-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 923/1095/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Лещенко Л.С.
при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (вул. Михайлівська, 18, м. Херсон, 73025)
про стягнення 367371028,85 грн,за участю представників учасників справи:
від позивача: Піун С.П.;
від відповідача: Гейко О.В.
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 367317028,85 грн основного боргу.
Позиції учасників справи
Підставою позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 06.11.2018 № 18-552-Н в частині оплати природного газу, придбаного у період січень-липень 2020 року.
У відзиві на позов (а.с. 211-215, т. 1) відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи таким. За даними бухгалтерського обліку відповідача загальна сума заборгованості перед позивачем за вказаним договором складає 367371028,85 грн, одночасно загальна сума заборгованості позивача перед відповідачем складає 103571309,51 грн, яка утворилась внаслідок невиконання позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 «Про питання споживання природного газу». З огляду на це за заявою відповідача від 13.11.2020 відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 103571309,51 грн. Крім цього, склалась ситуація, за якої відповідач проводить розрахунки за купівлю та розподіл природного газу з урахуванням коефіцієнту приведення газу до стандартних умов, а до сплати побутовому споживачу виставляє рахунки на оплату природного газу без урахування коефіцієнту приведення до стандартних умов, що призводить до накопичення дебіторської заборгованості. За цих умов відповідач повідомив суд, що подає позов до оператора ГРМ, що може вплинути на розмір заборгованості за договором.
У відповіді на відзив (а.с. 230-234, т. 1) позивач заперечив щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, пояснюючи таким. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 не містить приписів про покладення обов`язку на суб`єктів регулювання щодо коригування вартості чи об`єму спожитого газу, а затверджує лише норми споживання природного газу побутовими споживачами природного газу у разі відсутності лічильників газу та не містить норм вартості природного газу чи інших приписів, на підставі яких можливо здійснити коригування вартості газу. Ця постанова не передбачає підписання коригуючих актів, як і не передбачає визнання перед постачальниками природного газу для потреб побутових споживачів переплати за природний газ, так само як і не передбачає коригування фактично спожитих обсягів газу за умовами договорів. Також ця постанова не покладає на позивача зобов`язання повернути відповідачу чи іншим суб`єктам господарювання будь-які грошові кошти, у тому числі, за виконаними договірними зобов`язаннями. Позивач вважає, що заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить ст. 601, 602 ЦК України та повідомляє суд про підготовку відповідного позову до суду. Крім цього, позивач зазначає, що відповідач не подав жодного доказу на підтвердження обставин невідповідності обсягів природного газу, зазначених в актах приймання-передачі природного газу, фактичним обсягам, а відповідач не є споживачем у розумінні Закону, Кодексу ГРМ, а відтак відсутні підстави для існування правовідносин між відповідачем та АТ «Херсонгаз» щодо надання послуги з розподілу газу відповідачу.
У запереченнях на відповідь (а.с. 1-3, т. 2) відповідач вказав, що зобов`язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, передбачених ст. 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦК України. Відповідачем була направлена позивачу відповідна заява про зарахування, яка є одностороннім правочином, а позивач станом на день подання цих заперечень її не оскаржив.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.11.2020 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 03.12.2020 о 11:00.
24.11.2020 відповідач подав до суду клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву. Ухвалою суду від 26.11.2020 це клопотання відповідача було задоволене.
Ухвалами суду підготовчі засідання відкладались 03.12.2020 на 23.12.2020 о 10:00, 23.12.2020 на 19.01.2021 о 11:00.
04.01.2021 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, яке було задоволене судом.
Ухвалою суду від 19.01.2021 підготовче провадження було закрито з призначенням справи до розгляду по суті на 16.02.2021 о 14:30.
15.02.2021 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням судів у справі № 923/154/21, яке протокольною ухвалою суду від 16.02.2021 було залишене без задоволення.
Протокольними ухвалою суду в засіданнях суду оголошувались перерви 16.02.2024 до 09.03.2021 о 14:30, 09.03.2021 до 25.03.2021 о 11:00.
25.03.2021 відповідач подав до суду клопотання про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, яке відкликав в судовому засіданні 21.06.2024. 25.03.2021 відповідач подав до суду клопотання про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, яке відкликав в судовому засіданні 03.07.2024.
Протокольною ухвалою суду від 25.03.2021 було оголошено перерву до 15.04.2021 о 14:30.
15.04.2021 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням судів у справі № 923/192/21.
Протокольною ухвалою суду від 15.04.2021 було оголошено перерву до 29.04.2021 о 15:30.
Ухвалою суду від 29.04.2021, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021, провадження у справі було зупинене до набрання законної сили рішенням судів у справі № 923/192/21.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність судових справи Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 923/1095/20 між суддями Господарського суду Одеської області від 15.06.2023, справу розподілено для розгляду судді Бездолі Д.О.
Ухвалою суду від 21.06.2023 провадження у справі було поновлено з прийняттям справи до провадження судді Бездолі Д.О. та здійсненням розгляду справи з початку з повторним проведенням підготовчого провадження, запропоновано сторонами надати суду письмові пояснення щодо усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, та зупинено провадження у справі.
30.01.2024 позивач подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.02.2024 провадження у справі було поновлене з 29.02.2024 з призначенням підготовчого засідання на 29.02.2024 о 14:00.
28.02.2024 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням судів у справі № 640/3438/21.
Протокольною ухвалою суду від 29.02.2024 засідання суду було відкладено на 18.03.2024 о 16:00.
05.03.2024 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а 11.03.2024 позивач подав до суду додаткові заперечення на це клопотання відповідача.
15.03.2024 відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву до позивача про визнання недійним п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу від 06.11.2018 №18-552-Н та клопотання про поновлення строку на її подання.
Протокольною ухвалою суду від 18.03.2024 засідання суду було відкладено на 28.03.2024 о 16:30.
20.03.2024 позивач подав до суду заперечення щодо прийняття зустрічної позовної заяви відповідача.
Ухвалою суду від 25.03.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку було відмовлено, а зустрічну позовну заяву повернуто.
25.03.2024 відповідач подав до суду заяву на заперечення позивача щодо прийняття зустрічної позовної заяви відповідача.
Протокольною ухвалою суду від 28.03.2024 засідання суду було відкладено на 12.04.2024 о 14:00.
01.04.2024 відповідач подав до суду заяву про долучення документів до клопотання про зупинення провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 12.04.2024 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.05.2024 о 14:00.
У судових засіданнях оголошувались перерви 23.05.2024 до 04.06.2024 о 14:00, 04.06.2024 до 21.06.2024 о 12:00, 21.06.2024 до 01.07.2024 о 12:00, 01.07.2024 до 03.07.2024 о 15:00.
У судовому засіданні 03.07.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Обставини справи
06.11.2018 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 18-552-Н, за яким позивач зобов`язався передати відповідачеві у 2018 році природний газ, а останній, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору природний газ, що передається за цим договором, використовується відповідачем виключно для постачання побутовим споживачам.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору позивач передає відповідачу з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року (включно) природний газ обсягом до 32000,000 тис. куб. метрів. Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.
Згідно з п. 3.1., 3.2. договору позивач передає відповідачу природний газ у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від позивача до відповідача у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Після переходу права власності на природний газ відповідач несе усі ризики та бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на товар. Приймання передача природного газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 4.1. договору кількість природного газу, яка передається відповідачеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від ЗО вересня 2015 року №2494.
Згідно з п. 5.1.-5.3. договору ціна за 1000 куб.м газу становить 6235,51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м газу разом з податком на додану вартість 7482,61 грн. Порядок зміни ціни та її застосування встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється відповідачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ. крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних відповідачем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються відповідачем позивачу до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі не надання відповідачем позивачу до 25 числа (включно) актів звіряння розрахунків за відповідний місяць розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Відповідач зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту, до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо відповідач надасть позивачу передбачений абзацом четвертим цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі- продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний відповідачем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання позивачу відповідачем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування позивачем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння позивачу і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний відповідачем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. Відповідач може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету' Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Згідно з п. 11.1. договору цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 30 листопада 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до договору, а саме:
- додаткова угода від 26.11.2018 № 1, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року (включно) природний газ обсягом до 50 000,000 тис. куб. метрів»; викладено п. 3.2. в такій редакції: «Передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання оператору ГТС Сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього Договору. У разі відхилення оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1 цього Договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу. Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 грудня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.»;
- додаткова угода від 26.12.2018 № 2, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 1.1. абзацом: «Продавець зобов`язується передати покупцеві у 2019 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору»; доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 54500,000 тис. куб. метрів»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 січня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.»;
- додаткова угода від 21.01.2019 № 3, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року (включно) природний газ обсягом до 45000,000 тис. куб. метрів»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 28 лютого 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.»;
- додаткова угода від 22.02.2019 № 4, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 41000,000 тис. куб. метрів»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 березня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 20.03.2019 № 5, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 10500,000 тис. куб. метрів»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 30 квітня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 29.03.2019 № 6, в якій сторони по тексту договору слова Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"», ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" замінили словами Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відповідному відміннику;
- додаткова угода від 23.04.2019 № 7, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 4500,000 тис. куб. метрів»; викладено п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м газу з 01 травня 2019 року становить 7184,80 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 8621,76 грн»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 травня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 17.05.2019 № 8, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 4000,000 тис.куб. метрів»; викладено п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу становить: з 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року (включно) - 5 990,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7188,00 грн; з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) - 6299,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7558,80 грн»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діс в частині продажу природного газу до 30 червня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 21.06.2019 № 9, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: викладено п/п 5.1.2. п. 5.1. в такій редакції: «з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) становить - 5553,89 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6 664,67 грн.»; викладено п. 5.2. в такій редакції: «Порядок зміни ціни та її застосування встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 293 (із змінами)»;
- додаткова угода від 27.06.2019 № 10, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 4000,000 тис. куб. метрів»; викладено п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу за цим Договором (Ц) на газовий місяць, починаючи з 01 червня 2019 року дорівнює мінімальному значенню з чотирьох (без податку на додану вартість): Ц = МІN (Цмерт; Циеех; Цнакпр; Цпсо), де: Цмерт середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України, за підсумками газового місяця, шо передує місяцю постачання, яка публікується Міністерством економічного розвитку і торгівлі; Циеех середньозважена ціна місячного ресурсу природного газу для газового місяця постачання за результатами електронних біржових торгів на Товарній біржі "Українська енергетична біржа" до початку цього газового місяця; Цнакпр середня арифметична ціна постачання природного газу акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" для промислових споживачів за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла у газовому місяці, який передує місяцю постачання; Цпсо ціна, розрахована за формулою, наведеною у пункті 12 Положення. Сторони підписують відповідну додаткову угоду після оприлюднення показників Цмерт та Циеех і визначення ціни (Ц) на відповідний розрахунковий період (газовий місяць). Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року (включно) становить - 5553,89 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6 664,67 грн.»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 липня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 16.07.2019 № 11, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: викладено п/п 5.1.2. п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року (включно) - 4905,675 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 5886,81 грн»;
- додаткова угода від 22.07.2019 № 12, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 2900,000 тис.куб.метрів»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 серпня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 20.08.2019 № 13, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 4100,000 тис.куб.метрів»; доповнено п. 5.1. п/п 5.1.3. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року (включно) - 4653,544 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%)»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 30 вересня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 30.09.2019 № 14, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 9000,000 тис.куб.метрів»; доповнено п. 5.1. п/п 5.1.4. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року (включно) - 4493,6363 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%)»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 жовтня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 21.10.2019 № 15, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) природний газ обсягом до 31200,000 тис.куб.метрів»; доповнено п. 5.1. п/п 5.1.5. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) - 4272,7604 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%)»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 30 листопада 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 22.11.2019 № 16, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає покупцеві з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ обсягом до 45000,000 тис.куб.метрів»; доповнено п. 5.1. п/п 5.1.6. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) - 4899,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%)»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 грудня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 23.12.2019 № 17, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ обсягом до 101000,000 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: січень 2020 - 42000,000 тис.куб.м; лютий 2020 - 24000,000 тис.куб.м; березень 2020 - 23000,000тис. куб.м; квітень 2020 - 12000,000 тис.куб.м.»; доповнено п. 5.1. п/п 5.1.7. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) - 4276,6958 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%»; викладено з 01.01.2020 п. 5.1., 5.2. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) становить 5500,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Сторони дійшли згоди про визначення ціни, встановленої пунктом 5.1. цього Розділу, на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1000. Зазначена ціна вважається незмінною протягом визначеного періоду (з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року) і не підлягає зміні окрім випадків, коли такі зміни будуть регламентовані чинними нормативно-правовими актами. Сторони розуміють ризик того, що ринкові ціни на газ в період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року можуть коливатись. Сторони приймають цей ризик і не можуть мати один до одного будь-яких претензій у разі зміни ціни на газ на ринку природного газу протягом цього періоду.»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 листопада 2018 року, і діє в частині продажу природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення»;
- додаткова угода від 30.01.2020 № 18, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ обсягом до 107000,000 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: січень 2020 - 42000,000 тис.куб.м; лютий 2020 - 30000,000 тис.куб.м; березень 2020 - 23000,000 тис. куб.м; квітень 2020 - 12000,000 тис.куб.м.»; викладено з 01.01.2020 п. 5.1., 5.2. в такій редакції: « 5.1. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) становить 4650,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, всього з ПДВ - 5 580,00 гривень. 5.2. Порядок зміни ціпи та її застосування встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 17»;
- додаткова угода від 27.02.2020 № 19, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: викладено з 01.02.2020 п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) становить 3948,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, всього з ПДВ - 4737,60 гривень.»;
- додаткова угода від 23.03.2020 № 20, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: викладено з 01.03.2020 п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) становить 3396,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, всього з ПДВ 4075,20 гривень.»;
- додаткова угода від 23.04.2020 № 21, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: викладено з 01.04.2020 п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) становить 2897,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, всього з ПДВ - 3476,40 гривень.»;
- додаткова угода від 30.04.2020 № 22, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає Покупцеві у травні - червні 2020 року (включно) природний газ обсягом до 7000,000 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: травень 2020 - 3900,000 тис.куб.м; червень 2020 - 3100,000 тис.куб.м»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності) і діє в частині продажу природного газу до 30 червня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.»;
- додаткова угода від 27.05.2020 № 23, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: викладено з 01.05.2020 п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року (включно) становить 2275,72 гривень, крім того податок на додану вартість ПДВ - 20%, всього разом з ПДВ - 2730,86 гривень»;
- додаткова угода від 25.06.2020 № 24, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: викладено з 01.06.2020 п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року (включно) становить 2142,280 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, всього разом з ПДВ - 2570,736 гривень»;
- додаткова угода від 03.07.2020 № 25, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: доповнено п. 2.1. абзацом: «Продавець передає Покупцеві з 1 липня 2020 року по 31 липня 2020 року (включно) природний газ обсягом до 3000,000 тис. куб. метрів.»; викладено з 01.07.2020 5.2. в такій редакції: «Порядок зміни ціни та її застосування встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 року № 542.»; викладено п. 11.1. в такій редакції: «Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності) і діє в частині продажу природного газу до 31 липня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.»;
- додаткова угода від 27.07.2020 № 26, якою, зокрема, були внесені зміни до договору такого змісту: викладено з 01.07.2020 п. 5.1. в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року (включно) становить 2297,530 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, всього разом з ПДВ - 2757,036 гривень».
На виконання умов договору з листопада 2018 року по грудень 2019 року позивач продав відповідачу природний газ, а останній прийняв від позивача цей природний газ з підписанням без зауважень щодо обсягів отриманого газу таких актів приймання-передачі газу: акт від 30.11.2018 на суму 211969602,70 грн; акт від 30.12.2018 на суму 279408588,83 грн; акт від 31.01.2019 на суму 303805263,64 грн; акт від 28.02.2019 на суму 247679642,65 грн; акт від 31.03.2019 на суму 166451317,51 грн; акт від 30.04.2019 на суму 82353867,12 грн; акт від 31.05.2019 на суму 25566968,45 грн; акт від 30.06.2019 на суму 19011505,31 грн; акт від 31.07.2019 на суму 13523538,44 грн; акт від 31.08.2019 на суму 12459484,88 грн; акт від 30.09.2019 на суму 15236332,79 грн; акт від 31.10.2019 на суму 41255840,27 грн; акт від 30.11.2019 на суму 124630000,22 грн; акт від 31.12.2019 на суму 145431020,57 грн.
З розрахунків позивача та банківських виписок вбачається, що прийняття і оплата відповідачем отриманого від позивача за цими актами природного газу не є спірними у даній справі з підстав проведення відповідачем його оплати, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні під час розгляду справи по суті.
На виконання умов договору з січня по липень 2020 року (включно) позивач продав відповідачу природний газ, а останній прийняв від позивача цей природний газ з підписанням без зауважень щодо обсягів отриманого газу таких актів приймання-передачі газу: акт від 30.01.2020 на обсяг 34164,98887 тис.куб.м вартістю 190640637,90 грн; акт від 29.02.2020 на обсяг 30478,05892 тис.куб.м вартістю 144392851,94 грн; акт від 31.03.2020 на обсяг 20712,05073 тис.куб.м вартістю 84405749,14 грн; акт від 30.04.2020 на обсяг 12916,34839 тис. куб.м вартістю 44902393,55 грн; акт від 31.05.2020 на обсяг 4806,98600 тис.куб.м вартістю 13127225,02 грн; акт від 30.06.2020 на обсяг 2471,40237 тис.куб.м вартістю 6353323,04 грн; акт від 31.07.2020 на обсяг 2257,58043 тис.куб.м вартістю 6224230,52 грн.
З розрахунків позивача та банківських виписок вбачається, що відповідач за отриманий від позивача за цими актами природний газ розрахувався шляхом здійснення грошових платежів частково, здійснивши останній платіж 10.08.2020, а всього на суму 122729382,26 грн, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні під час розгляду справи по суті, відповідно, спірною сумою, яка складає предмет спору, є 367317028,85 грн (490046411,11 122729382,26).
З метою проведення розрахунків з позивачем щодо оплати решти вартості природного газу, відповідач направив позивачу заяву від 13.11.2020 № 201113/Ю/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій повідомив останньому про таке: станом на 01.11.2020 загальна сума заборгованості позивача перед відповідачем складає 103571309,51 грн, яка утворилась внаслідок невиконання позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 «Питання споживання природного газу»: за договором № 15-809-Н від 30.06.2015 29887297,92 грн; за договором № 16-192-Н від 30.12.2015 40803813,87 грн; за договором № 16-486-Н від 28.10.2016 13596429,49 грн; за договором № 17-252-Н від 16.04.2017 7506261,48 грн; за договором № 17-452-Н від 29.09.2017 10670390,79 грн; за договором № 18-352-Н від 12.10.2018 520576,45 грн; за договором № 18-552-Н від 06.11.2018 586539,51 грн.; станом на 01.11.2020 за даними бухгалтерського обліку відповідача заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 18-552-Н від 06.11.2018 складає 367371028,85 грн; таким чином, керуючись ст. 601 ЦК України, відповідач заявив про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог наступним чином: зобов`язання відповідача перед позивачем за договором № 18-552-Н від 06.11.2018 зменшуються внаслідок часткового зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 103571309,51 грн та становлять 263799719,34 грн.
Позивач з таким одностороннім правочином відповідача не погодився та оскаржив його до Господарського суду Херсонської області, який рішенням від 05.07.2021 у справі № 923/192/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100357590) позов позивача у даній справі задовольнив частково та визнав недійсним односторонній правочин Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", заяву від 13.11.2020 № 201113/Ю/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в частині зарахування за цим правочином вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договорами на купівлю-продаж (купівлі-продажу) природного газу № 15-809-Н від 30.06.2015, № 16-192-Н від 30.12.2015, № 16-486-Н від 28.10.2016, № 17-252-Н від 06.04.2017, № 17-452-Н від 29.09.2017, № 18-352-Н від 12.10.2018.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 923/192/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116442960) зазначене рішення Господарського суду Херсонської області від 05.07.2021 було змінено, позов задоволено повністю та визнано недійсним односторонній правочин Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» - заяву від 13.11.2020 № 201113/Ю/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог. Згідно з цією постановою апеляційний суд, зокрема, керувався таким: «Зобов`язання сторін даної справи за договорами №15-809-Н від 30.06.2015, №16-192-Н від 30.12.2015, №16-486-Н від 28.10.2016, №17-252-Н від 06.04.2017, №17-452-Н від 29.09.2017 та №18-352-Н від 12.10.2018 купівлі-продажу природного газу припинилися у відповідності до положень ч.1 ст.203 Господарського кодексу України виконанням, проведеним належним чином (розрахунки за природний газ проведені в повному обсязі згідно з актами приймання-передачі природного газу) до прийняття 27.02.2019 Кабінетом Міністрів України постанови № 143 «Питання споживання природного газу». Докази іншого у справі відсутні (оскільки, не надані відповідачем). Як вірно зазначено місцевим господарським судом, проведення будь-яких заліків грошових зобов`язань по вказаних шести договорах купівлі-продажу природного газу по завершенні зазначених в цих договорах (Розділ XI або п.11.1, з урахуванням додаткових угод) строків їх дії, договорів, після припинення зобов`язань сторін за цими договорами виконанням, проведеним належним чином, та на підставі нормативного акту, що прийнятий після завершення строків дії вказаних шести договорів та припинення належним виконанням зобов`язань за цими договорами, а також, положення якого (нормативного акту) не передбачають його зворотної дії у часі (безвідносно до висновків суду про встановлення або невстановлення за цим нормативним актом будь-яких зобов`язань АТ «НАК «Нафтогаз України» перед відповідачем ТОВ «Херсонрегіонгаз», серед інших суб`єктів господарювання), не відповідає положенням ст.601 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.203 Господарського кодексу України, з урахуванням положень ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України. Вказане, в свою чергу, є підставою для визнання, в порядку ст.203 та ст.215 Цивільного кодексу України недійсним одностороннього правочину ТОВ «Херсонрегіонгаз» у вигляді заяви від 13.11.2020 № 201113/Ю/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в частині зарахування за цим правочином вимог ТОВ «Херсонрегіонгаз» до АТ «НАК «Нафтогаз України» за договорами купівлі-продажу природного газу №15-809-Н від 30.06.2015, № 16-192-Н від 30.12.2015, №16-486-Н від 28.10.2016, № 17-252-Н від 06.04.2017, № 17-452-Н від 29.09.2017, № 18-352-Н від 12.10.2018. Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язання зобов`язання відповідача зі сплати основного боргу у сумі 103571309,51грн за поставлений та неоплачений природній газ за договором № 18-552-Н від 06.11.2018, що оформлено у вигляді адресованої позивачеві заяви від 13.11.2020 №201113/Ю/02, відповідно до наступного…Місцевий господарський суд залишив поза увагу той факт, що на момент вчинення відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (13.11.2020) між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Херсонрегіонгаз» вже існував спір щодо заборгованості за договором № 18-552-Н від 06.11.2018 (справа №923/1095/20), тобто оспорюється наявність та розміри заборгованості за спірним договором, що в свою чергу свідчить про відсутність безспірності правочину та відсутність всіх необхідних умов передбачених ст. 601 ЦК України для здійснення такого зарахування. Враховуючи викладене, правочин, оформлений відповідачем заявою від 13.11.2020 №201113/Ю/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог (зокрема, в сумі 586539,51 грн. за договором № 18-552-Н від 06.11.2018 купівлі-продажу природного газу) не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним, як такого, що вчинений з порушенням вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України з огляду на недопустимість зарахування спірних вимог.».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 «Питання споживання природного газу», на яку йдеться посилання у рішеннях судів у справі № 923/192/21, установлено, зокрема, таке:
пункт 1: затвердити норми споживання природного газу побутовими споживачами природного газу у разі відсутності лічильників газу згідно з додатком.
пункт 2: установити, що:
застосування норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 9 серпня 2018 року - абз. 2 пункту 2;
не допускається нарахування та облік заборгованості на особовому рахунку побутового споживача за природний газ, яка виникла у зв`язку з втратою чинності постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 237 Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників (Офіційний вісник України, 2015 р., № 36, ст. 1075) та від 23 березня 2016 р. № 203 Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників (Офіційний вісник України, 2016 р., № 24, ст. 958) абз. 3 пункту 2;
не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 619 (ЗП України, 1996 р., № 13, ст. 360), в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 р., а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість абз. 4 пункту 2.
З матеріалів справи вбачається, що ані відповідачем, ані позивачем не подано суду належних і допустимих доказів, на підставі яких можна встановити обставину який обсяг та вартість природного газу був поставлений відповідачем побутовим споживачам за відсутності газових лічильників, як і розрахунку по ним в межах або поза межами норм споживання. В обґрунтування цієї обставини відповідач послався лише на заяву від 13.11.2020 № 201113/Ю/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка при цьому визнана судом, як односторонній правочин, недійсною.
Також, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази і розрахунки, на підставі яких можна встановити обставину обсягу і вартості поставленого відповідачем і фактично спожитого побутовими споживачами природного газу (з урахуванням та без урахування коефіцієнту приведення газу до стандартних умов). В матеріалах справи наявний лише договір про розподіл природного газу від 30.06.2015 № 1506309/02/Н, укладений між відповідачем та ПАТ «Херсонгаз», а позов відповідача, на який він посилався у відзиві, заявлений до Акціонерного товариства "Херсонгаз" про визнання недостовірною інформації про обсяги природного газу спожитих побутовими споживачами, що передані АТ «Херсонгаз» відповідачу за період з 01.01.2020 по 30.11.2020 року, та зобов`язання АТ «Херсонгаз» здійснити перерахунок обсягів природного газу відповідно до фактично спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.01.2020 по 30.11.2020 року був залишений ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.03.2021 у справі № 923/154/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95271019) без розгляду за заявою самого відповідача у даній справі.
В цей же час, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2020 у справі № 640/13591/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87706393), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89599375) та постановою Верховного Суду від 19.10.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114302965), було визнано протиправними та нечинними пункт 1, абзаци 2 і 3 пункту 2, пункт 3, абзац 2 пункту 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 «Питання споживання природного газу» та додаток до неї. Згідно з постановою від 19.10.2023 у справі № 640/13591/19 Верховний Суд, зокрема, керувався таким: «Зі встановлених обставин справи вбачається, що розробником проекту Постанови №143 є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Разом з цим, судам попередніх інстанцій доказів оприлюднення цього проекту відповідачем на сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, про що стверджує скаржник у касаційній скарзі, надано не було, як і не долучено документальних доказів підтвердження викладених у пункті 7 «Позиція заінтересованих сторін» Пояснювальної записки обставин щодо проведених робочих зустрічей з суб`єктами господарювання, Міненерговугілля, Мінрегіону, Мінекономрозвитку, Мінсоціполітики, Антимонопольного комітету України, НКРЕКП та УкрНДІінжпроект (учасники робочих зустрічей), а також доказів проведення узгоджувальної наради з метою обговорення пропозицій центральних органів виконавчої влади, профспілкових організацій до проекту постанови Кабінету Міністрів України, яким планується встановлення норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників. Крім іншого, судами було встановлено відсутність у матеріалах справи доказів вжиття заходів щодо погодження тексту проекту Постанови №143 із Мінфіном, якого відповідно до пункту 3 зазначеного Проекту постанови визначено суб`єктом, на якого безпосередньо поширюється дія регуляторного акта. Відтак, твердження скаржника про те, що повідомлення та оприлюднення проекту регуляторного акту - оскарженої постанови, проект оскарженої постанови та аналіз її регуляторного впливу були оприлюднені на офіційному сайті Міненерговугілля не відповідають встановленим судами першої та апеляційної інстанцій обставинам справи. Також, судами попередніх інстанцій не було встановлено фактів проведення робочих зустрічей Державною регуляторною службою України у лютому-березні 2018 з суб`єктами господарювання, Міненерговугілля, Мінрегіону, Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, Антимопольним комітетом України, НКРЕКП та іншими; узгоджувальних нарад з Міненерговугілля у грудні 2018 року та у січні 2019 року. Водночас, суди звернули увагу на те, що відповідачем було подано лише текст Постанови від №143 та Додатку до постанови №143; пояснювальну записку Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Питання споживання природного газу», підписаної Міністром енергетики та вугільної промисловості України Насаликом І.С., без зазначення дати підписання з додатком - «Прогноз впливу реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін» (у вигляді таблиці); довідку про погодження проекту постанови «Питання споживання природного газу», підписаної Міністром енергетики та вугільної промисловості України Насаликом І.С. із відсутністю дати підписання; висновок Міністерства юстиції за результатами правової експертизи до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Питання споживання природного газу», датованого 27.02.2019; протокол узгодження пропозицій щодо проекту постанови Кабінету Міністрів України «Питання споживання природного газу» (у вигляді таблиці), дата складання якої відсутня. У зв`язку з цим, суди обґрунтовано вказали на те, що документи, які не містять дат їх підписання, не можуть підтверджувати викладені у них обставини щодо проведення робочих зустрічей та оприлюднення проекту оскаржуваної постанови, оскільки відсутність дат унеможливлює встановлення періоду складання поданих документів, тим самим ставить під сумнів дотримання процедури погодження проекту регуляторного акту. Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні. На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок порушення вимог законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також Регламенту Кабінету Міністрів України, є підстави для визнання пункту 1, абзаців 2 і 3 пункту 2, пункту 3, абзацу 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 «Питання споживання природного газу» та Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 року №143 «Питання споживання природного газу» нечинними.».
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до п. 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс), фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії. Обсяг переданої (спожитої) енергії визначається Оператором ГРМ за трьома одиницями виміру в кВт·год/Гкал/МДж. Обсяг переданої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру (кВт·год, Гкал, МДж) та величина об`єму природного газу (м куб.) за відповідний період повинні бути зазначені Оператором ГРМ в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу та актах приймання-передачі природного газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими. Оператор ГРМ зобов`язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об`єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж).
Згідно з п. 1, 3 глави 4 розділу ІХ Кодексу визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань. У разі встановлення лічильника газу у комунальній квартирі об`єм споживання природного газу розраховується відповідно до кількості мешканців квартири та займаної ними площі. Якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позиція суду
Як встановлено судом на підставі договору від 06.11.2018 № 18-552-Н між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу природного газу, за яких позивач зобов`язався передати відповідачеві природний газ, а останній, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах, вказаних у п. 6.1. договору.
Як встановлено судом на виконання умов договору з листопада 2018 року по грудень 2019 року позивач продав відповідачу природний газ, а останній прийняв від позивача цей природний газ з підписанням без зауважень щодо обсягів отриманого газу таких актів приймання-передачі газу: акт від 30.11.2018 на суму 211969602,70 грн; акт від 30.12.2018 на суму 279408588,83 грн; акт від 31.01.2019 на суму 303805263,64 грн; акт від 28.02.2019 на суму 247679642,65 грн; акт від 31.03.2019 на суму 166451317,51 грн; акт від 30.04.2019 на суму 82353867,12 грн; акт від 31.05.2019 на суму 25566968,45 грн; акт від 30.06.2019 на суму 19011505,31 грн; акт від 31.07.2019 на суму 13523538,44 грн; акт від 31.08.2019 на суму 12459484,88 грн; акт від 30.09.2019 на суму 15236332,79 грн; акт від 31.10.2019 на суму 41255840,27 грн; акт від 30.11.2019 на суму 124630000,22 грн; акт від 31.12.2019 на суму 145431020,57 грн. Також судом встановлено, що прийняття і оплата відповідачем отриманого від позивача за цими актами природного газу не є спірними у даній справі з підстав проведення відповідачем його оплати, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні під час розгляду справи по суті.
Далі, як встановлено судом на виконання умов договору з січня по липень 2020 року (включно) позивач продав відповідачу природний газ, а останній прийняв від позивача цей природний газ з підписанням без зауважень щодо обсягів отриманого газу таких актів приймання-передачі газу: акт від 30.01.2020 на обсяг 34164,98887 тис.куб.м вартістю 190640637,90 грн; акт від 29.02.2020 на обсяг 30478,05892 тис.куб.м вартістю 144392851,94 грн; акт від 31.03.2020 на обсяг 20712,05073 тис.куб.м вартістю 84405749,14 грн; акт від 30.04.2020 на обсяг 12916,34839 тис. куб.м вартістю 44902393,55 грн; акт від 31.05.2020 на обсяг 4806,98600 тис.куб.м вартістю 13127225,02 грн; акт від 30.06.2020 на обсяг 2471,40237 тис.куб.м вартістю 6353323,04 грн; акт від 31.07.2020 на обсяг 2257,58043 тис.куб.м вартістю 6224230,52 грн. Також судом встановлено, що відповідач за отриманий від позивача за цими актами природний газ розрахувався шляхом здійснення грошових платежів частково, здійснивши останній платіж 10.08.2020, а всього на суму 122729382,26 грн, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні під час розгляду справи по суті, відповідно, спірною сумою, яка складає предмет спору, є 367317028,85 грн (490046411,11 122729382,26).
З цих обставин слідує, що за отриманий з листопада 2018 року по грудень 2019 року природний газ за вищевказаними підписаними сторонами актами відповідач повністю розрахувався, а за отриманий з січня по липень 2020 року природний газ відповідач розрахувався частково, посилаючись на дві обставини: 1) відповідач проводить розрахунки за купівлю та розподіл природного газу з урахуванням коефіцієнту приведення газу до стандартних умов, а до сплати побутовому споживачу виставляє рахунки на оплату природного газу без урахування коефіцієнту приведення до стандартних умов, що призводить до накопичення дебіторської заборгованості та у зв`язку з чим відповідач повідомив суд у цій справі про своє звернення до суду з окремим позовом до АТ «Херсонгаз»; 2) загальна сума заборгованості позивача перед відповідачем складає 103571309,51 грн, яка утворилась внаслідок невиконання позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 «Про питання споживання природного газу», а отже вона підлягає зарахуванню в рахунок боргу за заявою відповідача від 13.11.2020 № 201113/Ю/02.
З цього приводу суд зазначає про таке.
По-перше, суд зауважує, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував на те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається.
Так, як зазначалось, судом встановлено, що усі акти приймання-передачі природного газу за період з листопада 2018 року по липень 2020 року, тобто як оплачені, так і не оплачені, відповідачем були підписані без зауважень щодо обсягу і вартості природного газу. З цього, відповідно, вбачається суперечлива поведінка відповідача у спірних правовідносинах в частині щодо не оплати таких же підписаних без зауважень актів за січень-липень 2020 року.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази та розрахунки, на підставі яких можна встановити обставину обсягу і вартості поставленого відповідачем і фактично спожитого побутовими споживачами природного газу (з урахуванням та без урахування коефіцієнту приведення газу до стандартних умов). Так, судом встановлено, що в матеріалах справи наявний лише договір про розподіл природного газу від 30.06.2015 № 1506309/02/Н, укладений між відповідачем та ПАТ «Херсонгаз», а позов відповідача, на який він посилався у відзиві, заявлений до Акціонерного товариства "Херсонгаз" про визнання недостовірною інформації про обсяги природного газу спожитих побутовими споживачами, що передані АТ «Херсонгаз» відповідачу за період з 01.01.2020 по 30.11.2020 року, та зобов`язання АТ «Херсонгаз» здійснити перерахунок обсягів природного газу відповідно до фактично спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.01.2020 по 30.11.2020 року був залишений ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.03.2021 у справі № 923/154/21 без розгляду за заявою самого відповідача у даній справі. Таким чином, доводи відповідача з посиланням на ці обставини не є доведеними належними і допустимими доказами, як і підстави не сплати у зв`язку з цим спірних коштів позивачу.
По-друге, суд зазначає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 923/192/21 було визнано недійсним односторонній правочин Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» - заяву від 13.11.2020 № 201113/Ю/02 про зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому посилання відповідача на цей доказ не може бути визнано судом правомірним. При цьому, суд зауважує, що відповідач не враховує, що апеляційний суд у вказаній справі вже надав оцінку доводам відповідача про наявність заборгованості за договорами купівлі-продажу природного газу №15-809-Н від 30.06.2015, № 16-192-Н від 30.12.2015, №16-486-Н від 28.10.2016, № 17-252-Н від 16.04.2017, № 17-452-Н від 29.09.2017, № 18-352-Н від 12.10.2018. Щодо доводів відповідача про наявність у позивача заборгованості за договором від 06.11.2018 № 18-552-Н з посиланням на абз.4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 «Питання споживання природного газу», то суд зазначає, що ані відповідачем, ані позивачем не подано суду належних і допустимих доказів, на підставі яких можна встановити обставину який обсяг та вартість природного газу був поставлений відповідачем побутовим споживачам за відсутності газових лічильників, як і розрахунку по ним в межах або поза межами норм споживання. При цьому, як встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2020 у справі № 640/13591/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 та постановою Верховного Суду від 19.10.2023, було визнано протиправними та нечинними пункт 1, абзаци 2 і 3 пункту 2, пункт 3, абзац 2 пункту 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України та додаток до неї з підстав порушення вимог законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також Регламенту Кабінету Міністрів України.
Отже, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази повної оплати відповідачем позивачу природного газу, проданого у період з січня по липень 2020 року, а доводи відповідача, наведені у відзиві, відхиляються судом з вищенаведених підстав, суд вважає, що позов позивача про стягнення з відповідача несплаченої вартості природного газу в сумі 367317028,85 грн є правомірним та таким, що підлягає задоволенню судом.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 735700,00 грн слід покласти на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (вул. Михайлівська, 18, м. Херсон, 73025, код ЄДРПОУ 39500143) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в сумі 367317028 грн 85 коп та судовий збір в сумі 735700 грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15 липня 2024 р.
Суддя Д.О. Бездоля
скопійовано
-
скопійовано
-
