабінету Міністрів України зменшувати розмір виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом №796-ХІІ, а Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України у разі, якщо законом прямо не передбачено розмір таких виплат.

Із 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015 в частині, яка не змінена Законом України від 04.02.2016 №987-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стаття 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015 (а саме: в редакції від 09.07.2007), була викладена так: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати. Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України».

Вирішуючи вказаний вище спір, Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку щодо застосування розміру доплати до пенсії дві мінімальні заробітні плати.

Велика Палата Верховного суду у межах зразкової справи №240/4937/18, розглядаючи заяву пенсійного органу про роз`яснення питання можливості застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для забезпечення розміру підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 39 Закону № 796-XII з постановлених питань: яка розрахункова величина повинна застосовуватися для нарахування підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону № 796-XII, а саме мінімальна заробітна плата чи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року; чи необхідно здійснювати перерахунок розміру підвищення до пенсії позивачу у зв`язку зі зміною показника мінімальної заробітної плати/прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно із законами про державний бюджет на відповідний рік; відмовила заявнику у роз`ясненні судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду, задовольняючи позовні вимоги у справі №240/4937/18 зазначила, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 та статті 39 Закону № 796-ХІІ із 17 липня 2018 року позивач має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як установлено статтею39 Закону № 796-ХІІ, тому судове рішення Великої Палати Верховного Суду є зрозумілим і підстав для його роз`яснення немає.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлені розміри мінімальної заробітної плати: з 01.01.2021 - 6000,00 грн., з 01.12.2021 - 6500,00 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати: з 01.01.2022 по 30.09.2022 6500,00 грн (6500,00 х 2 = 13000,00 грн); з 01.10.2022 по 31.12.2022 6700,00 грн (6700,00 х 2 = 13400,00 грн).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати: у місячному розмірі 6700 грн (6700,00 грн х 2 = 13400,00 грн).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати: у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 42,6 гривні, з 1 квітня - 48 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX також визначено, що розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.

Тому, на виконання судового рішення відповідач зобов`язаний здійснити нарахування доплати до пенсії у порядку статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у такому порядку:

- до 31.12.2023 (включно) у розмірі двох мінімальних заробітних плат, розміри яких установлені Законами про Державний бюджет України на відповідні роки;

- з 01.01.2024 у розмірі двох мінімальних заробітних плат 3200,00 грн (1600 х 2).

Відтак, нарахування відповідачем доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII на виконання судового рішення починаючи з 01.01.2024 із застосуванням розрахункової величини 1600,00 грн, є правомірним.

Аналогічні висновки уже були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постановах від 14.05.2024 у справі № 240/24935/21, від 23.05.2024 у справі №240/13902/21 та від 03.06.2024 у справі № 240/20467/20.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нарахування та виплата вказаного підвищення до пенсії позивачу в 2024 році в сумі 3200 грн. не суперечить діючому законодавству та рішенню суду, яким зобов`язано відповідача здійснити нарахування і виплату цього підвищення у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для визнання протиправними дій вчинених на виконання судового рішення та постановлення, у зв`язку з цим окремої ухвали, відсутні.

Крім того 24.04.2024 до суду надійшло клопотання позивача про постановлення окремої ували, яке обґрунтоване тим, що відповідач без будь якої потреби, самовільно, безпідставно проінформував усіх задіяних по справі про розмір пенсійних виплат позивача, що є порушенням Закону України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», положень Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів України.

Стосовно такого клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1- 4 ст. 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Перевіривши матеріали справи судом встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем вказано, що на виконання судового рішення ним здійснено перерахунок пенсії та наведено розрахунок, яким саме чином такий розмір пенсії перераховано та в якому розмірі виплачується. Інших відомостей про доходи позивача, які б не стосувалися перерахунку пенсії (що є предметом спору в даній справі) відповідачем не наведено, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання позивача та винесення окремої ухвали.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно з положеннями статті 8 Закон України "Про захист персональних даних позивач має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року - без змін.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.