ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2024 р. справа № 300/2646/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Романків Ігор Михайлович (надалі, також - представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 08.04.2024 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (надалі, також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Чернівецькій області), у якій просить:

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Чернівецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену рішенням від 14.03.2024 за №926100139981 про відмову у перерахунку пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.03.2024, зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 у 2014 році призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати, однак під час подальших перерахунків пенсії стаж роботи позивача в шкідливих і важких умовах праці після 01.01.2004 зарахований відповідачем 1 в одинарному розмірі, що суперечить чинному законодавству України. ОСОБА_1 07.03.2024 звернулася до відповідача 1 із заявою про перерахунок пенсії, до якої додала довідку №3477 від 26.02.2024 про підтвердження роботи позивача у такому закладі, однак відповідач 2 рішенням від 14.03.2024 за №926100139981 відмовив у перерахунку пенсії. Свою відмову ГУ ПФУ в Чернівецькій області мотивувало тим, що стаж у двократному розмірі застосовувався лише до 31.12.2003. Представник позивача вважає таку відмову протиправною, оскільки за правилами статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення та в силу приписів пункту 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування період роботи в психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. З метою захисту порушеного права позивач через уповноваженого представника звернулася до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.37,38).

Представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 22.04.2024 подала до суду відзив на позов за №0900-0902-8/23381 від 17.04.2024 (а.с.46-50). Так, у відзиві представник відповідача 1 заперечила проти задоволення позову. Вказала, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Для періодів роботи після 01.01.2004 законодавством не встановлено пільг щодо обчислення страхового стажу працівників відділень закладів охорони здоров`я. Таким чином, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також 01.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву ГУ ПФУ в Чернівецькій області (а.с. 54-56). У відзиві представник відповідача 2 вказала на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Зауважила, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, періоди роботи в закладах, передбачених статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зараховуються до страхового стажу в подвійному розмірі до 01.01.2004 та в одинарному розмірі з 01.01.2004. Разом з тим не застосовуються в подвійному розмірі періоди перебування в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку і в додатковій відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 6-річного віку та у період перебування у відпустці без збереження заробітної плати. ОСОБА_1 період роботи з 18.08.1993 до 31.12.2003 вже зараховано в подвійному розмірі. Таким чином, правових підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 немає. Відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.09.1978, належної ОСОБА_1 , 1959 року народження (а.с. 12-14), позивач, працювала, зокрема: з 18.08.1993 - на посаді робочої кухні Обласної психіатричної лікарні №2; з 01.04.2009 - на посаді молодшої медсестри приймального відділення; 08.04.2020 - звільнена з роботи у зв`язку із скороченням чисельності працівників; 05.06.2020 - прийнята на посаду молодшої медичної сестри (санітарки палатної) геронтопсихіатричного відділення №4 КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради»; з 01.10.2021 - на посаді молодшої медичної сестри (санітарки-буфетниці) психіатричного відділення ПЗМХ із посиленим наглядом №6; 31.03.2022 звільнена з роботи у зв`язку із скороченням чисельності працівників.

Відповідно до протоколу №929 від 03.11.2014, ОСОБА_1 з 15.10.2014 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Відповідачем 1 при призначенні пенсії обраховано загальний стаж (повний) 45 років 6 місяців 8 днів; коефіцієнт стажу 0,45500 546 місяців (а.с. 17).

Згідно з розпорядженням №139981 від 17.11.2016, відповідачем 1 проведено перерахунок пенсії позивача та визначено загальний стаж (повний) 48 років 1 місяць 9 днів; коефіцієнт стажу 0,48083 577 місяців (а.с. 19).

Відповідно до рішення №926100139981 від 24.03.2019 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області визначило страховий стаж позивача (повний) 50 років 6 місяців 5 днів, коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,50500, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((606/100*12)*1) - 0,50500 (кратність - 1) (а.с. 21,22).

Також, згідно з рішенням №926100139981 від 25.05.2021 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області визначило страховий стаж позивача (повний) 52 роки 5 місяців 3 дні, коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,52417, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((629/100*12)*1) - 0, 52417 (кратність - 1) (а.с. 24,25).

Відповідно до рішення №926100139981 від 24.05.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області визначило страховий стаж позивача (повний) 53 роки 6 місяців 0 днів, коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,53500, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((642/100*12)*1) - 0,53500 (кратність - 1) (а.с. 27).

Окрім цього, відповідно до форми РС-право (номер ПС: 926100139981) від березня 2024 року періоди роботи позивача як працівника охорони здоров`я з 18.08.1993 по 31.12.2003 враховано до стажу в подвійному розмірі, а з 01.01.2004 по 31.03.2022 - в одинарному розмірі (а.с. 28).

ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 07.03.2024 про перерахунок пенсії, до якої долучила довідку від 26.02.2024 №3477, видану КНП Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради (а.с. 32). Відповідно до довідки від 26.02.2024 №3477 ОСОБА_1 з 18.08.1993 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 працювала у КНП Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради (а.с. 32). У довідці також зазначено, що робота за цей період дає право на подвоєння стажу відповідно до Закону України Про внесення змін до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення. У довідці від 26.02.2024 №3477 також вказано, що ОСОБА_1 за вказані періоди перебувала у відпустці без збереження заробітної плати по сімейних обставинах з 17.05.2018 по 31.05.2018.

Заяву позивача від 07.03.2024 за принципом екстериторіальності передано на розгляд ГУ ПФУ в Чернівецькій області, яке прийняло рішення від 14.03.2024 №926100139981 про відмову у перерахунку пенсії (а.с. 30,31).

У зазначеному рішенні відповідач 2 зазначив, що відповідно до вимог статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення робота у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі тільки до 01.01.2004.

Листом №0900-0206-8/16738 від 19.03.2024 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача про надсилання рішення про відмову в перерахунку пенсії від 14.03.2024 за №926100139981 (а.с. 29).

Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 14.03.2024 №926100139981 про відмову у перерахунку пенсії позивач з метою захисту порушеного права звернулася через уповноваженого представника з цією позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Порядок призначення, виплати та перерахунку призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (надалі, також - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України №1058 набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом №1788.

Відповідно до статті 62 Закону України №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.09.1978 позивач, працювала в Обласній психіатричній лікарні №2 (КНП Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради) з 18.08.1993 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022.

Також, відповідно до довідки КНП Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради від 26.02.2024 №3477, ОСОБА_1 з 18.08.1993 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 працювала у КНП Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради (а.с. 32). Як зазначено в довідці, робота за цей період дає право на подвоєння стажу відповідно до Закону України Про внесення змін до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Згідно зі статтею 60 Закону №1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.

Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Обласна психіатрична лікарня №2, яка згодом реорганізована в Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради та віддалений структурний підрозділ №2 КНП Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради є лікарняним закладом, призначеним для надання психіатричної допомоги в розумінні статті 60 Закону України №1788.

Окрім цього, відповідачами не заперечується факт роботи позивача в психіатричному закладі в спірні періоди.

Щодо посилань відповідачів на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, суд зазначає, що стаття 60 Закону №1788 є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону України №1058 не скасовує статтю 60 Закону №1788 та не зупиняє її дію.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.

Отже, доводи відповідачів щодо відсутності підстав для зарахування до стажу в подвійному розмірі періоду роботи особи в психіатричному закладі охорони здоров`я, після 01.01.2004 (набрання чинності Закону №1058) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Як встановлено судом вище, позивачу періоди роботи як працівника охорони здоров`я з 18.08.1993 по 31.12.2003 враховано до стажу на право на пенсію в подвійному розмірі, а з 01.01.2004 по 31.03.2022 - в одинарному розмірі (а.с. 26).

Також відповідачем 2 відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні такого стажу в подвійному розмірі за результатами розгляду її заяви від 07.03.2024.

Водночас, у довідці від 26.02.2024 №3477 зазначено, що робота з 18.08.1993 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 дає право на подвоєння стажу відповідно до Закону України Про внесення змін до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Вказана довідка містить також відомості про період перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати по сімейних обставинах з 17.05.2018 по 31.05.2018, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Кодексу законів про працю України (в редакції, станом на час спірних правовідносин) у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки" працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як вбачається зі статті 4 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати є одним з видів відпусток.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» (в редакції, станом на час спірних правовідносин) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Статтею 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Суд звертає увагу, що позивач у спірний період перебувала у відпустках без збереження заробітної плати саме по сімейних обставинах.

Водночас, пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ. Зокрема, вказаною нормою Закону №1788-ХІІ передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (стаття 30 Кодексу законів про працю України).

Отже, робота в розумінні статей 21, 30 Кодексу законів про працю України є виконання певних дій працівником в межах трудових правовідносин за трудовим договором.

Аналіз наведених норм прав свідчить про те, що пільги, передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, тому, на думку суду, період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці без збереження заробітної плати по сімейних обставинах зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 березня 2019 року у справі №314/404/17, від 28 листопада 2019 року у справі №349/422/16-а.

З урахуванням наведеного, суд висновує, що підстав для зарахування позивачу у подвійному розмірі періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами в період з 17.05.2018 по 31.05.2018 немає.

Таким чином, відповідачем 2 протиправно не зараховано до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи в психіатричному закладі охорони здоров`я з 01.01.2004 по 16.05.2018, з 01.06.2018 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022.

Зважаючи на викладене, рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 14.03.2024 №926100139981, яким позивачу відмовлено у зарахуванні таких періодів роботи до стажу в подвійному розмірі, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо дати, з якої підлягає перерахунку пенсія позивача, суд зазначає таке.

Формулюючи позовні вимоги, представник позивача визначив дату, з якої підлягає перерахунку пенсія позивача 07.03.2024, тобто дату звернення до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, щодо необхідності виходу за межі позовних вимог, оскільки пенсія позивача підлягає перерахунку та виплаті з 01.03.2024 (тобто з першого числа місяця згідно заяви та документів, поданих до 15 числа).

При цьому, вирішуючи питання щодо відповідача, якого слід зобов`язати здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

В адміністративному позові представник позивач, обираючи відповідача, який повинен здійснити перерахунок пенсії позивача, зарахувавши до стажу спірні періоди роботи в подвійному розмірі, зазначає ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.

У цьому випадку, обираючи належний спосіб захисту і відновлення права позивача, її представник не врахував таке.

Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі, також Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Із вказаного вбачається, що після реєстрації 07.03.2024 заяви ОСОБА_1 , органом пенсійного забезпечення, який розглянув і вирішив за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на перерахунок пенсії в розумінні Порядку №22-1 є ГУ ПФУ у Чернівецькій області.

Отже, саме ГУ ПФУ у Чернівецькій області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії, який повинен вчинити дії зобов`язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

З огляду на викладене, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ ПФУ у Чернівецькій області прийняти рішення про проведення з 01.03.2024 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу періодів її роботи з 01.01.2004 по 16.05.2018, з 01.06.2018 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведених платежів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Наявною в матеріалах справи квитанцією №B76B-2TE8-44KT-B1E8 від 01.04.2024 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із цим позовом у розмірі 1211,20 грн (а.с. 1).

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, який прийняв протиправне рішення, на користь позивача частина сплаченої нею суми судового збору в розмірі 605,60 грн, що пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 14.03.2024 за №926100139981 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийняти рішення про проведення з 01.03.2024 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до страхового стажу періодів її роботи з 01.01.2004 по 16.05.2018, з 01.06.2018 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведених платежів.

У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ - 40329345) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;

відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088;

відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, адреса: пл. Центральна, буд. 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ - 40329345.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.