ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. Справа№ 753/16875/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022

у справі № 753/16875/21 (суддя Демидов В.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»

про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

18.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , яка 20.06.2020 отримала копію наказу від 14.05.2020 № 14-к про своє звільнення з посади заступника голови правління з 14.05.2020, у зв`язку з припиненням повноважень згідно пункту 5 статті 41 КЗпП України, отримала право на виплату вихідної допомоги у розмірі 378 044,10 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.05.2020 по день винесення судового рішення.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22.02.2022 відмовлено в позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22.02.2022 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - закрито.

За заявою ОСОБА_1 ухвалою Київського апеляційного суду від 09.09.2022 скеровано справу №753/16875/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до Господарського суду міста Києва, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд цього спору.

22.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла справа №753/16875/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

Під час розгляду справи місцевим господарським судом позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначив на те, що відповідач 06.04.2020 згідно з платіжним дорученням № 5479 виплатив позивачу лише частину вихідної допомоги, в розмірі 136 206 грн., тож станом на теперішній час існує заборгованість АТ «ОГХК» по виплаті вихідної допомоги ОСОБА_1 в розмірі 390 426,96 грн (526 632,96 грн - 136 206 грн = 390 426,96 грн).

При зверненні з позовом до суду позивач розрахувала суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у відповідності до ст. 116 КЗпП України, за якою у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зазначений розрахунок було здійснено позивачем за період з 15.05.2020 по день звернення з позовом до суду, виходячи з розміру середнього заробітку позивача, який становив 3 000,35 грн, був вказаний відповідачем у довідці № 269/23-06 від 23.06.2020.

Враховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, та тривалий розгляд справи в судах цивільної юрисдикції, позивач прийняв рішення зменшити розмір своїх позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті вихідної допомоги при звільненні і просив стягнути середній заробіток не за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а обмежитись лише 270 робочими днями.

У зв`язку з цим, за розрахунком позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (виплати вихідної допомоги) складає 810 094,50 = 3 000,35 грн * 270 робочих днів.

Таким чином, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог ціна позову складала 1 200 521,46 грн (390 426,96 грн + 810 094,5 грн), з яких: 390 426,96 грн - недоплачена сума вихідної допомоги (526 632,96 грн - 136 206 грн) та 810 094,5 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (виплати вихідної допомоги) за 270 днів (3000,35 грн * 270 робочих днів).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що роботодавцем проведено повний розрахунок з ОСОБА_1 та виплачено їй вихідну допомогу у квітні 2020 року.

Не погоджуючись з висновками та мотивами, з яких виходив суд першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказувала, що з наданого відповідачем платіжного доручення № 5479 від 06.04.2020 не вбачається, що позивачу була виплачена вихідна допомога саме у розмірі шестимісячного середнього заробітку. Апелянт вважала, що висновки суду про належне виконання відповідачем своїх зобов`язань є неспроможними, оскільким розмір вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України та п. 4.5 контраку від 19.09.2017 № 30 у випадку її нарахування та виплати на день прийняття наказу Фонду державного майна України від 19.03.2020 № 513 мав складати 526 632,96 грн, отже з урахуванням часткової оплати вихідної допомоги в розмірі 136 206,00 грн, відповідач мав сплатити 390426,96 грн, згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП у день звільнення позивача.

Крім того, апеляційна скарга містила клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022, яке обґрунтоване тим, що повний текст рішення апелянтом отримано 03.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням ПАТ «Укрпошта».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

Матеріали справи № 753/16875/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

17.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається що ним усунуто недоліки апеляційної скарги, про які вказано в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21; призначено апеляційний розгляд справи № 753/16875/21 в судовому засіданні на 14.06.2023 о 13 год. 00 хв.; учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

12.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій він просив суд продовжити строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та відкласти розгляд справи № 753/16875/21 у межах розумного строку. Вказана заява обґрунтована тим, що Товариство не може з технічних причин увійти до електронного кабінету (Електронний суд), створеного працівником Товариства, який на даний момент звільнений. Тож ухвала про відкриття провадження у справі надійшла на електронну пошту Товариства лише 08.06.2023, і ця обставина зумовила неможливість для Товариства подати заперечення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 відмовлено Акціонерному товариству «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи в частині продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та відкладено апеляційний розгляд справи № 753/16875/21 на 19.07.2023.

У судовому засіданні 19.07.2023 оголошено перерву у справі № 753/16875/21 до 04.10.2023.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4006/23 від 04.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для апеляційного розгляду справи № 753/16875/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

У судовому засіданні 04.10.2023 оголошено перерву у справі № 753/16875/21 до 22.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 753/16875/21 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 753/16875/21 - скасовано, провадження у справі № 753/16875/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - закрито.

Постановою Верховного Суду від 04.04.2024 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 753/16875/21 - скасовано, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 3 028,00 грн судового збору за подання касаційної скарги. Справу № 753/16875/21 надіслано до Господарського суду міста Києва для видачі наказу, після чого передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

25.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 753/16875/21 для продовження розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 справу № 753/16875/21 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2024.

У судовому засіданні 12.06.2024 оголошено перерву до 03.07.2024.

У судове засідання 03.07.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши доводи апелянта та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2017 між Міністерством економічного розвитку і торгівлі, яке є вищим органом Публічного акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», та ОСОБА_1 як заступником голови правління публічного акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» укладено Контракт № 30, яким сторони закріпили в письмовій формі всі умови, про які дійшли згоди та на підставі якого член правління буде виконувати свої обов`язки.

Сторони визнали, що за своїм змістом цей контракт є цивільно-правовим договором.

Відповідно до п. 4.4.3.1 Контракт він припиняється за рішенням Загальних зборів Товариства.

Пунктом 4.5 Контракту визначено, що у разі припинення цього Контракту з підстав, що передбачені пунктом 4.4.3.1 пункту 4.4 цього Контракту, заступнику голови правління виплачується вихідна допомога у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

Наказом Мінекономрозвитку України від 22.12.2018 № 1955 було змінено тип ПАТ «ОГХК» на АТ «ОГХК».

Наказом Мінекономрозвитку України від 09.10.2019 № 187 функцію управління пакетом акцій АТ «ОГХК» було передано Фонду державного майна України.

Наказом Фонду державного майна України від 19.03.2020 № 513 «Щодо правління акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та у відповідності до ст. 49 Закону України Про акціонерні товариства», ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ст. 5 Закону України «Про Фонд Державного майна України», Статуту AT «ОГХК» припинені повноваження ОСОБА_1 - заступника голови правління AT «ОГХК» та прийнято рішення про розірвання з нею укладеного контракту.

Відповідно до наказу Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» від 03.04.2020 № 49 «Про виплату вихідної допомоги ОСОБА_1 » зобов`язано бухгалтерію виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку, відповідно до п. 4.5 Контракту.

Згідно з платіжним дорученням від 06.04.2020 № 5479 на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 158 907 грн, у тому числі 136 206 грн вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

Згідно наданої Публічним акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» довідки від 12.11.2021 №12-11/2021 ОСОБА_1 виплачена сума вихідної допомоги у розмірі 136 206,00 грн та 113 860,85 грн компенсації за невикористану відпустку.

Наказом Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» від 14.05.2020 № 14-к звільнено ОСОБА_1 з посади заступника голови правління 14.05.2020, у зв`язку з припиненням повноважень згідно п. 5 ст. 41 КЗпП України.

Пунктом 3 наказу Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» від 14.05.2020 № 14-к зобов`язано головного бухгалтера ОСОБА_2 провести усі остаточні розрахунки з ОСОБА_1 у строки, визначені законодавством (т. 1, а.с. 10).

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Статтею 116 КЗпП України унормовано, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже здійсненні відповідачем виплати позивачу у квітні 2020 року, суперечать вимогам ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Тобто для розрахунку вихідної допомоги позивачу мала бути врахована її заробітна плата за березень-квітень 2020 року (останні два місяці роботи ОСОБА_1 ).

Отже висновок місцевого господарського суду про відсутність у відповідача обов`язку перед позивачем про сплату вихідної допомоги є помилковим.

Суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував правового висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц (провадження № 61-14794св18), за змістом якого усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до Довідки № 46 від 13.07.2023, наданої відповідачем, середньоденна заробітна плата працівника в розрахунку на 1 робочий день становила 2 884,67 грн.

Відтак середній заробіток позивача за березень - квітень 2020 року складав: 60 578,07 грн (2 884,67 грн*21 дн.),

де: 21 дн. - середньомісячне число робочих днів в березні-квітні 2020 року;

2 884,67 грн - середньоденна заробітна плата за березень-квітень 2020 року.

2 884,67 грн = (57 693,38 грн.+ 34 616,04 грн.)/(20 дн +12 дн.).

Тобто, відповідач мав нарахувати і виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірі 363 468,42 грн (60 578,07 грн *6).

Враховуючи, що відповідачем 06.04.2020 виплачено лише частину вихідної допомоги в розмірі 136 206,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5479, відповідач не доплатив ОСОБА_1 вихідну допомоги в розмірі 227 262,42 грн (363 468,42 грн - 136 206,00 грн).

Приписами статті 117 КЗпП України, у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, унормовано, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Враховуючи встановлене апеляційним господарським судом порушення відповідачем з виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягав компенсації позивачці зі сторони роботодавця - АТ «ОГХК» становить 778 860,90 грн (2 884,67 грн*270 робочих днів (заявлений позивачем період)).

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України, у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012).

Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012 вирішено в аспекті конституційного звернення положення частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 559/321/16-ц (провадження №14-367цс18) встановлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду застосовується незалежно від заяви сторін.

Вказаний строк застосовується судом незалежно від наявності заяви відповідача про застосування такого строку, оскільки відповідно до частини першої статті 9 ЦК України норми цього Кодексу у трудових спорах можуть застосовуватися лише субсидіарно, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Тоді як строки звернення до суду у КЗпП України передбачені окремо.

Наявний у матеріалах справи супровідний лист АТ «ОГХК» від 14.05.2020 № 186/14-05, зі змісту якого вбачається про ознайомлення позивачки з наказом 14.05.2020 в приміщенні офісу АТ «ОГХК».

Разом з тим такий лист не може бути взятий судом до уваги, оскільки відповідачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів на підтвердження направлення такого листа з копією наказу на адресу ОСОБА_1 .

Натомість позивач у поданій нею позовній заяві вказує, що 20.06.2020 отримала копію наказу від 14.05.2020 № 14-к, про її звільнення з посади заступника голови правління з 14.05.2020, у зв`язку з припиненням повноважень, згідно пункту 5 статті 41 КЗпП України.

Тобто з 20.06.2020 позивачка дізналась про звільнення та порушення свого права щодо розрахунків при звільненні.

Підтвердженням факту обізнаності ОСОБА_1 зі звільненням з червня 2020 року свідчить і долучена ОСОБА_1 до позовної заяви Довідка від 23.06.2020 № 269/23-06 про середній заробіток, яка видана ОСОБА_1 , та яка сформована для подання за місцем призначення.

Натомість до Дарницького районного суду м. Києва позивачка ОСОБА_1 з даним позовом звернулась лише 18.08.2021, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Заяви про поновлення зазначеного строку матеріали справи не містять.

У зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачка звернулась до суду з позовом більше ніж через рік після того, як дізналась про порушення свого права.

Висновок суду

Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлене, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що призвело до хибних висновків, тож колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню і з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі № 753/16875/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

4. Матеріали справи № 753/16875/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2024, після виходу судді Руденко М.А. з відпустки.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко