МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2024 р. № 484/2040/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаПершого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пров. Бебюш Капон, 16,м. Первомайськ,Миколаївська область, Первомайський район,55213,

проскасування постанови від 04.04.2024 року ВП № 74645048,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) О. Мороз про відкриття виконавчих проваджень № 74645048 від 04.04.2024 р. щодо примусового виконання постанови Державного інспектора ВПСАФП №АА 00017179 від 14.02.2024 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою Державного інспектора ВПСАФП №АА 00017179 від 14.02.2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП в розмірі 8500 грн. Позивач зазначає, що дану постанову не отримував, лише дізнався про неї після отримання постанови державного виконавця від 04.04.2024 р. про відкриття виконавчого провадження № 74645048, а тому був позбавлений права на її оскарження і сплату штрафу добровільно.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду від 16.04.2024 року справу №484/2040/24 передано до Миколаївського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, з повідомленням (викликом) учасників справи.

Від відповідача відзив до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, серії АА № 00017179, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн.

04.04.2024 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Мороз О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74645048 з виконання постанови серії АА № 00017179, виданої 14.02.2024 року Державним інспектором ВПСАФП про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн.

05.04.2024 позивач отримав постанову головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 74645048, та цього дня дізнався про постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, серії АА № 00017179, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неотриманням своєчасно постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, був позбавлений права на її оскарження та сплати штрафу добровільно.

Також, не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).

Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно із вимогами п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Статтею 300-2 КУпАП визначено окремий порядок виконання постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, передбачене статтею 132-2 КУпАП: у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною. У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Суд зазначає, що оскільки на адресу державного виконавця надійшов виконавчий документ, у останнього виник обов`язок згідно із приписами Закону України "Про виконавче провадження" винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що зупиняло б перебіг строків, визначених статтею 300-2 КУпАП до розгляду скарг.

Також, матеріали справи не містять докази добровільної сплати позивачем штрафу за постановоюДержавного інспектора ВПСАФП №АА 00017179 від 14.02.2024 року у розмірі 8500 грн.

Посилання позивача на перебування його на лікуванні в період з 19.02.24 р. по 02.03.2024 р., тобто в період, що припадає на строку сплати штрафу, суд до уваги не приймає, так як КУпАП не містить норм, які б передбачали переривання строку на добровільну оплату штрафу.

Щодо розміру штрафу, визначеному в постанові про відкриття виконавчого провадження, то суд зазначає, що так як розмір штрафу, що вказаний у постанові становив 8500 грн. - його подвійний розмір відповідно до статті 308 КУпП складає 17 000 грн.

Отже, спірна постанова головного державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) О. Мороз про відкриття виконавчого провадження № 74645048 від 04.04.2024 р. винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження" та підстави для її скасування відсутні.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262, 287 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пров. Бебюш Капон, 16,м. Первомайськ,Миколаївська область, Первомайський район,55213) - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. С. Брагар