Справа № 991/5211/24

Провадження №11-сс/991/506/24

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника заявника ОСОБА_6 ,

заявник ОСОБА_7 та прокурор не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2024 року про повернення скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2024 року скаргу представника заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , яка подана на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ повернуто. Судове рішення мотивоване тим, що скарга за заявою ОСОБА_7 про вчинення службовими особами НАБУ злочину, передбаченого ч.2 ст.387 КК України, не підсудна Вищому антикорупційному суду відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України.

11 липня 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , у якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою матеріали справи за скаргою направити до Вищого антикорупційного суду на новий розгляд. На його думку, судове рішення підлягає скасуванню на підставі п.6 ч.2 ст.412 КПК України, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону щодо підсудності. Так, 04 червня 2024 року представником заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 до НАБУ подано заяву про вчинення службовими особами НАБУ злочину, передбаченого ч.2 ст.387 КК України. Дана заява направлена електронною поштою та, у подальшому, подана особисто. Разом з тим, уповноважена особа НАБУ вимоги ч.1 ст.214 КПК України не виконала та повідомила заявника, що подана ним заява про вчинення злочину долучена до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000227 від 10 травня 2024 року, однак відомості за заявою до ЄРДР як окремий епізод не вносились. У зв`язку з чим, 14 червня 2024 року представник заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 звернувся до Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, яка ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2024 року повернута у зв`язку з непідсудністю. Враховуючи зміст даного судового рішення, з метою процесуальної економії часу, ними прийнято рішення не оскаржувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду та 27 червня 2024 року представник заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 звернувся з аналогічною скаргою до Солом`янського районного суду м.Києва. 06 липня 2024 року через електронний кабінет ЄСІТС отримано ухвалу слідчого судді від 01 липня 2024 року про повернення скарги як непідсудної Солом`янському районному суду м.Києва. Судове рішення мотивоване тим, що підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду визначається не на підставі переліку статей, визначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, а на підставі правової оцінки діяння, наданої органом досудового розслідування. Детективи НАБУ не надали правової оцінки заяви про вчинення кримінального правопорушення з питання її підслідності слідчому органу, а тому в слідчого судді відсутні підстави вважати, що кримінальне правопорушення не підсудне Вищому антикорупційному суду. У результаті даних обставин ОСОБА_7 позбавлено права захищати свої інтереси шляхом оскарження бездіяльності особи, яка уповноважена на внесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення. У зв`язку з вищевикладеним, просить визнати причини пропуску звернення з апеляційною скаргою поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, надавши пояснення, які відповідають доводам апеляційної скарги.

Заявник ОСОБА_7 та прокурор у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Неявка учасників судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Ухвала слідчої судді, яка є предметом перегляду, постановлена 17 червня 2024 року без виклику заявника ОСОБА_7 та його представника, який подав скаргу, ОСОБА_8 . З матеріалів судового провадження вбачається, що копію оскаржуваного судового рішення представник заявника отримав 24 червня 2024 року, копія ухвали слідчого судді заявнику не надсилалася. Крім того, представник заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 звернувся з аналогічною скаргою до Солом`янського районного суду м.Києва, яка ухвалою слідчого судді від 01 липня 2024 року повернута з підстав непідсудності скарги цьому суду. Копію ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва предстаник заявника ОСОБА_9 отримав через підсистему через електронний кабінет ЄСІТС - 06 липня 2024 року. Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга представника заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2024 року подана поза межами строків, що визначені ст.395 КПК України. Разом з тим, оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині підстав поновлення строку на апеляційне оскарження, у тому числі з метою забезпечення доступу до правосуддя, колегія суддів вважає, що строк для апеляційного оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дотримався зазначених вимог закону.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК України).

Згідно з п.2 ч.2 ст.304 КПК України у випадку, якщо буде встановлено, що подана скарга не підлягає розгляду в цьому суді, вона повертається особі, яка її подала.

Відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КПК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.

Згідно з приміткою до ст.45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до КК України вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до КК України вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.366-2, 366-3 КК України.

Відповідно до п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України умовами підсудності кримінальних правопорушень, визначених у ст.33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду, визначено: 1) наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно переліку, наведеному в п.1 ч.5 ст.216 КПК України; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст.354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків) та 3) кримінальне правопорушення, передбачене ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч.4 ст.18 КК України або у пункті 1 цієї частини.

Згідно з ч.2 ст.33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч.1 цієї статті.

У зв`язку з чим, при розгляді скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя перевіряє заяву та скаргу на предмет відповідності критеріям підсудності, які визначені ст.33-1 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено слідчим суддею, 04 червня 2024 року представник заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 звернувся до НАБУ із заявою про можливе вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.387 КК України: розголошення службовими особами НАБУ та САП, без дозволу детективів та прокурорів, відомостей досудового розслідування у кримінальному проваджені, яке внесено до ЄРДР за №42022000000001543 та у пов`язаному кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР №12022040000000585, шляхом передачі представникам засобів масової інформації про фабулу, обставини досудового розслідування, факт та результати проведення слідчих та інших процесуальних дій, у тому числі про дату, час, місце проведення процесуальних дій, залучених осіб та учасників кримінального провадження, їхні персональні дані, прийняті процесуальні рішення, зокрема, про передачу матеріалів за підслідністю, призначення експертиз та досліджень спеціалістів.

Відповідно до ст.33-1 КПК України злочин за ст.387 КК України не є корупційним, короткий виклад обставини, які зазначено у заяві ОСОБА_7 від 02 червня 2024 року не свідчить про ймовірність вчинення інших злочинів, які визначені у ст.33-1 КПК України. Тобто у даному випадку відсутня предметна підсудність Вищого антикорупційного суду, а тому, враховуючи вимоги п.2 ч.2 ст.304 КПК України, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді Вищого антикорупційного суду, що дана скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки дана ухвала не є предметом осарження у даному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.45 КК України, ст.33-1, 117, 216, 303, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Поновити представнику заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2024 року про повернення скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4