справа № 208/2004/24

№ провадження 2/208/764/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання Шостак А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерне товариство «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,-

встановив:

1. Короткий зміст позовних вимог.

19 березня 2024 року до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким Акціонерне товариство «АКЦЕНТ- БАНК» просить стягнути з Відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ - БАНК» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 29.11.2019 року, у розмірі 23675.41 грн. станом на 23.02.2024 року, яка складається з наступного: 15707.66 грн.- заборгованість за кредитом; 7967.75 грн. заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. заборгованість штрафами та судові витрати у розмірі 3028 грн.

2.Позиція сторони позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 29.11.2019 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ним ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до зазначеного рахунку. ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджує він своїм підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені клієнту, про що свідчить його підпис у Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Акціонерне товариство «Акцент Банк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі , а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 23.02.2024 заборгованість становить 23675,41 грн, що складається із заборгованості за кредитом15707,66 грн, заборгованості по відсоткам -7967,75 грн., штрафу - 0,00 грн.

3. Позиція відповідача.

Відповідач, ОСОБА_1 , не скористалась своїм правом та не подала у строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, Відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подала зустрічний позов.

4. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

19.03.2024 року позивач АТ «Акцент Банк» звернулось до Заводського районного суду міста Дніпродзержинськ з позовною заявою до відповідача «про стягнення заборгованості» (а.с.1-4).

19.03.2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддям, справу передано в провадження судді Івченко Т.П. (а.с.40).

04.04.2024 року Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська відкрито провадження по справі та справу призначеного до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 43).

11.07.2024 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська вирішено провести заочний розгляд справи.

Відповідач, будучи належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, судові повістки - виклики направлялись відповідачу на останню відому суду адресу і в силу ст.131 ЦПК України, вважається доставленими, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи та на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає причини неявки відповідача неповажними, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача, згідно вимог ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Як передбачено п.2 ч. 7ст. 128 ЦПК Україниу разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Положеннямист.174 ЦПК Українизакріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8ст. 279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбаченост. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

5. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в «А-Банк» (а.с. 7).

Згідно із долученого до позовної заяви паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписаний, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 8).

Відповідно до довідки за лімітами клієнта ОСОБА_1 , кредитний договір б/н від 29.11.2019за період з 29.11.2019 року по 23.02.2024 року, встановлено кредитний ліміт 29.11.2019 року у розмірі 12100,00 грн, який в подальшому збільшився: 06.03.2020 року до 24000,00 грн., 04.11.2021 року зменшився до 22800,00 грн., 28.12.2022 року зменшився до 18661,05 грн., 19.01.2023 року зменшився до 18155,42 грн., 26.02.2023 року зменшився до 17652,79 грн., 29.03.2023 року зменшився до 17134,61 грн., 29.05.2023 року зменшився до 17074,16 грн., 29.07.2023 року зменшився до 15707,66 грн., 29.07.2023 року збільшився до 15800,00 грн. (а.с. 17).

Згідно з довідкою за картами АТ "А-Банк" ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картки: НОМЕР_3 строком дії до травня місяця 2023 року, 4323357026135182 строком дії до грудня місяця 2024 року, 4323347396950112 строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с.16).

Із виписки по картці клієнта ОСОБА_1 за період з 29.11.2019 по 23.02.2024 заборгованість за договором станом на 01.02.2024 року становить 23305,37 грн. (а.с.9-15).

Згідно із наданим представником позивача розрахунку заборгованості за договором б/н від 29.11.2019 року укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , що доданий до позову станом на 23.02.2024 заборгованість складається із загального залишку заборгованості в сумі23675,41 грн. (а.с.5-6).

5. Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зістаттею 9 Конституції Україниє складовою національного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідност. 10-13 ЦПК України- суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 89 ЦПК Українивстановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 95 ЦПК Українипередбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК Українивизначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч.2ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогамист. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогамист. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогамист. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннямист. 638 ЦК Українивизначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно достатті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Устатті 3 вказаного Законувизначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьоїстатті 11 зазначеного Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шостастатті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцятастатті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При оцінці доказів та оцінці аргументів суд враховує положення ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких нечіткі або двозначні положення договору тлумачить на користь відповідача, як споживача послуг позивача.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо даної категорії справ, викладеній в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»), а оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

З копії анкети-заяви про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» вбачається, що ОСОБА_1 ознайомилась з Правилами надання банківських послуг, Тарифами Акцент-Банку та зобов`язався виконувати їх умови.

Наявні матеріали справи дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитну картку із встановленим кредитним лімітом і він користувався кредитними коштами, через що, у зв`язку з поданням позову (вимогою про повернення коштів), в нього виник обов`язок щодо повернення цих коштів.

Таким чином позовна вимога щодо стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитом № б/н від 29.11.2019 року укладеного із АТ «АКЦЕНТ-БАНК» а саме: заборгованості за наданим кредитом в сумі 23675,41 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 15707,66 грн. та заборгованості по відсоткам 7967,75 грн. підлягає до часткового задоволення.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками слід зазначити таке.

Підписана відповідачем анкета-заява містить лише докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема повну дату народження, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, тощо.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування у редакції, чинній на час підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про:1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); 3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; 4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; 5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; 6) реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 викладено висновок про те, що способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Із наданого АТ «АКЦЕНТ-БАНК» паспорту споживчого кредиту неможливо достовірно встановити, який саме тариф передбачений для карти відповідача та, відповідно, на яких умовах укладався кредитний договір.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» при наданні банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком докази не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із позичальником кредитного договору, оскільки такі документи не підтверджують вказані обставини.

У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 15707,66 грн., яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню, та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Статтею 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача, в розмірі 2008 (дві тисячі вісім) гривень 95 копійок, оскільки його розмір є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерне товариство «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» юридична адреса: місто Дніпро, вулиця Батумська, будівля № 11, ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_4 , МФО 307770) заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.11.2019 року у розмірі 15707 (п`ятнадцять тисяч сімсот сім) гривень 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» юридична адреса: місто Дніпро, вулиця Батумська, будівля № 11, ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_4 , МФО 307770) судові витрати у розмірі 2008 (дві тисячі вісім) гривень 95 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua

Сторони по справі:

позивач Акціонерне товариство «Акцент Банк», юридична адреса: місто Дніпро, вулиця Батумська, будівля № 11, ЄДРПОУ 14360080;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Івченко Т. П.