П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20045/23

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

02 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.

секретар судового засідання: Лунь Т. С.,

за участю:

представників позивача: Бащука Віктора Миколайовича, Сташук Марини Олександрівни

представників відповідача: Вапняр Алли Володимирівни, Ткачук Наталії Іванівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Шляхбудтранс" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Шляхбудтранс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послався на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення питання.

15 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

06, 27 травня 2024 року та 20.06.2024 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

29 травня 2024 року від відповідача також надійшли додаткові пояснення.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача щодо задоволення апеляційної скарги заперечували, просили суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву та додаткових пояснень, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що на підставі наказу від 12.01.2022 №53-П Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Шляхбудтранс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2021.

За результатами перевірки складено акт від №1596/22-01-07-15/36745274 від 21.02.2022 року та встановлено наступні порушення:

1) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 9543278 грн, в тому числі звітних податкових періодів: травень 2017 в сумі 64932 грн, червень 2017 в сумі 69197 грн, липень 2017 в сумі 105362 грн, серпень 2017 в сумі 67131 грн, вересень 2017 в сумі 28074 грн, жовтень 2017 в сумі 429672 грн, листопад 2017 в сумі 71421 грн, грудень 2017 в сумі 469298 грн, січень 2018 в сумі 11884 грн, березень 2018 в сумі 172536 грн, квітень 2018 в сумі 208454 грн, травень 2018 в сумі 104720 грн, червень 2018 в сумі 576596 грн, липень 2018 в сумі 319155 грн, серпень 2018 в сумі 320622 грн, вересень 2018 в сумі 59355 грн, жовтень 2018 в сумі 30400 грн, листопад 2018 в сумі 185229 грн, грудень 2018 в сумі 290301 грн, січень 2019 в сумі 117157 грн, лютий 2019 в сумі 197878 грн, березень 2019 в сумі 235539 грн, квітень 2019 в сумі 12800 грн, травень 2019 в сумі 178043 грн, червень 2019 в сумі 205429 грн, липень 2019 в сумі 202575 грн, серпень 2019 в сумі 274588 грн, вересень 2019 в сумі 534456 грн, жовтень 2019 в сумі 292806 грн, листопад 2019 в сумі 555783 грн, грудень 2019 в сумі 791834 грн, січень 2020 в сумі 136936 грн, лютий 2020 в сумі 336211 грн, червень 2020 в сумі 310211 грн, липень 2020 в сумі 108430 грн, жовтень 2020 в сумі 146692 грн, квітень 2021 в сумі 324600 грн, травень 2021 в сумі 595927 грн, червень 2021 в сумі 401044 грн,

2) п. 44.1, 44.2 ст. 44 пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8396 820 гривень, в тому числі:

- за 2017 рік в сумі 1351742 грн в т.ч. (півріччя 2017 року в сумі 148 139 грн., три квартали 2017 року в сумі 301226 грн);

- за 2018 рік в сумі 2106941 грн;

- за 2019 рік в сумі 3049640 грн в т. ч. (1 кв.2019 року в сумі 577294 грн, півріччя 2019 року в сумі 875979 грн., три квартали 2019 року в сумі 1820083 грн);

- за 2020 рік в сумі 1381329 грн в т. ч. (1 кв.2020 року в сумі 563029 грн, півріччя 2020 року в сумі 1151720 грн., три квартали 2020 року в сумі 1249306 грн.);

- за три квартали 2021 року в сумі 507168 грн в т.ч. (півріччя 2021 року в сумі 679927 грн) та завищенно від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за три квартали 2021 року в сумі - 3 790 254 грн (в тому числі півріччя 2021 року в сумі 2830481 грн).

3) абз. б) п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України №2756-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями (у редакції до 01.01.2021), п. 3.1 - 3.6, 3.11 розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу.

4) п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 та ч. 13 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п. 1 п. 5 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449 підприємством з фонду заробітної плати на суму 11664,88 грн не нараховано єдиний внесок разом в розмірі 2453,54 грн.

На підставі складеного Акту було винесено податкові повідомлення-рішення, № 9827/2201-0710 від 21.08.2023 року, № 9829/2201-0710 від 21.08.2023, № 9832/2201-0710 від 21.08.2023

Не погоджуючись із прийнятими ГУ ДПС у Хмельницькій області податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав до ДПС України скаргу від 09.09.2023 №09-09/1 на податкові повідомлення рішення: №9827/2201-0710, №9829/2201-1710, №9832/2201-0710 від 21.08.2023 року.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийняло рішення №32886/6/99-00-06-01-01-06 від 02.11.2023 року, яким скаргу ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» задоволено частково, та скасовано ППР ГУ ДПС у Хмельницькій області від 21.08.2023 року №9827/2201-0710 у частині застосування штрафних санкцій у загальній сумі 1234535 грн., а в іншій частині вказане ППР та ППР ГУ ДПС у Хмельницькій області від 21.08.2023 №9829/2201-0710, №9832/2201-0710 залишено без змін.

На підставі рішення ДПС України №32886/6/99-00-06-01-01-06 від 02.11.2023 року та п. 6 розділу 2 наказу №1204 від 28.12.2015 Міністерства фінансів України (із змінами та доповненнями), ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято:

податкове повідомлення рішення №12261/2201-0710 від 07.11.2023 року з податку на прибуток на загальну суму 9261490 грн в тому числі за основним платежем 8396820 грн та на суму штрафних санкцій у розмірі 864670 грн., при цьому податкові повідомлення рішення від 21.08.2023 №9829/2201-0710, №9832/2201-0710 не скасовані та залишені в силі.

Позивач не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в рішенні за результатами перевірки повинен здійснювати не лише загальне посилання на порушення податкового законодавства, та перевірки податкової «доброчесності» контрагента, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було закреплено алгоритм дій по перевірці податкової «доброчесності» контрагента і чим цей обов`язок закріплений.

За відсутності чітких алгоритмів дій платника податків, податковий орган не може примушувати робити платника податків те, що не передбачено законом та обмежувати його свободу укладання договорів, платник податків не може нести відповідальність за поведінку своїх контрагентів та їх податкові зобов`язання. Кожна господарська операція має ризики, це і є основою господарської діяльності та отримання прибутку як кінцевої мети.

Крім того, згідно з пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 ПКУ контролюючі органи зобов`язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З гідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодекс України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Несуттєві недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до пункту 2.3 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (підпункт 2.15 пункту 2 Положення 88).

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання. (підпункт 2.15 пункту 2 Положення № 88).

Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в регістр бухгалтерського обліку, а при обробці електронними та іншими засобами - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами. (підпункт 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.10.2015 №21-1555а15 та від 22.09.2015 №21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 814/328/15.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 №К/9901/3749/18 (справа №806/4988/13-а), від 15.05.2019 №К/9901/27906/18 (справа №П/811/2507/14), справа № 813/2583/17 від 29.05.2024 року.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

З наведених законодавчих положень слідує, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач заперечуючи у акті перевірки факт реального здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами вказує на не підтвердження поставки товарів по ланцюгу постачання (відповідно до даних ЄРПН); неможливість підтвердити операції стосовно врахування реального часу, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, що економічно необхідні для такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» податкових повідомлень-рішень № 9829/2201-0710 від 21.08.2023 року; № 9832/2201-0710 від 21.08.2023 року та №12261/2201-0710 від 07.11.2023, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугували висновки Акту перевірки, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки було встановлено, що на порушення вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» занижено інші доходи всього в сумі 50439252 грн в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів, оскільки у постачальників ТОВ "ЛІБЕРО АКТИВ" (ПН 42642946), ТОВ "ХАТВЕЙ" (ПН 43788018), ТОВ «Будколія» (ПН 42933239), ТОВ «АЛЬФАКОМПАНІ» (40935852), ТОВ «ТДДТ КОМПАНІ ( ТОВ «ЛАРТ ТРЕЙД») ( ПН 39040386), ТОВ «ІМЕТТОРГ» ( ПН 41638199), ТОВ «ТЕХМЕТПРОМБУД» ( ПН 40634591), ТОВ АНСТАРЕС» (ПН 42529466), ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» ( ПН 43742413), ТОВ «АДТ ГРУП» (ПН3640579) для здійснення постачання в таких обсягах були відсутні самі активи, виробничі та трудові ресурси, земельні ділянки, за реквізитами даних суб`єктів господарювання оформлені лише первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт) з метою формування витрат та податкового кредиту для ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» та як наслідок мінімізації сплати податків до бюджету.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції зводяться до нереальності господарських операцій позивача з контрагентами.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Під час дослідження факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку та відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Колегії суддів Верховного Суду у постановах від 28 вересня 2021 року у справі N 806/7669/13-а, від 25.05.21р. у справі 804/10015/15, від 06.04.2021р. у справі N 808/8600/15, також наголошують, що судами під час дослідження факту здійснення господарської операції мають оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання недійсними (у тому числі, і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань.

Даючи оцінку доводам відповідача, з якими погодився суд першої інстанції щодо наявності у контрагентів-постачальників ТОВ «ЗАХІД- ШЛЯХБУДТРАНС» статусу «ризикових платників», колегія суддів зазначає слідуюче.

Прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості є лише процедурою, передбаченою положеннями Постанови КМУ N1165.

Однак, ні в акті перевірки, ні в рішенні суду першої інстанції не зазначаються конкретні причини (фактичні підстави) визнання постачальників «ризиковими», лише констатується відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника - див. наприклад, стор. 18, 28, 42 тощо акту перевірки)) та їх відношення до відносин з ТОВ «ЗАХІД- ШЛЯХБУДТРАНС».

Також, колегія суддів зазначає, що майже усі рішення про «ризиковість» постачальників були прийняті податковими органами вже після здійснення операцій з постачання ТМД;

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що податковим органом були долучені до матеріалів справи рішення про відповідність постачальників критеріям ризиковості, зокрема:

N 10551 від 28.05.2021 року про відповідність ТОВ «АЛЬФАКОМПАНІ» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «Наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій». Тобто у рішенні відсутня будь-яка конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «АЛЬФАКОМПАНІ» до переліку ризикових, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість», з якими саме суб`єктами господарювання, дані контрагентів, операцій, період, суми тощо;

N 23133 від 07.07.2021 року про відповідність ТОВ «ЛІБЕРО АКТИВ» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій». Тобто у рішенні відсутня будь-яка конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «ЛІБЕРО АКТИВ» до переліку ризикових, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість», хто саме задіяний у проведенні ризикових операцій (Постачальник або його контрагент), якщо контрагенти то хто саме, по яким операціям, період операцій, суми операцій тощо;

N 21725 від 05.02.2020 року про відповідність ТОВ «ТРІСТ ГРУП» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування». Тобто у рішенні відсутня будь-яка конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «ТРІСТ ГРУП» до переліку ризикових, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість», про яку саме податкову накладну/розрахунок коригування йде мова, з яким контрагентом, який період, на яку суму тощо;

N6097 від 20.01.2021 року про відповідність ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій». Тобто у рішенні відсутня будь-яка конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» до переліку ризикових, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість», хто саме задіяний у проведенні ризикових операцій Постачальник або його контрагент), якщо контрагенти то хто саме, по яким операціям, період операцій, суми операцій тощо;

N15324 від 04.02.2020 року про відповідність ТОВ «ІМЕТОРГ» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «Невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЕРПН». Тобто у рішенні відсутня будь-яка конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «ІМЕТОРГ» до переліку ризикових, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість», які саме коди УКТ ЗЕД не відповідають даним ЄРПН, у чому саме полягає така невідповідність тощо;

N 58377 від 01.06.2021 року про відповідність ТОВ «ТЕХМЕТПРОМБУД» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: що ТОВ "ТЕХМЕТПРОМБУД" здійснює придбання товару: запчастини у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ФАН- ПРОДУКТ" (код 43742440),ТОВ "ОПТТОРГ ІНДАСТРІ" (код 43561364), ТОВ "АЛЬФАКОМПАНІ" (код 40935852)».

Тобто у рішенні відсутня конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «ТЕХМЕТПРОМБУД» до переліку ризикових зокрема відсутні реквізити операцій, період, суми, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість» тощо;

- N 24085 від 05.02.2020 року про відповідність ТОВ «ЛАРТ ТРЕЙД» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначае ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній розрахунку коригування». Тобто у рішенні відсутня будь-яка конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «ЛАРТ ТРЕЙД» до переліку ризикових, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість», про яку саме податкову накладну/розрахунок коригування йде мова, з яким контрагентом, який період, на яку суму тощо;

- N 28566 від 14.02.2020 року про відповідність ТОВ «АНСТАРЕС» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «Участь у схемі формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту». Тобто у рішенні відсутня будь-яка конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «АНСТАРЕС» до переліку ризикових, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість», про формування та розповсюдження якого кредиту йде мова, з якими саме контрагентами, по якому саме товару/послугам, період, суми такий операцій тощо. Крім того, у рішенні зазначено лише про «ймовірність» ризикового кредиту;

- N 10157 від 17.03.2020 року про відповідність ТОВ «БУДКОМЯ» п. 8 критеріїв ризиковості, підстава - «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції». Тобто у рішенні відсутня будь-яка конкретика стосовно підстав внесення ТОВ «БУДКОМЯ» до переліку ризикових, відсутня податкова інформація на підставі якої виносилось рішення про «ризиковість», про яку саме податкову накладну/розрахунок коригування йде мова, з яким контрагентом, який період, на яку суму тощо.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що усі вищезазначені рішення не містять будь-яких підписів голів відповідних комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, відповідачем не зазначено та не додано до матеріалів справи, а судом першої інстанції не витребувано будь-яких доказів законного отримання даних рішень від інших податкових органів (враховуючи територіально-обліковий принцип здійснення повноважень) та відомостей щодо їх актуальності (результатів можливого оскарження) на момент проведення перевірки та розгляду справи у суді першої інстанції.

Більше того, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутнє рішення стосовно ТОВ «ХАТВЕЙ» про відповідність ТОВ «ХАТВЕЙ» критеріям ризиковості платника податку.

Також, суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно п.2 постанови КМУ N1165 ризик порушення норм податкового законодавства - це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм п."а" або "6" п.185.1 ст. 185, п.п. "а" або "б" п.187.1 ст.187, абзацу 1.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПКУ за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, ризик представляє собою лише ймовірність порушень законодавства, які у свою чергу підлягають перевірці або в ході документальних перевірок/зустрічних звірок, або в рамках процедур «розблокування» податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції таких перевірок/звірок проведено не було.

Отже, оскільки усі податкові накладні від постачальників ТМЦ були зареєстровані у ЄРПН (не заперечується відповідачем - акт перевірки на стор. 164, 166, 168-169, 171, 173, 175, 176, 178, 184-185), що є ознакою підтвердженням реальності таких операцій.

Водночас, колегія суддів наголошує, що самі по собі факти прийняття рішень про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку не є підтвердженням безтоварності (нереальності) операцій з постачання ТМЦ, оскільки відповідні факти щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій можна встановити виключно за результатами зустрічних звірок або документальних перевірок, а носієм доказової інформації про виявлені порушення законодавства є виключно акти перевірок, а не «податкова інформація». Але, як вже зазначалось, ні в акті перевірки, ні в оскаржуваному рішенні суду не зазначено про здійснення органами ДПС жодного з таких заходів.

Встановлено, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не надано оцінку вказаним обставинам.

Даючи оцінку доводам відповідача щодо неможливості встановлення джерела походження (обриву ланцюга постачання) ТМЦ (рейки, щебінь тощо), колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки від 21.02.2022 року податковим органом зазначається: не встановлено джерело походження ТМЦ (зокрема, стор. 31, 44 акту); для перевірки не надано документів щодо походження ТМЦ згідно номенклатури, зазначеної у видаткових накладних, оформлених ТОВ «АДТ-ТР», що не дає змоги встановити виробника, походження товару, його відповідність діючим стандартам (зокрема, стор. 135 акту перевірки).

У свою чергу, суд першої інстанції зазначив про «не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва ТМЦ зазначених в податкових накладних».

Водночас, як встановлено в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано суду достатніх, належних доказів щодо прийняття суб`єктом владних повноважень заходів по встановленню джерел походжень таких ТМЦ.

У свою чергу, законодавець не передбачив обов`язок позивача надавати до перевірки та до суду документів на підтвердження всього ланцюга постачання ТМЦ та не має відповідних повноважень і можливостей для дослідження зазначених питань. Податковий закон покладає вказані функції саме на податкові органи.

Також, судом першої інстанції не в повній мірі взято до уваги, що висновки про «обрив ланки постачання» інспекторами зроблено виключно на підставі даних ЄРПН. Однак, відомості даного реєстру не відображають повну та об`єктивну картину, а отже не відповідають критерію достатності з огляду на наступне:

по перше, в акті перевірки та в рішенні суду першої інстанції не зазначається за які періоди було проаналізовано дані ЄРПН - у свою чергу, перевірка ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» проводилась за період з 01.04.2017 року по 30.09.2021 року, але ж придбання ТМЦ (рейки, щебінь тощо) постачальниками могло відбуватись в інших (більш ранніх) періодах;

по-друге, дані ЄРПН можуть містити помилки або ж інше найменування ТМЦ - при цьому, ні в акті перевірки, ні в рішенні суду не зазначається, які саме товарні найменування моніторились податковим органом;

по-третє, ТМЦ (рейки, щебінь тощо) могли придбаватись у неплатників ПДВ (очевидно, що про такі факти ЄРПН взагалі не містить відомостей);

по-четверте, податкові накладні могли не реєструватись у ЄРПН постачальниками (наприклад, з причини відсутності «ліміту реєстрації»), що у свою чергу є порушенням порядку реєстрації цих ПН, а не підтвердженням нереальності операцій.

Враховуючи вищевикладене, в даному випадку податковий орган обмежився лише даними ЄРПН та не вжив вичерпного переліку контрольних заходів (документальні перевірки, зустрічні звірки) у відношенні підприємств за усім ланцюгом постачання ТМЦ, а суд першої інстанції не надав вказаним обставинам належної правової оцінки, обмежившись лише даними положень акту перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем були долучені до матеріалів справи файли з назвою «придбання Ліберо, придбання Хатвей тощо», у яких зазначена інформація щодо податкових накладних (інформація з реєстру ЄРІН).

Щодо «безоплатно» отриманих активів», варто вказати слідуюче.

На сторінках 11, 21, 34 тощо акту перевірки наводиться інформація щодо заниження доходу «на вартість безоплатно отриманих активів (ТМЦ)»

Водночас, суд першої інстанції лише процитував в оскаржуваному рішенні позицію податкового органу без вжиття жодних заходів щодо повного і всебічного з`ясування зазначених обставин на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач на протязі здійснення планової перевірки та на усіх стадіях оскарження її результатів і не заперечував проти того, що в бухгалтерському та податковому обліку доходу від безоплатно отриманих активів відображено не було, оскільки таких операцій не існувало.

Більше того, матеріалами справи підтверджується оплатний характер договорів поставок ТМЦ з контрагентами, оскільки продавці зобов`язувались передати у власність покупця (позивача) товар, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар (також це підтверджено і актом перевірки - стор.78, 97, 105, 128, 146 та інш.).

Крім того, матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем оплат за договорами поставки.

Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги суперечність позиції відповідача - як вже зазначалось вище, відповідачем, з одного боку, було не взято до уваги усі первинні документи, якими підтверджувались операції з постачання ТМЦ на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС»; з іншого ж боку, податковий орган зробив висновок безоплатного надання таких ТМЦ за відсутності жодного первинного документа, який би підтверджував дані операції; а з третьої сторони, розмір доходу від «безоплатного надання» ТМЦ відповідач визначив на підставі відомостей з первинних документів, якими оформлені «безтоварні» операції постачання ТМЦ на адресу позивача (за висновками самого ж відповідача).

При цьому, варто зазначити, що податковим органом в акті перевірки та судом першої інстанції в рішенні суду не зазначено взагалі жодної обов`язкової інформації, яка в даному випадку є визначальною:

стосовно реквізитів первинних документів, якими підтверджуються операції безоплатного постачання ТМЦ - згідно з ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік» саме первинний документ містить відомості про господарську операції, тому є належним доказом її здійснення; період здійснення цих операцій, а відповідно і час збільшення активів; спосіб та алгоритм визначення розміру доходу від безоплатно отриманих ТМЦ - у свою чергу, первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). Однак, ні «справедливість вартості», ні питання пов`язаних з цим витрат акт перевірки не містить.

При цьому, податковим органом та судом першої інстанції не взято до уваги, що навіть за умови безоплатного отримання ТМЦ та їх подальшого використання у господарській діяльності позивача (а даний факт не заперечується відповідачем) бухгалтерський облік не передбачає нарахування т.з. «додаткового» доходу.

Щодо необґрунтованого використання податкової інформації/листів від регіональних податкових органів, інформації баз даних ДС (зокрема «податковий блок» momo), суд зазначає наступне.

Акт перевірки від 21.02.2022 року містить численні посилання на податкову інформацію інших регіональних податкових органів (зокрема, стор. 16, 30, 43, 86, тощо), відповідно до яких "відсутність за місцезнаходженням", "відсутня інформація про зберігання ТМЦ" (наявність власних або орендованих приміщень) тощо».

Проте, зазначена податкова інформація, отримана від інших податковим органів у вигляді відповідних листів, відсутня у матеріалах судової справи, тобто документально не підтверджена, що є для відповідача грубим порушенням обов`язку доказування, передбаченого ч.2 ст.77 КАСУ, та для суду - недотриманням ст.2, ст.9, ст.242 КАСУ щодо повного та всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи та дослідженні доказів встановлено, що в акті перевірки (з посиланням на податкову інформації/листи інших податкових органів) в частині постачальників зазначається про відсутність платників за податковою адресою. Однак, це відбулось вже після спірних операцій та без належного документального підтвердження зазначених фактів (судом не витребувано відповідні докази).

Актом перевірки підтверджено діючі статуси платника ПДВ станом на момент здійснення спірних господарських операцій, оскільки в іншому випадку у таких постачальників не були б зареєстровані податкові накладні, виписані на адресу позивача).

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що висновки щодо неможливості підтвердити факт придбання ТМЦ, його походження не є тотожними висновкам про нереальність вказаних операцій, а може бути лише свідченням недостатності вчинених контролюючими органами заходів. У свою чергу, контролюючим органом було проігноровано принцип правомірності правочину, передбачений ст.204 ЦКУ, а суд першої інстанції залишив це без жодної правової оцінки.

Колегія суддів зазначає, що факти щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій можна встановити виключно за результатами зустрічних звірок або документальних перевірок по відносинам з контрагентами, а носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства є виключно акт перевірки, а не «узагальнена податкова інформація» або інформація з листа регіонального податкового органу, як слідує з інформації акту перевірки, така податкова інформація/листи інших податкових органів складались податковими органами у зв`язку із неможливістю проведення документальних перевірок (в т.ч. щодо контрагентів постачальників ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» по ланцюгу постачання 2-гої та наступних ланок), а отже, посвідчують виключно ці обставини і жодним чином не впливають на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Вказані джерела інформації не можуть використовуватись у якості критеріїв оцінки реальності господарських операцій, оскільки під час їх складення будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались.

Відповідно, відображення в них окремих відомостей (інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання), не відповідають критерію юридичної значимості, та не є допустимими та достовірними доказами в розумінні процесуального Закону.

Колегія суддів звертає увагу, що результати опрацювання зібраної податкової інформації стосувались не ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» або господарських операцій позивача, а його постачальників та їх контрагентів «по ланцюгу».

Наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носять виключно інформативний характер, оскільки не ґрунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів, а, отже, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Вказана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду від 16.10.2023 року у справі N 460/15189/21, від 03.02.2022р. у справі N 640/11220/20, від 27.02.2020 у справі N815/2109/13-а, від 24.01.2020 у справі N805/4446/15-а, від 16.04.2019 у справі N804/6909/17, від 06.02.2018 у справі N 816/166/15-а (N К/9901/8403/18), від 27.03.2018 у справі N816/809/17, від 07.07.2022 року №160/3364/19.

Проте, судом першої інстанції не взято до уваги те, що податковими органами також не перевірялась на достовірність у встановленому законом порядку інформація з таких листів-відповідей (документальні перевірки/зустрічні звірки не проводились).

На думку колегії суддів, дані інформаційного ресурсу ДПС України «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних та інших інформаційних баз даних ДПС/ДФС не можна брати до уваги, оскільки: по-перше, відповідачем не надано доказів існування податкової інформації на момент здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами та момент проведення перевірки позивача;

по-друге, отримані відповідачем відомості стосувались не самого позивача, а його контрагентів та їх постачальників.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 07.12.2023 року у справі N 420/13363/21, від 01.02.2023 року у справі N 300/1753/21, від 12.12.2019р. у справі N 804/9876/14, від 12.12.2019р. у справі N 823/2878/14, від 14.11.2019р. у справі N810/7001/14, від 24.10.2019р. у справі N 820/13262/13-а, від 11.04.2019р. у справі N П/811/1761/16, від 17.12.2018р. у справі N810/1753/17:

При цьому, посилання ж податкового органу щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача.

Також, посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (IC "Податковий блок", "ЄРПН") як на підставу обґрунтування правомірності прийняття спірних ППР є необґрунтованими, тому, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі N802/1428/17-а, від 12.10.2023 у справі N640/3116/21, від 17.01.2024 року у справі N 320/2332/19.

Судом першої інстанції не в повній мірі проведено аналіз обставин правомірності угод ТОВ «ЗАХІД- ШЛЯХБУДТРАНС».

З матеріалів справи встановлено, що будівництво залізниць є одним з профільних видів діяльності ТОВ «ЗАХІД- ШЛЯХБУДТРАНС».

Позивачем до матеріалів справи було надано докази того, що основним видом діяльності позивача є КВЕД 42.12.

«Будівництво залізниць і метрополітену».

Супутніми видами діяльності позивача є наступні:

23.63 «Виробництво бетонних розчинів, готових для використання»;

43.11 «Знесення»;

43.12 «Підготовчі роботи на будівельному майданчику»;

43.21 «Електромонтажні роботи»;

43.31 «Штукатурні роботи»;

43.32 «Установлення столярних виробів»;

43.33 «Покриття підлоги й облицювання стін»;

43.34 «Малярні роботи та скління»;

43.39 «Інші роботи із завершення будівництва»;

43.99 «Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.»;

46.13 «Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарнотехнічними виробами»;

49.41 «Вантажний автомобільний транспорт»;

52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту»;

74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.»;

42.22 «Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій».

Також, позивачем зазначалось, що в рамках профільних видів діяльності позивач з моменту реєстрації компанії (з лютого 2011 року) надає послуги підряду з будівництва, реконструкції, капітальних та поточних ремонтів залізничних, під`їзних колій та прилеглої залізничної інфраструктури (а саме: стрілочних переводів, залізничних переїздів, заміна шпал, рейок, болтів, накладок, підкладок та інших матеріалів будівництва колій, улаштування щебеневих насипів, встановлення водовідвідних конструкцій та інші роботи).

Специфічної рисою профільних видів діяльності позивача насамперед полягає в тому, що для надання вищезазначених послуг та виконанні такого роду робіт компанія має придбавати ТМЦ (матеріал та запчастини, зокрема рейки, шпали залізобетонні та дерев`яні, переводи стрілкові, підкладки, накладки, щебінь різних фракцій, болти, бруси дерев`яні та багато іншого), який у подальшому використовується при наданні послуг та виконанні такого роду робіт.

За вказаний період часу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» надало послуг підряду з реконструкції під`їзної колії, послуг з ремонту стрілочних переводів, послуг підряду з реконструкції по врізці стрілочного переводу та будівництву колії, послуг підряду з реконструкції та подовженню існуючої залізничної колії на значні суми, що підтверджується доказами, які було долучено до матеріалів судової справи.

Таким чином, надання послуг підряду з реконструкції під`їзної колії, послуг з ремонту стрілочних переводів, послуги підряду з реконструкції по врізці стрілочного переводу та будівництву колії, послуг підряду з реконструкції та подовженню існуючої залізничної колії тощо є для ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» звичайною господарською діяльністю, а витрати позивача по придбанню ТМЦ, який оспорюються відповідачем, самим безпосереднім чином з нею пов`язані.

Щодо реальності господарських операцій по придбанню ТМЦ/виконання підрядних робіт та зміни майнового стану позивача суд зазначає слідуюче.

У відповідності до положень ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Тобто визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вже неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 20.12.2019р. у справі N 813/2906/16, у справі N1540/4811/18, від 19.12.2019 р. у справі 580/3243/22 від 28.05.2024 року, №280/4474/18 від 04.06.2024 року, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути:

фактично здійсненими;

підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими

документами, які відображають реальність таких операцій, та

- спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, фактичне здійснення операцій з придбання ТМ (матеріал та запчастини, зокрема рейки, перевод стрілковий, підкладки, щебінь різних фракцій, болти, бруси дерев`яні тощо) у постачальників підтверджується сукупністю таких подій:

існуванням ТМЦ як фізичної речі;

наявністю реального фізичного руху ТМЦ у просторі від постачальників на адресу позивача або відразу на об`єкти замовників підрядних робіт;

переходом права власності на ТМЦ до ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС»;

збільшенням розміру кредиторської заборгованості ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» та проведенням безготівкових розрахунків з вітчизняними контрагентами-постачальниками;

належністю оформлення усіх первинних та суміжних документів;

відповідністю зазначених операцій економічному змісту, відображеному в укладених сторонами договорах.

Усі зазначені вище аспекти підтверджуються (це також зафіксовано у акті перевірки від 21.02.2022 року) наступними первинними документами:

Договори поставок, специфікації;

Докази оплати вартості товарів (платіжні доручення, банківські виписки)

Податкові накладні, які зареєстровані у ЄРПН;

TTH;

докази подальшого використання ТМЦ;

та інш.

Також, до матеріалів судової справи позивачем були долучені шляхові листи та первинні документи по частині замовників підрядних робіт, у процесі яких і використовувався ТМЦ, який був придбаний у постачальників, які зазначені у акті перевірки від 21.02.2022 року, зокрема: договори, додатки до договорів, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБЗа, акти введення об`єктів в експлуатацію (які підписані комісіями), фото звіти об`єктів, звіт по проводках по рахунку 20 за період 2017-2021 років, накази на відрядження працівників тощо.

При цьому, зазначені первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. N88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

До матеріалів справи позивачем було надано письмове обґрунтування та документальне підтвердження фактів подальшого використання у господарській діяльності придбаних ТМЦ.

Так, зокрема, було зазначено, що придбані ТМЦ (матеріал та запчастини, зокрема рейки, перевод стрілковий, підкладки, щебінь різних фракцій, болти, бруси дерев`яні тощо), були використані ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» у процесі господарської діяльності під час виконання підрядних робіт з метою отримання доходу та фактичного прибутку).

Вказане, зокрема, підтверджується наступними документами:

- договорами з додатками з замовниками підрядних робіт (зокрема це ТОВ «Агротрейд- 2000», ПП «АРЕС», ПАТ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ», Агропромислове НВП «ВІЗИТ», ТОВ «ВОЛОЧИНСЬК-АГРО», ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» тощо);

актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в;

довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБЗа;

звітами про проводки по рахунку 20 за період 2017-2021 років (на 336 сторінках);

тощо.

Рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини та матеріалів (в т.ч. сировина й матеріали, які та в переробці), будівельних сільськородарського призначення, палива, тари й тартих матеріалів, відходів основного матеріалів виробництва.

У свою чергу, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було необгрунтовано зазначено, що документів, які б підтверджували використання у господарській діяльності товариства та/або реалізації вищевказаних ТМЦ та/або відображення їх на залишках у бухгалтерському обліку ні контролюючому органу, ні суду, не надано.

Таким чином, суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, не врахувавши наявні у справі докази та не дослідивши обставини подальшого використання придбаних ТМЦ.

Судом першої інстанції не надано оцінки відображення руху ТМЦ (матеріал та запчастини, зокрема рейки, перевод стрілковий, підкладки, щебінь різних фракцій, болти, бруси дерев`яні тощо) у бухгалтерському обліку ТОВ «ЗАХІД- ШЛЯХБУДТРАНС».

Так, операції з придбання ТМЦ (матеріал та запчастини, зокрема рейки, перевод стрілковий, підкладки, щебінь різних фракцій, болти, бруси дерев`яні тощо) та проведення розрахунків за ТМЦ були належним чином відображені ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» у бухгалтерському обліку (до перевірки надавались оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахунках 205, 207, 311, 631, 1521, 6441, 6442 та інші), що підтверджується і актом перевірки від 21.02.2022 року:

1) По Постачальнику ТОВ «ЛІБЕРО АКТИВ» на стор. 14 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання рейок оформлених ТОВ «БЕРО АКТИВ» в бухгалтерському

обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- нараховано податковий кредит з ПДВ: Д-т 6441 «Податковий кредит» - К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- оплата: Д-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Рахунки в банках»

2) По Постачальнику ТОВ «ХАТВЕЙ» на стор. 25 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ХАТВЕЙ» (однак позивач придбавав у ТОВ «ХАТВЕЙ» ТМЦ, а не послуги) в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

були використані ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» у процесі господарської діяльності під час виконання підрядних робіт з метою отримання доходу та фактичного прибутку).

Вказане, зокрема, підтверджується наступними документами:

- договорами з додатками з замовниками підрядних робіт (зокрема це ТОВ «Агротрейд- 2000», ПП «АРЕС», ПАТ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ», Агропромислове НВП «ВІЗИТ», ТОВ «ВОЛОЧИНСЬК-АГРО», ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» тощо);

актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в;

довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБЗа;

звітами про проводки по рахунку 20 за період 2017-2021 років (на 336 сторінках);

тощо.

Рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини та матеріалів (в т.ч. сировина й матеріали, які та в переробці), будівельних сільськородарського призначення, палива, тари й тартих матеріалів, відходів основного матеріалів виробництва.

Також, судом першої інстанції не враховано відображення руху ТМЦ (матеріали та запчастини, зокрема рейки, перевод стрілковий, підкладки, щебінь різних фракцій, болти, бруси дерев`яні тощо) у бухгалтерському обліку ТОВ «ЗАХІД- ШЛЯХБУДТРАНС».

Так, операції з придбання ТМЦ (матеріали та запчастини, зокрема рейки, перевод стрілковий, підкладки, щебінь різних фракцій, болти, бруси дерев`яні тощо) та проведення розрахунків за ТМЦ були належним чином відображені ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» у бухгалтерському обліку (до перевірки надавались оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахунках 205, 207, 311, 631, 1521, 6441, 6442 та інші), що підтверджується і актом перевірки від 21.02.2022 року:

1) По Постачальнику ТОВ «ЛІБЕРО АКТИВ» на стор. 14 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання рейок оформлених ТОВ «БЕРО АКТИВ» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- нараховано податковий кредит з ПДВ: Д-т 6441 «Податковий кредит» - К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- оплата: Д-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Рахунки в банках»

2) По Постачальнику ТОВ «ХАТВЕЙ» на стор. 25 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ХАТВЕЙ» (однак позивач придбавав у ТОВ «ХАТВЕЙ» ТМЦ, а не послуги) в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- нараховано податковий кредит з ПДВ: Д-т 6442 «Податковий кредит» - К-т 631 «Рахунки в банках»;

- оплата: Д-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Рахунки в банках»

3) По Постачальнику ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» на стор. 36 Акту перевірки від

21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» (однак позивач придбавав у ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» ТМЦ, а не послуги в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

4) По Постачальнику ТОВ «АЛЬФАКОМПАНІ» на стор. 51 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «АЛЬ ФАКОМПАНІ (однак позивач придбавав у ТОВ «АЛЬ ФАКОМПАНІ» ТМЦ, а не послуги) в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- нараховано податковий кредит з ПДВ: Д-т 6442 «Податковий кредит» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками»;

- оплата: Д-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Рахунки в банках».

5) По Постачальнику ТОВ «ТЕХМЕТПРОМБУД» на стор. 63 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ТЕХМЕТПРОМБУД» (однак позивач придбавав у ТОВ «А ТЕХМЕТПРОМБУД» МЦ, а не послуги) в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- нараховано податковий кредит з ПДВ: Д-т 6442 «Податковий кредит» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками»;

- оплата: Д-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Рахунки в банках».

6) По Постачальнику ТОВ «БУДКОЛЯ» на стор. 82 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» (однак позивач придбавав у ТОВ «БУДКОМЯ» ТМЦ, а не послуги) в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- нараховано податковий кредит з ПДВ: Д-т 6442 «Податковий кредит» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками»;

- оплата: Д-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Рахунки в банках».

7) По Постачальнику ТОВ «АНСТАРЕС» на стор. 99 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання ТМЦ ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків: оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- нараховано податковий кредит з ПДВ: Д-т 6442 «Податковий кредит» - К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- оплата: Д-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Рахунки в банках».

8) По Постачальнику ТОВ «ТДДТ КОМПАНІ» на стор. 115 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» (однак позивач придбавав у ТОВ «ІДДТ КОМПАНІ» ТМД, а не послуги в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 207 «Запасні частини» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- оприбуткування: Д-т 1521 «Придбання основних засобів» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

9) По Постачальнику ТОВ «АДТ-ГРУП» на стор. 133 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання ТМЦ ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- оприбуткування: Д-т 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- оприбуткування: Д-т 221 «Малоцінні та швидко зношувані предмети» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

- нараховано податковий кредит з ПДВ: Д-т 6442 «Податковий кредит» - К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- оплата: Д-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками» - К-т 311 «Рахунки в банках».

10) По Постачальнику ТОВ «ІМЕТОРГ» на стор. 147 Акту перевірки від 21.02.2022 року зазначено:

Операцій з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ІМЕТОРГ» (однак позивач придбавав у ТОВ «ІМЕТОРГ» ТМЦ, а не послуги) в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків:

- оприбуткування: Д-т 205 «Будівельні матеріали» - К-т 631 «Розрахунки за вітчизняними постачальниками».

За таких обставин, враховуючи вищезазначені докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності документів, які б підтверджували використання у господарській діяльності товариства та/або реалізації вищевказаних ТМЦ та/або відображення їх на залишках у бухгалтерському обліку.

Даючи оцінку доводам апелянта в частині формування складу податкового кредиту з ПДВ та бухгалтерських витрат , колегія суддів зазначає слідуюче.

Відносини з приводу справляння ПДВ з 01.01.2011р. регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п. "5" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У розумінні п.п.14.1.185 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. N1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок N1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок N569).

Водночас із цим, процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була деталізована нормами наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. N567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017р. за N753/30621) і відповідно нормами Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, нормами

Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. N566, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017р. за N752/30620; далі за текстом - Порядок N566), нормами Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 04.07.2017р. N485; далі за текстом - Порядок N485) з 31.03.2017р. процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була визначена приписами постанови КМУ від 29.03.2017р. N?190.

3 22.03.2018р. в Україні процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була визначена приписами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 21.02.2018р. N117 (далі за текстом - Порядок зупинення N117).

3 01.02.2020р. в Україні процедура реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. N1165 (далі за текстом - Порядок зупинення N1165).

Зокрема, п.12 Порядку N1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, тільки відсутність об`єкта оподаткування податком на додану вартість виключає як правомірність виписування податкової накладної контрагентом - постачальником, так і легальність включення такої податкової накладної покупцем до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилом абз.1 п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв?язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, правила справляння податку на прибуток з 01.01.2011р. унормовані приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній розрахунку коригування».

Колегія суддів зазначає, що усі податкові накладні від постачальників ТМЦ були зареєстровані у ЄРПН, що є достатнім підтвердженням бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Отже, визначальне значення для обчислення податку на прибуток мають саме правила обрахування показників фінансової звітності, а відтак, правила обчислення доходу і витрат за ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Беручи до уваги проведений вище системний аналіз обставин справи, а також враховуючи положення норм п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України (стосовно змісту господарської діяльності особи), п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПКУ, розділу V Податкового кодексу України (а саме: ст.ст.185, 187, 188, 198, 201) у кореспонденції з приписами ст. ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, можна дійти висновку щодо правомірності формування ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» складу бухгалтерських витрат та податкового кредиту з ПДВ у зв`язку із одночасним існуванням сукупності наступних обставин:

1) отримання від контрагентів-постачальників вичерпного переліку первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов`язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб`єктом права) та проведення операцій зі списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги):

реальне проведення платником податків господарських операцій в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату:

настання події виникнення права на податковий кредит;

реєстрація контрагентами-постачальниками податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, що між позивачем та його постачальниками повинна застосовувати юридичні наслідки, пов`язані з недійсністю таких операцій (правочинів), для бухгалтерських витрат, оскільки будь які зауваження до порядку формування складу витрат та доходів за операціями з придбання (як і подальшого використання) ТМЦ у постачальників, перелічених в акті перевірки, з боку податкового органу відсутні.

Більше того, на сторінках 154-155 Акту перевірки відповідач взагалі підтверджує відсутність будь-яких порушень в даному випадку.

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що на відміну від суб`єктів господарювання (в т.ч. ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС») саме податкові органи наділені законодавцем набором контрольних функцій (наприклад, в силу П.п. 19-1.1.7. п.19-1.1. ст.19-1 ПКУ реєструють та ведуть облік платників податків). Відповідно, якщо податковий орган поставив на облік юридичну особу, то цим фактом він підтвердив її правомочність.

Так, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та даними з сайту ДПС записи про проведення державної реєстрації регіональними податковими органами було взято на облік постачальників ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» в день їх реєстрації у ЄДР або на наступний від нього день.

Більше того, у випадках виявлення порушень реєстраційних процедур вже після державної реєстрації податкові органи уповноважені звертатися до судових органів з питань припинення юридичної особи та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання у випадках (п.п.20.1.37. п.20.1. ст.20 ПКУ).

Однак, будь яких вищезазначених дій податковим органом вчинено не було.

Судом першої інстанції не взято до належної уваги докази підтвердження реальності господарських операцій положеннями акту перевірки від 21.02.2022 року.

Аналіз змісту акту планової перевірки від 21.02.22р. свідчить про те, що його положеннями зафіксовано обставини реальності господарських операцій з придбання ТМЦ від постачальників, а саме:

надано договір купівлі продажу від 06.04.2021 року N0604/21-1 (стор. 12 Акту). Даний договір засвідчено підписами керівників ТОВ «ЛІБЕРТО АКТИВ» ОСОБА_1 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_2 та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 13 Акту перевірки); видаткові накладні засвідчено підписами керівників ТОВ «ЛІБЕРТО АКТИВ» ОСОБА_1 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 13 Акту);

операції з придбання рейок оформлених ТОВ «ЛІБЕРО АКТИВ» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків. (стор. 14 Акту);

до перевірки надано Договір поставки N0604-21 від 06.04.2021 року (стор. 22 Акту). Даний договір засвідчено підписами керівників ТОВ «ХАТВЕЙ» ОСОБА_4 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 23 Акту), до договору поставки N0604-21 від 06.04.2021 року надано специфікації: (стор. 23 Акту); специфікації засвідчено підписами керівників ТОВ «ХАТВЕЙ» Кандаурова Андрія Геннадійовича Та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНСЮ» Бащука Віктора Миколайовича та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 24 Акту);

операції з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ХАТВЕЙ» в бухгалтерському обліку відображено кореспонденцію рахунків; (стор. 25 Акту);

перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання будівельних матеріалів за період квітень, травень та липень 2021 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «ХАТВЕЙ» у наступній кількості та номенклатурі.(стор. 31 Акту);

ТОВ «ХАТВЕЙ» вищезазначені ТМЦ для ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» придбавало у наступних суб`єктів господарювання .(стор.31 акту перевірки);

договір поставки N 0110-20/1-21 від 01.10.2020 року (стор. 34 Акту), даний договір засвідчено підписами ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» директора ОСОБА_5 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» Бащука Віктора Миколайовича та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 35 Акту); до договору поставки N 0110-20/1-21 від 01.10.2020 року надано специфікації (стор. 35 Акту); специфікації засвідчено підписами керівників ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» директора Котляр Володимира Володимировича та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» Бащука Віктора Миколайовича та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 35 Акту); до перевірки надано видаткові накладні (стор. 36 Акту); операції з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків; (стор. 36 Акту);

перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання ТМЦ за період жовтень 2020 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» у наступній кількості та номенклатурі (стор. 44 Акту);

ТОВ «БУД-ПЛАНЕТА» вищезазначені ТМЦ для ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» придбавало у наступних суб`єктів господарювання ; (стор.44 акту);

до перевірки надано Договір поставки N 111218/1 від 11.12.2018 року (стор. 48 договір поставки N 220620 від 22.06.2020 року (стор. 48 Акту); дані договори засвідчено підписами керівників ТОВ «АЛЬФАКОМПАНІ» Андрія Сергійовича ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» Бащука Віктора Миколайовича та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 49 Акту); до договору поставки N? 111218/1 від 11.12.2018 року надано специфікації; (стор. 49 Акту), специфікації засвідчено підписами керівників ТОВ «АЛЬФАКОМПАНІ» ОСОБА_6 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 50 Акту); до перевірки надано видаткові накладні (стор. 50 Акту); операції з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «АЛЬФАКОМПАНІ» в бухгалтерському обліку відображено кореспонденцією рахунків; (стор. 51 Акту); перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання ТМЦ за період грудень 2018 року, січень, березень, червень 2019 року, червень, липень 2020 року на адресу ТОВ «ЗАХІД- ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання АЛЬФАКОМПАНІ» у наступній кількості та номенклатурі; (стор. 54Акту);

до перевірки надано Договір купівлі-продажу N02/09/2019 від 02.09.2019 року (стор. 61 Акту). Дані договори засвідчені підписами керівників ТОВ «ТЕХМЕТПРОМБУД» директора ОСОБА_7 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 62 Акту), до договору купівлі-продажу N02/09/2019 від 02.09.2019 року надано наступні видаткові накладні; (стор. 62 Акту);

операції з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ТЕХМЕТПРОМБУД» бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків; (стор. 63 Акту).

Перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання ТМЦ за період вересень, листопад, грудень 2019 року, січень, липень 2020 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «ТЕХМЕТПРОМБУД» у наступній кількості та номенклатур (стор. 66 Акту):

договір поставки N081019/11 від 08.10.2019 року (стор. 78 Акту). Договір засвідчено підписами керівників ТОВ «БУДКОМЯ», директора ОСОБА_8 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток (стор. 79 Акту); до договору N081019/11 від 08.10.2019 року надано наступні специфікації; (стор. 79 Акту),

до договору N081019/11 від 08.10.2019 року надано наступні видаткові накладні (стор. 80 Акту);

операції з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ЗАХІД- ШЛЯБХДУТРАНС» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків; (стор. 82 Акту).

Перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо постачання будівельних матеріалів за період жовтень, листопад на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «БУДКОЛІЯ» у наступній кількості та номенклатурі; (стор. 86 Акту);

ТОВ «БУДКОЛІЯ» вищезазначені ТМЦ для ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» придбавало у наступних суб`єктів господарювання; (стор.87, 88 акту перевірки); перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних,зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо постачання ТМЦ за період січень, лютий на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «БУДКОЛЯ» у наступній кількості та номенклатурі; (стор. 88 Акту);

до перевірки надано Договір поставки N1807/19/1 від 18.07.2019 року (стор. 97акту). Даний договір засвідчено підписами керівників ТОВ «АНСТАРЕС» ОСОБА_9 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 98 Акту); до договору поставки N 1807/19/1 від 18.07.2019 року надано наступні Специфікації; (стор. 98 Акту); специфікації засвідчено підписами керівників ТОВ «АНСТАРЕС» ОСОБА_9 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 98 Акту); до перевірки надано видаткові накладні; (стор. 98 Акту);

операції з придбання ТМ ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків; (стор. 99 Акту);

перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання будівельних матеріалів за період липень, серпень, вересень 2019 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «АНСТАРЕС» у наступній кількості та номенклатурі; (стор. 101 Акту); ТОВ «АНТАРЕС» вищезазначені ТМЦ для ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» придбавало у наступних суб`єктів господарювання; (стор.101 акту перевірки);

договір 07-07 від 07.07.2014 року; (стор. 105 Акту). Договір засвідчено підписами керівників ТОВ «ТДДТ КОМПАНІ», директора ОСОБА_10 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток (стор. 106 Акту); до договору N 07-07 від 07.07.2014 року надано наступні додаткові угоди; (стор. 106 Акту); до договору N07-07 від 07.07.2014 року надано наступні Специфікації; (стор. 106 Акту); до договору N07-07 від 07.07.2014 року надано наступні видаткові накладні;(стор. 108 Акту); операція з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків; (стор. 115 Акту); перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання будівельних матеріалів за період липень, серпень, грудень 2017 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «ІДДТК КОМПАНІ» у наступній кількості та номенклатурі; (стор. 118 Акту);

перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання будівельних матеріалів за період квітень, травень, червень- грудень 2018 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «ТДДТК КОМПАНІ» у наступній кількості та номенклатурі; (стор. 119 Акту);

ТОВ «АДТ ГРУП» вищезазначені ТМЦ для ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» придбавало у наступних суб`єктів господарювання ; (стор.119 акту перевірки); ТОВ «ЛАРТ ТРЕЙД» вищезазначені ТМЦ для ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» придбавало у наступних суб`єктів господарювання; (стор.87, 88 акту перевірки);

до перевірки надано Договір поставки N 05-09 від 05.09.2013 року (стор. 128акту). Даний договір засвідчено підписами керівників ТОВ «АДТ-ГРУП» ОСОБА_10 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та наявні відтиски печаток (стор. 129 Акту), до договору надано наступні додаткові угоди (стор. 129 Акту), договір поставки N03-01 від 03.01.2018 року (стор. 129 Акту); даний договір засвідчено підписами керівників та наявні відтиски печаток підприємств (стор. 130 Акту).

Додаткову угоду засвідчено підписами керівників ТОВ «АДТ-ГРУП» Дракіна Анатолія Никифровича та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» Бащука Віктора Миколайовича та наявні відтиски печаток (стор. 130 Акту);

до договорів поставки надано наступні специфікації (стор. 130 Акту); специфікації засвідчено підписами керівників ТОВ «АДТ-ГРУП» Дракіна Анатолія Никифоровича ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» Бащука Віктора Миколайовича та наявні відтиски печаток (стор. 133 Акту);

до перевірки надано видаткові накладні: Додаток 16 (стор. 133 Акту);

операції з придбання ТМЦ ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків.... (стор. 133Акту);

перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання будівельних матеріалів за період січень-грудень 2017 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «АДТ ГРУП» у наступній кількості та номенклатурі; (стор. 136 Акту);

ТОВ «АДТ ГРУП» вищезазначені ТМЦ для ТОВ «Захід-Шляхбудтранс» придбавало у наступних суб`єктів господарювання; (стор. 136-137, 138 акту перевірки). Перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання будівельних матеріалів за період січень-грудень 2018 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «АДТ ГРУП» у наступній кількості та номенклатурі.... (стор. 137 Акту);

перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН щодо постачання будівельних матеріалів за період січень-листопад 2018 року на адресу ТОВ «ЗАХІД-ШЛЯХБУДТРАНС» оформив наступний суб`єкт господарювання ТОВ «АДТ ГРУП» у наступній кількості та номенклатурі; (стор. 138 Акту); договір поставки N 24-04/18-1 від 24.04.2018 року (стор. 145 Акту). Договір засвідчено підписами керівників ТОВ «ІМЕТОРГ» ОСОБА_11 та ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» ОСОБА_3 та відтисками печаток підприємств (стор. 146 Акту); до договору поставки N 24-04/18-1 від 24.04.2018 року надано наступні видаткові накладні; (стор. 146 Акту), видаткові накладні засвідчено підписами керівника ТОВ «ІМЕТОРГ» ОСОБА_11 та відповідальної особи ТОВ «ЗАХІДШЛЯХБУДТРАНС» та відтисками печаток підприємств (стор. 146 Акту); операції з придбання послуг згідно актів оформлених ТОВ «ІМЕТОРГ» в бухгалтерському обліку відображено наступною кореспонденцією рахунків; (стор. 147Акту).

3 01.01.2011р. приписами розділу V Податкового кодексу України регламентовані і відносини з приводу справляння податку на додану вартість. кодексу Так, згідно з п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

При цьому, у розумінні п.п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до положень п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 201.8 статті 201 ПКУ визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПКУ Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п. 187.1. ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, Податковим кодексом чітко визначено підстави для складення податкових накладних (виходячи з того, що відбулося раніше - т.з. «правило першої події») - оплата (за датою зарахування коштів) або постачання ТМЦ (за датою відвантаження товарів).

Матеріалами справи підтверджується, що велика кількість податкових накладних виписувались постачальниками за першою подією - оплата (аванс). Вказане спростовує обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо того, що платник повинен мати тільки податкові накладні, видані на реально отриманий товар.

Отже, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено підстави складання та реєстрації податкових накладних постачальниками, які зазначені у Акті перевірки від 21.02.2022 року, на адресу позивача.

Більше того, як вже зазначалось раніше, судом не враховано приписи п.201.10. ст.201 ПКУ, відповідно до яких зареєстрована В ЄРПН податкова накладна є для покупця товарів (позивача в даному випадку) достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, судом першої інстанції не враховано те, що значна кількість податкових накладних виписувалась постачальниками ТМЦ на адресу позивача за першою подією «аванс», а отже, у випадку умовної відсутності (оскільки відповідач вважає операції безтоварними) на момент проведення документальної перевірки операцій з постачання ТМЦ, позивач не позбавляється права на податковий кредит за вказаними податковими накладними, оскільки строки позовної давності не спливли (враховуючи їх зупинення з 18.03.2020р. по сьогоднішній день - п.12, п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ)

Колегія суддів не може погодитися з твердженням відповідача про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами з підстав неналежного відображення таких операцій у податковому обліку контрагентом позивача, оскільки платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на окремі недоліки в оформленні первинних документів платника податків, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції змісту робіт, послуг, використаних матеріалів, робіт, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Приймаючи до уваги встановлення судом апеляційної інстанції використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних будівельних робіт, руху активів, колегія суддів приймає посилання скаржника на належність доказів використання придбаних робіт у господарській діяльності та правомірність формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за наведеними вище господарськими операціями.

У висновках та рішенні за результатами розгляду скарги не міститься достатнього обґрунтування щодо того, що первинні документи не є достатніми доказами виконання господарських операцій. Не наведено також мотивів з яких податковий орган прийшов до висновку що наявна схема штучного руху товарів і операції з постачальниками є безтоварними, ряду бухгалтерським документам щодо руху ТМЦ, доставки, транспортування, зберігання, отримання взагалі не надано оцінки.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Разом з тим, згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суду з прав людини у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Шляхбудтранс" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Шляхбудтранс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №9829/2201-0710 від 21.08.2023 року, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 3790254 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №9832/2201-0710 від 21.08.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 11929097,50 грн., у тому числі за основним платежем на суму 9543 278 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2385 819,50 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.11.2023 року №12261/2201- 0710, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 9261490 грн, у тому числі за основним платежем на суму 8396820 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 864670 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Шляхбудтранс" судовий збір у сумі 67 100 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 11.07.2024 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.