Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 р. Справа № 520/33416/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/33416/23

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють"

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (далі відповідач, ДПОП "ОШБ "Лють"), в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 , заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (Луганськ-1 ім. Героя України С. Губанова) полку УПОН №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", у виді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що службове розслідування призначено та проведено протиправно, під час проведення службового розслідування відповідачем не встановлено всіх фактичних обставин, що стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, застосований вид дисциплінарного стягнення не є пропорційним його діянню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 по справі № 520/33416/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що жодних членів групи, водія та командира не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання бойового розпорядження, окрім позивача. Вказане, на думку апелянта, свідчить по упередженість рішення відповідача щодо обраного виду дисциплінарного стягнення. Також, зазначає, що у відомості ознайомлення працівників УПОП №3 залучених до виконання наказу, в якій під порядковим номером 26 вписано ім`я позивача, стоїть підпис, який на думку позивача є відмінним від його манери письма, на підтвердження вказаного, позивач посилається на порівняння зразків підписів, що містяться в матеріалах справи, а саме посадова інструкція (останній аркуш), присяга працівника НПУ тощо. Зазначає, що під час службового розслідування, дисциплінарною комісіє не надано оцінки всім зібраним доказам, застосовано виключно вибірковий матеріал. Вказане позивач підтверджує і тим, що відповідач надає не всі пояснення, що були відібрані у учасників групи, приховує від суду відео з бодікамер опитування щодо готовності виконувати бойове розпорядження всіх учасників групи. Вказує, що при зверненні з позовом, позивачем було заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ПІІС «Правозахисники країни» (додаток до позову), яке не було розглянуто судом, що на думку позивача є окремою підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист. Наполягає, що вид дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є таким, що обраний з порушенням приписів статті 29 Дисциплінарного статуту.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що дисциплінарною комісією було проведено повне та неупереджене службове розслідування, з врахуванням засад Дисциплінарного статуту, щодо рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Звертає увагу, що з наказом БТГр № 3 від 06.09,2023 М 29 ДСК «Про здійснення ударно штурмових дій» капітана поліції ОСОБА_1 ознайомлено під особистий підпис. Ознайомлення зі змістом бойового наказу та розумінням обов`язку належного його виконання, спростовує усі доводи позивача про невизначеність способу виконання зазначеного наказу. Вказує, що отриманий наказ ОСОБА_1 незаконним не вважав та чітко усвідомлював необхідність його виконання. Наголошує, що в умовах воєнного стану та враховуючи ступінь тяжкості дисциплінарного проступку, до ОСОБА_1 було застосовано співмірне його вини дисциплінарне стягнення, у виді суворої догани. В той же час також зауважує, що до поліцейських можуть застосовуватися більш суворі види дисциплінарних стягнень, в тому числі звільнення із служби в поліції, таке рішення є дискреційними повноваженнями керівника. З урахуванням зазначеного, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15| лютого 2024 року у справі № 520/33416/23 - залишити без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Наказом ДПОП "ОШБ "Лють" від 05.04.2023 № 265 о/с (по особовому складу), ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0178258), призначено на посаду заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють".

Наказом управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 09.09.2023 №314, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0178258) заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють".

На підставі висновку службового розслідування, наказом управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 23.09.2023 № 336 за порушення службової дисципліни, вимог 13 пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", що виразилось у недотриманні Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, недотриманні посадової інструкції та в умисному підбурюванні поліцейських штурмової групи до невиконання наказу, що призвело до невиконання в умовах воєнного стану наказу командира БТГр УПОП №3 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ»» «Про проведення ударно штурмових дій» від 11.09.2023 №36 застосовано до заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що дослідженими судом доказами підтверджується факт вчинення позивачем порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", що виразилося у невиконанні наказу, чим порушено службову дисципліну.

Тож, дослідивши матеріали службового розслідування та спірний наказ, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ та висновки службового розслідування відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, з урахуванням чого, вважав позовні вимоги необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України № 580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію».

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ст.3 зазначеного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.6 цього Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов`язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. У разі виявлення таких дій поліцейський зобов`язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування, відповідний злочинів, вчинених поліцейськими.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про Національну поліцію" поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.

Частиною 1 ст.18 цього Закону встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ст.19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з ст.59 наведеного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затв. Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018р., передбачено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з ст.12 зазначеного Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.3 ст.13 цього Статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Згідно зі ст.14 вказаного Статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ч.1 ст.16 цього Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Частинами 1 і 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затв. наказом МВС України № 893 від 07.11.2018р., визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016р. затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 розділу II цих Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також згаданими Правилами.

Відповідно до п.3 розділу IV вказаних Правил поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Зі змісту присяги працівника поліції (ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію») слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

З урахуванням положень ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до такого виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі № 804/1831/16.

Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.

Висновок службового розслідування це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності поліцейських, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.

З наведеного слідує, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності слід встановити з`ясувати обставини скоєного, його причини та наслідки. Усі ці питання з`ясовуються в рамках службового розслідування.

Також поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Правил етичної поведінки поліцейських.

Як було встановлено під час судового розгляду, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Вказані обставини пов`язані із невиконанням в умовах воєнного стану наказу командира БТГр УПОП №3 ДПОП ОШБ «ЛЮТЬ» «Про проведення ударно штурмових дій» від 11.09.2023 №36.

Вказані обставини стверджуються сукупністю доказів, що була досліджена судом першої інстанції.

Зокрема, наказом управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 09.09.2023 №314, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі капітана поліції ОСОБА_1 .

Під час службового розслідування встановлено, що на підставі наказу Національної поліції України від 06.07.2023 № 1652 ДСК та наказу ДПОП ОШБ "Лють" від 10.07.2023 № 25 ДСК окремих поліцейських УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють", у тому числі заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 ("Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" капітана поліції ОСОБА_1 відряджено до оперативно-стратегічного угруповання військ на територію Донецької та Луганської областей для виконання бойових завдань із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії з боку РФ, звільнення тимчасово окупованих територій.

До відділу моніторингу УПОП № З ДПОП ОШБ "Лють" надійшов рапорт заступника командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють" капітана поліції ОСОБА_3 про те, що 08.09.2023 відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного від 05 липня 2023 року № 16458, ЗПУ-2 ГШ-КИЇВ, наказу Національної поліції України від 06 липня 2023 року № 1652 ДСК, окремі поліцейські, в тому числі капітан поліції ОСОБА_1 не виконали бойовий наказ БТГр № 3 від 06.09.2023 № 29 ДСК "Про здійснення ударно штурмових дій".

Так, з матеріалів службового розслідування 08.09.2023 залученим до виконання бойового наказу поліцейським, визначеним капітаном поліції ОСОБА_4 , у присутності заступника штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") капітана поліції ОСОБА_5 та присутності усіх відповідних осіб з числа працівників відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють", психолога та медика, за допомогою відеофіксації на нагрудну боді-камеру, зачитано (оголошено) бойовий наказ щодо проведення ударно штурмових дій.

08.09.2023 поліцейські, залучені до штурмової групи, старшим якої визначений - ОСОБА_6 , у якого в підпорядкуванні був ОСОБА_1 приїхали до визначеного місця, розташованого у Донецькій області.

Надалі, на запасному командному пункті (далі - ЗКП) у Донецькій області, до командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють" підполковника поліції ОСОБА_7 звернулися старший групи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 у присутності заступника командира роти № 3 ОСОБА_4 та пояснили, що вони від осіб задіяного особового складу повідомляють, що відмовляються від виконання поставленої ним бойової задачі, при цьому, не пояснюючи обґрунтованих на те причин. Про даний факт ОСОБА_7 негайно повідомлено керівництву БТГр № 3 ДПОП ОШБ "Лють". Надалі, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вели розмови з вищевказаними бійцями, з метою їх націлювання на виконання бойової задачі, але результатів досягнуто не було.

Того ж дня, до ЗКП, прибуло керівництво БТГр № 3 та працівники управління моніторингу ДПОП ОШБ "Лють", які у свою чергу стали проводити дії на націлювання визначеної групи на виконання бойової задачі. У результаті чого, залучені до виконання бойового завдання поліцейські погодилися на виконання ударно штурмових дій в усній формі. У подальшому, ОСОБА_4 разом зі старшим групи ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розподілили ролі поліцейських у вказаній групі щодо поставлених задач по виконанню ударно штурмових дій.

09.09.2023 поліцейські виїхали з ЗКП у Донецькій області, проте ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , що група поліцейських заблукала, що також підтверджував ОСОБА_1 та водій ОСОБА_9 . У свою чергу, ОСОБА_4 говорив, щоб група виїхала у зворотному напрямку та звідтіля почала рухатись у визначений квадрат. У свою чергу, ОСОБА_7 негайно поїхав до групи, де у заданому місті, при зустрічі старший групи ОСОБА_6 від представників усієї групи доповів, що час на вихід до заданого місця сплинув, найближчим часом буде світати, у зв`язку з чим, приховане висування на позиції не можливе. Спираючись на це, виконання даної задачі в цей час не надалося можливим. Вказана група повідомила, що опираючись на вищевказане вважають за недоцільне виконання бойового завдання. Після чого, всю групу за вказівкою ОСОБА_7 повернуто до ЗКП у Донецькій області.

Відповідно до ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема, пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи.

Статтею 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Суд зазначає, що під час проведення службового розслідування позивач мав можливість надати свої пояснення та довести обставини щодо відсутності в його діях (бездіяльності) ознак дисциплінарного проступку.

З пояснень капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що він добровільно вступив на службу до УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють" у лютому 2023 року. Зміст бойового наказу БТГр №3 від 06.09.2023 № 29 ДСК "Про здійснення ударно штурмових дій" йому був зрозумілий. На запитання, чому прийнято рішення про невиконання бойового наказу, ОСОБА_1 пояснив, що зведена група поліцейських під час руху втратила орієнтири та не було чіткої координації зі штабом ЗКП. Згодом прийнято рішення не здійснювати заходи у відповідності до наказу БТГр №3 від 06.09.2023 № 29 ДСК "Про здійснення ударно штурмових дій" та зайняти більш безпечні позиції. Також, ОСОБА_1 особисто усвідомлював, що у разі невиконання бойового наказу його може бути притягнуто до відповідальності, в тому числі до кримінальної.

У ході проведення службового розслідування опитаний ОСОБА_7 , пояснив, що 08.09.2023, на території базування роти № 3 УПОП № 3 ДПОП ОШБ "Лють", ОСОБА_5 , у присутності усіх відповідних осіб, психолога та медика окремим поліцейським зачитано бойовий наказ щодо проведення ударно штурмових дій. Поліцейські, у тому числі капітан поліції ОСОБА_1 погодилися з його виконанням, що підтверджено їхніми підписами. У подальшому, наказ БТГр №3 від 06.09.2023 № 29 ДСК "Про здійснення ударно штурмових дій" не виконано. Після чого, всю групу повернуто до ЗКП у Донецькій області.

Опитаний ОСОБА_4 надав аналогічні відомості, викладеним у поясненні ОСОБА_7 .

Дисциплінарною комісією з пояснень усіх причетних поліцейських у даному службовому розслідуванні та, виходячи з показів сержанта поліції ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_1 підбурював особовий склад до невиконання бойового наказу. Після чого, визначена група, перебуваючи в погіршеному морально-психологічному стані не змогла виконувати поставлені бойові задачі та була вимушена повернутися до ЗКП. Також, ще перед бойовим виходом старший групи ОСОБА_6 та ОСОБА_1 почали розповідати поліцейським (усім залученим до бойового наказу), що в зоні виконання бойової задачі вже немає ніяких захисних споруд, постійно працює ворожа артилерія та взагалі планується ворожий наступ у визначену лісосмугу, в якій повинна їх зведена група виконувати бойове завдання. На думку ОСОБА_9 , після слів старшого групи ОСОБА_6 та ОСОБА_1 бойовий настрій у залученого особового складу був пригнічений.

На підставі висновку службового розслідування, наказом управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 23.09.2023 № 336 за порушення службової дисципліни, вимог 13 пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", що виразилось у недотриманні Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, недотриманні посадової інструкції та в умисному підбурюванні поліцейських штурмової групи до невиконання наказу, що призвело до невиконання в умовах воєнного стану наказу командира БТГр УПОП №3 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ»» « Про проведення ударно штурмових дій» від 11.09.2023 №36 застосовано до заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Колегія суддів дослідивши зміст позовних вимог зазначає, що позивач не наводить жодного обґрунтування допущення відповідачем будь-яких порушень у ході проведення службового розслідування, фактично позивач не погоджується лише з висновками проведеного службового розслідування.

При цьому, судом апеляційної інстанції як і судом першої інстанції не встановлено жодних порушень з боку відповідача, які б могли вплинути на правомірність проведеного службового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Таким чином, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі забезпечує дотримання публічним службовцем закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій діяльності.

При цьому, у кореспонденції з ч.2 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" інститут присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено

Відповідно до посадової інструкції заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", капітан поліції ОСОБА_1 зобов`язаний:

- брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та «бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;

- виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи;

- знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України;

- безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України;

- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов`язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.

Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

Суд зазначає, що з наказом БТГр № 3 від 06.09.2023 № 29 ДСК "Про здійснення ударно штурмових дій" капітана поліції ОСОБА_1 ознайомлено під особистий підпис.

Ознайомлення із змістом бойового наказу та розумінням обов`язку належного його виконання, спростовує усі доводи позивача про невизначеність способу виконання зазначеного наказу. Отриманий наказ ОСОБА_1 незаконним не вважав та чітко усвідомлював необхідність його виконання.

Твердження представника апелянта про те, що у відомості ознайомлення працівників УПОП №3 залучених до виконання наказу, в якій під порядковим номером 26 вписано ім`я позивача стоїть підпис, який на думку позивача є відмінним від його манери письма, колегія суддів вважає необґрунтованими та не приймає до уваги, оскільки недостовірність підпису встановлюється відповідними доказами, зокрема, висновком експерта, які позивач суду не надав. Візуальне встановлення недостовірності є припущенням, тому не може бути належним доказом по справі.

Отже, аналізуючи зібрані під час проведення службового розслідування матеріали в їх сукупності, установлено, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", що виразилося у невиконанні наказу.

Таким чином, встановлено, що у діях заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" капітана поліції ОСОБА_1 установлено порушення службової дисципліни.

Згідно з ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Усі юридичні фактори, які мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського викладені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування.

Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Слід зазначити, що у разі вчинення військових адміністративних правопорушень поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, несуть відповідальність, передбачену статтею 17210(відмова від виконання законних вимог командира (начальника)) Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідальність, передбачену статтею 402 (непокора), статтею 403 (невиконання наказу), Кримінального кодексу України. Така відповідальність настає за умови наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений із Законом України від 21.03.2023 № 3000-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законів України що врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції України під час дії воєнного стану".

Щодо доводів позивача про те, що вид дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є таким, що обраний з порушенням приписів статті 29 Дисциплінарного статуту при застосуванні дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, колегія суддів зазначає таке.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, від 23.11.2023 у справі 420/14443/22 та ін.).

У цій справі судами встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення в період воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).

За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку відповідача щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача у період дії воєнного стану.

За таких обставин колегія суддів вважає, що спірний наказ та висновки службового розслідування відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно акту про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом про застосування дисциплінарного стягнення від 26.09.2023 № 2462/59/14-2023 капітан поліції ОСОБА_1 не погоджується з даним наказом, вважаючи покарання незаслуженим, у зв`язку з чим відмовляється підписувати примірник вище зазначеного наказу.

Доводи позивача про не притягнення жодних членів групи до дисциплінарної відповідальності за невиконання бойового розпорядження, окрім позивача, колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки в межах спірних правовідносин суд надає оцінку вчиненому саме позивачем порушенню службової дисципліни.

Доводи апеляційної скарги щодо не розгляду судом першої інстанції клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ПІІС «Правозахисники країни», колегія суддів не приймає до уваги оскільки з матеріалів справи жодних клопотань під час розгляду справи в суді першої інстанції щодо залучення третьої особи заявлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Подібний за змістом висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 03.05.2018р. у справі № 810/2073/16, від 14.07.2022р. у справі № 520/1795/19, від 30.08.2022р. у справі № 120/8381/20-а, від 19.05.2022р. у справі № 480/4079/18, від 12.05.2022р. у справі № 260/1/19.

Оцінюючи, усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені представником позивача в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими доводи позивача відхилено.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 по справі № 520/33416/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий