ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

Справа № 11-71сап24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Уркевича В. Ю.,

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В, Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А.,

за участю:

секретаря судового засідання Лук`яненко О. О.,

представника позивачки - Шугалевича І. В.,

представника відповідача - Цуцкірідзе І. Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 , яка діє через адвоката Шугалевича Ігоря Васильовича, на рішення Вищої ради правосуддя від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 про притягнення судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог

1. 5 квітня 2024 року ОСОБА_1 , яка діє через адвоката Шугалевича І. В., звернуласядо Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 про притягнення судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» (далі - спірне рішення).

2. ОСОБА_1 , не погодилася з рішенням ВРП і просить його скасувати, оскільки вважає, що висновки ВРП про наявність у її діях дисциплінарного проступку не відповідають установленим обставинам справи, є безпідставними та неналежно вмотивованими.

3. Зазначає, що ВРП залишила без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження з приводу наявності в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ), під час здійснення правосуддя у справах № 520/3399/19, 520/9080/19, 520/956/19, 947/24041/19, 947/31188/19, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/13711/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20.

4. Скаржниця зазначає, що згідно з рішенням від 31 січня 2024 року Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла до переконання, що неодноразові відкладення судових засідань, їх перше призначення з перевищенням передбаченого статтею 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) п`ятнадцятиденного строку розгляду призвело до затягування розгляду справ, що сприяло уникненню з боку правопорушників відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.

5. На переконання скаржниці, з рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 31 січня 2024 року безумовно не вбачається, за який конкретно дисциплінарний проступок суддя була притягнута до дисциплінарної відповідальності, однак, якщо в цілому проаналізувати наведене рішення, то видається, що Друга Дисциплінарна палата ВРП, надаючи оцінку допущеному суддею дисциплінарному правопорушенню, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, оцінювала відповідне порушення саме в розрізі затягування розгляду справи. Проте ВРП встановила іншу об`єктивну сторону дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, не пов`язану з затягуванням із розгляду справи, а саме у вигляді невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

6. Позивачка вважає, що фактично за результатами оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати, повністю видозмінено об`єктивну сторону дисциплінарного проступку, внаслідок чого суддя та її представник були позбавлені можливості апелювати до відсутності в діях судді дисциплінарного проступку саме у формі «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом», що безумовно є порушенням гарантованого судді права на захист, оскільки ВРП фактично перейняла на себе функцію Дисциплінарної палати, за результатами чого в діях судді встановлено дисциплінарний проступок у тій формі, від якого остання не захищалася в ході дисциплінарного оскарження.

7. Скаржниця також наголосила, що внаслідок застосування щодо судді стандарту доказування, передбаченого частиною шістнадцятою статті 49 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VІІІ),обсяг наданих судді процесуальних гарантій було суттєво зменшено, що й призвело до притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки зміни до частини шістнадцятої статті 49 Закону № 1798-VІІІ набули чинності в жовтні 2023 року, а правовідносини, які є предметом дисциплінарного провадження, виникли в 2019-2020 роках, натомість дисциплінарна скарга подана в 2021 році.

8. З огляду на наведені обставини щодо часу виникнення відповідних правовідносин видається незрозумілим, чому в такому разі, прямо посилаючись на відповідні рішення органу Конституційного Суду України, ВРП надала таким рішенням власне тлумачення, яке прямо суперечить зробленим Конституційним Судом України висновкам.

9. Крім того, з посиланням на Висновок ОБСЄ/БДІПЛ щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30 червня 2017 року №JUD-UKR/298/2017, у пункті 83 якого вказано, що «суддя не повинен нести відповідальність за дії, вчинені внаслідок звичайної недбалості, оскільки це може негативно позначитись на його І її суддівській незалежності», а отже «слід обмежити перелік підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності умисними діями або діями внаслідок грубої (очевидної) недбалості», наголошує, що оскільки за результатами дисциплінарного провадження не було встановлено умисності в діях судді, як і не було встановлено грубої (очевидної) недбалості, тому члени ВРП повинні були б додатково обґрунтувати, чому суддю слід притягнути до дисциплінарної відповідальності.

10. Скаржниця також доводить, що ВРП ухвалила спірне рішення неповноважним складом з огляду на різний суб`єктний склад учасників Другої Дисциплінарної палати, які приймали рішення від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 та ухвалу від 21 лютого 2024 року про виправлення описки в цьому рішенні. На думку скаржниці, залишаючи рішення Другої Дисциплінарної палати без змін, ВРП повинна була б навести відповідні мотиви, чому вона не вважає відповідним порушенням внесення змін до рішення Дисциплінарної палати членом ВРП, який не ухвалював такого рішення (в цьому випадку членом ВРП ОСОБА_2 ).

11. З огляду на викладене скаржниця вважає, що рішення ВРП про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.

Позиція учасників справи щодо скарги

12. У відзиві на скаргу ВРП зазначає, що Друга Дисциплінарна палата обґрунтовано встановила наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ. Установлені статтею 52 Закону № 1798-VІІІ підстави для скасування рішення ВРП, відсутні.

13. ВРП наголошує, що при прийнятті рішення від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24 вона діяла в межах повноважень, вчинила всі дії для об`єктивного встановлення всіх обставин справи та жодним чином не порушила норм Закону № 1798-VIII.

14. ВРП просить залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення ВРП від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 про притягнення судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» -без змін.

Обставини справи

15. Указом Президента України від 23 січня 2012 року № 29/2012 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Київського районного суду міста Одеси строком на п`ять років.

16. Указом Президента України від 7 вересня 2018 року № 272/2018 (відповідно до частини п`ятої статті 126, частини першої статті 128 та підпункту 2 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, частини шостої статті 147, абзацу першого пункту 3, пункту 40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VІІІ) призначена на посаду судді Київського районного суду міста Одеси.

17. До ВРП 22 березня 2021 року (вх. № М-1674/6/7-21) надійшла скарга ОСОБА_3 на дії судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 під час розгляду справ № 520/3399/19, 520/9080/19, 520/956/19, 947/24041/19, 947/31188/19, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/13711/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20.

18. У дисциплінарній скарзі скаржник зазначив, що суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 допустила безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, та допустила поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді її статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. На його думку, суддя не розглянула справи про тяжкі адміністративні правопорушення в строк, визначений законом, унаслідок чого особи, які керували транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, повністю уникли відповідальності. Суддя створила враження у зовнішніх спостерігачів, що поважних причин такого пропуску не було, оскільки, на думку скаржника, суддя сама сприяла такому пропуску строків (пункти 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ).

Короткий зміст рішення Другої Дисциплінарної палати

19. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати від 5 липня 2021 року № 1454/2дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 за ознаками можливої наявності в її діях під час здійснення правосуддя у справах № 520/3399/19, 520/9080/19, 520/956/19, 947/24041/19, 947/31188/19, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/13711/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.

20. Рішенням Другої Дисциплінарної палати від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 суддю Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

21. Як убачається зі змісту вказаного рішення, Друга Дисциплінарна палата встановила, що у провадженні судді ОСОБА_1 перебували справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП № 520/3399/19, 520/9080/19, 520/956/19, 947/24041/19, 947/31188/19, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/13711/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20.

Справа № 947/17712/20

Протокол про адміністративне правопорушення від 27 травня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 липня 2020 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 30 липня 2020 року (через 29 днів після автоматизованого розподілу). У справі є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику, про призначення справи на 30 липня, 20 серпня та 3 вересня 2020 року. Від адвоката Шваркова С. Є. 29 липня 2020 року надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку з відпусткою. 3 вересня 2020 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Справу було розглянуто через 65 днів після надходження до суду.

Справа № 520/3399/19

Протокол про адміністративне правопорушення від 9 лютого 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2019 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 27 березня 2019 року (через 38 днів після автоматизованого розподілу). У справі є два рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику, про призначення судового засідання на 27 березня та 24 квітня 2019 року та довідкові листи секретаря судового засідання від 20 лютого, 27 березня, 24 квітня 2019 року про неможливе сповіщення правопорушника про дату і час судових засідань, призначених на 27 березня, 24 квітня та 15 травня 2019 року, через те що абонент на виклики не відповідав. Від правопорушника 24 квітня 2019 року до суду надійшла заява, в якій останній вказав, що випадково дізнався про розгляд справи про адміністративне правопорушення 24 квітня 2019 року, однак розгляд справи просив відкласти. Доказів про призначення справи на 28 лютого 2019 року матеріали справи не містять. 15 травня 2019 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Справу було розглянуто через 96 днів після надходження до суду.

Справа № 520/9856/19

Протокол про адміністративне правопорушення від 11 квітня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 травня 2019 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше, розгляд справи судом призначено на 19 червня 2019 року (через 42 дні після автоматизованого розподілу). У справі є три рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику, про судові засідання призначені на 19 червня, 3 липня, 17 липня 2019 року та довідковий лист секретаря судового засідання від 21 червня 2019 року про неможливе сповіщення правопорушника про дату і час судових засідань, призначених на 3 липня 2019 року через, те що абонент на виклики не відповідав. 19 червня та 17 липня 2019 року на адресу суду від бабусі правопорушника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки той знаходився за межами міста Одеси. Доказів повідомлення правопорушника про судове засідання, призначене 2 серпня 2019 року, матеріали справи не містять. 2 серпня 2019 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі. Справу було розглянуто через 87 днів після надходження до суду.

Справа №947/24041/19

Протокол про адміністративне правопорушення від 18 вересня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 жовтня 2019 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 7 листопада 2019 року (через 35 днів після автоматизованого розподілу). У справі є два рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику, про судові засідання, призначені на 7 листопада та 23 грудня 2019 року. Доказів повідомлення правопорушника про судове засідання, призначене на 5 грудня 2019 року матеріали справи не містять. 23 грудня 2019 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Справу було розглянуто через 82 дні після надходження до суду.

Справа № 947/31188/19

Протокол про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2019 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 16 січня 2019 року (через 27 днів після автоматизованого розподілу). У справі є акт від 6 лютого 2020 року № 1 про те, що з 6 лютого 2020 року припиняється відправка вихідної кореспонденції через відсутність поштових марок. У справі немає рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, адресованих правопорушнику, про судові засідання. 5 березня 2020 року суддя прийняла постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Справу було розглянуто через 78 днів після надходження до суду.

Справа № 947/9900/20

Протокол про адміністративне правопорушення від 30 березня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 28 травня 2020 року (через 31 день після автоматизованого розподілу). У справі є три рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику, про судові засідання призначені на 28 травня 2020 року, 25 червня 2020 року та 23 липня 2020 року. У судовому засідання 28 травня 2020 року правопорушник заявив клопотання про відкладення судового засідання для залучення захисника. Про розгляд справи 29 травня 2020 року правопорушник був повідомлений особисто під розписку. В подальшому від нього було клопотання про відкладення судового розгляду з огляду на діючий на території України карантин, розгляд справи було відкладено. 23 липня 2020 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Справу було розглянуто через 88 днів після надходження до суду.

Справа № 947/19600/20

Протокол про адміністративне правопорушення від 27 червня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2020 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 20 серпня 2020 року (через 34 дні після автоматизованого розподілу). У справі є рекомендоване повідомлення поштового відправлення, адресоване правопорушнику, про призначення судового засідання на 20 серпня 2020 року. 17 серпня 2020 року адвокат подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи було відкладено на 27 серпня 2020 року, адвокат був повідомлений про розгляд справи під розписку. 19 серпня 2020 року від захисника надійшло клопотання про закриття провадження у справі. У справі є розписка адвоката про розгляд справи 1 жовтня 2020 року. 1 жовтня 2020 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі. Справу було розглянуто через 79 днів після надходження до суду.

Справа № 947/19062/20

Протокол про адміністративне правопорушення від 23 червня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2020 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 6 серпня 2020 року (через 27 днів після автоматизованого розподілу). Правопорушник був повідомлений про розгляд справи телефонограмою, також листом було викликано в судове засідання свідка. У справі є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, адресоване правопорушнику, про призначення судового засідання на 6 серпня 2020 року. У судовому засіданні 6 серпня 2020 року правопорушник заявив клопотання про відкладення судового засідання, йому необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи, яке було задоволено, судове засідання відкладено на 13 серпня 2020 року та здійснено виклик інспектора. У справі є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику та свідкам, про судове засідання, призначене на 6 серпня 2020 року. У судовому засіданні 3 вересня 2020 року заявлено інше клопотання про витребування доказів та розгляд справи було відкладено на 29 вересня 2020 року. У справі є рекомендоване повідомлення поштового відправлення адресовані свідкам про судове засідання призначено на 29 вересня 2020 року. Про судові засідання правопорушник повідомлявся судом під розпис. 29 вересня 2020 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі. Справу було розглянуто через 77 днів після надходження до суду.

Справа № 520/9080/19

Протокол про адміністративне правопорушення від 1 квітня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2019 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 8 травня 2019 року (через 13 днів після автоматизованого розподілу). Під час ознайомлення захисником з матеріалами справи його було повідомлено про дату та час судового засідання 8 травня 2019 року. 8 травня 2019 року від захисника надійшло клопотання про відкладення судового засідання. В судове засідання 20 травня 2019 року правопорушник не з`явився, судове засідання здійснювалося за участю захисника. У судовому засіданні захисник заявив клопотання про виклик та допит свідків. Розгляд справи відкладено на 6 червня 2019 року. У зв`язку з неявкою свідків судове засідання відкладено на 3 липня 2019 року, в яке також ніхто не з`явився. У справі є два повідомлення про виклик свідків на 6 червня та 3 липня 2019 року. У справі немає рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення адресованих правопорушнику про виклик в судові засідання. 3 липня 2019 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі. Справу було розглянуто через 70 днів після надходження до суду.

Справа №947/3639/20

Протокол про адміністративне правопорушення від 5 лютого 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2020 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 5 березня 2020 року (через 13 днів після автоматизованого розподілу). У справі є довідки про доставку телефонограм правопорушнику про виклик його в судові засідання. Правопорушник кожен раз подавав клопотання про відкладення розгляду справи через відрядження та через карантин, запроваджений на території України. 14 травня 2020 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі. Справу було розглянуто через 84 днів після надходження до суду.

Справа № 947/13711/20

Протокол про адміністративне правопорушення від 9 травня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2020 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 18 червня 2020 року (через 23 дні після автоматизованого розподілу). У справі є три рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику, про судові засідання, призначені на 18 червня, 16 липня, 6 серпня 2020 року; довідки про доставку телефонограм адвокату на судові засідання 6 липня, 6 і 13 серпня 2020 року та клопотання правопорушника про відкладення слухання справи 18 червня, 16 липня 2020 року. Адвокат Смирнов А. І. в судові засідання, як і правопорушник, не з`являвся, заявляв клопотання про відкладення справи 18 червня 2020 року. 13 серпня 2020 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі. Справу було розглянуто через 80 днів після надходження до суду.

Справа № 947/19089/20

Протокол про адміністративне правопорушення від 20 червня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2020 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Уперше розгляд справи судом призначено на 6 серпня 2020 року (через 17 днів після автоматизованого розподілу). У справі є два рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику, про судові засідання, призначені 6 серпня і 29 вересня 2020 року та довідка про доставку телефонограми в судове засідання 6 серпня 2020 року. Від правопорушника надійшли клопотання про відкладення справи 6 та 27 серпня 2020 року, в судові засідання він не з`являвся. 29 вересня 2020 року в судове засідання також ніхто не з`явився, суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі. Справу було розглянуто через 77 днів після надходження до суду.

Справа №: 947/8914/20

Протокол про адміністративне правопорушення від 22 березня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2020 року переданий для розгляду судді ОСОБА_1 Вперше, розгляд справи судом призначено на 28 травня 2020 року (через 41 день після автоматизованого розподілу). У справі є два рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, адресовані правопорушнику, про призначення судових засідань 28 травня та 18 червня 2020 року. Правопорушник у судове засідання не з`являвся, подавав до суду 28 травня 2020 року клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином. 30 червня 2020 року суддя прийняла постанову про закриття провадження у справі. Справу було розглянуто через 75 днів після надходження до суду.

22. Друга Дисциплінарна палата, здійснивши аналіз наведених справ, виснувала про недотримання суддею норм КУпАП щодо своєчасного розгляду справ про адміністративне правопорушення.

23. За висновком Другої Дисциплінарної палати, питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та накладення стягнення на осіб, визнаних винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених вказаною нормою, із дотриманням строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення. Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні.

24. Водночас недотримання суддею встановлених КУпАП строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема, невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

25. Друга Дисциплінарна палата наголосила, що, відкладаючи судові засідання, суддя повинна була забезпечити необхідний баланс між дотриманням прав сторони і розглядом справи в розумні строки.

26. На переконання дисциплінарного органу, такі дії судді ОСОБА_1 призвели до порушення процесуальних строків розгляду зазначених справ про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП та закриття провадження у справах № 520/3399/19, 520/9080/19, 520/956/19, 947/24041/19, 947/31188/19, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/13711/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20.

27. Друга Дисциплінарна палата ВРП також зауважила, що навантаження судді та зловживання учасників справи процесуальними правами, які мали місце, не можуть вважатись обґрунтованим виправданням неодноразового відкладення розгляду справ, що призвело до закриття провадження у справах відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, затягування процесуальних строків розгляду справи, визначених статтею 277 цього Кодексу.

28. Окрім того, дисциплінарний орган з`ясував, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень за період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року міститься 188 постанов, ухвалених суддею ОСОБА_1 у справах про адміністративне правопорушення, вчинене за статтею 130 КупАП. Зі змісту деяких постанов убачається різний підхід, який застосовується суддею до розгляду справ цієї категорії, а також те, що суддя переважно дотримувалася строку розгляду справи, визначеного КУпАП.

29. Водночас Друга Дисциплінарна палата ВРпне встановила обставин, які свідчили б, що в діях судді ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя у вказаних справах можуть міститися ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

30. Ураховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, позитивну характеристику судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , допущення нею проступку внаслідок недбалості, значний стаж роботи на посаді судді (на день розгляду цієї справи ? понад 12 років), з огляду на який суддя мала глибоко розуміти проблематику розгляду справ про адміністративні правопорушення, зважаючи на відсутність відомостей щодо притягнення її до відповідальності, Друга Дисциплінарна палата вважала, що застосування до судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарного проступку і відповідає статті 109 Закону № 1402-VІІІ, статті 50 Закону № 1798-VІІІ.

31. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати від 21 лютого 2024 року № 530/2дп/15-24 виправлено описку в мотивувальній частині рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 із зазначенням на другому аркуші першого абзацу мотивувальної частини «пунктом 2» замість «пунктами 2, 3».

Короткий зміст рішення ВРП

32. 28 березня 2024 року ВРП, розглянувши скаргу судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-244 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, погодилась із висновком Другої Дисциплінарної палати щодо наявності у діях судді ОСОБА_1 ознак складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, - безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; а також із тим, що характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, його наслідки, ступінь провини, відомості про особу судді, досвід її роботи на посаді судді, позитивна характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень дозволяють застосувати до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження, яке є пропорційним та достатнім заходом впливу за такі дії.

33. ВРП повністю погодилася з обставинами дисциплінарного провадження, встановленими Другою Дисциплінарною палатою, а також із юридичною кваліфікацією цих діянь та зазначила, що суддя ОСОБА_1 не вчинила мінімально необхідних дій для забезпечення розгляду справ у межах визначеного законом строку або хоча б у межах строків накладення 23 адміністративних стягнень та не забезпечила необхідного балансу між дотриманням прав сторони і розглядом справи в розумні строки. ВРП також погодилася з висновком Другої Дисциплінарної палати, що суддя у разі сумлінного ставлення до виконання своїх обов`язків могла передбачити настання негативних наслідків, отже, зазначені дії суддя вчинила внаслідок недбалості. Водночас рівень судового навантаження, якому в сукупності з іншими обставинами надано оцінку в оскаржуваному рішенні Дисциплінарної палати, як і практика розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП починаючи з 2021 року, не є тими обставинами, що підтверджують правомірність дій судді.

34. При цьому ВРП звернула увагу, що Друга Дисциплінарна палата у рішенні, встановивши, що допущені суддею порушення вимог закону вчинені внаслідок недбалості, не зазначила, яким складом дисциплінарного проступку охоплюються дії / бездіяльність судді ОСОБА_1, про що обґрунтовано стверджувала суддя у скарзі на рішення дисциплінарного органу. Тому ВРП, переглядаючи у пленарному складі рішення її дисциплінарних органів про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, маючи повну юрисдикцію, тобто здатність повною мірою виправити допущені дисциплінарним органом помилки, якщо такі мали місце, виснувала про вчинення суддею Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 під час розгляду справ № 520/3399/19, 520/9080/19, 520/9856/19, 947/24041/19, 947/31188/19, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/13711/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20 дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

35. ВРП також установила, що Друга Дисциплінарна палата під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1 діяла відповідно до положень Закону № 1798-VIII, чинних на час розгляду справи та ухвалення рішення у цій справі. За висновком ВРП, застосування Другою Дисциплінарною палатою 31 січня 2024 року стандарту доказування, встановленого частиною шістнадцятою статті 49 Закону № 1798-VIII, обумовлено положеннями законодавства, чинними на час ухвалення зазначеного вище рішення.

36. Отож, оцінюючи всі встановлені під час перевірки доводів скарги обставини у їх сукупності, враховуючи повну юрисдикцію ВРП щодо виправлення допущених дисциплінарним органом помилок, ВРП виснувала, що в діях судді ОСОБА_1 під час розгляду справ № 520/3399/19, 520/9080/19, 520/9856/19, 947/24041/19, 947/31188/19, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/13711/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20 міститься склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а наведені суддею у скарзі доводи не спростовують висновків, зазначених у рішенні Другої Дисциплінарної палати 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, і не дають підстав для його скасування.

Рух скарги

37. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 квітня 2024 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 , яка діє через адвоката Шугалевича І. В., на рішення ВРП від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24 та витребувала від ВРП матеріали дисциплінарної справи, на підставі яких було ухвалено це рішення.

38. Від ВРП 7 травня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли копії матеріалів дисциплінарної справи, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення ВРП від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24.

39. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2024 року справу за цією скаргою призначено до розгляду в судовому засіданні на 13 червня 2024 року о 14 годині 00 хвилин.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

40. Велика Палата Верховного Суду ознайомилася з матеріалами дисциплінарного провадження та скарги, обговорила доводи скарги та заперечення відповідача й дійшла таких висновків.

Оцінка рішення ВРП

41. Переглядаючи спірне рішення, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги її сталу практику щодо застосування визначених законом підстав дисциплінарної відповідальності судді, мотивів, з яких ВРП сформулювала відповідні висновки, а також підстав, через які спірне рішення підлягає скасуванню.

42. На рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду (частина сьома статті 266 КАС України).

43. Можливість оскаржити спірне рішення є важливим механізмом забезпечення суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому. Велика Палата Верховного Суду забезпечує виконання гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і є визначеним статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарги на рішення.

44. Відповідно до статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

45. Велика Палата Верховного Суду повно та всебічно перевіряє рішення, зокрема на предмет його відповідності вимогам частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.

46. Згідно з матеріалами справи, про засідання ВРП, призначене на 28 березня 2024 року, суддю та скаржника повідомлено своєчасно й належним чином. Зазначену інформацію також оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП. У засіданні ВРП 28 березня 2024 року в режимі відеоконференції взяв участь представник судді - адвокат Шугалевич І. В. Суддя ОСОБА_1 у засідання не прибула, надіслала заяву, у якій просила розглядати скаргу за її відсутності. У засідання ВРП 28 березня 2024 року скаржник ОСОБА_3 не прибув. Водночас Велика Палата Верховного Суду констатує, що скаржниця не заперечує, що ВРП належно повідомила її про засідання, призначене на вказану дату.

47. На підставі наявної у матеріалах справи копії спірного рішення Велика Палата Верховного Суду установила, що в засіданні ВРП 28 березня 2024 року взяли участь 12 членів ВРП, які прийняли рішення та всі його підписали.

48. Разом з тим скаржниця вважає, що ВРП ухвалила спірне рішення неповноважним складом з огляду на різний суб`єктний склад учасників Другої Дисциплінарної палати, які приймали рішення від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 та ухвалу про виправлення описки від 21 лютого 2024 року у цьому рішенні. На думку скаржниці, залишаючи рішення Другої Дисциплінарної палати без змін, ВРП повинна була б навести відповідні мотиви, чому вона не вважає відповідним порушенням внесення змін до рішення Дисциплінарної палати членом ВРП, який не ухвалював такого рішення (в цьому випадку членом ВРП ОСОБА_2 ).

49. Стаття 18 Закону № 1798-VIII визначає повноважність ВРП. Так, ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складання ними присяги.

50. Статтею 30 Закону № 1798-VIII установлено, що засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.

51. Частиною восьмою статті 51 Закону № 1798-VIII визначено, що у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. У разі ухвалення відповідного рішення ВРП на засідання, на якому розглядається скарга на рішення Дисциплінарної палати, запрошується дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач для доповіді щодо цієї дисциплінарної справи.

52. Велика Палата Верховного Суду установила, що згідно з витягом з протоколу № 27 від 28 березня 2024 року на засіданні ВРП були присутні 15 членів ВРП. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до вимог частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII не брали участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24, оскільки вони приймали рішення Другої Дисциплінарної палати від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24. Також член ВРП ОСОБА_3 заявив самовідвід від участі в розгляді скарги ОСОБА_1 , оскільки за результатами перевірки саме його дисциплінарної скарги ухвалено рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 .

53. Стосовно участі в розгляді скарги члена ВРП ОСОБА_2 Велика Палата Верховного Суду наголошує, що вона не брала участі у прийнятті Другою Дисциплінарною палатою рішення від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-18, тому в силу приписів частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII немає підстав стверджувати, що остання не мала права брати участь у розгляді скарги ОСОБА_1 .

54. З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду констатує, що скаржниця не заперечує, що ВРП належно повідомила її про засідання, призначене на визначену дату, та відхиляє доводи скаржниці про те, що оскаржуване рішення ВРП прийнято неповноважним складом, а тому визначені пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстави для скасування спірного рішення відсутні.

55. Оцінюючи спірне рішення в аспекті наявності в ньому посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

56.Предметом оскарження до ВРП було рішення її Другої Дисциплінарної палати від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження.

57. ВРП, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, враховуючи свою повну юрисдикцію щодо виправлення допущених дисциплінарним органом помилок, погодилась із висновками своєї Другої Дисциплінарної палати про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

58. Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

59. Обов`язковою умовою для встановлення у діях судді невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.

60. У своїй практиці ЄСПЛ виходить з того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та з урахуванням критеріїв, вироблених судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і зумовлюють певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

61. Реагуючи на доводи скаржниці про те, що Друга Дисциплінарна палата не дотрималася вимог здійснення кваліфікації діяння, оскільки не зазначила, який саме конкретний прояв об`єктивної сторони - безпідставне затягування чи невжиття заходів щодо розгляду справи ставиться в провину ОСОБА_1 , слід наголосити, що ВРП, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, погодилась із висновками її Другої Дисциплінарної палати про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та, враховуючи повну юрисдикцію щодо виправлення допущених дисциплінарним органом помилок, у рішенні від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24 конкретизувала склад дисциплінарного проступку, а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

62. При цьому твердження скаржниці про те, що дисциплінарний орган оцінював відповідне порушення саме в розрізі затягування розгляду справи, натомість ВРП фактично повністю видозмінила об`єктивну сторону дисциплінарного проступку, що призвело до порушення права скаржниці на захист, - не ґрунтуються на встановлених обставинах.

63. Так, ВРП у спірному рішенні зазначила, що встановлені під час дисциплінарного провадження обставини щодо призначення суддею справ до розгляду у перше судове засідання без дотримання визначеного статтею 277 КУпАП строку (справи № 520/3399/19, 520/9856/19, 947/24041/19, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20), відкладення розгляду справ із тривалими інтервалами між судовими засіданнями (справи № 520/9080/19, 947/31188/19, 947/13711/20), відкладення розгляду справ за відсутності доказів підтвердження об`єктивних причин неможливості їх розгляду (справи № 520/3399/19, 947/17712/20, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/19600/20) свідчать, що суддя не вчинила мінімально необхідних дій для забезпечення розгляду справ у межах визначеного законом строку або хоча б у межах строків накладення 23 адміністративних стягнень та не забезпечила необхідного балансу між дотриманням прав сторони і розглядом справи в розумні строки.

64. ВРП погодилася з висновком Дисциплінарної палати, що суддя в разі сумлінного ставлення до виконання своїх обов`язків могла передбачити настання негативних наслідків, отже, зазначені дії суддя вчинила внаслідок недбалості. Рівень судового навантаження, якому в сукупності з іншими обставинами надано оцінку в рішенні Другої Дисциплінарної палати, як і практика розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП починаючи з 2021 року, не є тими обставинами, що підтверджують правомірність дій судді.

65. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком ВРП про юридичну кваліфікацію діянь скаржниці, а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, що виразилися у невчиненні суддею мінімально необхідних дій для забезпечення розгляду справ у межах визначеного законом строку та незабезпеченні необхідного балансу між дотриманням прав сторони і розглядом справи в розумні строки, що є проявом недбалості при здійсненні правосуддя.

66. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що визначальним критерієм правомірності спірного рішення є встановлення у ньому обставин, які підтверджують наявність підстави дисциплінарної відповідальності скаржниці.

67. Частиною другою статті 48 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

68. Обов`язок щодо здійснення контролю за дотриманням розумного строку розгляду справи покладено на суддю. Зокрема, частиною сьомою статті 56 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддя зобов`язаний своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

69. Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

70.Частина перша статті 130 КУпАП установлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

71. Згідно зі статтею 38 КУпАП (у редакції до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», тобто до 17 березня 2021 року) до осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, могло бути застосовано заходи адміністративного примусу (накладено стягнення) не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

72. Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

73. Частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. При цьому в переліку таких справ відсутнє посилання на справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

74. Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов`язковою.

75. Частиною першою статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

76. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

77. Закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП, унеможливлює накладення адміністративного стягнення на особу, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, оскільки цей Кодекс не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення, та згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення.

78. У такому випадку правопорушник за свою протиправну поведінку, яка є джерелом потенційної небезпеки для життя та здоров`я учасників дорожнього руху, не несе установленої законом відповідальності, яка застосовується, а отже, не досягаються завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, зокрема вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

79. З огляду на наведене питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП та накладення стягнення на осіб, визнаних винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених указаною нормою, із дотриманням строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення.

80. З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

81. Повертаючись до кваліфікації діяння як безпідставного затягування чи невжиття заходів щодо розгляду справи, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , слід зазначити, що критеріями оцінки належності поведінки судді у зазначеному аспекті можуть слугувати: своєчасність призначення справи до розгляду; величина інтервалів між судовими засіданнями; обґрунтованість їх відкладення чи оголошення у них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів для належного оформлення чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов`язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток / кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

82. Ураховуючи встановлені обставини щодо призначення суддею справ до розгляду у перше судове засідання без дотримання визначеного статтею 277 КУпАП строку (справи № 520/3399/19, 520/9856/19, 947/24041/19, 947/8914/20, 947/9900/20, 947/17712/20, 947/19089/20, 947/19062/20, 947/19600/20), відкладення розгляду справ із тривалими інтервалами між судовими засіданнями (справи № 520/9080/19, 947/31188/19, 947/13711/20), відкладення розгляду справ за відсутності доказів підтвердження об`єктивних причин неможливості їх розгляду (справи № 520/3399/19, 947/17712/20, 947/3639/20, 947/8914/20, 947/19600/20) та відсутність обов`язкової участі осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком ВРП про недотримання суддею ОСОБА_1 встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення та невжиття заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом.

83. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки ВРП про наявність у діях скаржниці складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

84. Інші доводи та міркування, які містить скарга, не спростовують правильності висновків ВРП.

Висновок за результатами розгляду скарги

85. Відповідно до частини восьмої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін.

86. Оскільки ВРП у спірному рішенні правильно виснувала про обґрунтованість притягнення скаржниці до дисциплінарної відповідальності за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII і застосувала до неї найм`якше дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 1 частини першої статті 109 цього Закону (попередження), підстав для задоволення скарги на спірне рішення немає.

Керуючись статтями 266, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 , яка діє через адвоката Шугалевича Ігоря Васильовича, на рішення Вищої ради правосуддя від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 січня 2024 року № 298/2дп/15-24, залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 28 березня 2024 року № 940/0/15-24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді: Ю. Л. Власов І. А. Воробйова М. І. Гриців Ж. М. Єленіна І. В. Желєзний Л. Ю. Кишакевич В. В. Король О. В. Кривенда М. В. Мазур С. Ю. Мартєв К. М. Пільков С. О. Погрібний О. В. Ступак І. В. Ткач О. С. Ткачук Є. А. Усенко