КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року справа №640/14656/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київське міжнародне фінансове бюро» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Київське міжнародне фінансове бюро» (товариство, ПРАТ «Київське міжнародне фінансове бюро», ПРАТ «КМФБ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві.

Просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача без номеру та дати, прийняте на підставі акту від 15.02.2021 №12552/Ж5/26-15-07-03-02 та надіслане листом відповідача від 18.03.2021 № 20838/0703.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/14656/21 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У подальшому адміністративну справу № 640/14656/21 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

25.05.2023 наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., 22.06.2023 прийнята до провадження.

У зв`язку із звільненням названої судді із займаної посади у відставку, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, 29.02.2024 справу розподілено судді Скрипці І.М.

Ухвалою суду від 08.03.2024 суддею Скрипкою І.М. прийнято до провадження справу № 640/14656/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог товариство вказало на помилковість висновків податкового органу за результатами перевірки, оскільки у спірному випадку було безпідставно прирівняно виплати акціонерам у зв`язку з ліквідацією товариства до виплат дивідендів, при цьому у акті перевірки виплати акціонерам відображені не у повному обсязі. Наголошували, що отримання активів при ліквідації товариства не тотожне отриманню дивідендів за рішенням засновників при розподілі чистого прибутку. Також звертали увагу, що у акті перевірки застосовано різний підхід до юридичних осіб-акціонерів, виплати для 12 акціонерів прирівняно для цілей оподаткування до дивідендів і нараховано до сплати авансовий внесок з податку на прибуток, а виплати іншим юридичним особам-акціонерам взагалі не бралися до уваги. Звертали увагу, що майно юридичної особи, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається учасникам юридичної особи.

У відзиві ГУ ДПС просили відмовити у задоволенні позову. Вказали, що у цьому випадку розмір виплат на одну акцію склав 11,379 грн. при номінальній вартості 10 грн., у зв`язку із чим різниця у сумі 1,379 грн. за 1 акцію вважається дивідендами, виплаченими на користь акціонерів ПРАТ. Зазначили, що згідно наданих до перевірки документів не встановлено збільшення статутного капіталу та внесення відповідних реєстраційних змін.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне акціонерне товариство «Київське міжнародне фінансове бюро» є юридичною особою, перебуває на обліку в контролюючих органах з 23.01.2009, місцезнаходження якої - 01601, м. Київ, провулок Госпітальний, буд. 4-а. Основним видом економічної діяльності товариства є 73.11 Рекламні агентства.

З 13.10.2020 товариство перебуває у стані припинення.

Як видно із статті 6 (пункти 6.1, 6.2) Статуту товариства «Київське міжнародне фінансове бюро» його статутний капітал складає 25 000 000 грн.; статутний капітал поділений на 2 500 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 10 грн. кожна (а.с.148-170).

12.10.2020 позачерговими загальними зборами акціонерів прийнято рішення про ліквідацію підприємства.

Розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2020 №124-ДР-З зупинено обіг акцій позивача у зв`язку з ліквідацією.

На підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 22.12.2020, 23.12.2020, на засіданні ліквідаційної комісії, встановили розмір виплати на одну акцію (при розподілі грошових коштів, отриманих від реалізації майна, між акціонерами власниками простих акцій) у 11,379 грн. Також ухвалили здійснити виплату 28 293 860,75 грн. акціонерам, які надали комісії листи (щодо розподілення/виплати грошових коштів) на реквізити акціонерів, зазначені у листах. Загалом тут зазначено 12 акціонерів.

Крім того, вирішено для подальших розрахунків з акціонерами, які не надали до ліквідаційної комісії листи, перерахувати кошти, належні для виплати таким акціонерам, на рахунок ескроу в АТ «Перший Інвестиційний Банк».

На підтвердження здійснення таких виплат товариством надані платіжні доручення (а.с.49-60).

У період з 29.01.2021 по 08.02.2021 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київське міжнародне фінансове бюро».

За результатами перевірки складено акт від 15.02.2021 №12552/Ж5/26-15-07-03-02 (а.с.5-18), за висновками якого встановлено порушення вимог підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України не нараховано та не сплачено авансовий внесок з податку на прибуток у загальній сумі 617199 грн. за 2020 рік.

Позивачем подавалися заперечення на акт перевірки, які рішенням ГУ ДПС від 11.03.2021 залишені без задоволення, висновки акту без змін (а.с.30-33).

На підставі названого акту прийнято податкове повідомлення - рішення № 20838/0703 від 18.03.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на прибуток на 617199 грн. (а.с.34-35).

У ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що у підприємства позивача були наявними фінансові інвестиції (рах. 143) на загальну суму 32 068 500 грн., а саме частка у статутному капіталі ТОВ «Класична іпотечна компанія» у сумі 318 500 грн., частка у статутному капіталі ТОВ «Нова фінансова компанія» у сумі 24 750 000 грн. та частка у статутному капіталі ТОВ «УІЕК» у сумі 7 000 000 грн. Ув`язку з прийняттям рішення про припинення від 13.10.2020, прийнято рішення про продаж фінансових інвестицій. Згідно договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 17.12.2020, ПРАТ «КМФБ» продано на користь ТОВ «Перспективні інвестиційнні програми» названі частки в статутному капіталі вказаних платників податків. Дохід від реалізації фінансових інвестицій (рах. 741) становить 32 068 500 грн., собівартість реалізованих фінансових інвестицій (рах. 971) - 32 068 500 грн.

Згідно протоколу засідання ліквідаційної комісії ПРАТ «КМФБ» від 23.12.2020 прийнято рішення про розрахунок з акціонерами та визначення розміру виплат на 1 акцію. Розмір виплат на одну акцію (при розподілі грошових коштів, отриманих від реалізації майна, між акціонерами власниками простих акцій) становить 11,379 грн.

ПРАТ «КМФБ» здійснило виплату в сумі 28 293 860,75 грн. акціонерам, які надали до ліквідаційної комісії листи щодо виплати, зокрема:

1)ТОВ «Нак Плюс» - кількість акцій 218000, вартість акцій згідно внеску 2180000, фактична виплата акціонеру 2480622, різниця 300622;

2)Фолкдейл Трейдінг Лімітед кількість акцій 106495, вартість акцій згідно внеску 1064950, фактична виплата акціонеру 1211806,61, різниця 146856,61;

3)ТОВ «Венчурні Інвестиційні проекти» кількість акцій 210503, вартість акцій згідно внеску 2105030, фактична виплата акціонеру 2395313,64, різниця 290283,64;

4)ТОВ «Уіфк-Інвест» - кількість акцій 235000, вартість акцій згідно внеску 2350000, фактична виплата акціонеру 2674065, різниця 324065;

5)ТОВ «ЛД-Перспектива» - кількість акцій 235000, вартість акцій згідно внеску 2350000, фактична виплата акціонеру 2674065, різниця 324065;

6)ТОВ «Міжрегіональна фінансова компанія» - кількість акцій 235000, вартість акцій згідно внеску 2350000, фактична виплата акціонеру 2674065, різниця 324065;

7)ТОВ «Центр управління проектами-Буча» кількість акцій 232000, вартість акцій згідно внеску 2320000, фактична виплата акціонеру 2639928, різниця 319928;

8)ТОВ «Готельний комплекс «Русь» - кількість акцій 228800, вартість акцій згідно внеску 2288000, фактична виплата акціонеру 2603515,2, різниця 315515,2;

9)ТОВ «Камаз-Транс-Сервіс» кількість акцій 242700, вартість акцій згідно внеску 2427000, фактична виплата акціонеру 2761683,3 різниця 334683,3;

10)ДП «ЛД-Україна» - кількість акцій 233000, вартість акцій згідно внеску 23330000, фактична виплата акціонеру 2651307, різниця 321307;

11)ТОВ «Паритет-П» - кількість акцій 235000, вартість акцій згідно внеску 2350000, фактична виплата акціонеру 2674065, різниця 324065;

12)ТОВ «Перспективні інвестиційні програми» кількість акцій 75000, вартість акцій згідно внеску 750000, фактична виплата акціонеру 853425, різниця 103425.

При цьому, усього кількість акцій 2 486 498, вартість акцій згідно внеску 24 864 980, фактична виплата акціонерам 28 293 860,75, різниця 3 428 880,75. Названі суми виплачено 23.12.2020.

ДПС під час перевірки зауважено, що у відповідності до статуту позивача статутний капітал складає 25 000 000 грн. та поділений на 2 500 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 10 грн. Податковий орган наголосив, що підтверджується і наявним у матеріалах справи статутом, у пункті 6.6 статті 6 статуту закріплено, що розмір статутного капіталу може бути збільшений шляхом розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості або підвищення номінальної вартості акцій. У той же час, факту збільшення статутного капіталу та внесення реєстраційних змін у зв`язку із цим не було встановлено, а розмір виплат на 1 акцію склав 11,370 грн. при номінальній вартості 10 грн.

У зв`язку із наведеним, ДПС прийшла до висновку про те, що різниця у сумі 1,379 грн. за 1 акцію вважається дивідендами, виплаченими на користь акціонерів ПРАТ «КМФБ».

Назване вище повідомлення-рішення оскаржувалось до ДПС України, однак рішенням останньої від 20.05.2021 залишене без змін, а скарга без задоволення (а.с.36-39).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого (правові норми наведені у редакції на час виникнення спірних відносин).

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

За визначенням у підпункті 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Як передбачено у підпункті 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПК України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;

За положеннями підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому, у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об`єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов`язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з інших податків і зборів (обов`язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу "витягнутої руки" в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов`язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (пункт 136.1 статті 136 ПК України).

Як закріплено у частинах одинадцятій та дванадцятій статті 111 Цивільного кодексу України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

За змістом частини першої статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI (чинної на час виникнення спірних відносин) кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства, у відповідності до статті 33 Закону №514-VI, належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами урегульовано у статті 89 Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI. Так, у разі ліквідації платоспроможного акціонерного товариства вимоги його кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

у другу чергу - вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

у третю чергу - вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

у четверту чергу - всі інші вимоги кредиторів;

у п`яту чергу - виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;

у шосту чергу - виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 68 цього Закону;

у сьому чергу - виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;

у восьму чергу - виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 68 цього Закону;

у дев`яту чергу - розподіл майна між акціонерами - власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості

Вимоги кожної черги задовольняються після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.

Як передбачено у частині першій статті 30 Закону №514-VI дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (частина друга статті 30 Закону №514-VI).

Як закріплено у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 32 якщо суб`єкт господарювання викуповує свої власні інструменти капіталу, ці інструменти («власні викуплені акції») слід вираховувати з власного капіталу. Ніякий прибуток чи збиток не визнаватиметься у прибутку чи збитку після придбання, випуску чи анулювання власних інструментів капіталу суб`єкта господарювання. Такі власні викуплені акції можуть придбаватися та утримуватися суб`єктом господарювання або іншими членами консолідованої групи. Компенсація, сплачена чи отримана, визнаватиметься прямо у власному капіталі (пункт 33).

За результатом аналізу наведених правових норм і з`ясованих у справі обставин, суд приходить до таких висновків.

Виплати акціонерам коштів, отриманих від продажу майна, що залишилося після завершення розрахунків з кредиторами не є дивідендами.

При цьому, у досліджуваному випадку податковий орган нарахував податкові зобов`язання саме у зв`язку із твердженням про те, що мала місце виплата дивідендів, а також із доводами про перевищення дивідендів, які підлягають виплаті і вважає дивідендами суму коштів отриману учасниками товариства від продажу майна, що входило до статутного капіталу. У зв`язку у із цим, податковий орган і нарахував авансовий внесок із податку на прибуток. Разом із цим, відповідні виплати не можна вважати дивідендами. Суд погоджується з доводами позивача про те, що отримання активів при ліквідації товариства не є тотожним отриманню дивідендів за рішенням засновників при розподілі чистого прибутку.

Крім того, доказів донарахування податку у зв`язку з прирівнянням до дивідендів платежу у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини) у випадку, який розглядається відповідачем також не подано.

До того ж, ДПС не пояснено врахування при визначенні авансового внеску виплат акціонерам не в повному обсязі (враховано лише виплати акціонерам у сумі 28 293 860,75 грн., а суму перераховану на рахунок ескроу в АТ «Перший Інвестиційний Банк» для здійснення розрахунків з акціонерами, які не надали листи ліквідаційній комісії, не включено у розрахунок).

Суд враховує і закріплену у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із урахуванням викладеного, враховуючи відсутність прямої норми, яка зобов`язує сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті акціонерам коштів, отриманих внаслідок розподілу (продажу) майна товариства, що ліквідується, а також недоведеність податковим органом факту виплати дивідендів, як і наявності підстав для прирівняння у досліджуваному випадку для цілей оподаткування до такої виплати отриманих акціонерами коштів до оподаткування дивідендів, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з квитанції №ПН4080064 від 26.05.2021 позивачем сплачено судовий збір у сумі 9258 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 9258 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від № 20838/0703 від 18.03.2021.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київське міжнародне фінансове бюро» (код ЄДРПОУ: 20064500; місцезнаходження: 01601, м. Київ, пров. Госпітальний, 4-Б) судовий збір у розмірі 9258 грн. (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.