16.07.2024

Справа № 720/1736/24

Провадження № 3/720/769/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2024 року близько 21 години 46 хвилин ОСОБА_1 по вул. Горянській в с. Топорівці Чернівецького району Чернівецької області керував мотоблоком марки «ZUBR» без державного номеру із спеціально переобладнаним причепом для перевезення людей та вантажу, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя та в подальшому на вимогу працівників поліції від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився без поважних для суду причин.

Відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю, що справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння повністю доказана дослідженими доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 176472 від 20 червня 2024 року вбачається, що 20 червня 2024 року близько 21 години 46 хвилин ОСОБА_1 по вул. Горянській в с. Топорівці Чернівецького району Чернівецької області керував мотоблоком марки «ZUBR» без державного номеру із спеціально переобладнаним причепом для перевезення людей та вантажу, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, в подальшому на вимогу працівників поліції від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився.

Також, факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння підтверджується переглянутим в суді відеозаписом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував мотоблоком марки «ZUBR» із спеціально переобладнаним причепом для перевезення людей та вантажу та в подальшому відмовився як від проходження тестування на місці на стан сп`яніння із застосуванням спеціального обладнання, так і від проходження медичного огляду в лікарні.

Окрім того, до матеріалів справи, в підтвердження вини ОСОБА_1 щодо відмови останнього від проходження тестування на місці на стан сп`яніння із застосуванням спеціального обладнання та від проходження медичного огляду в лікарні, також додано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до медичної установи, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження будь-яких тестувань на стан сп`яніння після чого був відстороненим від керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Верховний Суд України у п.27 своєї постанови Пленуму № 14 від 23 грудня 2005 року з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначив, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли транспортний засіб під керуванням водія почав рухатись.

Згідно із ч. 8 ст. 121 КУпАП України, під транспортними засобами у статтях 121-126,127-1- 128-1,частинах першій і другій статті 129,частинах першій-четвертій статті 130,статтях 132-1,133-1,133-2,139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Як випливає з п. 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Дослідженими доказами з`ясовано, що ОСОБА_1 керував мотоблоком на одній з вулиць в с. Топорівці Чернівецького району Чернівецької області, на якому було встановлено сідло для водія та спеціально переобладнаний причіп призначений для перевезення вантажу, що також підтверджується доданим до протоколу відеозаписом, який був складено відповідно до вимог статті 266 КУпАП.

Таким чином, самовільно встановивши на мотоблоці причіп та крісло для перевезення людей та вантажу, ОСОБА_1 змінив його цільове призначення, тим самим використовував не тільки для виконання сільськогосподарських робіт, а й для перевезення людей та вантажу, у зв`язку із чим керував ним по вулиці, а відтак вважаю, що керований ОСОБА_1 мотоблок є транспортним засобом в розумінні ст. 130 КУпАП.

А відтак, оцінивши у сукупності дослідженні докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Дослідженні докази у вказаній справі є послідовними та доповнюють один одного, відповідають обставинам справи, а тому не викликають сумнів у їх достовірності та поза розумних сумнівів доводять вину ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом та відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що було зафіксовано поліцейськими в порядку ч. 2 ст. 266 КУпАП із застосовуванням технічних засобів відеозапису.

А тому, приходжу до висновку, що працівник поліції складаючи протокол про адміністративне правопорушення, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, а ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б спростували обставини викладені у протоколі.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини та особу порушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також його майновий стан.

Приймаючи до уваги наведене, приходжу до висновку про необхідність накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, а також стягнути з нього на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 221, 251, 266, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

Постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.130ч.1Кодексу Українипро адміністративніправопорушення танакласти нанього адміністративнестягнення увиді штрафув дохіддержави врозмірі 1000(однієїтисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Ляху Г.О.